Мета: поглибити знання учнів про Кіровоградську область; формувати національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси; виховувати почуття любові до рідного краю, його історичного минулого і сучасного.
КРАЙ СТЕПОВИЙ, КІРОВОГРАДЩИНА МОЯ!
урок-уявна подорож
Клас: 2
Мета: поглибити знання учнів про Кіровоградську область; формувати національну свідомість школярів; розвивати пізнавальні інтереси; виховувати почуття любові до рідного краю, його історичного минулого і сучасного.
Обладнання: карти України і Кіровоградської області, малюнки дітей, фото визначних місць Кіровоградської області.
Кіровоградщина моя,
Пишаємось тобою!
Ти наша гордість і краса,
Хай незалежність сяє над тобою.
Хід уроку
І. Організація класу, вітання
Розминка «Сонячна мелодія»
- Який у вас зараз настрій?
- А що робить людина, коли у неї гарний настрій?
- Якого кольору сміх, як ви гадаєте?
Учитель. Давайте посміємося. Усміхніться: як кіт сонечку; як клоун у цирку; як пес господареві; як ви усміхаєтеся мамі; як дорогим гостям.
У вас були дуже гарні посмішки. Ми опинилися на чудовій галявині чарівних посмішок. Подивіться, як чудово навкруги, як привітно і лагідно посміхається до нас сонечко. Воно грає різними веселковими барвами і дарує неповторну мелодію.
Ця мелодія різноманітна, але завжди рідна і близька, бо це мелодія душі, мелодія рідного краю, що ввібрала в себе історичне минуле і майбутнє; радість і смуток наших пращурів. Вона назавжди залишається солодким спогадом дитинства, який щемко озивається у серці і повертає з далеких світів, з вічних доріг на Батьківщину, кличе додому, до маминої вишні, до батьківського порогу; стає світлим оберегом пам’яті, життя, любові.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
1. Слово вчителя.
Людина народжується на світ і разом із життям отримує в спадок, мабуть, найбільше і безцінне багатство – Батьківщину. Доля подарувала нам щасливу можливість народитись, жити в одному з найчудовіших куточків української землі.
Край степовий, Кіровоградщина моя,
Стоїш ти в центрі України
Така велична і проста,
Як ягідка червоної калини.
Ми сьогодні здійснимо уявну подорож рідною Кіровоградщиною. Її історія – це діяння людей, звитяжна праця хлібороба й шахтаря, мужність солдата, слово вчителя, думка вченого, пісня, що йде від серця.
2. Вправа «Асоціативний кущ» (діти прикріплюють записані на листочок слова, які асоціюються у них з Кіровоградщиною).
К І Р О В О Г Р А Д Щ И Н А
(Ліси, степи, поля, доброзичливість, родючі чорноземи, природа, дружба).
ІІІ. Основна частина
1. Перша зупинка «Подорож картою України».
(На дошці карти України та Кіровоградської області, фото визначних місць Кіровоградської області).
- Яке місто є нашим обласним центром? (Кіровоград).
Учитель. Погляньте на карту України. Знайдіть Кіровоградську область. Наша область розташована у центральній частині України. Кіровоградщина межує з Черкаською, Полтавською, Дніпропетровською, Миколаївською, Одеською та Вінницькою областями. На сьогодні область включає: 21 район, 4 міста обласного значення, 8 міст районного значення, 27 селищ міського типу, 19 селищ, 984 села.
Учень 1.
Моя Кіровоградщино, –
Квітуча, степова.
З діда-прадіда спадщина
У серці ожива.
Центральною зоветься
Вона ж бо непроста.
Бо центр України тут міститься – ось так!
Усе тут рідне серцю, все душу звеселя.
Моя Кіровоградщина,
Мій край, моя земля.
(Демонструється карта Кіровоградської області та визначається її територія на карті України).
2. Друга зупинка «Історична».
Учень 2. На початку ХІХ столітя основна частина території нинішньої Кіровоградщини входила до Єлисаветградського повіту. А місто Кіровоград мало назву Єлисаветград.
У 1924 році історичну назву міста змінили на Зінов’євськ. У 1934 році Зінов’євськ перейменували на місто Кірово. А вже 10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР місто Кірово перейменовано на Кіровоград та утворено Кіровоградську область.
Отже, в січні 2014 року ми відзначатимемо 75-річчя утворення Кіровоградської області.
Учень 3.
Кіровоград – місто історичне, Йому вже багато літ! А воно красиве, вічне, Серед зелені і квіт. |
Кіровоград – центр України Найкраще місце на землі, Хоч пройшов усякі зміни, – Гарний все – в зимі, чи в літі. |
3. Третя зупинка «Символіка рідного краю».
Учень 4. Особливості історії та природи краю відображає його символіка: герб та прапор. Центральною фігурою герба є степовий орел. Золотий орел символізує рідну землю, спадковість її поколінь, духовне відродження.
Золоте пшеничне колосся в оздобленні герба підкреслює багатство хліборобського краю, дубове листя – могутність і витривалість.
(Діти співають пісню «Кіровоградщина – перлина України». Автор – Наталія Абравітова).
Поміж степів широких і вздовж лісів барвистих,
Де серце України кипить, як водограй,
Немов орел могутній, розкинув свої крила
Багатий і родючий кіровоградський край!
Приспів:
Кіровоградщина – перлина України!
Це щирі люди і їх праця клопітка!
Кіровоградщино, ти гордість Батьківщини!
Тримає часу пульс твоя легка рука!
Кіровоградщино, ти можеш все зробити
З відкритим серцем і з добром до всіх людей!
Таланти кожного і здібності розкрити
І народити світ нових ідей.
У тебе є майбутнє, великі перспективи,
Твої запаси в надрах – насправді золоті!
Тебе природа щедро від Бога наділила!
Твої міста і села – воістину святі!
Мрійливо колоситься тут золота пшениця!
Край рідний захищає хай аура добра!
На цій землі велика енергетична сила!
Врожай хай буде щедрим, зростає дітвора!
4. Четверта зупинка «Гордість і слава Кіровоградщини».
- Що ви знаєте про Василя Сухомлинського?
- Які твори Василя Сухомлинського ви читали?
- Чого вони вас навчили?
(Розповідь учителя про видатного педагога Василя Сухомлинського, презентація книжкової виставки «В.О. Сухомлинський – дітям»).
У 2011 році розпочав свою трудову вахту колектив «Велта» в Новомиргородському районі.
Учитель. Цей перелік можна продовжувати і продовжувати, адже він дуже довгий. Може колись хтось з нашого класу теж поповнить його своїм ім’ям, своїми здобутками.
Учень 6.
Квітуй, мій рідний край, Де дух козацький не згасає, Слава твоїх захисників Ніколи не вмирає. |
Візитна картка в тебе є: Квітучий соняшник у полі, Талановитий твій народ, Жита шумлять, як хвилі в морі. |
5. П’ята зупинка «Берег дитинства».
Учитель. Кожна людина з великою любов’ю згадує місце, де народилася, де пройшло її дитинство. Таке місце ще називають Берегом Дитинства.
Тут мама наспівувала першу колискову, вишивала барвисті рушники, висаджувала квіти під вікном. Тут тато збудував хату, в якій завирувало родинне життя. На призьбі вечорами збираються всією сім’єю. І слухаєш – не переслухаєш то бувальщину з татових вуст, то чарівний голос мами, як починає вона співати українську пісню.
- А чи пам’ятаєте ви пісні, які співає ваша мама? Наспівайте їх.
- Берег Дитинства є у кожної людини. Що ж це за берег?
(Таке місце називаємо отчим краєм, маленькою Батьківщиною. Це і рідна хата, і журавель над криницею, і золотисте поле, і стежка, яка завжди веде додому).
- А де ж ваш дім? Де ви живете?
- Як зветься населений пункт, яка його адреса?
Учень 7.
Босоніж стежка побіжить Левадою в городи… Як любо тут, як славно жить Серед цієї вроди. Кохаю край мій дорогий, |
Що зветься Капітанівка. Село моє, в степу перлина… За що тебе я так люблю? Десь тут колише Україна Народну долю і мою… |
6. Фотозагадка. (Учитель демонструє краєвиди села, споруди, а діти називають даний об’єкт).
ІV. Підсумок уроку
- Що сьогодні було для вас цікавим?
- Про що ви вже знали?
- Що дізналися нового?
- Про що бажали б дізнатися?
Кіровоградщина сьогодні – це земля хліборобів і енергетиків, шахтарів і машинобудівників, митців і спортсменів. У них, в їх праці, мріях і любові – її слава, її гордість, її майбутнє!
Кіровоградщино моя!
Пишаємось тобою!
Ти наша гордість і краса,
Хай незалежність сяє над тобою.
Де пахнуть медом трави край села, Радіє серце, і тобі бажає, Щоб ти з роками кращою була.
Степи в шовкових хвилях ковили... У цьому краї ми росли й мужніли, Тому до нього серцем приросли.
Пливуть жита у берегах ланів... В твоїх степах мужніє і зростає Славетний рід, плеяда трударів.
В тобі талантів ллється водоспад. Перед тобою голову схиляю, Молюсь за тебе, мій Кіровоград. |
Широкі ниви, хліб в долонях. Тобі цілком належу я, З дитинства до сивин на скронях
Віддам тобі я спалах серця. Нехай для всіх людей сія, Й луною в душах одізветься.
У кожній думці, в кожнім слові, Тобі, мій крає, зичу я Цвісти, як мальви світанкові.
Широкі ниви, стигле жито, Родюча батьківська земля, Де я живу і буду жити! |