Урок в 7 класі "Закон збереження маси речовин. Хімічні ріняння".

Урок в 7 класі

Тема. Закон збереження маси речовин. Хімічні рівняння.

Мета: - повторити відмінності між фізичними і хімічними явищами, ознаки хімічних явищ, з’ясувати суть хімічної реакції на підставі знайомства з відкриттям  закону збереження маси речовин, розкрити роль вчених М. Ломоносова і А.Лавуазьє у відкритті й становленні даного закону, пояснити значення закону як однієї з форм наукових знань про природу; ознайомити з хімічними рівняннями реакцій як наслідком, що витікає з закону збереження маси речовин;

• розвивати критичне мислення учнів, вміння аналізувати, пояснювати на прикладах значення закону збереження маси речовин, суть хімічної реакції;
• виховувати інтерес до вивчення хімії, сприяти формуванню наукового світогляду учнів на прикладі відкриття закону збереження маси речовин, розв’язанні наукових протиріч, які виникали при цьому.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання до уроку: презентація «М.Ломоносов і А.Лавуазьє – відкривачі закону збереження маси речовин» (додаток 1), опорний конспект (додаток 2), фішки доміно (додаток 3), відеодослід (додаток 4), мелодія «Вальс квітів»  (додаток 5).

Хід уроку

"Вивчення хімії має двояку мету: одна - удосконалення природничих наук, інша - примноження життєвих благ".

М.В. Ломоносов

Випадкові відкриття роблять тільки підготовлені уми.

Б. Паскаль

1. Організація класу

Привітання.

Раді ми гостей вітати

І урок розпочинати.

Будемо навчатись гарно,

Швидко, весело і вправно.

Ми починаємо урок, а на уроці ми…

Уважні!

Розумні!

Організовані!

Кмітливі!

2. Актуалізація опорних знань

Вправа «Квітка»

Учитель. Перед вами – квітка. На пелюстках необхідно написати ознаки хімічних явищ (учні називають ознаку, наводять приклад і записують її на пелюстці).

Вправа «Встанови слово»

Учитель. Визначте за таблицею типи вказаних явищ. З обраних літер запишіть прізвище вченого.

Запитання учням

• Що вам відомо про М.В. Ломоносова?

3. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми і мети уроку.

Перед вами – інформаційний лист. Прочитайте й виділіть основні відкриття Ломоносова в хімії.

(- Засновник нової науки – фізичної хімії.

- Створив атомно-молекулярну теорію.

- Відкрив закон збереження маси речовин).

Повідомлення теми, мети уроку

4. Вивчення теми

Демонстрація досліду «Хімічний вулкан»

Запитання.

1. Що відбувається з речовиною?
2. Яка ознака свідчить про перебіг хімічного явища?
3. Чи відбуваються зміни з масою речовини? Адже після реакції здається, що речовини стало більше?

(NH₄)₂Cr₂O₇ = N₂ + 4H₂O + Cr₂O₃

В ході реакції об’єм утвореного хром оксиду збільшився за рахунок зволоження його парами води й розпушування азотом, який виділяється в ході реакції.

Проблемне запитання

• А чи збільшилась маса?

Сьогодні ми здійснимо наукове відкриття. А для цього уявіть себе в XVIII столітті в лабораторії великого російського вченого М. В. Ломоносова. Ломоносову не давало спокою одне питання: як одна речовина перетворюється на іншу? Він замислився: що трапляється з масою речовин, що вступають в хімічні реакції? Адже в той час існувала думка знаменитого англійського вченого Роберта Бойля, який вважав, що маса речовин в результаті хімічних реакцій змінюється. А вважав він так ось чому: прожарюючи у відкритому посуді різні метали і зважуючи їх до і після нагрівання, виявив, що маса металів стає більшою. Ґрунтуючись на цих дослідах, він не врахував роль повітря і зробив неправильний висновок про те, що маса речовин у результаті хімічних  реакцій змінюється. Р. Бойль стверджував, що існує якась «вогняна матерія», яка у разі нагрівання металу з'єднується з ним, збільшуючи масу. 

Але вчені на те і вчені, що вони нічого не приймають на віру, все піддають сумніву і перевірці. З 1748 по 1756 рр. Ломоносов виконав величезну роботу. Він, на відміну від Р. Бойля, прожарював метали не на відкритому повітрі, а в запаяних ретортах, зважуючи їх до і після реакції. Ломоносов довів, що маса речовин до і після реакції залишається незмінною, і що при прожарюванні до металів приєднується якась частина повітря (кисень у той час не був ще відкритий). Він проводив експерименти не тільки з металами, а й з іншими речовинами.

Результати своїх дослідів у 1748 році Ломоносов сформулював у вигляді закону: «Маса речовин, що вступили в реакцію, дорівнює масі речовин, що утворилися внаслідок реакції».

Незалежно від Ломоносова (?) цей закон відкрив французький хімік А.Лавуазьє у 1789 році.

Демонстрація відеодосліду, який підтверджує закон збереження маси речовин.

Загальний висновок: всі хімічні процеси, що відбуваються в природі, підпорядковуються закону збереження маси речовин, тому він є єдиним законом природи. В результаті хімічних реакцій атоми не зникають і не виникають, а відбувається їх перегрупування. Так як число атомів до і після реакції залишається незмінним, то їх загальна маса теж не змінюється.

Відкриття закону збереження маси сприяло дальшому розвитку хімії як науки. Він підтвердив, що атоми є неподільними та під час хімічних реакцій не змінюються. Молекули під час реакцій обмінюються атомами, але загальне число атомів кожного виду не змінюється, тому загальна маса речовин у процесі реакції зберігається.

Велике значення мало відкриття цього закону для організації хімічних виробництв. З ім’ям М.Ломоносова пов'язаний розвиток порцелянової, скляної, металургійної, гірничої промисловості.

Проблемне запитання. А чи можемо ми записати хімічне явище схематично? Запропонуйте варіанти (учні пропонують записувати речовини за допомогою хімічних формул).

На основі закону збереження маси складають хімічні рівняння.

Хімічне рівняння – це умовний запис реакції за допомогою хімічних формул і коефіцієнтів.

Як же складати хімічні рівняння?

У вас на столах – пам’ятки, в яких розташовані правила складання хімічних рівнянь.

Розглянемо на прикладі взаємодії азоту й водню, літію й кисню.

Вводимо поняття про реагенти і продукти реакції.

5. Первинне закріплення

Робота в парах

 Гра «Доміно»

Учні складають частини хімічних рівнянь так, щоб в ньому були реагенти і продукти реакції, переписують їх в зошит, розставляють коефіцієнти. Біля дошки також робляться записи.

Учитель.

Гра «Світлофор»

Учитель вголос висловлює 12 тверджень, частина з яких містить помилки. Після кожного речення учні піднімають зелені картки (згодні), червоні (не згодні), жовті (можуть доповнити). Учні, які правильно підняли картки, ставлять собі по 1 балу. Виставляється оцінка по набраним балам.

Виставлення оцінок

6. Домашнє завдання

§ 23 – вчити, з. 1-8 – усно, з.9– письмово,

§ 24 – вчити, з. 1-4 – усно, з.7– письмово.

7. Рефлексія

Звучить мелодія «Вальс квітів» (додаток 5).

Візьміть ромашку. На кожній пелюстці напишіть: 1) що сподобалось на уроці, 2)що нового дізналися на уроці, 3) про що хотіли б дізнатись більше, 4) що виявилось складним на уроці, 5) якими б ви хотіли бачити уроки. В центрі ромашки поставте смайлик, який відображає ваш настрій.

 Я дякую вам за урок. Ви були активними, ініціативними, веселими.

 Бажаю вам, щоб всі уроки були зрозумілими, нехай ваше життя  буде схоже на ромашку- світла і з сонечком всередині.