Урок: "Весна народів"

Тема: «Весна народів».

Мета: розкрити причини революцій; ознайомитися з ходом революційних подій; формувати вміння учнів порівнювати історичні процеси й події, простежувати причинно-наслідкові зв'язки; формувати предметні компетенції учнів; виховувати почуття патріотизму.

 

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• розпізнавати на карті основні події революцій 1848-1849 рр.;

характеризувати революційні події в країнах Західної Європи в період «Весни народів»;

• визначати причини передумови та наслідки «Весни народів», наслідки революцій 1848-1849 рр.;

• називати дати «Весни народів»;

• давати власну оцінку подіям.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник  Гісем О., Мартинюк О. «Всесвітня історія, атлас.

Хід уроку

І. Організаційний момент

(вітання, підготовка робочого місця, створення позитивної психологічної атмосфери)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда на повторення

1. Дайте визначення поняття «революція».

2.У яких країнах вони відбувалися

 

 Метод «Мозковий штурм»

 

• Визначте значення Французької революції.

 

Орієнтовна відповідь

 

1. Повалення монархії та встановлення республіки.

 

2. Вплив на розвиток усіх країн світу, особливо Європи.

 

3. Революційні події призвели до встановлення якобінської диктатури та поширення терору; термідоріанський переворот привів до влади велику буржуазію, це було завершальним актом революції.

 

4. Ліквідація феодальних порядків.

 

5. Перехід до буржуазного суспільства.

 

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

     Ми уже з вами уже знаємо які бурхливі події відбувалися у Франції. Тепер нам цікаво дізнатися про ряд революцій у країнах Європи під назвою» Весна народів». Тому нашим завданням сьогодні буде прослідкувати  ці події.

Отож, тема уроку: «Весна народів» (записати у зошит)

IV. Мотивація  навчальної діяльності

«Відкритий мікрофон»: метод асоціацій

• З якими ключовими словами у вас асоціюється будь-яка революція? Як ви собі її уявляєте?

Більш ґрунтовну інформацію ми отримаємо на сьогоднішньому уроці.

Представлення теми та очікуваних результатів.

V. Вивчення нового матеріалу

План уроку

Робота з атласом

Учні, використовуючи карту атласу, відповідають на запитання.

1. У яких країнах Європи,  відбулися революції в 1848-1849рр.?

2. Назвіть основні центри революційного руху.

Робота з поняттям «Весна народів»

Робота в групах

Учитель створює п’ять груп (за кількістю виучуваних країн).

 

♦ За допомогою підручника заповнити таблицю «Європейські революції 1848-1849 рр.».

	Франція	Німеччина	Італія	Австрія	Угорщина
Причини і передумови революції
Основні події
Підсумки революції

Завдання до таблиці

 

♦ Використовуючи дані таблиці «Європейські революції 1848-1849 рр.», визначити спільні та відмінні ознаки революцій в європейських країнах.

 

Робота з візуальним джерелом 

 

«Монархи Європи ковтають пігулки конституції»

 

♦ Розгляньте карикатуру 1848 р. та дайте відповідь на запитання.

 

1. Як монархи європейських держав ставились до необхідності проголосити конституції?

 

2. Як ви вважаєте, чи дотримувалася влада проголошених прав та свобод?

 

3. Як ви вважаєте, навіщо було приймати конституції, яких ніхто не збирався дотримуватися?

 

Робота з історичним атласом та контурною картою

 

♦ За допомогою карти  атласу «Революції 1848-1849 рр. у Європі» позначити на контурній карті:

 

1) головні центри революційних рухів 1848-1849 рр.;

 

2) території, охоплені національно-визвольною боротьбою;

 

3) райони Німеччини, охоплені рухом за прийняття імперської конституції у травні 1849 р.;

 

4) кордони Німецького союзу;

 

5) збройні дії проти контрреволюції та іноземних інтервентів.

 

VІ. Осмислення нових знань

Учитель.

     Революції 1848-1849 років у Європі завершилися поразкою. Лютнева революція 1848 р. у Франції позбавила влади короля Луї-Філіппа, але не призвела до встановлення міцної республіки. У Німеччині, Австрії та Італії національні рухи не змогли досягти поставленої мети. Проте, незважаючи на це, революції не минули безслідно. Чимало революційних завоювань у тій чи іншій формі збереглися. Конституційний устрій у державах Європи став правилом, а не виключенням. У більшості європейських країн було остаточно ліквідовано давні феодальні повинності селян.

    Правлячим колам держав Європи після поразки революцій не вдалося відновити старі порядки.

VІІ. Систематизація та узагальнення  знань і умінь

Метод «Коло ідей»

 

♦ Визначте причини поразки революції 1848-1849 рр. у країнах Європи.

VІІІ. Підведення підсумків уроку

     У результаті проведеного уроку учні повинні з'ясувати такі моменти: — революції залишилися незавершеними;

— революції прискорили суспільний прогрес; були ліквідовані залишки кріпосництва, прискорився промисловий переворот, виникли передумови для створення єдиних національних держав у Німеччині, Італії;

— закладене підґрунтя для подальшої демократизації суспільства.

Рефлексія

Вправа «Незакінчене речення»

На уроці я дізнався (дізналася)...

Найбільше  вразило...

Мені (не)сподобалося...

Сьогодні на уроці я був (була)…

ІХ. Інструктаж з домашнього завдання (1 хв.)

1.Опрацювати параграф ,закінчити таблицю.

2. Підготувати політичний портрет Отто фон Бісмарка, Камілло Кавура та Джузеппе Мадзіні.