Урок "Узагальнюючий урок з теми "Гідросфера ""

Іржавецький заклад загальної середньої освіти

 

 

 

 

 

Узагальнюючий  урок

з теми

« Гідросфера»

 

 

 

 

                                                                      Вчитель: Луценко Тетяна Василівна

 

 

 

Тема:  Гідросфера (підсумковий урок)

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про гідросферу Землі; в процесі гри пригадати основні терміни, що стосуються теми, та типові плани характеристик об’єктів; нагадати учням історію здійснення першої навколоосвітньої подорожі; виховувати почуття колективізму, взаємоповаги, справедливості.

Тип уроку: узагальнення знань, умінь, навичок.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, картки  із завданнями.

ХІД УРОКУ

                                                             Епіграф

«У тебе немає ані смаку, ані запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке. Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти саме життя. Ти найбільше багатство у світі,» - так писав про воду Антуан де Сент-Екзюпері.

І. Організаційний момент

Клас поділено на дві команди. Перед кожною стоїть табличка з назвою корабля, на якому експедиція Ф. Маґеллана здійснювала подорож. У ході виконання завдань команди визначатимуть учасника, який найменше допоміг команді і змушений буде їх залишити. Три учні є експертами, які ведуть підсумкові записи на дошці, перевіряють письмові завдання.

 ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 Завершено вивчення теми «Гідросфера». Найнезвичніший мінерал Землі обумовлює майже всі природні процеси на ній. Знання якостей води та її поведінки дає нам розуміння процесів підтримання життя, утворення рельєфу, формування клімату й багато іншого. З’ясуємо, що про водну оболонку Землі ви зрозуміли добре, а що залишилось поза увагою.

Отже, гідросфера – це водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері.

Гідросфера займає 71% поверхні Землі. Лише 2,6 % припадає на прісну воду суходолу й атмосфери. 69% прісної води зосереджено в льодовиках.

ІІ. Проведення подорожі

Учитель. У подорож ми вирушаємо на п’яти кораблях: «Сан-Антоніо», «Вікторія», «Сантьяґо», «Консепсьон», «Трінідад» від берегів Іспанії  до островів Зеленого Мису. Так розпочалась подорож       Ф. Маґеллана до Молуккських островів. Але скоро ескадра потрапила в пояс штормів і зустрічних вітрів.

Шістдесят днів ішов дощ. Рух кораблів уповільнився, а наші команди чекає нове завдання.

Зупинка « Океан»

1. Найглибший океан світу (Тихий)
2. Які бувають моря за рівнем відокремленості від Світового океану?
3. Які бувають течії?
4. Як позначають течії на картах?
5. Одиниця виміру солоності – це…
6. Найглибша частина Океану – це…
7. Неглибока частина Океану – це…
8. Від чого виникає рух води?
9. Вузька Частина  водного простору, що сполучає дві сусідні водойми.
10. Частина водного простору, що заглиблюється в суходіл, але має широкий зв’язок з океаном.

Учитель. 23 листопада 1519 р. іспанці підійшли до мису Святого Августина в Бразілії, де їх добре зустріли туземці, а 13 грудня вони увійшли в бухту Санта-Лучіа, де зараз стоїть Ріо-де-Жанейро. У березні 1520 р. флот Маґеллана досяг 45° пд. ш. В ніч на 1 квітня на одному з кораблів виник бунт, моряки захопили «Вікторію», «Консепсьоон», «Сан-Антоніо». Порядок на кораблях установився після того як 40 чоловік було заковано в кайдани, а окремих висаджено на пустельний берег.

 

Зупинка « Річки»

1.Природний водний потік, що тече у заглибленні, створеному її рухом – це…

2. Витік – це…

3. Гирло – це…

4. Головна річка та її притоки утворюють…

5. Найнижчий рівень води в річці – це…

6. Назвіть види живлення річки: А)….б)….в)….г)….

7.Надмірно зволожена ділянка земної поверхні з шаром торфу не менше 30 см – це…

8. Покажіть на  карті  річку та море чи океан, в який  вона впадає:

А) Дніпро - …

Б)  Рейн - …

В) Амазонка  - …

Учитель. 18 жовтня флотилія Ф. Маґеллана відправилась на пошуки протоки Атлантичного океану. Під час розвідки морського шляху корабель «Сан-Антоніо» втік назад до Іспанії. 18 листопада 1520 р. Маґеллан вийшов у відкритий океан і протягом чотирьох місяців не зустрічав суші.

 

Зупинка « Острови»

1.Острів – це …

2. Архіпелаг – це …

3. За походженням острови поділяють на :

А) ….

Б) …

В) …

4. Півострів – це…

5. Атол – це...

6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 (Наш корабель сів на мілину біля острова Мадагаскар)

 

 

2 команда

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Наш корабель сів на мілину біля острова Тасманія)

 

 

1 Команда

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Наш корабель сів на мілину біля острова Суматра)

 

 

2команда

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(Наш корабель сів на мілину біля острова Куба)

 

16 березня 1521 р. моряки підійшли до острова Самар (у групі Філіппінських островів). Тут вони знайшли прісну воду і продукти харчування. На острові Мактан Ф. Маґеллан вступив у сутичку з місцевими аборигенами, а 17 квітня 1521 р. загинув разом із 40 членами своєї команди.

 

Зупинка « Підземні води»

 

1. З поданого переліку виберіть терміни, які стосуються підземних вод:                     

Верховодка,  пасат, міжпластові води, цунамі, водопроникні породи,               « Моршинська», розсол.

2. Поясніть прислів’я: « Де пробереться, того й набереться»

Учитель. Командування над 115 членами екіпажу прийняв капітан Хуан Себастьян де Ель-Кано. Такій кількості моряків управляти трьома кораблями було неможливо, і вони вирішили залишити «Консепсьйон». Два інших кораблі продовжили плавання, і в листопаді 1521 р. досягли Молуккських островів, де команда змогла купити прянощі.

Зупинка « Льодовики»

Гра « Зрозумій мене»

 

 

Гірський льодовик

Покривний льодовик

Морена

Багаторічна мерзлота

Снігова лінія

 

Учитель. Корабель «Трінідад» повинен був повернутися назад через Тихий океан до берегів Іспанії. Але після довгої дороги Тихим океаном моряки повернулись до Молуккських островів і потрапили в полон до портуґальців. Лише троє з них через 5 років повернулись до Іспанії. Моряки «Вікторії» під командування Хуана Себастьяна де Ель-Кано вирушають Індійським океаном і 20 травня 1522 р. потрапляють у бурю біля мису Доброї Надії.

 Зупинка « Озера»

        Гра « Третій зайвий»

1. Прісні, солоні, солодкі
2. Тектонічні, мерзлотні, вулканічні
3. Середземне, Байкал, Синевир
4. Стічні, безстічні, бездонні
5. Каспійське, Балтійське, Аральське

 

Учитель. 6 березня 1522 р. корабель «Вікторія» кинув якір у Севілії, на берег вийшло 18 моряків. Справжнім героєм став Ель-Кано. Король подарував йому велику щорічну пенсію, а також герб, на якому було зображено замок — символ Кастілії; під ним — кориця, гвоздика, мускатний горіх. На гербові була маленька земна куля з девізом «Ти першим мене обігнув».

Зупинка « Екологічна»

 

 1. Забруднення гідросфери  

Розрізняють не тільки штучне (антропогенне) забруднення води, але й природне. Відомо, що навіть у малозаселених районах (Аляска, Амазонія тощо) чистота води зменшується, а кількість мулу, домішок всіх видів збільшується від витоку в горах до місця з’єднання з морем чи океаном.  

 

 

Типи забруднення поверхневих і підземних вод  

 

Фізичне забруднення — це збільшення у вмісті води нерозчинних домішок (піску, глини, мулу) у результаті змиву дощовими водами ґрунтів з полів, гірничорудного пилу, який розноситься вітром й ін. 

 

 

 

Хімічне забруднення — це потрапляння до води різних хімічних речовин, відходів різних виробництв: нафтохімічних, целюлозно-паперових, а також комунально-побутових стоків, відходів тваринницьких ферм і т. д. 

 

 

 

 

Біологічне забруднення — це потрапляння у водойми разом зі стічними водами різних хвороботворних мікроорганізмів (бактерій, вірусів)

 

Основними джерелами біологічних забруднень є комунально-побутові стічні води підприємств: цукрових заводів, м’ясо і деревообробної промисловості й ін. Особливо небезпечні такі забруднення водойм у місцях масового відпочинку (курортні зони узбереж морів та рік).

 

Теплове забруднення складають стоки підігрітої води від теплоелектростанцій і атомних станцій. Прикладом радіаційного забруднення є аварія на Чорнобильській АЕС. 

 

 

Джерел забруднення води багато, основними з них є: 

 

1.         стічні води промислових підприємств;  
2.         побутових стоках комунального господарства;  
3.         стічні води сільського господарства;  
4.         води шахт, нафтопромислів, рудників;  
5.         відходи виробництв при видобутку різних корисних        копалин;  
6.         відходи деревини в деревообробній промисловості;  
7.         скиди водного і залізничного транспорту тощо.  

 Найбільшими забрудниками поверхневих і підземних вод є:  

 

1.         хімічна промисловість,  
2.         чорна металургія;  
3.         кольорова металургія;  
4.         коксохімія;  
5.         важке, енергетичне і транспортне машинобудування;  
6.         комунальне і сільське господарство.

  

 

Головними джерелами забруднення і забруднюючими речовинами ґрунтових вод вважають:  

 

7.  неправильно розташовані звалища та інші сховища отруйних речовин;  
8.  підземні резервуари та трубопроводи (особливу небезпеку становлять втрати бензину на АЗС);  
9.  пестициди, що застосовуються на полях, у садах, на газонах тощо;  
10. сіль, якою посипають тротуари і вулиці під час ожеледі;  
11.  мазут на дорогах для зв’язування пилу;  
12.  надлишки стічних вод та каналізаційного мулу.  

 

 Наслідки забруднення гідросфери  

Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у

водойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості.  

 Це виявляється у зміні її фізичних властивостей (прозорості, запаху, присмаку) та хімічного складу (кислотності, кількості органічних та мінеральних домішок, вмісту отруйних речовин тощо), у зменшенні вмісту у воді кисню, зміні кількості і видового складу мікроорганізмів, появі хвороботворних бактерій.

 Дуже небезпечними для природних водних екосистем є стоки, що утворюються на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. Останні скидають у водойми як целюлозні волокна, так і значну кількість органічних і неорганічних отруйних речовин.

 Значну небезпеку для морських та океанічних акваторій становить перевезення нафти та нафтопродуктів танкерами. У результаті аварій суден, промивання резервуарів, неминучих втрат нафти при видобутку у шельфовій зоні, при завантаженні і розвантаженні суден щорічно у води Світового океану потрапляє 12-15 млн. т нафти.

 Кожна тонна нафти вкриває тонкою плівкою приблизно 12кв. км водної поверхні і забруднює близько мільйона тонн морської води. Нафтова плівка викликає загибель заплідненої ікри, порушує процеси фотосинтезу і виділення кисню, тобто порушує газообмін між атмосферою і гідросферою.

Тривалість перебування решток нафти на берегах залежить від прибою хвиль. На скелястих та піщаних берегах вона невелика (2—3 міс), на солончаках дуже довга (понад 5 років). Деякі двостулкові мушльові молюски у випадку покриття моря нафтою можуть закрити свої стулки і порівняно з незахищеними організмами здобути  перевагу.

     Для птахів, котрі сідають на воду,  це особливо небезпечно. Птахи, що пірнають , плутають нафтові плями з їжею і отруюються. Нафта склеює пір’я, теплоізоляція порушується. Для підтримки температури тіла стає інтенсивнішим обмін речовин, через що витрачаються жирові резерви. Птах гине від виснаження. В процесі очищення нафта поширюється на пір’я і потрапляє до травної системи.  

Моря та океани забруднюються не тільки нафтопродуктами. До них потрапляють промислові і побутові відходи, які містять солі різних металів, отрути, значну кількість пестицидів, добрив, миючих засобів, радіоактивних речовин.. Важкі метали стоків (свинець, ртуть, цинк, мідь, кадмій) активно накопичуються у харчових ланцюгах, кінцеву ланку в яких займає людина. Тому відомі випадки масового отруєння людей ртуттю, що містилась у рибі, а також кадмієм при використанні недоброякісної води.  

 Найбільшими забруднювачами водних об’єктів басейну Дніпра є комунальне господарство, чорна та кольорова металургія, коксохімія, важке, енергетичне, транспортне машинобудування та сільське господарство. Значну частину (майже 10 %) забруднення водних об’єктів басейну Дніпра становлять атмосферні опади. Із різними стоками (дощовими й талими водами) у Дніпро та водосховища потрапляють різноманітні хімічні сполуки..

Екологічне оздоровлення басейну Дніпра є одним із найважливіших пріоритетів державної політики у галузі охорони та відтворення водних ресурсів.

Екологічні проблеми озера Байкал

  Основні  джерела, які впливають на стан природи унікального водойми:

• води, принесені в озеро рікою  Селенга;
• гідроспоруди на річці Ангара;
• Байкальський целюлозно-паперовий комбінат.
•  

Не менш актуальними визнаються й  інші екологічні біди Байкалу. Серед яких, найбільш жахливими є:

• браконьєрство;
• незаконне лісокористування;
• скидання нечистот підприємствами, прилеглими поселеннями і водним транспортом;
• побутові відходи;
• неконтрольований туризм.

Найбільш відчутної шкоди, заподіюється озерної екосистемі целюлозно-паперовим комбінатом.

Діти, дякую вам за плідну співпрацю на уроці, ви чудово сьогодні попрацювали і всі отримаєте оцінки.

 

Збіг урок наш, як коротка мить,

                                     Дуже швидко час біжить

                                         Та не треба сумувати,

   Ще попереду у нас багато кроків,

                                     І цікавих,і важких уроків.

 

Домашнє завдання

Бережливе ставлення до природи – одне з головних правил поведінки. Ніколи не забувайте, що ви перебуваєте в гостях у свого вірного друга – Природи. Водні ресурси потребують охорони.