Урок "Виготовлення м’якої іграшки «Кіт Веснянка»."

План заняття.

Дата:

Тема: Виготовлення м’якої іграшки «Кіт Веснянка».

Мета: навчити учнів правильно користуватись лекалами. Згадати правила розкрою. Вміло кори стосуватися ножицями. Розвивати здібності в підборі тканини по фактурі та кольоровій гамі, формувати естетичний смак.

Виховна мета: виховувати трудолюбивість та охайність в роботі.

Тип заняття: комбінований.

Обладнання: нитки, тканина, синтепон, ножиці, голка, лекала, готовий виріб, простий олівець, крейда.

Хід заняття.

І. Організаційна частина.

Привітання з класом. Концепція уваги учнів та перевірка їх наявності. Організація та перевірка готовності учнів до роботи, створення позитивної емоційної атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Бесіда.

Перші іграшки почали робити ще первісні люди. Тоді вони представляли із себе кам’яні, глиняні або пізніше, металеві фігурки які мали як художні, так і релігійні цілі. На території Сибіру знайдені фігурки тварин: мамонта, носорога, ведмедя, верблюда, птахів. Вони зроблені з м’якого каменю знайдені також в Москві і в інших районах. На Україні були знайдені  фігурки людини і коня, виконані з глини і датуються 4 – 3 тисячоліттям до нашої ери. На території Новгорода археологи виявили велику кількість виробів з дерева. Ранні іграшки Давнього Єгипту датуються середину ІІІ тисячоліття до нашої ери і, ймовірно, мали в основному релігійне значення. Це дерев’яні фігурки корів, тигрів, крокодилів.

Вперше зустрічаються іграшки з нескладним дротяним механізмом руху. Велика кількість ляльок було знайдено на території Стародавньої Греції та Риму. Ці ляльки також носили культовий характер. Але були і дитячі ляльки. Робилися вони з глини, дерева і часто мали рухливі руки і ноги, за рахунок того, що прикріплялися до тіла  за допомогою ниток і паличок. Більш ретельно з дорогих матеріалів виконувалися ляльки для дітей знаті. У той час існували вже ляльки – маріонетки. Взагалі в стародавній Греції отримало величезний розвиток механічних ляльок (за свідченням сучасників існували навіть цілі механічні театри зі складним дією).

Доля іграшок в середні століття залишається нез’ясованою. Перші відомості відносяться вже до народжуваної нової західноєвропейської життя. У середні століття виробництвом іграшок займалися виключно столяри Ліможа, різьбярі по дереву в горах Юра на північний схід від Ліона і примітивні ремісники старого Нюрнберга. У Парижі виробляли зовсім небагато: маленькі дерев’яні флейти, свистки, кулі, киї. Найбільша кількість іграшок до Франції вже тоді привозили із Нюрнберга.

М’які іграшки – прототипи різних тварин, які дбайливі мами шили своїм чадам з клаптиків тканини, набивали ватою, прикрашали, використовуючи різні навички рукоділля, в’язання та вишивку, з’явилися в ХІХ столітті. У кінці ХІХ століття широкий розвиток отримало кустарне виробництво м’якої іграшки в промислових масштабах. І почали виникати численні фабрики іграшки м’якої, в тому числі і в Україні.     

ІІІ. Мотивація навчання трудової діяльності.

На нашому занятті ми будемо вчитись викроювати та шити м’яку іграшку. Ви бачили різні види іграшок і хотіли б спробувати самі пошити, але не знаєте з чого почати? Це дуже легко і принесе вам масу задоволення.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

Вчитель записує тему на дошці.

Завдання:

1. Засвоїти як правильно розкроювати виріб;
2. Виховувати в учнів охайність, терпливість;
3. Підготовка тканини до розкрою;
4. Дотримуватись правил безпечної праці, організації робочого місця під час викроювання іграшки.

V. Вивчення нового матеріалу.

Лекало - креслярський інструмент, призначений для проведення (або перевірки) кривих ліній під час креслярських і конструкторських робіт. Креслярські лекала бувають з постійною змінною кривизною. Лекала з постійною кривизною є пластинами з дерева, пластмаси, рідше з металу з криволінійною кромкою. Лекала зі змінною кривизною – зазвичай сталева лінійка з пристроєм, що змінює її конфігурацію (кривизну).

Вимірювальне лекало – безшкальний вимірювальний інструмент або розмічувальний пристрій (шаблон) для контролю або обведення криволінійних контурів фасонних деталей (частин). Застосовується в машинобудуванні, кораблебудуванні тощо. Є сталевою пластиною з робочою кромкою, окресленою за зворотнім (додатковим до виробу) профілем. Вимірювання зазвичай проводяться оцінкою ширини світлової щілини між лекалом і виробом або  за допомогою щупа, що вводиться в шпарину.

VI. Закріплення нового матеріалу.

VII. Практична робота.

Тема: Розкроювання м’якої іграшки.

Мета: засвоєння знань про технологію виготовлення м’якої іграшки.

Вступний інструктаж:

• Технологічна послідовність виготовлення м’якої іграшки.
• Інструктаж з безпеки праці під час виготовлення іграшки.

Етапи виконання роботи.

1. Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості.
2. Розкроюємо деталі іграшки:

1. Голова - 2 деталі.

2. Хвіст – 2 деталі.
3. Тулуб – 2 деталі.

3. Вирізаємо розкроєні деталі.
4. Вишиваємо верхню і нижню частину тулуба.

Поточний інструктаж.

• Контроль якості при розкроюванні.
• Усунення недоліків при виготовленні деталей.

Загадування загадок:

1). Дощ пройшов, через ставок

Перекинувся місток.

Кольорів у нього сім,

Він подобається всім! (Веселка).

2). Не кравець, а все життя з голками ходить. (Їжак).

3). Металева та тоненька,

Мною сукню шиє ненька.

 В мене тулуб є і вушко,

Я і з ниткою подружка. (Голка).

4). Хто на своїй голові ліс носить? (Олень).

5). В хаті я мишей ганяю,

Вуса ще з дитинства маю,

Лапками чешусь щодня.

Я пухнасте…(Котеня). 

Заключний інструктаж.

• Перевірка і підсумок заняття.
• Загальна характеристика заняття.

VIII. Підсумок заняття.

Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи).

1. З чого ми починали нашу роботу?
2. Послідовність викроювання деталей?
3. Яких правил ми дотримувалися під час користування ножицями?

Визначення кращих робіт.

Кожний учень прибирає своє робоче місце.