Урок відкритий для 7 класу "Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність"

Тема: Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.

Мета: Сформувати уявлення учнів про поняття «географічна оболонка», «природний комплекс», «природна зона», «азональні та зональні природні комплекси», ознайомити з закономірностями зміни природних комплексів на рівнинах і в горах, розповісти про рослинний та тваринний світ природних зон;

 розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять , увагу, вміння висловлювати думки;

 виховувати допитливість і комунікабельність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, роздатковий та ілюстрований матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ.Актуалізація опорних знань та вмінь.

Слайд №1

Природа не визнає жартів, вона завжди правдива,

завжди серйозна, завжди сувора;

вона завжди права; помилки ж і омани виходять від людей.
Природа - творець всіх творців.

І. Гете

Робота з карткою.

Слайд №2

1.Знайдіть і виправте помилки в тексті.

Клімат – це однорічний (багаторічний) режим погоди, типовий для певної місцевості. Його формують такі кліматотвірні чинники: кількість сонячної енергії, циркуляція повітряних мас і вологість повітр’я (характер підстилаючої поверхні). Кліматичні пояси – це широтні смуги на земній поверхні з відносно однорідними температурами (кліматичними умовами). Вони схожі (відрізняються) температурою повітр’я і пануючими повітряними масами.

  Кліматичні пояси змінюються довготно (зонально), від екватора до полюсів. Основними кліматичними поясами є такі: екваторіальні, субекваторіальні (тропічні), помірний, арктичний і антарктичний. У кожному з них протягом року панує кілька (одна) типів повітр’яних мас. В основних (перехідних) кліматичних поясах повітр’яні маси надходять із поясів – сусідів: улітку панують повітряні маси поясу, що розташовані південніше, а взимку того, що північніше. У межах кліматичних поясів виділяють кліматичні області з різним типом зволоження (клімату). Кліматичні області формуються під впливом зональних (кліматотвірних) чинників: підстилаючої поверхні, океанічних течій.

Завдання

Учитель зачитує характеристику кліматичного завдання учнів – якомога швидше вказати його назву.

Слайд №3, 4

1.       Клімат дуже холодний, адже формується в південній приполярній області, що перебуває у холодному тепловому поясі. Йому притаманні полярний день і полярна ніч. У полярну ніч сонце не з’являється над горизонтом і не нагріває поверхню. Настає тривала, малосніжна і морозна (-40˚С) зима. У полярний день Сонце хоч і світить проте кут падіння його променів у полярних широтах буде незначний. Крім того, сніг і лід відбивають більшу частину його променів назад в атмосферу. Тому літо коротке, вологе (із мрякою) і холодне (0…+5˚С). Опадів випадає дуже мало 100мм на рік. Суворості клімату додають сильні південно-східні та північно – східні вітри. (Антарктичний і арктичний кліматичні пояси).

Слайд №5, 6

2. У цьому кліматичному поясі повітряні маси змінюються за сезонами. Улітку, коли Сонце більше освітлює Північну півкулю, сюди надходять екваторіальні повітряні маси. Тому клімат у цей час жаркий і вологий. Узимку, коли Сонце більше освітлює Південну півкулю, на цю територію надходять тропічні повітряні маси, які визначають спекотну, суху погоду. У цьому кліматичному поясі відсутні кліматичні області. (Субекваторіальний кліматичний пояс).

Слайд №7, 8

3. У цьому кліматичному поясі розташована наша ненька Україна.  Земна поверхня отримує вдвічі менше сонячного тепла, ніж у тропічному. Це тепло протягом року розподіляється нерівномірно. Тому точно визначені пори року – холодна зі снігом зима, тепле літо і тривалі весна і осінь. Тут панують помірні повітряні маси, але можуть проникати тропічні й арктичні. Тому погода цього клімату дуже відрізняється: від теплої і спекотної (+22…+30˚С) влітку до холодної і морозної (-5…-30˚С) взимку. Річна амплітуда температури повітря порівняно велика для цього кліматичного поясу характерно 6 кліматичних областей і з відповідними типами клімату. (Помірний кліматичний пояс).

Слайд №3, 10

4. Клімат цього кліматичного поясу формується під впливом жарких, вологих, чистих повітряних мас. Тут встановлюється пояс низького тиску. Протягом року тримається висока температура повітря (+24…+28˚С), тому цей клімат називають кліматом «Вічного літа».

Річна амплітуда температур незначна – 1-2˚С. У наслідок сильного нагрівання поверхні у цих широтах та інтенсивного підняття теплого повітря формуються потужні купчасто-дощові хмари. Вони щодня приносять зливи з грозами. Тому опадів протягом року випадає дуже багато – 2000 мм. Характерна висока відносна вологість повітря. (Екваторіальний кліматичний пояс).

Слайд №11, 12

5. Кліматичному поясу властива сезонна зміна повітряних мас: улітку панують помірні (теплі, вологі), взимку – арктичні (антарктичні) сухі (холодні) повітряні маси. Опадів випадає мало – 200мм на рік. Поширена багаторічна мерзлота. (Субарктичний (субантарктичний) кліматичний пояс).

Слайд №13, 14

6. Цей кліматичний пояс дуже жаркий і сухий. Тут установлюється пояс високого атмосферного тиску і протягом року панують жаркі, сухі, запилені повітряні маси. Температура повітря влітку становить +35˚С а взимку знижується до +20˚С. Добова амплітуда температур сягає 40˚С. Зазвичай тут безхмарно і сухо. Цей кліматичний пояс має кілька кліматичних областей, які відрізняються ступенем зволоження. (Тропічний кліматичний пояс).

Слайд №15, 16

7. Для цього кліматичного поясу характерна сезонна зміна повітряних мас: улітку надходять спекотні та сухі тропічні, взимку – прохолодні помірні. Тут виділяються три кліматичні області із середземноморським, континентальним і мусонним типами клімату, які відрізняються температурним режимом і особливостями зволоження. У цілому зима в кліматичному поясі порівняно тепла, від 0 до +5…+10˚С, літо – жарке до +30˚С. Опади випадають переважно взимку, хоча для області з мусонним типом клімату вони характерні влітку. (Субтропічний кліматичний пояс).

ІІІ Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Вступне слово вчителя

(Учитель зачитує уривок із оповідання М.Твена «Сандвічеві острови» про природу Гаваїв).

Слайд №17

 Ви можете стояти на вершині Мауна-Кеа серед снігових заметів…і хапаючи дрижаки в хутрянці, споглядати цілий схил гори аж до низу і точно бачити кінець холодної зони й початок рослинного життя. Зниділі деревця поступово переходять у вищі та пишніші, а ці – у буйнолисті, різних відтінків рослинність помірної зони. Ще далі вниз звичайні зелені барви лісу вливаються вкрай широкої смуги оранжевих дерев що охоплює гору, наче поясом, і така вона темно – зелена, що здалеку аж чорна. Ще далі вниз око ваше спиняється на прибережні рівнині, де цукрова тростина смалиться під сонцем, а пір’ясті кокосові пальми зазирають ніби у дзеркало, в тропічні хвилі. Так ви можете… охопити одним поглядом все розмаїття кольорів рослинності…

1. Чим зумовлена така зміна рослинності на схилах однієї гори?
2. Як у географії називають таку закономірність і як вона формується?

Відповісти на ці запитання ви зможете після вивчення теми сьогоднішнього уроку (учитель оголошує тему й основні етапи роботи на уроці, разом з учнями визначає мету і завдання уроку відповідно до його теми)

Слайд №18

Тема: Природні комплекси материків та океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність.

Мета: Сформувати уявлення учнів про поняття «географічна оболонка», «природний комплекс», «природна зона», «азональні та зональні природні комплекси», ознайомити з закономірностями зміни природних комплексів на рівнинах і в горах, розповісти про рослинний та тваринний світ природних зон; розвивати образне і логічне мислення, зв’язне мовлення, пам’ять , увагу, вміння висловлювати думки, виховувати допитливість і комунікабельність.

ІV.Вивчення нового матеріалу. (Відкрийте зошити)

Слайд №19

1.Ландшафт (природно – територіальний комплекс).

У перекладі з німецької – «загальний вигляд місцевості» .

Слайд №20

Природно-територіальні комплекси (ПТК) – це відносно однорідні частини географічної оболонки, які формуються в результаті тривалої взаємодії компонентів природи на певних територіях: геологічної будови, рельєфу, клімату, води, ґрунтів, мікроорганізмів, рослинності і тваринного світу.

Розповідь учителя.(Хто сьогодні приготував повідомлення, будь ласка до дошки).

 У наслідок тривалої взаємодії в межах географічної оболонки на материках та в океанах сформувалися різні за розмірами ділянки з певною однорідністю рельєфу, клімату, рослинного й тваринного світу, ґрунтів. Ці ділянки називають природно-територіальними комплексами (ПТК). Складові таких комплексів утворюють єдине ціле. Отже, характерною рисою ПТК є їхня цілісність, зумовлена закономірним поєднанням пов’язаних між собою і взаємозалежних компонентів природи на конкретній території суходолу або водної поверхні. Синонімом ПТК є поняття ландшафту (у перекладі з німецької – «загальний вигляд місцевості») як порівняно однорідної ділянки географічної оболонки. Зміни кліматичних умов, зміна співвідношення континентів та океанів у минулі географічні епохи спричиняли й змінювали ландшафти. Однак на багато більше на природні чинники та зміни ландшафтів впливають господарська діяльність людей. Це приводить до формування не лише природних але й природно – антропогенних ландшафтів.

Слайд №21

2.Широтна зональність і вертикальна поясність.

Розповідь учителя.

Найбільший природний комплекс Землі – географічна оболонка, яка поділяється на менші за розмірами природні комплекси. Географічна оболонка має низку закономірностей, найважливішими з яких є цілісність, ритмічність, горизонтальна та вертикальна поясність, зональність. Горизонтальна (або широтна) зональність зумовлена нерівномірним розподілом енергії Сонця в широтному напрямку через кулястість Землі. Вам уже відомо, що зональності підпорядкований розподіл температур, опадів, атмосферного тиску, рослинності, ґрунтів, тваринного світу та багато природних процесів. Найбільше широтна зональність проявляється на великих просторах внутрішньоконтинентальних рівнин. Вертикальна (або висотна )поясність – закономірна зміна природних комплексів, пов’язана зі зміною висоти над рівнем моря, характерна для гірської місцевості. Вона зумовлена насамперед зміною кліматичних умов і з висотою і зниженням температури й тиску, збільшенням (до певної висоти) кількості опадів.

(Діти відкрийте підручник на ст.40 опрацюйте параграф 11).

Завдання і запитання.

1. Заповніть пропуски в твердженнях або завершіть їх.

1)Ділянка земної поверхні, яка відрізняється особливостями прояву компонентів природи, що перебувають у складній взаємодії, - це… (ландшафт).

2)Найбільший природний комплекс Землі, що охоплює нижній шари атмосфери, верхню частину літосфери, гідросферу і біосферу, - це…

(географічна оболонка)

3)Природні комплекси, які сформувались у наслідок закономірної зміни компонентів природи від екватора до полюсів, називаються…(зональними).

4)Природні комплекси, що утворились через відмінності в будові земної кори та рельєфу, називаються…(азональними)

5)Закономірна зміна природних комплексів суходолу й океану при русі від екватора до полюсів, - це …(широтна зональність)

6)Великі природні комплекси, що мають спільні кліматичні умови, ґрунти, рослинний і тваринний світ, - це… (природні зони)

7)Найбільші одиниці широтної зональності – це… (географічні пояси)

8)Зміна природних комплексів із висотою – це…(вертикальна поясність)

9)Зміна одного з компонентів у географічній оболонці спричиняє …(зміну решти компонентів)

10)Енергія , завдяки якій у географічній оболонці відбуваються природні процеси і явища, надходить до неї від …(від сонця)

11)Одним з основних чинників, що змінюють географічну оболонку в наш час, є діяльність …(людини)

V.Узагальнення та систематизація знань і вмінь.

(Відкрийте атлас на ст. 9 карта географічних поясів та природних зон світу).

2. У багатьох країнах світу зображені тварини та рослини на грошових банкнотах. Я називаю вам тварину чи рослину, ви маєте визначити в якій природній зоні розташована країна.

Слайд №22, 23, 24, 25, 26, 27

1)50 канадських доларів – полярна сова (арктичних та антарктичних пустель); 2) 5 латвійських латів і 10 естонських крон – дуб (широколистяних лісів); 5 динарів Лівії – верблюд (напівпустель та пустель);5)5000 шилінгів Танзанії – жирафа (саван та рідколісся, області вертикальної зональності);  На 100 – гривнях України – зображений наш кобзар Т.Г.Шевченко, якщо б була можливість зобразити рослини, то які б ви рослини запропонували? Так «Без верби  та калини нема України». То в якій природній зоні живемо ми? (широколистяних лісів).

3.  Учитель нагадує учням зміст запитання, яке було озвучене на етапі мотивації, і пропонує відповісти на нього.

1.Чим зумовлена така зміна рослинності на схилах однієї гори?

2.Як у географії називають таку закономірність і як вона формується?

Робота з картою.

Слайд №28

1.За картою географічних поясів і природних зон прослідкуйте, як на території Євразії змінюються природні зони з півночі на південь (за меридіаном 50˚сх.д. та із заходу на схід(за паралеллю 50˚пн. ш.) і заповніть пропуски в ланцюжках. Назвіть закономірності в зміні природних зон на цих ділянках материка.

Із півночі на південь: арктичні пустелі й напівпустелі - …-…-тайга - …-…-степ-…- субтропічні вічнозелені твердо листі ліси і чагарники.

Із заходу на схід: широколисті ліси -…-…-пустелі й напівпустелі-…-…-перемінно-вологі(мусонні) ліси.

2.Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, підпишіть на контурній карті назви географічних поясів Північної півкулі в межах територій,  які вони займають.

3.Користуючись картою географічних поясів і природних зон світу,позначте в таблиці знаком «+» наявність певних природних зон на материку.

ПРИРОДНІ ЗОНИ МАТЕРИКІВ СВІТУ

VІ. Підсумки уроку.

Учні з учителем підбивають підсумки уроку, відповідаючи на запитання

1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2. Що здалося вам незрозумілим або складним?

Слайд №29

VІІ. Домашнє завдання

1.Опрацювати параграф 10 підручника.

2.Підготуйтеся до уроку узагальнення знань за темами «Вступ», «Форма і рухи Землі», «Материки та океани – великі природні комплекси географічної оболонки».

Слайд №30