Урок "Види кровотеч. Ознаки та швидке розпізнавання загрозливої для життя кровотечі"

План-конспект уроку з предмету «Захист Вітчизни» (дівчата)

Тема: Види кровотеч. Ознаки та швидке розпізнавання загрозливої для життя кровотечі.

Мета:

а) навчальна: сформувати в учнів поняття про кровотечі, охарактеризувати види кровотеч, їх особливості;

б) розвиваюча: розвивати вміння логічно мислити, порівнювати, систематизувати та узагальнювати інформацію, робити висновки;

в) виховна: виховувати повагу до життя людини та віру в можливість його повернення.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Методи та методичні прийоми: словесні (розповідь-пояснення, бесіда, розповідь з елементами бесіди), наочні (демонстрація презентації, робота з підручником), практичні (тестування).

Форма організації навчання: фронтальна, індивідуальна.

Обладнання: підручник і зошит з предмету «Захист Вітчизни», ручка, презентація «Види кровотеч».

Основні поняття: кровотеча, рана, артеріальна кровотеча, венозна кровотеча, капілярна кровотеча, паренхіматозна кровотеча, гостра і хронічна кровотеча, зовнішня і внутрішня кровотеча.

Хід уроку

I. Організаційний етап (2 хв.).

Шикування. Привітання, огляд зовнішнього вигляду. Підготовка класу до роботи. Перевірка присутності учнів на уроці.

II. Актуалізація опорних знань (5 хв.)

Фронтальна бесіда за питаннями:

Що таке кровотеча? Які види кровотеч бувають і чому вони виникають?

III. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

Кровотеча є одним з найчастіших ускладнень механічних пошкоджень і однією з основних причин смерті у осередках масових уражень. Від ранньої діагностики і своєчасно наданої допомоги при масивних кровотечах залежить рятування життя постраждалих.

Сьогодні ми зупинимось саме на видах кровотеч, їх класифікації. Це і є темою нашого уроку.

IV. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу (17 хв.)

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Кровотеча – вихід крові з кровоносних судин при їх пошкодженні або порушенні проникності стінки. Втрата крові викликає в організмі зміни та створює велику загрозу для життя хворого. Причинами кровотечі можуть бути травми тканин, стінок судин, порушення їх проникності, гомеостазу, різні захворювання крові (гемофілія, тромбоцитопенія, лейкемія тощо). Деякі несприятливі фактори зовнішнього середовища можуть підсилювати кровотечу – висока температура, низький атмосферний тиск або зменшувати – холодна вода тощо.

Класифікація кровотеч:

І. За анатомічною локалізацією (робота з підручником):

1. Артеріальна кровотеча – виникає при ушкодженнях артеріальних кровоносних судин і є найбільш небезпечним видом: смерть може настати через декілька хвилин. Ознакою кровотечі з артерій є яскраво-червона кров, що витікає пульсуючим струменем. При натискуванні на центральний кінець судини кровотеча зупиняється.

2. Венозна кровотеча – на відміну від артеріальної, венозна кров витікає рівномірно, повільно і має темно-бордовий колір. При натискуванні на центральний кінець венозної судини кровотеча не зупиняється. При пошкодженні великих венозних судин, особливо в ділянці шиї, смерть може настати внаслідок повітряної емболії (всмоктування повітря в судини). Повітряна пробка (ембол) може перекривати праву половину серця і легеневі артерії. Смерть настає від рефлекторної зупинки серця та паралічу дихального центру.

3. Капілярна кровотеча – кровоточить уся поверхня рани. За забарвленням кров займає середнє положення між артеріальною і венозною. Ця кровотеча особливо небезпечна при гемофілії, захворюваннях печінки або сепсисі, коли спостерігається зниження згортальних властивостей крові. У звичайних умовах капілярна кровотеча зупиняється самостійно.

4. Паренхіматозна кровотеча – виникає при травмах і розривах внутрішніх органів (печінки, селезінки, легень, нирок тощо), коли пошкоджуються всі судини (артерії, вени, капіляри). Цей вид кровотечі надзвичайно небезпечний, оскільки пошкоджені судини цих органів не можуть спадатись і скорочуватись через наявність сполучнотканинної строми паренхіматозних органів, а також внаслідок утворення антикоагулянтних речовин при пошкодженні органа.

II. Залежно від швидкості кровотечі й об’єму крововтрат:

1. Гостра кровотеча найбільш небезпечна. Швидка втрата протягом години 30 % об’єму циркулюючої крові (ОЦК) веде до гострої анемії, гіпоксії головного мозку і може закінчитися смертю хворого.

2. Хронічна кровотеча – крововтрата відбувається повільно та поступово, у зв’язку з чим організм встигає адаптуватися до поступового зменшення ОЦК. При хронічних анеміях організм здатен існувати навіть при дефіциті 70 % еритроцитів чи 30 % плазми.

ІІІ. Залежно від того, залишається кров в порожнині тіла або органу або виливається з тіла, виділяють кровотечу:

1. Внутрішню – кров назовні не виходить, затримуючись всередині: в порожнині черевної, грудної, тазової, суглоба, шлуночках мозку. Небезпечний тип крововтрати, який важко діагностувати і лікувати, оскільки зовнішніх ознак витікання крові немає. Є тільки загальні прояви її втрати та симптоми значного порушення функції органу.

2. Зовнішню – кров виливається в зовнішнє середовище, найчастіше причинами такого стану є травми і різні недуги, що вражають окремі органи і системи. Ці кровотечі можуть бути легеневими, матковими, з шкіри і слизових, шлунковими і кишковими, з сечової системи. При цьому видимі виливу крові називають явними, а ті, які відбуваються в порожнистий орган, що сполучається із зовнішнім середовищем – прихованими. Останні можуть виявитися не відразу після початку кровотечі, адже, щоб вийти назовні, наприклад, з довгої травної трубки, крові потрібен час.

V. Узагальнення і систематизація вивченого (11 хв.)

Для закріплення матеріалу пропоную переглянути презентацію «Види кровотеч» і пройти тест.

Тест

1. Пошкодження, що характеризується порушенням цілісності шкірних покривів, слизових оболонок, що супроводжується кровотечею, це:

а) рана;         б) перелом;     в) кровотеча;        г) травма.

2. Кровотеча, що характеризується витіканням крові пульсуючим струменем, що має червону забарвлення:

а) артеріальна;     б) венозна;    в) паренхіматозна;       г) капілярна.

3. Витікання крові з пошкоджених кровоносних судин це:

а) крововилив;    б) кровотеча;    в) травма;       г) рана.

4. Кровотеча, що характеризується безперервним витіканням крові, що має темний колір:

а) артеріальна;     б) венозна;     в) капілярна;  г) паренхіматозна.

5. Як зупинити рясну венозну кровотечу?

а) накласти пов'язку, що давить;

б) накласти джгут;

в) обробити рану спиртом і закрити стерильною серветкою;

г) продезінфікувати спиртом і обробити йодом;

6. При пораненні сонної артерії необхідно терміново:

а) накласти тугу пов'язку;

б) накласти джгут;

в) затиснути пальцем артерію нижче рани;

г) затиснути пальцем артерію вище рани.

7. Артеріальна кровотеча виникає при:

а) пошкодженні якої-небудь артерії при глибокому пораненні;

б) поверхневому пораненні;

в) неглибокому пораненні в разі пошкодження будь-якої з судин;

г) пошкодженні вени.

8. Зменшення кровотечі наданням піднесеного положення пошкодженої кінцівки головним чином застосовується при:

а) внутрішній кровотечі;

б) поверхневих пораненнях;

в) будь-яких пораненнях кінцівки;

г) глибоких пораненнях.

9. Найнадійнішим способом зупинки кровотечі в разі пошкодження великих артеріальних судин рук і ніг є:

а) накладення пов'язки, що давить;

б) пальцеве притиснення;

в) максимальне згинання кінцівки;

г) накладення джгута.

10. Залежно від того, залишається кров в порожнині тіла або органу або виливається з тіла, виділяють кровотечу:

а) зовнішню і внутрішню;

б) гостру і хронічну;

в) капілярну і паренхіматозну;

г) артеріальну і венозну.

VI. Підсумки уроку (5 хв.)

Аргументоване виставлення оцінок.

Загальні зауваження щодо роботи класу, учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання (2 хв.)

 Повторити конспект уроку.