Урок:"Євгеніка. Наука імораль, добро чи зло."

 

Виховання соціально активної особистості на уроках біології та зарубіжної літератури

Л. В. Поліщук,

вчитель біології,

вчитель-методист.

Н. С Яременко

вчитель зарубіжної літератури

вчитель – методист.

Тема: Євгеніка. Наука і мораль, добро чи зло.

Мета:

Навчальна:

Сформувати :

- уявлення про євгеніку, як галузь науки, як вчення про селекцію людини;

- навички критичного мислення та глибокі наукові знання;

- стимулювати креативні якості молоді.

- знання особливостей часу;

- особливості розвитку сюжету й композиції відображеного в творі М. Булгакова «Собаче серце»;

- уміння аналізувати твір, доводити свою власну думку, створювати історико-культурний коментар твору;

- навички компаративного аналізу;

- прагнення сповідувати загальнолюдські цінності.

Наскрізні змістовні лінії: Здоров’я і безпека.

Компетентності:Соціальна і громадянська компетентність, загальнокультурна грамотність, спілкування державною мовою, екологічна грамотність і здорове життя, компетентності в природничих науках і технологіях.

Розвивальна:

-сприяти розвитку логічного мислення, розширити кругозір;

- формувати у дітей власну думку;

- розвивати здібності до дослідницької, аналітичної роботи, експериментування та критичного мислення, ініціативності та самостійності учнів;

- розвивати активну пізнавальну діяльність; навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих;

Виховна:

- виховувати цілісне, бережне ставлення до здоров’я;

- виховувати особистість учня, його соціальну активність, здатність протистояти жорстокості, бездуховності, лицемірству;

- виховувати естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд.

Тип уроку: інтегрований урок з використанням методу проектів, урок – дискусія, урок-роздум, урок-конференція.

Обладнання: ТЗН, електронні носії.

Методи і методичні прийоми

1. Нові інформаційні технології навчання: розвивальне навчання, групове навчання, інформаційно-комунікативні технології, інтерактивні технології, технології критичного мислення та проектного навчання.

2. Метод проблемного викладу: постановка проблеми, формулювання завдання на основі різних джерел і засобів, науковий пошук.

3. Дослідницький метод: пошук відповідних джерел необхідної інформації, процес рішення завдання.

4. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Хід уроку

Слово вчителя біології.

І. Актуалізація навчальної діяльності.

Що таке євгеніка…

Євгеніка (від гр. Ευγενες - " породистий") - вчення про селекцію людини, а також про шляхи поліпшення її спадкових властивостей, покликана боротися з явищами виродження в людському генофонді. Була широко популярна в перші десятиліттяXXстоліття, після війни стала в один ряд із злочинами, такими як расова гігієна, експериментами нацистів над людьми, знищення "небажаних" соціальних груп.

На початку хх століття, коли генетика робила тільки перші кроки, це вчення було популярне, але нацистський світогляд довів цю науку до абсурду. Довгий час євгеніка входила до розряду злочинів проти людства поряд з расизмом і дослідами над людьми.

Мета позитивної євгеніки - сприяння відтворенню людей з ознаками, які розглядаються, як цінні для суспільства (відсутність спадкових захворювань, хороший фізичний розвиток, високий інтелект). Мета негативної євгеніки - припинення відтворення осіб, які мають спадкові дефекти, або тих, кого в даному суспільстві вважають фізично або розумово неповноцінними.

II.Мотивація навчальної діяльності.

У США євгеніка повинна була служити соціальним завданням, викорінити алкоголізм, проституцію, спадкові психічні захворювання. У Радянському Союзі акцент був зроблений на формуванні нової людської генерації, « хомо совєтікус».

У Німеччині Третій рейх мав за мету знищення «дітей темряви» в особі представників нижчих, неарійських рас. Це були зовсім різні іпостасі одного наукового феномена.

Євгеніка в сучасному її розумінні зародилася в Англії, її « батьком» був Френсіс Гальтон, англійський психолог, двоюрідний брат Чарльза Дарвіна.

Саме він придумав термін «євгеніка», 1863 рік. Він мав намір зробити науку, яка підтверджувала б право англосаксонської раси на світове панування. Він запропонував вивчати явища, які можуть поліпшити спадкові якості майбутніх поколінь – обдарованість, розумові здібності, здоров’я. Перші ідеї теорії були представлені у статті « Спадковий талант і характер», а більш детально розроблені в книзі « Спадкування таланту», 1869 рік. Гальтон був расистом і вважав африканців неповноцінними. Він писав: « Ці дикуни напрошуються на рабство. У них, взагалі кажучи, відсутня незалежність, вони йдуть за господарем, як спанієль.»

ІII. Вивчення нового матеріалу.

Робота з презентацією.

1.Сторінками історії.

У IV столітті до н.е. Платон у своїй «Державі» поставив ряд євгенічних питань в дусі Гальтона, проповідуючи як позитивну євгеніку, стимулювання народжуваності кращих обдарованих, так і негативну, обмеження народжуваності тих, кого вважатимуть нижчими. Згідно з Платоном, «насіння є в усіх частинах тіла, в здорових - здорове, з хворих - хворе. Тому, як правило, у лисих батьків народжуються лисі сини…»

В раціональній медицині Гіппократа в V столітті до н.е. з'являється ідея панспермії, що робила можливим припущення про прогресивне поліпшення народу на основі відбору для розмноження кращих екземплярів.

Лікург трьома століттями раніше першим втілив це у своїй реформі спартанського суспільства. Держава в особі вищих радників (ефорів) вирішувала, хто не гідний належати до «суспільства рівних». Дітовбивство не було чуже ні грецькому, ні римському суспільству.

Сенека погоджувався з тим, що «ми знищуємо потворне потомство і топимо слабких і ненормальних новонароджених». Таким чином, держава присвоїла собі функції «батька сімейства», який в Афінах і Римі строго здійснював ці євгенічні заходи в своєму сімейному клані: в клан брали особливо обдарованих людей, а бездарних виганяли.

Термін «євгеніка» став загальновживаним в Росії, починаючи з 1915 р. Революція 1917 року і громадянська війна стали вирішальним періодом для молодих дослідників. Новий режим був упевнений, що йому вдасться поліпшити умови людського життя, завдяки науковому прогресу. Матеріалізм і марксистська науковість ні в чому не суперечили євгенічному ідеалу.

Відомий біолог-експериментатор Ілля Іванович Іванов займався створенням міжвидових гібридів і мріяв схрестити людину з мавпою. Його мрії не судилося здійснитися, але подібні ідеї були на слуху в науковому світі початку ХХ століття. Переслідуючи мрію створити суперлюдей або супернацію, Іванов запропонував уряду ідею: мавпи схожі на людей, давайте їх схрещувати і подивимося, що з цього вийде. Йому вдалося зібрати чимало грошей і здійснити три експедиції в Африку, де вчений проводив експерименти, запліднюючи самок шимпанзе людською спермою. Як відомо, із цього нічого не виходило з біологічних причин: у мавпи на одну пару хромосом більше. Однак Іванов про це не знав і йшов далі — запліднював жінок спермою мавп. Про це пишуть менше, проте подібні досліди проводилися.

У листопаді 1920 р було створено «Російське євгенічне товариство», у тому ж році почав виходити «Русский євгенічний журнал»; де піднімалися ті ж теми, якими займалися західні євгеніки. Незабаром вчені розкололися. Одні публікувати статті про «вищий розум» членів партії і необхідність передачі ними цього «вищого розуму» численному потомству. Інші наполягали на вивченні генеалогії буржуазної еліти старого режиму.

В середині 20-х рр. на порядку денному стояли три пункти: стерилізація, поліпшення гігієнічних умов і збільшення плодючості «видатних» особистостей.

У 1923 р вирішуали питання про термінове прийняття програми стерилізації, але не моральні, а демографічні аргументи змусили радянську владу відмовитися від стерилізації, в країні смертність перевищила народжуваність, так що євгенічні заходи були не на часі.

У 1926 р генетики пропонували створити банк сперми і розгорнути широку програму штучного запліднення: «Один талановитий і ефективний виробник може, таким чином, мати 1000 дітей».

Прийшла епоха суцільної індустріалізації і колективізації країни, перших політичних процесів, організованого голоду, опіки над наукою і дискредитації буржуазних фахівців. Євгенічне товариство було розпущено в 1930 р. У «Великій радянській енциклопедії» в 1931 р євгеніка названа «буржуазною наукою», підозрюваною в «фашизмі».

Євгенічне товариство зникло, поступившись місцем «Лабораторії расових досліджень», заснованій в Москві в тому ж 1931 г. Ця лабораторія намітила ряд дослідницьких програм спільно з німецькими вченими, які надсилали свої експедиції в Закавказзя. Примітний факт: у березні 1933 р гітлерівський режим дозволив продовжити німецько-радянське співробітництво, схвалене в квітні і радянським Наркомздравом. Лише в 1938 року німці відкликали своїх вчених. Крім цього союзу двох режимів в області расології радянська євгеніка пережила сталінські реформи, змінивши назву. Вона стала «медичною генетикою».

Подібні ж програми здійснювалися в 1920-1950рр. і в ряді штатів США. Із виступу вченого: “Немає ніякого сумніву, що якби в Сполучених Штатах закон про стерилізацію застосовувався б в більшій мірі, то в результаті менше ніж через сто років ми ліквідували б щонайменше 90% злочинів, безумства, слабоумства, ідіотизму і статевих збочень, не кажучи вже про багатьох інших формах дефективности і дегенерації. Таким чином, протягом століть наші божевільні, в'язниці і психіатричні клініки були б майже очищені від своїх жертв людського горя і страждання.”

З 1934 по 1976 роки програма насильницької стерилізації "неповноцінних" здійснювалася в Швеції. Схожі закони діяли в Норвегії, Фінляндії, Естонії, Швейцарії, Японії.

2. А тепер про Спарту.

Шокуючі факти про спартанців.

Добір, проведений відповідно до поставлених завдань і заснований на знанні генетичних особливостей об’єкта, прийнято називати методичним добором. Саме таким чином спартанці вирішували, жити дитині чи ні.

Оглядали старійшини немовля на предмет виявлення хвороб і каліцтв. Якщо що-небудь знаходили, то батькові наказували викинути дитину в яму під назвою «apothetae», де його залишали вмирати від голоду.

Якщо дитина виживала, то йому обіцяли згодом вільну ділянку землі, але шанси на це були досить низькими. Вважається, що близько половини всіх дітей, народжених в Спарті, вмирали в дитинстві.

З самого юного віку дітей підготовляли до серйозних випробувань. Сон на жорстких очеретяних підстилках, інтенсивна фізична підготовка, суворе виховання. Спартанські діти були позбавлені ласки й уваги на відміну від сучасних дітей, які часто бувають розпещені.

З роками виховання ставало набагато суворішим: дітям стригли наголо волосся, вчили ходити босоніж, як правило, без одягу, очерет збирали без допомоги ножів, хлопці брали участь у різних змаганнях. І що найпарадоксальніше, так виховували не тільки хлопчиків, але і дівчаток!

Якщо якогось воїна таврували як боягуза, то його дітям не дозволялось одружуватись і заводити своїх дітей.

У стародавній Спарті використовували жорсткий спосіб виявлення правди. Спартанські юнаки, перш ніж потрапити в спеціальні школи, в яких виховували воїнів, проходили доволі жорстокий відбір. Юнака ставили на скелі над проваллям і запитували, чи боїться він. Майже завжди відповідь була, що “не боїться”. Проте правду сказав, чи брехню, юнак, якого запитували, визначали за кольором його обличчя. Якщо обличчя юнака ставало блідим – то це означало, що він збрехав. Такий тип реакції на переконання спартанців, говорив про те, що юнак у бою не може бути спритним і кмітливим і його скидали зіскелі, оскільки людина, яка блідніє від страху, не може бути хорошим воїном.

3. Євгеніка в Німеччині.

У 1947 році на лаві підсудних в Нюрнберзі знаходилися 23 лікаря. Їх судили за те, що вони перетворили медичну науку в монстра, який підпорядковувався інтересам Третього рейху. У 20-ті роки Альфред Блотс подорожує по країні з лекціями про те, що таке «євгеніка». Він вважає себе засновником нової науки, його головна ідея «расова чистота нації». На питання, що лікар пропонує робити з хворими, Блотс відповів «стерилізувати або вбивати», і що саме в цьому призначення євгеніки.

Після приходу до влади, фюрер активно підтримав розвиток німецької медицини і біології. Фінансування наукових досліджень зросла в десять разів, а лікарів оголосили елітою.

 

 

 

Дрезден, музей людської гігієни. Це наукова установа знаходилося під особистим патронажем Гітлера і Гімлера. Саме в музеї людської гігієни розробили страшний план стерилізації населення, який підтримав Гітлер.

 

 

Гітлер наполягав на тому, що тільки здорові німці мали дітей, так німецький народ забезпечить «тисячолітнє існування Третього Рейху». Ті, хто страждає на психічні захворювання і фізичними вадами, не повинні змушувати страждати своє потомство.

Професори-євгеністи розробили закони расової чистоти. Відповідно до законів, євреї не мали права працювати в школах, державних установах, викладати в університетах. І в першу чергу, на думку лікарів, необхідно було очистити наукові і медичні ряди від євреїв. Наука ставала елітним закритим суспільством.

Досліди в Освенцімі очолював Йозеф Менгель. Ув'язнені прозвали його «ангелом смерті». Жертвами його дослідів стали десятки тисяч людей. Близнюкам переливали кров і пересаджували органи один від одного. Сестер змушували народжувати дітей від братів. Проводилися операції з примусового зміни статі. Були спроби змінити колір очей дитини за допомогою впорскування різних хімікатів в очі, ампутації органів, спроби зшити дітей разом. З 3 тисяч близнюків, що потрапили до Менгеле вижило тільки триста. Його ім'я стало прозивним для позначення лікаря-вбивці. Він анатомував живих немовлят.

Проводили експерименти над в'язнями, завдаючи їм поранення, схожі з ранами німецьких солдатів. Проводилися досліди із застосуванням евтаназії, стерилізації, перевіряли розвиток інфекційних захворювань, таких як гепатит, висипний тиф і малярія. Експериментували з отрутами, додаючи їх їжу в'язням або розстрілювали отруйними кулями.

Ці експерименти проводили не садисти, а лікарі зі спеціального підрозділу СС Т-4. До 1944 року про жахливі експерименти стало відомо в Америці. Це викликало безумовне засудження, але результати експериментів цікавили спецслужби, військові відомства, і деяких вчених. Саме тому нюрнберзький процесс лікарів-убивць закінчився тільки в 1948 році, і матеріали справи до цього часу безслідно зникли, або виявилися в наукових центрах США, в тому числі матеріали до «Практичної медицини Третього рейху»

Пропаганда вбивства так названихх неповноцінних людей в нацистскій Германії, на постері: «Цей хворий за життя коштував народу 60000 рейхсмарок. Громадянин —  це і твої гроші» Опубліковано в  журналі Бюро расової політики НСДАП «Нові люди» (1938 рік)

 

4. Євгеніка в Америці.

Об'єктом законів про примусову стерилізацію, прийнятих більш ніж в 30 штатах, були категорії громадян, яких можна було умовно розділити на дві групи. Перша з них - генетично дефективна, друга группа складалася з громадян, визнаних соціально-неблагонадійними.

В цілому, якщо подивитися на статистику, частіше стерилізації піддавалися жінки. Особливо висока частка стерилізованих жінок була серед афроамериканців. Влада вважала, що негритянки в силу природних нахилів в меншій мірі здатні контролювати своє статеве життя, що, вело до неконтрольованого розширення чорних сімей.

Найбільше число операцій було зроблено в Каліфорнії: за 1909-1964 роки можливість завести дітей там втратили понад 20 тисяч осіб. 

Інститут Карнегі стояв біля колиски американського руху євгеніків, створивши лабораторний комплекс в Колд-Спрінг-Харбор на Лонг-Айленді. Тут зберігалися мільйони карток з даними простих американців, які давали можливість планувати методичну ліквідацію сімей, кланів і цілих народів. З Колд-Спрінг-Харбор прихильники євгеніки вели агітацію серед американських законодавців, соціальних служб та асоціацій країни.

Після того, як євгеніка зміцнилася в США, була проведена кампанія по її насадженню в Німеччині. Публікували буклети, ідеалізуючи стерилізацію, поширювали їх серед німецьких чиновників і вчених, американські євгеніки вітали досягнення Гітлера.

Каліфорнійські євгеніки перевидавали матеріали з нацистською пропагандою для поширення її в Америці.

Вони також влаштовували нацистські наукові виставки.

Америка фінансувала наукові інститути, що займалися питаннями євгеніки в Німеччині.

Після Другої світової війни раптом виявилося, що євгеніків в США не існує і ніколи не було.

В цілому від оперативного втручання, виправданням якому служила євгеніка, в США в XX столітті постраждали не менше 60 тисяч чоловік.

В кінцевому підсумку практика примусової стерилізації з метою убезпечення суспільства від «шкідливих» генів була визнана неетичною, а влада низки штатів вже принесли постраждалим вибачення.

Що ж стосується операцій, то вони проводяться і зараз, проте приводом для оперативного втручання можуть бути тільки прохання самих пацієнтів або медичні показання.

 

 

 

 

 

 

5. Євгеніка в Японії

Закон про євгеніку діяв в країні з 1948 по 1996 рік. Він допускав хірургічну стерилізацію, коли у жінки, її чоловіка або члена сім'ї в межах четвертого ступеня спорідненості було серйозне генетичне відхилення. Операцію часто проводили без згоди пацієнта. Всього від цього  закону постраждали близько 25 тисяч японців, із них 16 тисяч насильно.

Відповідно до Закону про охорону прав на євгеніку, який вступив в силу в Японії в 1948 році, владі було дозволено примушувати людей з психічними розладами, наслідковими захворюваннями або хворобою Хансена до аборту або стерилізації. Ціллю  даного закону було проголошено «запобігання народженню неповноцінного потомства»

6. Робототехніка чи євгеніка.

Людство завжди прагнуло до створення надлюдини, яка була б сильною, спритною, достатньо витривалою і невразливою до хвороб.

 

 

 

 

Кожен дослід закінчувався невдало, під час чого піддослідний страждав, що порушувало етичні норми людства.

 

 

 

Євгеніка не змогла розвинутися до того, щоб відрощувати людям втрачені кінцівки, органи і т.д. В той час як робототехніка зробила великий прорив в даній сфері.

 

Робототехніка досягла мети Євгеніки, створивши екзокостюми, які роблять людину витривалішою і сильнішою, але це не єдина його функція. При пораненнях деякі з екзокостюмів можуть визначити місце поранення і надати першу медичну допомогу, залежно від тяжкості поранення.

 

 

Також завдяки экзоскелету люди з обмежинними можливостями зможуть відчути себе здоровими.

 

 

 

 

Проте, навіть, в екзоскелетах людина може поранитись, тому вирішили, що доцільніше використовувати роботів в небезпечних ситуаціях, що можуть загрожувати життю людини.

 

 

 

Також роботів планують використовувати в державних службах і органах з охорони громадського порядку, що зменшить ймовірність того, що людина постраждає.

 

 

Роботів починають використовувати навіть у дослідженні космоса. У Росії готують першого робота-космонавта на ім’я »Федор» для польоту на Марс.

 

 

Також роботів задіяли і в медицині. Наприклад, розроблена технологія CRISPR, яка за допомогою нанороботів може відредагувати ДНК-код людини, тим самим позбувшись спадкових хвороб.

Зараз робототехніку практикують і в нашій школі. Створюють і запрограмовують роботів, які можуть розрізняти кольори, реагувати на предмети, вираховувати кут нахилу місцевості та перевищувати людину в швидкості обрахунків. Головною темою робототехніки у школі є збереження екологія навколишнього середовища.

 

Слово вчителя зарубіжної літератури.

У кожного наукового відкриття та дослідження існує філософське підґрунтя.

І. Робота з презентацією.

«ЛЮДИНА - Home (мораль). Це слово не має точного значення, але тільки нагадує нам про те, чим ми є. Однак те, чим ми є, не може бути дано одним-єдиним визначенням» - так починається стаття «Людина» у Великій французькій енциклопедії.

1 слайд.

Колись гуманісти мріяли знайти точне визначення для наділеної розумом істоти. Людина в центрі всесвіту, і їй повинні підкорятися стихії і відкриватися великі таємниці буття. І, рухаючись від тріумфу до тріумфу, нова досконала людина знайде бажану і абсолютну свободу, а слідом за нею і визначення самої себе.

2 слайд.

Книга Чарльза Дарвіна «Походження видів» стала своєрідним випробуванням для європейської цивілізації. Він стверджував: в природі щомиті йде жорстока боротьба за існування - природний відбір, і людина - продукт цього природного відбору, побудованого на торжестві сильного над слабким. А коріння людської родоводу йдуть в світ мавп.

 

3 слайд.

Найбільш істотна відмінність між людьми, на думку Ніцше, полягає в тому, що деякі з них від природи слабкі, інші сильні знову - таки за природою. Відповідно розрізняється і їх мораль. Сильні ("господарі", по термінології Ніцше) цінують особисту гідність, рішучість, наполегливість, самовпевненість, непохитну волю і невичерпну енергію в досягненні поставленої мети. Слабкі ("раби" по тій же термінології) цінують те, що в більшій мірі виражається в їх слабкості: жалісливість, альтруїзм, розсудливість та інші.

Отже, вчення Ніцше про надлюдину ґрунтується на положеннях, що цінність життя є єдиною та безумовною цінністю, і надлюдина робить те, що вона хоче робити, а не те, що вона повинна, стане по той бік добра і зла, заперечить існуючу мораль і створить власну.

У ХХ ст. його ідеї були перекручені і пристосовані для пропагандистських потреб і амбіцій на расову зверхність ідеологами фашистської Німеччини. Ідеї Ніцше справили величезний вплив не лише на подальший розвиток філософії та естетики, а й літератури і мистецтва.

 

4 слайд.

Безліч казок і міфів присвячено еліксиру безсмертя і вічній молодості. Зазвичай такі якості набуваються після купання в джерелі з живою водою або в крові переможеного дракона. Однак це область фольклору.

Коли на карті світу утворилася нова держава - Радянська Росія, його повелителі вирішили, що їх час настав: тепер вони зможуть управляти не тільки народом, а й законами природи.

Володимир Ілліч Ленін якось сказав, що більшовики вміють робити чудові речі. Ці «чудові речі» мали воістину похмурий відтінок і називалися «експериментами на людях».

Імениті автори траурних статей, з приводу смерті Леніна, відверто заявляли: Ленін був абсолютно іншого роду істотою, що володіла незвичайними для людей якостями: «нелюдською волею», «нелюдським розумом», «нелюдською здатністю до мислення», а то й прямо називали його надлюдиною .

Перебуваючи під враженням ленінської смерті, вожді вирішили, що ключі до влади над часом можуть дати лікарі і вчені. На людей в білих халатах покладалися великі надії. Загальне коло досліджень, яке їм пропонувалися: омолодження, вічна молодість, теорія інтелектуальної винятковості правлячої еліти, фізіологія віри, паранормальні здібності. Весь цей «джентльменський набір», вийнятий з середньовічного скрині, став на чолі наукових інтересів влади.

В СРСР в ті роки расової гігієни протиставляли гігієну соціальну. Основною метою соціальної гігієни було оздоровлення людської раси, так звана євгеніка. Кожен евгеніст, який бажає дійсно працювати в цьому напрямку, повинен бути активним борцем за той лад, який оздоровлює соціальні умови і дає здорову расу, - за комунізм. Держзамовлення.

На відміну від нацистів, вона виводила на вершину еволюції не передову націю, скажімо німців, а передовий клас - пролетаріат.

 

 

 

 

 

5 слайд.

Вертаючись до філософії Ніцше хочу відмітити, що на його образах та ідеях значною мірою постала європейська література модернізму.

Ви вивчали твір М. Хвильового «Я (Романтика)»

•                   Кого ви впізнаєте?

Доктор Тагабат: "вірний пес революції"; злий геній, садист; розумна, освічена, жорстока та цинічна людина; "доктор із широким лобом і білою лисиною, з холодним розумом і з каменем замість серця".

Дегенерат: "палач із гільйотини"; "незмінний вартовий революції"; має кримінальне минуле; тупий, жорстокий, має тваринну вдачу; "низенький лоб, чорна копа розкуйовдженого волосся й приплюснутий ніс", "трохи безумні очі", "нагадує каторжника".

6 слайд.

Доктор Тагабат і Шаріков. Вони так схожі, ці революціонери, цей новий клас пролетаріату.

ІІ. Бесіда за романом Михайла Булгакова «Собаче серце».

Роман «Собаче серце» Михайлом Булгаковим був написаний у 1925 році, опублікований через 70 років. Чому його не друкували в Радянському Союзі? Відповідь проста автор не виконував держзамовлення.

- Чим займається професор Преображенський?(Пилип Пилипович відомий світовий вчений, шанований усіма хірург. Він використовує новаторські розробки в рішенні проблеми омолодження шляхом пересадки органів займається євгенікою).

- Яку операцію проводить професор Преображенський?(Операцію по омолодженню. Пересадка гіпофіза і статевих залоз Клима Чугункіна псу Шарику. Пес перетворився на людину).

- Хто став донором для створення нової людини? Ким був за життя Клим Чугункін? (П'яниця, дебошир, злочинець).

- Яким був Шарик до операції? (Милий і доброзичливий собака)

-Який результат операції? (На світ з'явився Поліграф Поліграфович Шаріков).

- Що ви можете сказати про цю людину? (Істота перейняла все гірші якості своїх донорів (Шарика і Клима Чугункіна).Шаріков втілює в собі всі негативні риси нового суспільства: плює на підлогу, кидає недопалки, не вміє користуватися вбиральнею і постійно матюкається. Але навіть не це найстрашніше - Шаріков швидко навчився писати доноси і знайшов покликання у вбивстві своїх одвічних ворогів -  котів. І поки він розправляється тільки з котами, автор ясно дає зрозуміти, що точно також він зробить з людьми, які стануть на його шляху. Душити, душити, душити!).

- Як професор Преображенський намагається впливати на Шарікова? (Він намагається його виховувати, проте Шаріков не піддається вихованню і вбирає в себе найгірше).

- Як ви ставитеся до думки Преображенського? (Якщо людей привчити до культури - тоді зникне розруха).

Спочатку професор думав, що йому вдалося створити людську істоту, але незабаром стає зрозуміло, що, насправді йому вдалося «воскресити» кримінальника Клима Чугункина.

•                   Яке рішення професора?(Преображенський робить «зворотню

операцію» і на світ знову повертається добрий ласкавий пес Шарик. «Наука ще не знає способу звертати звірів в людей.» А справжнім звіром не був пес Шарик, а бездушний і жорстокий Клим Чугункин. Пилип Пилипович робить висновок, що природа - це не поле для експериментів і він даремно втрутився в її закони).

•                   Якою ви бачите собі подальшу долю професора Преображенського?

(Відповідальність за свої діяння не тільки наукової інтелігенції, а й кожної людини, до того ж якщо вона наділена владою: духовною, політичною, економічною і так далі).

•                   Чому твір залишається актуальним і в наш час?

Людина - неповторна індивідуальність, з Клима Чугункина, що став «матеріалом» для Шарикова, може вийти тільки подоба Клима Чугункина. Виявляється, вміти говорити - це ще не означає бути людиною.

Створений тип революціонера, нової людини в особі Шарикова, підводить до думки, що нічого хорошого такі люди не створять і не зроблять.

Актуальність попередження Булгакова в тому, що бездумне втручання людини в викликає сили зла, які її ж і гублять. Шарікови, Швондери, а також доктори Тагабати і дегенерати, виведені експериментально чи ідеологічно ведуть суспільство до самознищення.

IV. Закріплення нового матеріалу.

Обговорення презентацій. Виступи дітей, дискусія.

"Чи правда, що євгеніка - це антинаукова концепція, яку використовують в політичних цілях різного роду реакційні елементи?" «Можливо, євгеніка - це наука, важлива в теоретичному і практичному відношенні?»

Такі суперечливі один одному питання нерідко доводиться чути від людей різної освіти і професій; найчастіше їх ставлять лікарі, вчителі, студенти, аспіранти і початківці дослідники біологічних факультетів університетів, студенти педагогічних і медичних вищих навчальних закладів, а іноді і професори і біологи.

Ваш погляд на проблему.

1. Людина – біологічний вид, людина носій розуму, людина особистість. Чи можна створити людину, вбити людину…

2. З точки зору головних світових релігій – створення, знищення людини проблематичний акт, що виходить за рамки віровчення. Ваше відношення.

3. В ряді країн Європи і Америки видані закони про стерилізацію людей з:

епілепсією, психічно хворих, зі спадковими хворобами, злочинців – ваш погляд на дану проблему.

4. Чи має право людина, в силу свого розуму, переробляти інші організми заради свого блага?

5. Євгеніка – ключ до вирішення проблем людства, чи їх створення…

6. Чи можна створити інтелект людини…

7. Що таке біокіборг – наука, техніка, добро чи зло.

V. Підсумок уроку.

 «Не роби собі кумира і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею», - говориться в Біблії.

«З істини ми робимо ідола, але істина без жалю - це не Бог, а лише уявне його відображення, це ідол, якого ми не повинні любити і якому не повинні поклонятися», - писав Б. Паскаль.

Істина без жалю - найнебезпечніша зброя на землі. Вона руйнує людину і людяність. Вона створює з нього гібрида, сильного, розумного і жорстокого, який нищить все на Землі.

Ми зараз послухаємо уривок із симфонічної кантати німецького композитора Карла Орфа «Carmina Burana»

Чи може ця музика бути попередженням для людства?

Часи не вибирають. Митець народжується з внутрішньою потребою творити. Але наскільки ж мала людина, яку в будь-який момент може зруйнувати державна машина або ідеологія цілого покоління.

Двадцяте століття наповнене подібними подіями. Людство еволюціонує в технічному плані, але не завжди встигає зробити правильні висновки з історичних уроків. І перед мистецтвом часом стоїть завдання не тільки пошуку натхнення, але здійснення найважчого морального вибору. Прикладом можуть бути долі письменників М. Хвильового, М Булгакова, твори яких ми сьогодні згадували, а також доля німецького композитора Карла Орфа.

Домашнє завдання:

1. Написати листа професору Преображенському, в якому висловити своє ставлення до його експерименту.

2. Старіння і смерть як філософія життя, або що необхідно знати, щоб жити довше. Підготуватись до обговорення.

 

Література.

 Веліканова І.В. Особливість сатири М. Булгакова / / Література в школі -2002 - № 7