Урок-узагальнення на тему: "Русь-Україна наприкінці Х - на початку ХІ ст."

УРОК-УЗАГАЛЬНЕННЯ НА ТЕМУ: «РУСЬ-УКРАЇНА НАПРИКІНЦІ Х – НА ПОЧАТКУ ХІ СТОРІЧЧЯпідготувала вчителька історії 120-го ліцею м. Дніпра. Прушак Тетяна Василівна

Урок узагальнення з теми “ Русь – Україна напр. Х - у першій пол. ХІ ст. На попередніх уроках ми з вами вивчили тему «Київська держава напр. Х – у першій пол. ХІ ст.» Сьогодні ми з вами пригадаємо, узагальнимо, повторимо і закріпимо всі знання, набуті з даної теми. Отже…Що зображено на даних малюнках та до правління якого князя мають відношення ці речі?

А тепер давайте згадаємо, що нам відомо про князя Володимира Святославича, та за що він отримав звання Великий1. Ім’я: Володимир; Великий; Красне Сонечко; Святий; Хреститель. Християнське ім’я - Василій2. Дата народження – невідома;3. Роки правління: 980-1015; 4. Найважливіші з проведених реформ:- військова;- адміністративна (політика консолідації руських земель);- економічна (протекціонізм);- релігійна – заборона язичництва та впровадження християнства у 988 роціДо речі: теперішній національний Київський університет ім. Т. Г. Шевченка до цього носив ім’я на честь князя Володимира Великого

Наступний князь Київської Русі створив два найважливіші пам’ятки того часу: архітектурну та правову. Це були:…

А звали цього князя: Ярослав Мудрий1. Ім’я: Ярослав Мудрий;2. Християнське ім’я: Георгій (Юрій);3. Роки життя: 978 (орієнтовно) або перша половина 980-х років-1054;4. Роки правління: 1019- 1054 АЛЕ !: повноцінним правителем Київської Русі став після смерті брата Мстислава у 1036 р.

А тепер давайте згадаємо НАЙВАЖЛИВІШІ РЕФОРМИ князя Ярослава Мудрого: 1. Продовження консолідації слов’янських племен та їх територій 2. Започаткував літописання, дбав про розвиток освіти, створюючи школи та відкривши першу бібліотеку; 3. Сприяв створенню Київської митрополії, першим митрополитом якої стає Іларіон; 4. Створив так звану «шлюбну дипломатію». За родичання з представниками правлячих династій Європи Ярослава Мудрого прозвали «тестем Європи». 5. Створення першої писемної збірки законів Русі-України – «Правди Ярослава», або «Руської правди» До речі, «Руська правда» Ярослава Мудрого остаточно закріпила розподіл суспільства Київської Русі на верстви. Очільником Київської Русі був Великий князь Київський. Йому підпорядковувалися удільні князіДалі у соціальному щаблі була княжа дружина, тобто воїни. За ними розташовувалися бояри - нащадки знаті або дружинники. Та духовенство. За якими йшли ремісники та купці,А найнижчий щабель займали смерди – селяни! Зовсім безправними верствами була дворова челядь, холопи та ізгої.

Звичайно, життя селян, найнижчої у соціальній драбині верстві Київської Русі, було найважчим. До того ж, часті загрозами набігів кочових племен змушували селян будувати собі житла-напівземлянки, аби було легше вберегтися від нападників. Але поступово, коли кордони Київської Русі зміцнювалися за князя Володимира Великого, звичайними стали ось такі «двоповерхові» садиби

Одяг мешканців Київської Русі кінця Х ст. – середини ХІ ст. був досить різноманітним:

Також серед мешканців Київської Русі (і навіть чоловіків!) були досить популярні різноманітні прикраси:

Але справжньої окрасою Київської Русі була її неперевершена архітектура, а насамперед – церкви: Софія Київська, добудована напочатку ХІ ст., та Києво-Печерська Лавра, закладена у 1051 році монахом Антонієм

І, звичайно, саме церкви та монастирі стали головним осередком зосередження освіти та науки Київської Русі зазначеного періоду. Монахи були найосвіченішими людьми, які, по слову Ярослава Мудрого створювали літописи, у яких описувалася історія Київської Русі. Найвідомішим літописами середини ХІ ст., безперечно, був «Літопис руський» чернеця Києво-Печерського монастиря – Нікона та «Слово о законє та благодаті» митрополита Іларіона. Приблизно в цей час звичайні «черти та рези» перетворюються на славнозвісну кирилицю, за легендою створеною найвідомішими просвітниками-святими – Кирилом та Мефодієм.-