Галицько-Волинська держава
Узагальнення . Тематичне оцінювання розділу IV -
Мета уроку: визначити рівень засвоєння учнями знань з даної теми : учні мають називати роки правління найвидатніших галицько-волинських князів, монгольської навали на землі південно-західної Русі; показувати на карті територію держави за Романа Мстиславовича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів; пояснювати і застосовує поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»; описувати подорож у Золоту Орду та коронацію Данила Романовича; розпізнавати та описувати пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури; наводити приклади героїчного опору монгольським завойовникам, змін у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, культурних досягнень; характеризувати заходи правителів із династії Романовичів задля збереження могутності Галицько-Волинської держави,; визначати сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів; порівнювати особливості розвитку українського суспільства за княжої доби з європейськими країнами, розвивати вміння аналізувати інформацію, відстоювати свою точку зору,
Виховувати гордість за історичних діячів України.
Тип уроку: узагальнення .
Обладнання: підручники, атласи , історичні карти 7 клас, додаткові необхідні матеріали.
Хід уроку.
Учитель : Діти, сьогодні ми проведемо урок-гру по темі «Галицько – Волинська держава. Ви об’єднуєтесь в три команди, отримує завдання кожна команда. Від команди відповідає один учень, за кожну правильну відповідь нараховуються бали, а також кожен з вас повинен бути активним на уроці і показати свої знання з теми.
Отже, команди готові , розпочинаємо гру.
1 Завдання. Знавець карти
Команди отримують завдання, яке передбачає знання карти. За правильну відповідь командам нараховується 3 бали.
Завдання №1: Назвати і показати на карті території, які входили до складу Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславовича.
Завдання №2: : Назвати і показати на карті території, які входили до складу Галицько-Волинської держави за Данила Галицького.
Завдання №3: Показати на карті українські землі, які потрапили в залежність від монголо-татар.
2 Завдання . Продовжити розповідь
Завдання по темі “Боротьба з монголо-татарами”, команди повинні скласти розповідь. При чому, під час відповіді повинні працювати всі учні. Кожен з членів команди говорить одне-два речення, потім інший і т. д., а в результаті повинна вийти зв’язна послідовна розповідь. На підготовку завдання надається 1 хвилина. Максимальна оцінка за цей конкурс - 6 балів.
Завдання №1: Скласти розповідь про битву на річці Калці.
Завдання №2: Скласти розповідь про оборону Києва від монголо-татар.
Завдання №3: Скласти розповідь про золотоординське іго на українських землях.
Учитель зачитує уривок з історичного джерела, в якому йде мова про певну історичну особу. Команди повинні вгадати про кого йдеться (хто швидше ). Команда, яка вгадала героя, відшуковує його портрет в портретній галереї. Розкривають роль цієї особи в історичному процесі, схарактеризувавши основні напрямки його зовнішньої та внутрішньої політики та значення його діяльності. Час на обдумування 1 хвилина.
Максимальна кількість - 6 балів.
1. “Кинувся він на поганих, як лев,
Сердитий був він, як рись,
І губив їх - Як крокодил,
Переходив їх землю, як орел,
А хоробрий він був - як тур” ( Роман Мстиславович )
2. “Сей же король... був князем добрим, хоробрим і мудрим, який спорудив городи многі, і церкви, і оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився...” ( Данило Галицький )
3. “Щедрий ти для духовенства,
Знав його вагу велику:
Першого настановляєш
Українського владику...” ( Юрій І )
4 Завдання . Книжкова шафа
Для виконання цього завдання запрошуються до дошки по одному учаснику від кожної команди. Вони малюють на дошці книжкову шафу ( або можна також зобразити її на плакаті заздалегідь, і для виконання завдання прикріпити ці три плакати на дошку ).
Назва проблеми ?
|
|
|
|
|
Висновок ?
Зверху на книжковій шафі пишеться назва проблеми, яку необхідно вирішити.
На полицях для книг записуються основні напрямки та порядок вирішення проблеми.
Знизу книжкової шафи записується висновок.
Завдання №1: Особливості розвитку освіти Галицько-Волинської держави
Завдання №2: Особливості розвитку літописання Галицько-Волинської держави
Завдання №3: Особливості розвитку мистецтва Галицько-Волинської держави
Максимальна оцінка за цей конкурс - 5 балів.
Решта учасників команди виконують наступне завдання. 5 Завдання . Шкала думок
Учитель пропонує командам за допомогою методу “прес” висловити свої думки на запитання.
Команда №1:
Чи можна стверджувати, що в культурі Галицько-Волинської держави спостерігалися два впливи: візантійський і західноєвропейський?
Команда №2:
Чи можна назвати Галицько-Волинську державу спадкоємицею Київської Русі?
Команда №3:
Чи можна стверджувати, що монголо-татарська навала на довгий час зупинила прогресивний розвиток руських земель?
Метод “прес”:
Учням дається хвилина на обдумування цього завдання. Від команди має право виступити один учень і висловити точку зору всієї команди. Якщо вона не співпадає з точкою зору інших команд, то останні мають право вступити в дискусію. При оцінюванні враховується вміння висловлювати свою точку зору, вміння аргументувати її, вміння вести дискусію. Максимальна оцінка цього конкурсу - 6 балів.
Далі заслуховуються відповіді учнів, які працювали біля дошки.
6 Завдання. Кросворд
Командам на окремих листках роздаються абсолютно однакові кросворди. На їх розв’язання надається п’ять хвилин. За кожне правильне слово нараховується команді 1 бал.
Якщо правильно розв’язати кросворд, то у виділених словах можна прочитати ім’я князя Галицько-Волинської держави, який першим прийняв титул короля ( Данило Галицький ).
В кінці уроку вчитель підводить підсумки гри, оголошує переможця. Погоджує оцінки з командирами команд, а потім оголошує їх. Учні з команди – переможниці отримують оцінки на один бал вищі.
Домашнє завдання.
Повторити вивчений матеріал.