Українська література, 6 клас. Учитель Кузьменко Людмила Альбертівна. Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №250 з поглибленим вивченням математики Деснянського району міста Києва
Тема уроку «В.Винниченко «Федько-халамидник». Художня розповідь про Федька. Добро і зло, благородство і підлість у творі»
Очікувані результати
Після цього уроку учні/учениці зможуть:
Регламент уроку
Хід уроку
1.Вступна частина
За допомогою методу «Мікрофон» учитель пропонує учням пояснити значення слів «добро», «зло», «благородство», «підлість».
Методичний коментар: під час роботи відбувається оперативне включення учнів у діяльність, проходить мотивація навчальної діяльності. Необхідно запропонувати який предмет (ручку, олівець тощо), який буде виконувати роль уявного мікрофона. Його учні будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Попередньо необхідно учнів попередити про те, що говорити слід лаконічно й швидко (не більш ніж 0,5-1 хвилину). Вчитель не коментує і не оцінює відповіді. Вислуховувати треба кількох учнів (кількість залежить від завдання, яке ви ставите, та дидактичної мети цієї діяльності. Наприкінці обговорення слово може взяти вчитель (якщо вважає за потрібне) і висловити свою думку чи підсумувати висловлювання учнів.
Далі учитель ставить питання: «Як краще будувати стосунки в колективі/суспільстві? Чи припустимо бути злим або підлим?», «Чому?» і пропонує висловитись у загальному колі. Зрозуміло, що відповіді дітей будуть різними, їх не варто виправляти чи коментувати.
Після 3-5-хвилин обговорення вчитель зазначає, що ці питання ми будемо сьогодні піднімати на уроці неодноразово у зв’язку із вивченням твору В.Винниченка «Федько-халамидник». Саме на стосунках героїв твору ми зможемо проаналізувати поняття «підлість», «добро», «неповага».
Він також оголошує очікувані результати уроку: «Мені б хотілось, що після цього уроку ви могли вдумливо і виразно читати й аналізувати твір, а також висловлювати власну думку, підтверджуючи сказане цитатами з твору.
2. Основна частина.
2.1. Вивчення нового матеріалу.
На початку вчитель запитує: Чи чули ви слово «халамидник»? Що воно означає?
За необхідності він пояснює слово: халамидник – це бешкетник, пустун; лайливе слово (записує на дошці).
Далі вчитель запитує:
Вчитель запрошує до читання тексту твору методом «Читання із зупинками».
Методичний коментар: метод «Читання із зупинками» навчає учнів слухати або читати активно, звертати увагу на важливі слова, навчає співпрацювати з іншими, вирішуючи завдання/проблеми. Метод використовується, для того щоб розповісти чи прочитати якийсь текст, зупиняючись, щоб попросити учнів висловити припущення, а потім обговорити з ними, якою мірою їхні припущення виявилися правдивими. Припущення про те, що буде міститися у тексті, на основі слів із цього тексту підвищує допитливість учнів і їхню готовність учитися. Також це може зменшити ту відстороненість або дистанцію, яку деякі учні відчувають стосовно письмових текстів. Їм може бути цікаво прослухати розповідь, написану письменником; учні демонструють, що вони теж здатні вигадувати історії.
Перед читання тексту на дошці або на великому аркуші паперу можна підготувати таблицю
|
Як ви вважаєте, що відбудеться? |
Чому ви так вважаєте? |
Що відбулося? |
Після читання заголовка |
|
|
|
Після читання першого уривка |
|
|
|
Після читання другого уривка |
|
|
|
Після того, як дочитали до кінця |
|
|
|
Учні працюють за підручником Л.Т.Коваленко «Українська література, 6 клас», тому читаючи текст у класі, учитель разом із учнями може зробити 2 зупинки:
Перша зупинка робиться на сторінці 80: «…Ліплять хатки з піску. … А між хатками іде вулиця. Можна в гості ходити одне до одного. Федько теж ліпить».
Під час «зупинок можна обговорювати текст з учнями усно, спираючись на послідовність запитань у таблиці.
Можна запропонувати роботу з таблицею письмово. Після першого запису до таблиці клас продовжує читати до визначено вчителем місця. Педагог просить учнів згадати своє припущення й сказати, що відбулося насправді. Учні записують ідеї у стовпчик під заголовком «Що відбулося?»
Друга зупинка – на сторінці 80: «…Плац великий, - ні будинків, ні магазинів, розбігтись є де. І вітер там раз у раз найкращий. От заносять змія».
Важливо, щоб учні порівнювали свої припущення з тим, що відбулося насправді, наводили докази, які їх змусили зробити це припущення. Після всіх запланованих учителем зупинок заповнюється останній стовпчик таблиці.
2.2.Аналіз прочитаної частини (сторінки 80-82) вчитель починає зі словникової роботи.
«Автор пише про Федька: «Це був чистий розбишака-халамидник».
У якому значенні вживається в реченні слово «чистий»?
Далі аналіз тексту продовжується за запитаннями:
Під час аналізу варто записати визначення «Художня деталь – це така подробиця, яку використовують для того, щоб глибше змалювати картину чи образ, підкреслити важливість чогось» та проілюструвати його текстом твору, навівши кілька деталей.
3.Підсумкова частина
Вчитель проводить рефлексію уроку за допомогою методу «Незакінчене речення». Він пропонує учням на вибір або по черзі кілька незакінчених речень:
«Сьогодні я навчився …….»
«Читаючи твір, я був вражений тим, що….»
«Я зрозумів…..»
«На уроці я дізнався….».
Методичний коментар: визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись по черзі або використовуючи уявний мікрофон, учитель формує незакінчене речення і пропонує учням закінчити його. Кожен наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Наприклад: «на сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...», «Сьогодні я навчилася…», «Мені в майбутньому хотілося б навчитися…».
4. Домашнє завдання.
- Прочитати сторінки 83-89 в підручнику.
- Виділити цитати до образів Федька та Толі.
Використана література
1.Коваленко Л.Т. Українська література. Підручник для 6 класу. - К.: Видавничий дім «Освіта», 2014.
2. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. - Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання», 2014.
3.Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів/автори-укладачі О.І.Пометун, І.М.Сущенко.- Дніпропетровськ: Ліра, 2016.