Урок "Видимий рух Сонця. Екліптика. Невідповідність астрологічних уявлень знанням про екліптику"

План заняття

Вид заняття: лекція

Тема: Видимий рух Сонця. Екліптика. Невідповідність астрологічних уявлень знанням про екліптику.

Мета:

Ознайомити з поняттям «видима величина», екліптика, явищами, пов’язаними з добовим обертанням Землі.

Розвивати розуміння значення астрономії у формуванні світогляду людини.

Виховувати почуття власної гідності.

Методи: словесний, наочно-демонстраційний.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:

Література: І.А. Климишина, І. П. Крячка "Астрономія"

Структура заняття

1.                Організаційна частина       _5 хв_

Привітання. Перевірка наявності студентів. Підготовка робочого місця студента до роботи.

2.                Актуалізація опорних знань      _5 хв_

Усне опитування:

1.    Як ви вважаєте, чи пов’язані між собою в просторі зірки одного сузір’я?

2.    Якщо планети не випромінюють світло, то чому ми їх бачимо на небосхилі?

3.    Які небесні тіла називаються астероїдами?

4.    У чому особливість таких небесних тіл, як комети?

1.  Повідомлення теми, формування мети та основних завдань  _3 хв_
2.                Мотивація навчальної діяльності:      _2 хв_

Студенти повинні знати: астрономія; спостереження; астрологія; геоцентрична модель світу; геліоцентрична модель світу, імена видатних астрономів (Птолемей, М. Коперник, І. Кеплер, Г. Галілей, Е. Габбл)..

Студенти повинні вміти: розрізняти астрономію і астрологію.

3.                Основна частина        _60 хв_

Екліптика — велике коло небесної сфери. Екліптикою здійснюється видимий річний рух Сонця по небесній сфері. Екліптика перетинається з небесним екватором у двох точках — точці весняного рівнодення й точці осіннього рівнодення. Точкою весняного рівнодення називається та, у якій Сонце у своєму річному русі переходить із Південної півкулі небесної сфери в Північну. У точці осіннього рівнодення Сонце переходить із Північної півкулі небесної сфери в Південну.

Періодичне обертання небесної сфери, повторення явищ сходу і заходу світил та їхніх кульмінацій дали людям природну одиницю лічби часу – добу. Залежно від того, що взято за орієнтир на небі, відрізняють сонячну і зоряну добу.

Зоряна доба – це проміжок часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями точки весняного рівнодення.

Зоряний час – це час s, що минув від верхньої кульмінації точки весняного рівнодення.

Зоряну добу розділено на 24 зоряних години, у кожній годині – 60 зоряних хвилин, у кожній хвилині – 60 зоряних секунд.

Зміна виду зоряного неба

   Здійснюють також Місяць, планети, зорі. Взаємне розташування зірок не змінюється. Небозвід обертається як єдине ціле. Добовий рух небозводу – видиме явище.

  Сонце весь час проектується на різні ділянки зоряного неба. Протягом року воно проходить

  Площина Земної орбіти - екліптика. Шлях по ній Сонце проходить за 365,2422 діб – тропічний рік.

 День = ночі

6. Підведення підсумків       _15 хв_

1. Що таке небесна сфера?
2. Що таке сузір’я і скільки їх налічується на небі Землі?
3. Що таке видима зоряна величина?
4. Скільки основних точок і ліній небесної сфери Вам відомо?
5. Що таке зоряний час?

Домашнє завдання: (1) А. І. Климишин, І. П. Крячко, стор. 14 – 22