Урок "Велика літера та лапки у власних назвах"

Тема: Велика літера та лапки у власних назвах

 

Мета:

Навчальна: поглибити знання учнів про правила написання власних назв, про               вживання лапок у власних назвах, удосконалювати вміння правильно               вживати велику літеру в прізвищах, іменах, по батькові людей,               географічних назвах,

Розвивальна: розвивати навички розпізнавання орфограм у  тексті, уміння працювати з текстами художніх творів,

Виховна: виховувати увагу,  спостережливість, любов до рідної мови, інтерес до результатів власної               праці.

 

Цілі уроку: учні повинні знати – правила написання власних назв, у тому числі – правила

 вживання лапок у власних назвах;

учні повинні вміти – правильно вживати велику літеру в прізвищах, іменах, по батькові людей, географічних назвах тощо;

учні повинні розуміти – як правильно вживати власні назви в усному та писемному мовленні

 

Тип уроку: урок-проект.

 

Наочність та обладнання: засоби ІКТ, пам’ятка «Вживання великої літери у власних назвах»,               картки з завданнями, «Кобзар» Т.Г.Шевченка.

 

Хід уроку

 

І. Орієнтація та мотивація діяльності

 

ІІ. Цілепокладання

 

 УЧИТЕЛЬ. Повідомляє, що робота над розділом «Орфографія», яка велася впродовж кількох останніх уроків, передбачала виконання завдань проекту, назва якого відповідає темі заняття. Десятикласники мали завдання:  їм треба було дослідити життя та творчість Т. Шевченка і дібрати приклади вживання власних назв. Вибір матеріалу для дослідження був не випадковий: адже цього року все прогресивне людство відзначає 200-літній ювілей Великого Кобзаря.

 У літературі кожного народу серед її великих творців є поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю та славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, який приніс із собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності. Справедливо Великого Кобзаря вважають народним пророком. пам’ять про нього живе і буде жити в серці українського народу.

 Отже, тема уроку - «Велика літера та лапки у власних назвах», а матеріал для дослідження — твори Т. Шевченка та біографічні відомості й літературно-критичні статті про нього.

 Метою уроку визначимо поглиблення знань про правила написання власних назв, про вживання лапок у власних назвах, удосконалення вміння правильно вживати велику літеру в прізвищах, іменах, по батькові людей, географічних назвах, розвиток навичок розпізнавання орфограм у контексті, уміння працювати з текстами художніх творів, виховання уваги, спостережливості, любові до рідної мови, інтерес до результатів власної праці та відповідальності за них.

 

ІІІ. Цілереалізація

1.                  Повторення вивченого матеріалу.

 

 Для участі у проекті клас було поділено на три групи: «Мовознавці», «Теоретики» та «Дослідники».

 УЧИТЕЛЬ: Надамо слово представникам кожної з груп; вони коротко               окреслять одержані завдання: що треба було дослідити у якому               напрямку працювати.

Презентація груп

Очікувані відповіді:

1 група - «Мовознавці»

 Наша група досліджувала , що таке власні назви, як вони групуються, особливості їх уживання

ІІ група - «Теоретики»

 Завданням нашої групи полягало в аналізі правил вживання великої літери  та лапок у власних назвах.

ІІІ група - «Дослідники»

 Ми мали завдання дібрати приклади вживання власних назв, що стосуються життя, творчості Тараса Шевченка та вшанування його пам’яті.

УЧИТЕЛЬ пропонує перейти до практичної реалізації проекту та надає слово групі «Мовознавці».

Очікувана відповідь.

 Виконуючи поставлене перед групою завдання, ми зібрали такий матеріал.

 Власні назви, які в мовознавчій науці називаються ОНІМИ, являють собоюіндивідуальні найменування окремих одиничних об’єктів. Належність одиниці — провідна ознака власної назви.десятки тисяч Олен та Сергіїв, що живуть в Україні, не поєднуються в поняття «Олена» та «Сергій». Кожній особі її ім’я належить індивідуально, незалежно від наявності чи відсутності тезок. Ім’я — особиста назва людини, що дається їй при народженні так само, як і прізвище.

 Другою ознакою, яка розрізняє власні та загальні назви, є відношення до поняття: загальні назви — носії понять, а власні назви  включають усю відому мовцеві інформацію про свої денотати, без певних узагальнень, і тому пов’язуються з поняттями лише тіїю мірою, якою вказують на різновид об’єктів, до яких належать їх денотати. Так, власна назва Київ указує на те, що її денотат — місто. Тому власні назви, не будучи носіями понять, включають її у свою семантичну структуру, утримують на рівні сем: у семантичну структуру власної назви Київ уходить сема місто, яка й виражає поняття місто.

 Розглядаючии відношення слів місто і Київ, Львів, Одеса та ріка і Дніпро, Дунай, Прут, можна констатувати, що загальні назви об’єднують, узагальнюють однорідні об’єкти, а власні назви, навпаки їх розрізняють. Тобто загальні назви виконують об’єднуючу функцію, а власні назви — дщиференційну.

 Хочемо звернути увагу, що розмежування власних і загальних назв стосується лише іменників (чи словосполучень, які виконують роль іменників). Набуваючи функцій іменників, генетично власні назви можуть виходити з рузних частин мови.

 Власні назви з’являються тоді, колши індивідуальне розрізнення набуває суспільної значущості. За денотатами розрізняють такі класи власних назв:

• особові імена людей (антропоніми);
• назви географічних об’єктів (топоніми);
• назви космічних об’єктів (космоніми);
• нійменування божеств, міфічних істот (теоніми, міфоніми);
• клички тварин (зооніми);
• назви організацій, виробничих і громадських об’єднань (ця група позначається терміном ергрнімія і включає величезну кількість найменувань від партій, товариств, заводів, вишів до кінотеатрів, кооперативів, магазинів, фірм);
• назви відрізків часу, подій (хрононімія);
• назви окремих предметів (хремактонімія,шо включає назви матеріальних предметів та витворів духовної культури).

 Сукупність усіх власних назв мови становить її ономастичний простір.

 Власних назв дуже багато, однак у лексичному запасі окремої людини загальних назв значно більше, ніж власних. Одні власні назви відомі всім мовцям, інші — лише частині мовців, нерідко дуже невеликій. Через це складається хибне враження, що й у мові в цілому більше загальних, а не власних назв. Загальні назви є, безперечно, центральним шаром лексики, а власні становлять її потужну периферію з дуже різною сферою поширення. Загалом же у мові на одну загальну назву припадає до кількох сотень власних назв.

 Отже, знання власних назв стосується загального розвитку людини. Чим більше ерудована та освічена людина, тим більше вона знає власних назв і грамотніше пише.

 

УЧИТЕЛЬ надає слово групі «Теоретики»

Очікувана відповідь.

Ми опрацювали теоретичний матеріал, використавши «Український правопис», та склали пам’ятку про вживання великої літери та лапок у власних назвах. У співпраці з дослідниками нами була створена презентація.

 

УЧИТЕЛЬ надає слово групі «Дослідники»

Очікувана відповідь.

Ми досліджували життєвий і творчий шлях Великого Кобзаря — Тараса Шевченка, ушанування його пам’яті і добирали до правил, поданих у підготовленій «Теоретиками» пам’ятці  приклади, що містять власні назви.

1-учень. Але спочатку хотілося б пояснити, що означають ім’я та прізвище Кобзаря. Виявляється, що ім’я Тарас грецького походження, воно означає «бентежу», «турбую» і перекладається буквально як «бунтівник». Прізвище Шевченко має українське походження та означає сина або учня шевця. Отже, предки Т.Шевченка були шевцями.

2-й учень. Звертаємося до пам’ятки написання великої літери та лапок у власних назвах.

 

«Теоретики»: правило — з великої літери пишемо

«Дослідники»: приклади

Імена, по батькові, прізвища та псевдоніми людей.

Тарас, Ярина, Марія, Йосип, Катерина Якимівна Бойко, Григорій Іванович Шевченко; Іван Сошенко, Євген Гребінка, Карл Брюллов, Василь Жуковський, Кобзар.   Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав.                                                      («На вічну пам’ять     Котляревському») І тебе загнали, мій друже єдиний, Мій Якове добрий! («Кавказ») Смеркалося. Із Лисянки Кругом засвітило: Ото Гонта з Залізняком Люльки закурили. («Гайдамаки»)

 

«Дослідники»: Досліджуючи тексти, ми підрахували частоту вживання різних імен у творах поета. Виявляється, що в активному вжитку виступають такі імена: Мар’яна (24 рази), Марія (36 разів), Оксана, Оксаночка (46 разів), Петро, Петрусь (50 разів), Катерина, Катруся, Катря (80 разів). Хведір, Христя, Яків, Наум, Кирило, Нечипор (1 раз), Захарій, Пріся (3 рази), Павло (3рази), Семен, Трохим (4 рази).

 

«Росла дочка Мар’яна, А виросла, як панна — Кароока.»   «Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки»   «Вийшов Марко в малу хату І став у порогу...Аж злякався. Ганна шепче:«Слава... слава Богу!»   «Помандрувала Ота Оксаночка в поход За москалями та й пропала»

 

«Теоретики»: правило — з великої літери пишемо	«Дослідники»: приклади
Власні назви міфологічних істот, богів, божеств; назви релігійних понять та богослужбових книг	Прометей, Гіменей, Алкід, Венера, Юпітер; Бог, Господь, Христос, Син Божий, Мати Божа; Біблія, Євангеліє, Псалтир, Часословець. Споконвіку Прометея Там орел карає («Кавказ») Благаю Бога, щоб печаль Тебе довіку не збудила. («Не кидай матері») Радіє мати: В Алкіда син її росте, Росте; лицяються гетери І перед образом Венери Лампаду світять («Неофіти») Во ім’я Господа Христа, За нас розп’ятого на древі, І всіх апостолів святих, Петра і Павлаособливе («Псалом 117»)
Назви персонажів твору	Лілея, Цвіт королевий І Цвіт королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву До білого пониклого Личенька Лілеї («Лілея»)
Географічні назви (топоніми) та назвиадміністративно-територіальних одиниць, що входять  до складу держав (крім родових понять)	Україна, Черкаси, Кирилівка, Моринці, Дніпро, Санкт-Петербург, Вільно, Оренбург, Кос-Арал, Каспійське море, Аральське море; Лиса гора, пік Шевченка. Нема на світі України, Немає другого Дніпра («І мертвим, і живим») За Києвом та за Дніпром, Попід темним гаєм, Ідуть шляхом чумаченьки, Пугача співають («Катерина») Розбрелись конфедерати По Польщі, Волині, По Литві, по Молдаванах І по Україні. («Гайдамаки»)

«Дослідники»: ми дослідили частоту вживання назв річок і виявили, що лідирує назва Дніпр, Дніпро — 79 разів.Дунай — 17 , Дон, Нева — 5, Тясмин — 4, Рось, Орель, Сейм, Тікич — 2 рази.

«Теоретики»: правило — з великої літери пишемо	«Дослідники»: приклади
Назви вулиць, проспектів, провулків, площ, будівель, скверів, парків, шосе, залізниць, вокзалів, станцій (крім родових позначень)	Літній сад, Орська фореця, Раїмське укріплення, Новопетровське укріплення; вулиця Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, залізнична станція Тарас Шевченко, парк імені Тараса Шевченка
Перше слово у назвах організацій місцевого , державного та міжнародного рівнів, наукових закладів, закладів культури та освіти, установ, партій, спілок, товариств	Академія мистецтв, Кирило-Мефодіївське товариство; Київський національний університет імені Т.Шевченка, Чернігівський педагогічний університет імені Т. Шевченка, Черкаський музично-драматичний театр імені Т. Шевченка, Державна художня школа імені Т. Шевченка, Національний музей імені Т. Шевченка.
Назви історичних подій, епох, війн, знаменних дат, державних, міжнародних і релігійних свят	Коліївщина, Хмельниччина, Гетьманщина Батько діда просить, щоб той розказав Про Коліївщину, як колись бувало, Як Залізняк, Гонта ляхів покарав. («Гайдамаки») Маковій, Великдень, Пилипівка І той — минув — день Маковія, Велике свято в Україні («Гайдамаки») На Великдень, на соломі Проти сонця діти Грали собі крашанками Та стали хвалитись Обновами («На Великдень, на соломі») Вранці-рано, в Пилипівку, Якраз у неділю, Побігла я за водою... («Великий льох»)
Назви пам’яток архітектури, храмів, замків	Мотронинський монастир, Іллінська церква, Вознесенський собор, Благовіщенський собор, Густинський монастир, Почаївська лавра, Видубицький монастир; Шевченківський національний заповідник на Тарасовій горі. То була й дорога З монастиря Мотриного До яру страшного («Холодний яр») Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. («Великий льох») Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило, Собор Мазепин сяє, біліє, Батька Богдана могила мріє. («Сон (Гори мої високії...)»
Назви найвищих державних вітчизняних і міжнародних організацій, найвищих посад, почесних звань	Державна премія України імені Тараса Шевченка
Астрономічні назви (крім родових понять)	Астероїд Кобзар
«Теоретики»: правило — з великої літери та в лапках пишемо	«Дослідники»: приклади
Назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів (виступають у ролі прикладки)	шхуна «Константин», пароплав «Князь Пожарський», пароплав «Тарас Шевченко», альманах «Ластівка», «Кобзар», «Шоденник», картина «Селянська родина», офорти «Живописна Україна»; С. Васильченко, «В бур’янах», роман О. Іваненко «Тарасові шляхи», науково-популярний фільм «На Тарасовій горі», серія акварелей Г. Вербицького «По шевченківських місцях», художній фільм «Тарас Шевченко»

 

 

2. Практична робота. Закріплення вивченого.

 

Завдання №1 (для всіх груп)

Запишіть слова, розкривши дужки та вибравши за потреби велику літеру та лапки, поясніть правопис.

 Село (З,з)елена (Д,д)іброва, (З,з)венигородський повіт, (Д,д)як (Б,б)огорський, (Г,г)айдамаччина, (П,п)ереяславський (Д,д)оговір, (П,п)салтир, (Б,б)алада (П,п)ричинна, (К,к)римська війна, (Т,т)овариство (З,з)’єднаних (С,с)лов’ян, (К,к)омпозиція (Е,е)діп в (А,а)фінах, (Г,г)устинський (М,м)онастир.

 

Завдання №2 (для всіх груп)

Клоуз-тест

Продовжіть твердження...

1. Село, яке Тарас Шевченко вважав своєю батьківщиною, називається... (Моринці).
2. Заклад, у якому навчався Т.Шевченко, одержавши «вільну», мав назву... (Академія мистецтв).
3. Героїню твору Т.Шевченка «Гайдамаки», звали... (Оксана).
4. Джерелом епіграфу до твору Кобзаря «Кавказ» є... (Біблія).
5. Народний рух, відтворений у поемі Т. Шевченка «Гайдамаки», називається... (Коліївщина).
6. Фортеця на березі Каспійського моря, у якій перебував ув’язнений поет, має назву... (Новопетровська).
7. Назва періоду поетичної творчості Т.Шевченка, який припадає на 1847-1857 роки, - це... («Невольнича поезія»).
8. Картина Т.Шевченка, у якій він відобразив власне себе, має назву... («Автопортрет»).
9. Країна, до якої Т. Шевченко мріяв поїхати, щоб познайомитися із всесвітньо відомими шедеврами малярства, скульптури та архітектури, називається... (Італія).
10. Місце перепоховання Т. Шевченка — це... (Канів, Тарасова гора)

 

Завдання №3 (за варіантами)

ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ДАТИ?

Складіть міні-твір, використовуючи власні назви, пов’язані з життєвим та творчим шляхом Т.Г.Шевченка.

Поясніть правопис власних назв.

 

1838 рік; 1840 рік; 1857 рік

 

1838 рік

(перша група учнів - «Мовознавці»)

Очікувана відповідь

 Тарас Шевченко в Петербурзі...

 Залюбки білими ночами бігав у Літній сад змальовувати статуї античних богів. Одного разу біля зображення жорстокого Сатурна зустрів Шевченко земляка Івана Сошенка з Богуслава Київської губернії. Новий знайомий почав щиру розмову. Довідавшись у Тараса, хто він і що робить, у кого працює, запросив юнака до себе. Ці запросини мали превелике, навіть вирішальне значення для майбутнього поета. Сошенко познайомив Тараса з художником О.Г.Венеціановим, із земляком В.І.Григоровичем, із відомим російським поетом В.А.Жуковським, а також із кумиром художнього світу К.П.Брюлловим.               Благородні друзі зацікавилися обдарованим юнаком і вирішили докласти зусиль, щоб визволити Тараса Шевченка з кріпацтва. Паочалися переговори з паном Енгельгардтом. Той запросив за кріпака 2500 рублів. Щоб роздобути цю велику на той час суму, Брюллов намалював портрет Жуковського, який було розіграно в лотарею, і Енгельгардт зробив відпускну. Сталося це 22 квітня 1838 року. Був то найясніший день у житті нашого поета, день, який зробив майбутнього Кобзаря вільною людиною.

 

1840 рік

(друга група учнів - «Теоретики»)

Очікувана відповідь

 Цей рік ознаменувався першим виданням творів Тараса Шевченка.

 Український письменник Євген Гребінка знайомить молодого Тараса з дідичем із Полтавщини Петром Мартосом. Перебуваючи на квартирі на Василівському острові, Шевченко малює портрет Мартоса. Із спілкування з молодим художником меценат випадково дізнається, що Тарас не тільки малює, але й пише вірші, має повну скриньку аркушів із записами поетичних рядків. Свіжі, сильні строфи зацікавили Мартоса, і він поніс папери до поета Євгена Гребінки. Цьому випадкові й завдячуємо, що невдовзі друком вийшла, причому  на кошти українського мецената, найцінніша ось уже більше 150 років для кожного українця книжка — славнозвісний «Кобзар». Невеличка чепурна книжечка з малюнком художника В.Штернберга на обкладинці — кобзар і хлопчик — уміщувала поетичні твори «Думи мої, думи...», «Перебендя», «Катерина», «Нащо мені чорні брови», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

 Небагато, але як багато!

 Важко знайти другу таку книжку у світі, щоб для народу мала таке превелике значення, як «Кобзар» Тараса Шевченка для України.

 

1857 рік

(третя група учнів - «Дослідники»)

Очікувана відповідь

 Довгоочікувана воля!..

 До берега Волги поблизу Нижнього Новгорода пристав корабель «Князь Пожарський», на якому Тарас Шевченко повертався із заслання. Він мріяв знову оселитися в Петербурзі для подальшої праці в Академії, але царський уряд не дозволив йому цього.

 Шевченко написав листа до графа Федора Толстого, щоб той виклопотав йому дозвіл. Поки наспіло рішення, довелося нашому поетові мешкати в Нижньому Новгороді. Незважаючи на негоду, він радо ходив містом, оглядаючи церкви та світські будівлі. Благовіщенський собор, церква Святого Георгія справили на Шевченка гарне враження. Вечорами поет відвідував театр. Передивився спектаклі за драмами Потєхіна «Суд людской, не Божий», «Мать-испанка», «Путаница». Із захопленням слухав оркестр, що в антрактах грав увертюри або деякі номери із «Дон Жуана», «Пророка», «Гугенотів». У вільні хвилини читав «Голос из России», комедію Островського «Доходное место», твори Миколи Гоголя, журнали «Русская беседа», «Отечественные записки», «Популярная звезда».

 Саме в цей час поет задумав свою поему «Неофіти».

 

4.                 Рефлексія. Оцінювання успіхів учнів на уроці. Домашнє завдання

 Учні колективно визначають найуспішнішу групу, яка впродовж уроку була найбільш активною, а також учнів, які заслуговують на високий бал.

 УЧИТЕЛЬ коригує пропозиції учнів та коментує оцінки.

 Удома учні виконають тестові завдання на закріплення матеріалу (індивідуальні картки).

 Завдання високого рівня: написати твір будь-якого жанру на одну з тем (на вибір). Твори візьмуть участь у шкільному конкурсі на кращий прозовий учнівський твір на шевченківську тематику, який проводиться в рамках проекту “У майбутнє — із заповітом Кобзаря”.

«Истинно изящное произведение на художника и вообще на человека сильнее действует, нежели сама природа»

                                                                      Листи

Відгук на твір мистецтва у публіцистичному стилі:

 

*Мої улюблені сторінки «Кобзаря»

 

*Тарасове слово в моїй душі

 

Твір-роздум або есе:

 

*Визначні діячі світової культури про Тараса Шевченка

 

*Шевченківські традиції у творчості видатних українських письменників XIX століття