Урок "Весняний святковий календар"

Тема. Весняний святковий календар

Мета: ознайомити дітей з особливостями весняного святкового календаря; узагальнити життєві спостереження дітей про зміни в природі з приходом весни; розвивати логічне мислення та уяву про поширення та значення весняних змін в природі та житті людини, мовлення; виховувати любов до природи; формувати екологічно грамотне поводження учнів у природі; формувати почуття бережливого використання навколишнього середовища та виховувати усвідомлення необхідності його охороняти.

Тип уроку: комбінований урок

Обладнання: відеофрагменти, презентація, підручник, аудіозапис, деформовані прислів’я, предметні та сюжетні ілюстрації, вірші.

Форма проведення: подорож

 

Хід уроку

І Організаційний момент

1. Привітання

Встаньте, діти, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться ви до мене,

Посміхніться і до себе,

Привітайтесь: «Добрий день!»

2. Представлення

- Мене звати Ангастасія Віталіївна і сьогодні урок навколишнього світу проведу у вас я.

 

3. Перевірка готовності

- Перевірте щоб на ваших партах не було нічого зайвого. Перевірте чи у кожного є підручник, ручка та зошит.

 

4. Емоційне налаштування «Спіймай настрій»

- Я пропоную попрацювати нам зараз в парах, виконуючи ті дії, що я вам називаю.

- Усміхніться, „зніміть” усмішку зі свого обличчя долонею та „подаруйте” своєму сусідові. „Прийміть” усмішку, „прикрасьте” нею своє обличчя.

- Отоже залишайтеся цілий урок з такою посмішкою, і нехай ніщо не зможе засмутити вас.

 

5. Фенологічні спостереження

- Який сьогодні день?

- Який стан неба? (Ясно, хмарно, похмуро)

- Чи є сьогодні вітер? (Слабкий, помірний, сильний)

- Чи були зранку опади?

- Яка температура повітря?

 

ІІ Введення елементів нестандартності

• Діти, а яку пору року після зими ми чекаємо з нетерпінням? (Весну)
• А чому ви любите весну?
• А можливо хтось навпаки не любить весну. Поясніть, будь ласка, чому.
• Тож сьогодні ми з вами подорожуємо весняними стежинами, аби краще пізнати її та поповнити свій багаж знань.
• Але стежинки ці не прості, вони надаватимуть вам нових знань. Тож давайте старанно працювати!

 

ІІІ Повідомлення теми і мети уроку

1.     Робота над кросвордом

• Щоб дізнатись про що ми з вами будемо говорити, вам потрібно розгадати кросворд. У кросворді вже є невеличкі підказочки для вас.

• Відгадавши загадки, обведіть будь ласка у першому слові першу і п’яту літеру, у  другому слові п’яту літеру, у третьому слові четверту і шосту літеру, а в п’ятому слові третю літеру. Складіть всі літери разом і скажіть яке слово у вас вийшло.
• Вийшло слово «Свята». Отже, ми сьогодні більше дізнаємось про весняний святковий календар.

 

IV Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра-бесіда «Чарівні запитання»

• Але перд тим, як помандрувати весняними стежинами, давайте пригадаємо тему попереднього уроку за допомогою запитань з чарівної скриньки.
• Що таке Червона книга України?
• Які рідкісні весняні рослини віднесені до Червоної книги?
• Який вигляд має підсніжник?
• Який вигляд має конвалія?
• Який вигляд має пролісок?

 

2. Хвилинка цікавинка

– А чи знали ви , що не тільки Червона книга охороняє навколишній світ?

• Зеле́на кни́га Украї́ни вперше у світі розроблена фахівцями України. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угрупувань. У ній представлено 126 рідкісних й типових рослинних угруповань, які потребують охорони.
• Книгу, в яку занесені всі вимерлі тварини, називають Чорною.

V Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда

• Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами.
• Тож ми з вами вирушаємо стежками весняних свят.
• Які березневі свята ви знаєте?

 

2. Розповідь « Число – свято»

• Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.
• Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

 

3. Перегляд відеофрагменту «Веснянки»

• Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

 

4. Розповідь вчителя

• Вісімнадцятого березня - день святого Конона Ісаврійського, або у народі Конона-городника.
• Конон вважається покровителем коней (можливо, на підставі співзвучності слів Конон і коні). У нього тварини завжди доглянуті, гладкі та швидкі, як вітер. Саме за це його й уподобав Ілля-Громовик, котрий, їдучи колісницею, брав за погонича лише Конона — «бо він опікун усіх коней і конюхів». Батьки під час грому, щоб діти не лякалися, казали: «То святий Ілля через небесний місток калачі везе, а кіньми тими править сам Конон».
• Двадцять другого березня - день Великомучеників Севастійських, день Сорока мучеників, Сорок Святих, або день Усіх Святих, у народі "Сороки".
• Вшановувані воїни були найкращою дружиною у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким гонителем християнства. За відмову зректись християнської віри 40 воїнів римського ХІІ легіону загинули у 320 році у коло міста Севастія (нині турецьке місто Сівас). В холодну і вітряну ніч їх завели в Севастійське озеро. За ніч воно вкрилося льодом. Аби підсилити муки, на березі затопили лазню. Один з воїнів не витримав страждань і вийшов з озера, але на порозі лазні упав замертво. Один з наглядачів, уражений мужністю воїнів, зі словами "І я — християнин!" зайшов у озеро. Їх знову стало сорок.
• Пам'ять 40 мучеників відноситься до найшанованіших свят. У день їх пам'яті полегшується строгість Великого посту.
• Добрі господині цього дня печуть сорок булок із медом у формі пташок. В різних регіонах України його іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів — «сороки», «жайворонки», «буслики», «птички», «пташки». Вірили, що саме на Сорок святих з вирію повертаються пернаті — сорок різних порід. Тому калачики чи бублики, пампушки чи кренделі виробляли у формі пташечок із дзьобиками та крильцями, гребінчиками та хвостиками, а часом «садили» їх на бублик, наче на гніздечко. Очі робили з калинових ягід або родзинок. За бажанням обливали печиво медом чи цукровою поливою. Часто пташечок нанизували на невеличкі різочки, лозинки чи очеретинки і так запікали.

5. Робота над віршем

• У кожної з нас є найзаповітніше бажання.
• Тож давайте прочитаємо вірш на сторінці 33 і дізнаємося хто ж додержав слова і виконав бажання?

 

6. Творча робота

• Часто найкращим подарунком до жіночого свята 8 Березня є ручна вишивка, яка здавна цінувалася в народі і зараз залишається цінним подарунком для кожного.
• Тож і ми спробуємо з вами навчитися вишивати хрестиком.
• Та слід пригадати і правила поводження з голкою:

1. Голку тримай тільки з протягнутою ниткою в гольнику або футлярі.

2. Не вколюй голку в свій одяг.

3. Не бери голку в рот.

4. Запасні голки зберігай у футлярі або гольнику.

5. Не використовуй голку замість булавки.

 

7. Розповідь вчителя

• Неділя за тиждень перед Великоднем називається "Вербною", "шутковою" або "квітною". За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і миряни устеляли перед ним дорогу пальмовим листям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавен вельми шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповідає про прихід весни і має цілющі властивості.
• Христове Воскресіння відбулося дуже рано в неділю, третього дня після його смерті. Звідси існує в Церкві дуже давній звичай, який нагадує, що пасхальний піст закінчується в суботу вночі і воскресні торжества починаються опівночі або на світанку.
• Великодні торжества розпочинаються обходом довкола церкви під звуки дзвонів. Цей обхід є символом ходу жінок-мироносиць в неділю вранці до Господнього гробу. Після обходу, перед зачиненими дверима церкви, наче перед запечатаним Божим гробом, починається воскресна Утреня. Тут перший раз чуємо радісне:
• "Христос воскрес із мертвих смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував"
• Під час співу воскресного тропаря священик хрестом відчиняє двері церкви на знак того, що Христове Воскресіння відчинило нам двері до неба.

VI Закріплення вивченого матеріалу

1. Перегляд відеофрагменту «Паска, Пасха чи Великдень?»

• Як правильно казати Пасха чи Великдень? Тож давайте поцікавимося і проглянемо відео фрагмент з невеличкими мовними підказками.

 

2.     Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ» (під музичний супровід)

• Діти, заплющте очі, покладіть вашу голівку на ручки та подумайте з чим ще у вас асоціюється слово «свята»?

 

 

3. Робота з деформованими прислів’ями

• Не тільки вітер сьогодні пустує, а й сильний сніг зруйнував прислівя, що я приготувала для вас. Тож давайте відновимо їх і спробуємо пояснити.

Весна красна квітками, а осінь пирогами

У квітні ластівка день починає, а соловей — кінчає.

Квітень – з водою, а травень – з травою.

Два добрих дощі на май – то і без агронома рай.

Зійшов у березні сніжок — берися за плужок.

Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.

• Які прислів’я вам знайомі? А які ви почули вперше?

 

4.     Гра «Упіймай весняне свято»

• Ваше завдання почувши весняне свято, плеснути в долоньки.

Різдво, День Сорока Святих, Водохреща, день Конона-Городника, Трійця,свято Явдохи, Великодень, свято Івана Купала.

 

VIІ Підсумок уроку

1. Підсумкова бесіда

• З якими святами ми зустрічаємося весною?
• Яке свято вам найбільше запам’яталося?
• Насолоджуйтеся кожним днем весною, і нехай ця весна неодмінно принесе вам багато радості, добра та найкращі миті, які можна буде з щастям згадувати влітку.

 

2. Домашнє завдання

• Намалювати квіти, які ви дарували своїм рідним (ст..32), скласти святкове привітання на сторінці 33, записати весняні прикмети на сторінці 36, за бажанням виконати вишивку.

 

3. Оцінювання

 

4. Прощання

• Підведіться. Дякую вам за урок. Урок закінчено. До побачення.