Урок Узагальнення знань з теми «Земля на плані та карті».

6 клас

Тема. Узагальнення знань з теми «Земля на плані та карті».

Мета: систематизувати знання учнів з теми «Земля на плані та карті»; закріпити навички й уміння визначати за географічною картою азимути, напрямки, географічні об’єкти, вимірювати відстані за допомогою масштабу; закріпити знання учнів про способи зображення земної поверхні, прийоми визначення напрямків, взаєморозташування об’єктів за градусною сіткою карти та географічними координатами; розвивати логічне мислення, вміння висловлювати та відстоювати свою точку зору; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; виховувати пізнавальний інтерес до географії.

методи роботи: репродуктивний,частково-пошуковий та словесні методи (бесіда діалог) , розповідь, пояснення , робота з друкованими матеріалами;  групова робота, практична лабораторія, робота з картками.

Технології, використані на уроці : створення ситуації успіху.

Обладнання: умовні знаки, план місцевості,  лінійка, циркуль, роздатковий матеріал, атласи,ноутбук,фрагмент мультфільму.

Міжпредметні зв’язки:

• математика (математичні обчислювання);
• малювання ( зображення в зошиті малюнків, робота з малюнками);
• українська мова та література (  правила правопису ,  уміння висловлювати власну думку).

Тип уроку : урок систематизації й узагальнення знань

Вид уроку: нетрадиційний, (урок – усний журнал)

Основні компетентності учня:  

учень називає способи орієнтування на місцевості, лінії градусної сітки, елементи плану та карти;

користується різними видами масштабу;

визначає: географічні координати населених пунктів;

пояснює: відмінності у масштабі

оцінює: значення плану і карти.

 

Хід уроку

Девіз уроку:

Карта – це «альфа» і «омега»  в  географії .

М.М. Баранський 

І. Організаційний момент

привітання  учнів, перевірка  готовність дітей  до уроку

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку

Тема. Узагальнення знань з теми «Земля на плані та карті».

Мета: систематизувати знання учнів з теми «Земля на плані та карті»; закріпити навички й уміння визначати за географічною картою азимути, напрямки, географічні об’єкти, вимірювати відстані за допомогою масштабу; закріпити знання учнів про способи зображення земної поверхні, прийоми визначення напрямків, взаєморозташування об’єктів за градусною сіткою карти та географічними координатами; розвивати логічне мислення, вміння висловлювати та відстоювати свою точку зору; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; виховувати пізнавальний інтерес до географії.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Фрагмент з мультфільму про кота Леопольда

Багато хто з вас, діти, любить читати, тому я пропоную почитати сьогодні наш незвичайний журнал «Юний картограф», який відкриє перед вами багато цікавих сторінок.

Вправа очікування

IV. Узагальнення знань з теми

1. Перша сторінка журналу «Слово про карту»

Бліц-опитування (давайте трішки розігріємось)

1.Масштаб – це….

2.Фотографія земної поверхні , яку виконують зі штучних супутників Землі…( космічний знімок).

3.Сукупність умовних знаків  та їх пояснення  називають….( легендою карти).

4. Глобус – це…. ( зменшена модель Землі).

5. Короткі лінії на горизонталях , які показують вільним кінцем напрямок схилу… ( бергштрихи ).

6. Адресою будь-якого  географічного об’єкта є ….(географічні координати).

7.Прилад , який допомагає орієнтуватися на місцевості називається …(компас).

8. Сітка на  географічній карті або глобусі називається… ( градусною).

Робота доповни схему

Додаток№1

2. Друга сторінка журналу «Сторони азимуту»

Об’єднуємось впари

Визначте азимути сторін горизонту (табл.1)

Таблиця 1

Сторони горизонту	Азимути, градуси
Північ	0º, 360º
Південь	180º
Схід	90º
Захід	270º
Північний-Схід	45º
Південний-Схід	135º
Північний-Захід	315º
Південний-Захід	225º

1.На екскурсію в ліс учні йшли спочатку на схід, потім на південь, далі – на південний-захід. В яких напрямках вони будуть повертатись назад, якщо пройдуть тим самим шляхом?

Зобразіть схематично.

 Відповідь.                    

сх                                                             зх

                         пд                                                                           пн

 

 

 

 

              пд-зх                                                                    пн-сх

 

 

Ішли в ліс                                                        Повертались назад

2.До лісу учні йшли за азимутом 270º, 220º, 180º.

Назвіть напрямки їх руху і зобразіть шлях схематично.

 Відповідь.

                                                    270º (на захід)

                

                                        

220º (на пд.-захід)

 

 

                                180º (на південь)

 

 

                                       ліс

 

 Найпростіші плани місцевості, їх креслення

16. Які форми рельєфу (горб, западина) зображено на малюнку а) і б):

 

Визначте відносну висоту горба і глибину западини.

Для кожної форми рельєфу визначте крутий і пологий схили.

Відповідь. На малюнку а) западина, б) горб. Це видно за розташуванням бергштрихів. Бергштрихи – короткі риски, перпендикулярні до горизонталей, спрямованих від них у сторону зниження схилу.

Відносна глибина западини 15м, у неї західний схил крутий (чим ближче горизонталі одна до одної, тим схил крутіший), а східний – пологий. Відносна висота горба 20м, у нього західний схил – пологий, а східний – крутий.

3. Третя сторінка журналу «Перевіримо себе»

Об’єднуємось в пари

У цій рубриці. Вам пропонується перевірити практичні вміння роботи з масштабом та   картою. А запитання і завдання такі:

Як виміряти відстань на карті за допомогою масштабу? Назвіть порядок дій.

1. Виміряйте відстань від м. Києва до м. Херсона.

Розв’язування задач із переведення числового масштабу в іменований і навпаки

1. Перетворіть числовий масштаб в іменований:

а)  1 : 200                                    Відповідь:  а)  в 1 см – 2 м

б)  1 : 3 000                                                     б)  в 1 см – 30 м

в)  1 : 5 000                                                     в)  в 1 см – 50 м

г)  1 : 700 000                                                 г)  в 1 см –7км

! Необхідно пам’ятати: 1 м – 100 см,

                                         1 км – 1 000 м, тобто 1 км – 100 000 см.

2. Перетворіть іменований масштаб в числовий

а) в 1 см – 10 м                                Відповідь:  а)  1 : 1 000

б) в 1 см – 4 км                                                   б)  1: 400 000

в) в 1см – 200 м                                                   в)  1 : 20 000

г) в 1 см – 50 км                                                  г)  1 : 5 000 000

4. Четверта сторінка журналу «У вільний час»

Для початку ми об’єднаємось у групи

Рубрика журналу «У вільний час» пропонує вам загадки. А відгадки до них треба намалювати умовними топографічними значками.

1.Посередині поля лежить люстерко. (Озеро)

2.Не вода і не суходіл, на човні не попливеш і ногами не пройдеш. (Болото)

3.Маю крила, та не птах, на семи стою вітрах. То ж мене і кличе всяк не інакше, як … (вітряк)

4.Дивну силу воно має – з-під землі свій шлях долає. Непримітне й невеличке, поїть ріки і кринички. (Джерело)

5.Взимку – чорний і сумний, навесні він гомінкий, влітку – щедрий і зелений, восени – жовто - багряний. (Ліс)

6.Над глибокою рікою вигнув спину він дугою. Всі по ньому їдуть, всі по ньому йдуть, а з собою не беруть! (Міст)

7.Тут всі ростуть, як кажуть, душа в душу: малина, абрикоси, виноград, горіхи, сливи, яблуні та груші … А все це разом зветься просто … (сад)

 На швидкість кожна група презентує

Фізкультхвилинка 

5. П’ята  сторінка журналу «Знайди помилку»

На дошці розміщені малюнки. Учні знаходять помилки, пояснюють їх і виправляють.

Додаток №2

6. Шоста сторінка журналу «Географічні відкриття»

     Шановні читачі журналу! Пропоную вам здійснити географічні відкриття  об’єктів, які вже раніше були відкриті відомими географами та мандрівниками.

    (Для роботи учні використовують карту півкуль зі шкільного атласу для 6 класу.)

Завдання 1

 У 1896 році англійський мандрівник Девід Лівінгстон здійснив відкриття географічного об’єкту з координатами 18˚ південної широти та 26˚ східної довготи. Що це за об’єкт? (Водоспад Вікторія)

Завдання 2

 У 1935 році пілот з борту літака відкрив один з найвідоміших на планеті об’єктів. Його координати - 6˚ північної широти та 61˚ західної довготи. Відкрийте це чудо світу і ви! (Водоспад Анхель) показати їх на карті

10. Сторінка  «Найуважніший» 

Картинка-загадка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель ставить питання всьому класу, а відповідає той, хто першим підняв руку.

1. Скільки туристів мешкають в цьому таборі?      (Четверо, список чергових складено на чотирьох, на килимку лежать чотири ложки і чотири тарілки)

2. Коли вони сюди приїхали: сьогодні чи кілька днів тому?   ( Не сьогодні, між наметом і деревом встигла утворитися павутина.)

3. На чому вони сюди приїхали? (Ймовірно, на човні. Адже біля дерева стоять весла.)

4. Чи далеко від табору до найближчого села?     (Недалеко. Навряд чи хлопці привезли з собою живу курку.)

5. Звідки дме вітер: з півночі або півдня? (З Півдня. На дереві довші гілки на південній стороні, а коротші — на північній. А тепер подивись на полум'я багаття — воно «тягнеться» на північ, та й прапорець розвівається в сторону півночі. Отже, вітер південний.)

6. Яка зараз частина доби: ранок, обід, вечір або ніч? (Ранок, адже тінь падає на захід. Сонце світить зі сходу. З попереднього питання ми визначили, де знаходяться північ і південь, а отже, знаємо, де й інші сторони.)

Друзі, ми уважно прочитали всі сторінки журналу «Юний картограф» вам сподобалось?

V. Підсумок уроку

Чи здійснились очікування

Виставлення оцінок.

VI. Домашнє  завдання

Написати другу топографічного листа, використовуючи матеріал теми

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

Додаток№1