19 серпня о 18:00Вебінар: Ментальна арифметика: розвиваємо обидві півкулі головного мозку

Урок в 6 класі "Вищі спорові рослини"

Про матеріал

В структуру уроку входять ще 2 презентації, які демонструються паралельно. Урок проводився для учасників районного семінару вчителів природничого циклу


Перегляд файлу

ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ

 

МЕТА    

  • Освітня.  Дати уявлення про вищі спорові рослини; з’ясувати основні проблеми, з якими зіштовхнулися рослини при виході на суходіл; показати, як розв’язання цих проблем позначилося на будові рослин; ознайомити із особливостями вищих спорових рослин у порівнянні з нижчими.
  • Розвиваюча.  Розвивати уміння порівнювати, аналізувати, спостерігати та приміняти свої знання в житті; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення та вміння робити висновки.
  • Виховна.  Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища і особливо мохів, хвощів, папоротей.

 

ТИП УРОКУ          Засвоєння нових знань


МЕТОДИ І МЕТОДИЧНІ  ПРИЙОМИ:

1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН
Прийоми навчання:  виклад інформації,  пояснення,  активізація уваги та мислення,  одержання з тексту та ілюстрацій нових знань
2. Репродуктивний
Прийоми навчання:  подання матеріалу в готовому вигляді,  конкретизація і закріплення вже набутих знань
3. Проблемно - пошуковий:    постановка  проблемного питання
Прийоми навчання:  постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення
4. Візуальний: складання схем, інтелект-карти
5. Сугестивний:  застосування різних видів мистецтва – вірші, музика, акваріумістика (флораріум)
6. Релаксопедичний:  психологічне розвантаження

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ ́ЯЗКИ:  історія,  географія


МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка


ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ТЕРМІНИ: спора, спорові рослини, спорофіт, гаметофіт, спорангій, антеридії, архегогонії
 

 

 

 

ХІД УРОКУ

 

І. Позитивна настанова на урок:

 

Ось дзвінок нам дав сигнал,

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Урок……починаймо

 

Раді ми гостей вітати

І урок розпочинати.

Будемо навчатись гарно,

Швидко,весело і вправно.

 

Ми починаємо урок, а на уроці ми…

Уважні!

Розумні!

Організовані!

Кмітливі!

 

 

ІІ. Оголошення теми

ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ
МИ ПОВИННІ:

  • ВИВЧИТИ БУДОВУ ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН;
  • З’ЯСУВАТИ ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, З ЯКИМИ ВОНИ ЗІШТОВХНУЛИСЯ ПРИ ВИХОДІ НА СУХОДІЛ;
  • ПОКАЗАТИ, ЯК РОЗВ’ЯЗАННЯ ЦИХ ПРОБЛЕМ ПОЗНАЧИЛОСЯ НА БУДОВІ РОСЛИН;
  • РОЗВИВАТИ ВМІННЯ ПОРІВНЮВАТИ, АНАЛІЗУВАТИ ВИВЧЕНЕ;
  • ПРОДОВЖУВАТИ ПРАЦЮВАТИ НАД СКЛАДАННЯМ ІНТЕЛЕКТ –КАРТИ;
  • ВИХОВУВАТИ БЕРЕЖЛИВЕ СТАВЛЕНЯ ДО ПРИРОДИ,ПОЧУТТЯ ПРЕКРАСНОГО

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

УЧИТЕЛЬ:

Предками перших вищих рослин були зелені водорості. Вода — це колиска життя і середовище розвитку рослин. І, звісно, водне середовище має свої переваги. Пригадайте, які переваги має водне середовище життя в порівнянні з іншими середовищами.

Учні пригадують, що для того, аби жити у воді, рослинам не потрібні спеціальні опорні структури. Чому? Бо вода має значну густину і підтримує організм. Рослини у товщі води можуть вести нерухомий спосіб життя, прикріплюючись до якоїсь опори, або рухатись: пасивно — за допомогою водних течій, активно — за допомогою джгутиків.

У водному середовищі нема різких змін температури. А обмін речовин із довкілля у рослини здійснюється всією поверхнею тіла. У цьому середовищі значно полегшено розмноження рослин: спори і гамети вільно рухаються у воді.

Спочатку рослини могли жити у воді лише на певній глибині від поверхні. Формулювання проблемних питань. Які умови дозволили рослинам освоїти суходіл? Як рослини змінилися внаслідок пристосування до життя на суходолі?

Сьогодні на уроці ми більш детально розглянемо ці та інші питання.

 

УЧИТЕЛЬ: До нас приєдналася група науковців, які повідомлять нам, чому виникла необхідність виходу рослин на суходіл?

(складання інтелект-карти)

1 науковець З переходом від водного до наземного існування рослини зіткнулися з такими труднощами:

  • Зневоднення. Як відомо, для життєдіяльності організмів потрібна вода, а повітря  це середовище, яке сприяє висиханню. Тому наземним рослинам потрібно було виробити якість пристосування для добування і запасання води.

2 науковець 

  • Розмноження. Ніжні статеві клітини повинні бути захищеними, а чоловічі гамети (сперматозоїди) можуть зустрітися з жіночими гаметами лише у воді.

3 науковець

  • Опора. На відміну від води, повітря ніяк не підтримує рослину.

4 науковець

  • Живлення. Для фотосинтезу потрібні світло і вуглекислий газ, тому хоча б частина рослини повинна перебувати над поверхнею землі. А мінеральні солі та вода містяться в ґрунті. Тому, щоб їх отримувати, інша частина рослини може бути в ґрунті й рости в темряві.

5 науковець

  • Газообмін. Для фотосинтезу і дихання потрібно, щоб газообмін здійснювався в атмосфері, а не у водяній суміші, що оточувала рослину.

6 науковець

  • Чинники навколишнього середовища. Вода, особливо коли її так багато, як, скажімо, в озері чи океані, забезпечує більшу стабільність умов навколишнього середовища. Наземне ж середовище частіше підлягає впливу таких мінливих чинників, як температура, освітлення тощо.

 

ГЕОГРАФ: Вихід вищих рослин на сушу відбувся вперше в силурійський період палеозойської ери. На поверхню води вони змогли вийти тільки тоді, коли навколо Землі утворився озоновий шар. Давайте пригадаємо з курсу природознавства, що таке озоновий шар, де він розташований, з якої речовини складається, атоми якого хімічного елемента входять до його складу?

З’явившись в цілком новому повітряному середовищі, вони лише поступово пристосувалися до життя в інших умовах і протягом багатьох мільйонів років дали величезну різноманітність наземних рослин, різних за величиною і складністю будови.

 

УЧИТЕЛЬ: Від чого пішла така назва рослин? Назва вищі спорові рослини походить від того, що основним способом розмноження перших наземних рослин, як вимерлих, так і сучасних, було спорове розмноження. До того ж, у них, як і в більшості вищих рослин, є диференціація тіла за органами.

 А тепер, ми здійснемо віртуальну екскурсію до музею ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН.

 

І ЕКСКУРСОВОД

Де краплина є води – 
Там ти можеш мох знайти:
На болоті, в горах, в лісі,
На колоді і на стрісі.
Де вологи є запас
Скрізь ростуть мохи у нас.


Наука, що вивчає мохи називається бріологією. До мохоподібних належить близько 25 тис видів.
Основна маса мохоподібних зосереджена у вологих місцях північної півкулі, у районах із помірним і холодним кліматом, особливо в тундрі, на болотах.
Рослина моху складається з єдиного нерозгалуженого стебла, густо вкритого спірально розміщеними листками. У мохів немає коренів, а їх функцію виконують ризоїди – ниткоподібні коренеподібні нитчасті вирости, які утримують рослину і всмоктують поживні речовини.Найпоширеніший представник мохоподібних – це зозулин льон. Цей мох має листкостеблову будову та є дводомною рослиною – на одній рослині розташовані архегонії (жіночі статеві органи), а на іншій – антеридії (чоловічі статеві органи). Коли сперматозоїди з антеридію потрапляють на архегоній, вони зливаються з яйцеклітиною та відбувається запліднення. В результаті формується зигота, з якої розвивається зародок – спорофіт(нестатеве покоління). Він паразитує на гаметофіті(статеве покоління), а не існує окремо. Ось чому в життєвому циклі мохів переважає гаметофіт. Спорофіт представлений коробочкою на ніжці. Коробочка прикрита ковпачком і має зубчики, які слугують для розсіювання спор. За сприятливих умов спора проростає та формується протонема, яка нагадує зелену нитчасту водорість. Протонема галузиться, на ній утворюються бруньки, з яких розвиваються або чоловічі, або жіночі гаметофіти.                                               Сфагнові мохи мають листкостеблову будову. Їх листки складаються з двох типів клітин – фотосинтезуючих і тих, що запасають воду. Сфагнум – однодомна рослина, архегонії та антеридії розвиваються на одній і тій самій особині. Сфагнові мохи поширені на болотах, наростають верхівкою, а нижня частина стебла поступово відмирає, однак, занурена у воду, вона не перегниває. Клітини сфагнових мохів виділяють кислоти, які вбивають мікроорганізми і таким чином перешкоджають процесам гниття.

 

Відділ Мохоподібні

Загальна характеристика:

Будова: таломні пластинчасті, листкостеблові рослини.

Наявність ризоїдів  – коренеподібні вирости покривних тканин стебла.

Наявність покривних та основних тканин;

Переважання гаметофіту над спорофітом. 

Основа рослинного покриву боліт і річок, формування покладів торфу.

Наука, що вивчає мохи називається бріологією.

УЧЕНЬ              УТВОРЕННЯ ТОРФУ

ІІ ЕКСКУРСОВОД

Серед лісів прекрасної землі
Зустрінеш ти рослини ці малі.
Їх не смакують коні та корови.
Плетуть у лісі килими чудові.
Тінь полюбляють, там завжди ростуть,
Ботаніки їх плаунами звуть.

 

Це багаторічна, трав’яниста, вічнозелена спорова рослина родини плавунових (30–50 см заввишки). Стебло повзуче, довге (до 1 м), вкорінюється, з висхідними короткими пагонами, густо вкритими листками. Плавуни мають справжні корені, пагони галузяться дихотомічно (тобто вилчасто розгалужуються), густо вкриті маленькими вузькими ланцетоподібними листочками, що мають продихи, одну жилку. Добре розвинені провідна та покривна тканини (корінь, стебло). Спороносні колоски циліндричні (2–4 см завдовжки), зібрані зазвичай по два, рідше — по три-чотири, на довгих ніжках, на яких рідко розміщені тонкі листочки. Назва «плаун» виникла завдяки плавучим спорам, що містять до 50% олії. Їх оболонки розриваються з тріском.

На території України мешкає кілька видів плауноподібних, найвідоміші: плаун булаво видний, молодильник озерний, лікоподієла, селагінела, баранець звичайний тощо.

 

Відділ Плауноподібні

Загальна характеристика:

Листкостеблова будова;

Поява вегетативних органів: кореня та пагона;

Переважання спорофіту над гаметофітом;

Усі сучасні плауни – трав’янисті рослини;

Формування покладів кам’яного вугілля;

Використання у піротехніці, медицині (дитяча присипка «Лікоподій»), ветеринарії, задля боротьби з комахами, які паразитують на домашніх тваринах.

 

IІІ ЕКСКУРСОВОД

Ні листок, ані стебло —

 Не придатні ні на що.

А трава живуча-живуча,

В полі всіх вона замучила

 

Хвощі – багаторічні трав’янисті рослини. Панівним поколінням у їх життєвому циклі є спорофіт. Основні ознаки хвощеподібних – розчленування стебла на вузли та міжвузля, недорозвинені листки у вигляді зубчиків. Хвощ польовий має два типи пагонів: весняний та літній, у яких накопичується кремнезем. Злісні бур’яни;

Хвощ польовий – індикатор кислих ґрунтів.

 

Відділ Хвощеподібні

Загальна характеристика:

Члениста будова тіла;

Стебло, просякнуте кремнеземом;

Переважання спорофіту над гаметофітом;

Усі сучасні хвощі – трав’янисті рослини;

Формування покладів кам’яного вугілля;

 

IV ЕКСКУРСОВОД

- Дивна в лісі є трава – 
Не лопух, не кропива.
Коли хочуть щастя влітку
Все шукають його квітку.
Хоч півсвіту обійди – 
Того цвіту не знайти.

 

Папоротеподібні — це відділ, який  представлений здебільшого трав’янистими рослинами. Проте є серед них кущі та деревоподібні рослини, що поширені в тропічних лісах. Незважаючи на значну різноманітність, всім папоротеподібним притаманні такі риси: листкостеблова будова, наявність справжніх коренів, листки відносно великі, тобто є фактично спрощеними гілками, переважання у циклі розмноження спорофіту. Найбільш поширеними є папоротеподібні, які в своєму циклі утворюють однакові спори (рівноспорові). Із кожної такої спори виростає двостатевий заросток (з антеридіями та архегоніями). Підземна частина представлена кореневищем з додатковими кореня. Наземна частина — це листки спорофіта, які називають ваї. Біля основи вони покриті сухими бурими лусочками, які захищають молоді листки від заморозків та засухи. Молоді листки туго закручені в характерні для папоротеподібних “завитки”. Розмножуються папоротеподібні вегетативно, безстатево (спорами) та статевим способами.

 

Відділ Папоротеподібні

Загальна характеристика:

Видозмінене стебло – кореневище;

Великі перисті листки – вайї;

Скупчення спорангіїв на нижньому боці листка – соруси;

Переважання спорофіту над гаметофітом;

Формування покладів кам’яного вугілля;

До Червоної книги України віднесено: марсилію чотирилисту, вудію альпійську, сальвінію плаваючу, адіантум венерин волос.

 

УЧИТЕЛЬ -  Легенда про папороть ...папороть цвіте дуже короткий час, тільки одну мить в ніч на Івана Купала. Той цвіт бережеться від людей нечистими силами, а тому здобути його важко. Але  той, хто знайде цвіт папороті, зможе зрозуміти мову всякого створіння, зможе бачити заховані в землі скарби, і здобувати їх

-ЯК ВИ ГАДАЄТЕ, ЧИ МОЖЕ ЦВІСТИ ПАПОРОТЬ?

 

1 Історик: Ми дуже мало знаємо про перші рослини, оскільки вони усі вимерли, а викопних решток тих рослин знайдено небагато. Але вчені за відбитками, залишеними давніми рослинами, змогли відтворити вигляд перших мешканців суші та вивчити особливості їхньої будови. Наука, що займається вивченням викопних рослин, є розділом ботаніки і називається палеоботаніка.

2 Історик: На цьому слайді ви можете побачити відбитки хвоща і папороті.

 

УЧИТЕЛЬ - Вивчивши будову, місцезростання та життєдіяльність вищих спорових рослин, стало зрозуміло, що сьогодні вони представлені в основному трав’янистими рослинами, але в далекі часи це були велетенські 10-20-30 метрові дерева, які створювали непрохідні ліси. Ці ліси не змогли вижити в тих умовах, які наступили зі зміною клімату, і вимерли. Тому вчені вважають, що значення вимерлих спорових рослин набагато більше, ніж сучасних, у зв’язку з тим, що вони утворили кам’яне вугілля, яке на сьогоднішній день має велике значення у багатьох галузях промисловості.

 

ЗНАЧЕННЯ ВИЩИХ СПОРОВИХ РОСЛИН

(створення інтелект-карти)

За допомогою підручника та слайдів

 

МОХОПОДІБНІ

  • З мохів утворюється торф;
  • Утворюють лісові килими та зелені подушки;
  • Мохи – основа рослинного покриву боліт;
  • Першими оселяються на камінні, піску;
  • Висушений сфагнум використовують для лікування ран;
  • Представники: зозулин льон, сфагнум

ПЛАУНОПОДІБНІ

  • Спори використовують для виготовлення оболонок пігулок та дитячої присипки;
  • Спори використовують для лікування ран;
  • Зі спор виготовляють піротехнічні вироби для феєрверків;
  • З зелених рослин створюють букети;
  • Представники:  плаун булавовидний, плаун-баранець

ХВОЩЕПОДІБНІ

  • Хвощ польовий застосовують у медицині, як сечогінний засіб, при підвищеному АТ;
  • Кореневища хвоща польового вживають у їжу(багаті на крохмаль);
  • Представники: хвощ польовий.

ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Поклади кам’яного вугілля використовують як паливо, воно є сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків;
  • Відвари папоротей загоюють рани, зменшують біль;
  • Передбачають погоду: перед спекою  у них скручуються листки;
  • Представники: щитник чоловічий, страусове перо, оленячі роги

(перевірка)

 

IV Закріплення вивченого матеріалу.

 

Гра «Хто Я?»

 

      Я -  МОХ                                                     Я -  ПАПОРОТЬ 

  1. Спори знаходяться на листках
  2. Спорофіт схожий на пташку зозулю
  3. Маю назву сфагнум
  4. Утворюю торф
  5. Гаметофіт серцеподібної форми
  6.  Листки називаються вайї
  7. Моя назва щитник чоловічий
  8. Маю ризоїди
  9.  Маю кореневища
  10. Коробочка на ніжці

 

 

Я – ХВОЩ                                                                 Я – ПЛАУН

  1. Я маю спороносні колоски
  2. Тіло цих рослин почленоване на вузли та міжвузля
  3. Є два типи пагонів – літній та весняний
  4. Моя довжина може досягати 3 м
  5. Я росту як бур’ян
  6. На моєму кореневищі запасається крохмаль
  7. Я багаторічна вічнозелена рослина
  8. Зі спори розвивається заросток
  9. Зелені пагони використовують для оформлення букетів
  10. З моїх спор виготовляють дитячу присипку

(перевірка)

 

V Домашнє завдання Опрацювати §§42-43, закінчити інтелект-карту, вивчити терміни

 

docx
Пов’язані теми
Біологія, Інтегровані уроки
Додано
9 липня 2018
Переглядів
360
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку