Урок "Видимий рух Сонця. Екліптика. Невідповідність астрологічних уявлень знанням про екліптику"

Про матеріал

Методичні рекомендації забезпечать конструктивне вивчення понятть «видима величина», екліптика, явищ, пов'язаними з добовим обертанням Землі, розуміння значення астрономії у формуванні світогляду людини

Перегляд файлу

План заняття

Вид заняття: лекція

Тема: Видимий рух Сонця. Екліптика. Невідповідність астрологічних уявлень знанням про екліптику.

Мета:

Ознайомити з поняттям «видима величина», екліптика, явищами, пов’язаними з добовим обертанням Землі.

Розвивати розуміння значення астрономії у формуванні світогляду людини.

Виховувати почуття власної гідності.

Методи: словесний, наочно-демонстраційний.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:

Література: І.А. Климишина, І. П. Крячка "Астрономія"

Структура заняття

Організаційна частина _5 хв_

Привітання. Перевірка наявності студентів. Підготовка робочого місця студента до роботи.

Актуалізація опорних знань _5 хв_

Усне опитування:

1. Як ви вважаєте, чи пов’язані між собою в просторі зірки одного сузір’я?

2. Якщо планети не випромінюють світло, то чому ми їх бачимо на небосхилі?

3. Які небесні тіла називаються астероїдами?

4. У чому особливість таких небесних тіл, як комети?

Повідомлення теми, формування мети та основних завдань _3 хв_
Мотивація навчальної діяльності: _2 хв_

Студенти повинні знати: астрономія; спостереження; астрологія; геоцентрична модель світу; геліоцентрична модель світу, імена видатних астрономів (Птолемей, М. Коперник, І. Кеплер, Г. Галілей, Е. Габбл)..

Студенти повинні вміти: розрізняти астрономію і астрологію.

Основна частина _60 хв_

Екліптика — велике коло небесної сфери. Екліптикою здійснюється видимий річний рух Сонця по небесній сфері. Екліптика перетинається з небесним екватором у двох точках — точці весняного рівнодення й точці осіннього рівнодення. Точкою весняного рівнодення називається та, у якій Сонце у своєму річному русі переходить із Південної півкулі небесної сфери в Північну. У точці осіннього рівнодення Сонце переходить із Північної півкулі небесної сфери в Південну.

Періодичне обертання небесної сфери, повторення явищ сходу і заходу світил та їхніх кульмінацій дали людям природну одиницю лічби часу – добу. Залежно від того, що взято за орієнтир на небі, відрізняють сонячну і зоряну добу.

Зоряна доба – це проміжок часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями точки весняного рівнодення.

Зоряний час – це час s, що минув від верхньої кульмінації точки весняного рівнодення.

Зоряну добу розділено на 24 зоряних години, у кожній годині – 60 зоряних хвилин, у кожній хвилині – 60 зоряних секунд.

Зміна виду зоряного неба

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\fdsfsd\06.jpg$

Здійснюють також Місяць, планети, зорі. Взаємне розташування зірок не змінюється. Небозвід обертається як єдине ціле. Добовий рух небозводу – видиме явище.

Сонце весь час проектується на різні ділянки зоряного неба. Протягом року воно проходить

$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\fdsfsd\zodiak.jpg$ $C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\fdsfsd\zodiakр.jpg$