Презентація з біології у 11 класі - "Генетичні основи селекції організмів"

Генетичні основи селекції організмів11 клас

Селекція. Наука про теоретичні основи і методи створення нових і поліпшення існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів, пристосованих до сучасних вимог сільського господарства і промисловості.

Для досягнення ефективних результатів необхідно знати особливості: - розмноження; - індивідуального розвитку; - процесів життєдіяльності. Теоретичні основи селекціїРезультати генетичнихдосліджень Штучний добір

Завдання селекції у сільському господарствіЗабезпеченні максимального обсягу виробництва високоякісних продуктів харчування за мінімальних вкладених коштів і витрат енергоносіїв. Селекція в Україні зосереджена: - в науково – дослідних інститутах - у племінних господарствах - на сортовипробувальних станціях

Районування. Комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності властивостей тих чи інших порід або сортів умовам певної кліматичної зони.

Методи селекціїВідбір людиною найбільш цінних у господарському відношенні тварин, рослин, мікроорганізмів для отримання від них нащадків з бажаними ознаками.процес отримання гібридів, в основі якого лежить об'єднання генетичного матеріалу різних клітин  в одній клітині. Штучний добір. Гібридизація

Формування порід і сортів. Почалося з приручення людиною диких видів тварин і вирощування диких видів рослин. Основа різноманітності порід і сортів – види диких предків

Штучний добір. Людина помічає особини із цікавими ознаками. Відбирає їх для подальшого розмноження. З покоління в покоління – бажані ознаки проявляються більше. Призводить до змін деяких інших ознак. Створення нового сорту чи породи.

Форми штучного добору. З вихідного матеріалу відбирають особин з певними фенотипними особливостями. Недоліки: групи ззовні подібних особин можуть виявлятися генетично різнорідними (гомозиготними за домінантними алелями або гетерозиготними) – впливає на ефективність добору. Кожного плідника відбирають на підставі детального вивчення фенотипу і гепотипу. Вивчають родоводи на основі аналізуючого схрещування. Масовий Індивідуальний

Гібридизація. Внутрішньовидова. Міжвидова(віддалена)Споріднене схрещування. Неспоріднене схрещуванняІнбридинг. Аутбридинг

Споріднене схрещування. Спостерігають серед самозапильних рослин і гермафродитних самозаплідних тварин. Відбувається при паруванні нащадків спільних батьків і батьків із власними нащадками. Наслідки: - з кожним наступним поколінням підвищується гомозиготність - у самозапильних рослин гомозиготність спостерігається у 10-му поколінні - у тварин – після 20-го покоління - призводить до ослаблення, виродження або загибелі нащадків (рецесивних летальних чи сублетальних алелей)

Неспоріднене схрещування. Гібридизація представників різних ліній, сортів чи порід одного виду. Гетерозиготність зростає з кожним наступним поколінням. Гетерозис – явище, коли перше покоління гібридів, отриманих унаслідок неспорідненого схрещування, має підвищену життєздатність і продуктивність порівняно з батьками. Сублетальні та летальні алелі переходять в гетерозиготний стан

Гетерозис. Застосовується у сільському господарствіЗначно підвищує продуктивність

Гетерозис. У тваринництві схрещування представників різних порід - пришвидшує ріст, - статеве дозрівання, - поліпшує якість м`яса, молока

Віддалена гібридизація. Отримання високопродуктивних гібридів. Кобила. Віслюк. Мул. Бістер. Стерлядь. Білуга. Значна сила. Витривалістьдовголіття. Швидкий ріст. Високі смакові якості

Віддалена гібридизація Тритикале -  злакова рослина, штучно створена схрещуванням жита з пшеницею. Вирощується як продовольча і зернофуражна культура. Тритикале по ряду ключових ознак (урожайність, харчова цінність) воно перевищує обидві батьківські рослини, а по стійкості до несприятливих погодних умов та ураженню хворобами перевищує пшеницю та не поступається житу. Пшениця. Тритикале. Жито

Подолання безпліддя у міжвидових гібридів. Гамети - не дозрівають. Мули не здатні до розмноження. Методику подолання безпліддя у міжвидових гібридів у рослин розробив Г. Д. Карпеченко у 1924 роціГібрид капусти з редькою

Подолання безпліддя у рослин

Рефлексія. Що взяв з уроку? Що на твій погляд не вдалось? Чому? Що врахувати на майбутнє? Над чим ще потрібно попрацювати? Про що нове дізнався на уроці? Для чого нам потрібен цей урок? Чи стануть у пригоді тобі знання, які ти отримав на цьому уроці в майбутньому? Чим привернув увагу цей урок? Що було для тебе відкриттям? Над чим примусив задуматись цей урок? Що вважаєте потрібно запам’ятати? Що було важко(легко) на уроці? За що ти можеш похвалити себе? За що ти можеш похвалити своїх однокласників? За що ти можеш похвалити учителя? Кому ти хочеш подякувати?