Урок.Вираження почуттів людини у віршах Миколи Вінграновського «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…».

Українська література, 5 клас

Тема. Вираження почуттів людини у віршах Миколи Вінграновського

«Бабунин дощ»,  «Сама собою річка ця тече…».

Мета.  Ознайомити учнів із основними віхами життя М.Вінграновського, його поезіями; розвивати навички виразного читання ліричних творів, їхнього аналізу, висловлення власних думок та вражень; виховувати любов до природи, вміння бачити та цінувати красу довкілля.

Обладнання. Портрет М.Вінграновського,  виставка збірок поета, ілюстрації, дидактичний матеріал.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні знають основні віхи життя письменника,  зміст його поезій, аналізують їх, висловлюють власні думки щодо прочитаного.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку

- Сьогоднішній наш урок присвячений творчості Миколи Вінграновського. Ви дізнаєтеся більше про самого поета, про його поезії. Спробуємо очима маленької дитини подивитися на красу рідної природи та явища. Навчимося аналізувати ліричні твори поета, висловлювати власні думки щодо порушених проблем у  них.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

- Поети! Серед них трапляються такі, без яких ми б могли обійтися. А є такі, що стають виразниками поглядів свого народу. Є такі, чия творчість стає мовби частиною нас самих. От таким був поет, письменник, режисер, актор, сценарист Микола Вінграновський, з творчістю якого ми сьогодні з вами познайомимося.

IІI. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

У творчому доробку Миколи Вінграновського десять поетичних збірок, дев’ять повістей, один роман. Він зіграв вісім ролей і зняв 14 фільмів.

Про себе він говорив: «Мене ніколи не вабила політика, бо я завжди маю роботу, яку люблю і мене ніколи не точив черв’як заздрості до тих, хто часто з’являється на трибунах і телеекранах. Загалом же поет – до сорока років, великий поет – до тридцяти, а що робити далі? Тому багато йдуть у політику. А я пишу прозу і знімаю фільми». Він називав себе Миколою «осіннім», особливо відчував красу, любив кавуни, переписував безліч разів свої твори, мав багато друзів, був невтомним шукачем справжнього Слова і навіть отримав золоту медаль на кінофестивалі у Лос-Анджелесі за найкраще виконання чоловічої ролі Івана Орлюка у «Повісті полум’яних літ»…

Коли одного разу журналістка спитала поета, чого у житті боїться найбільше, то він відповів: «Слова!» Оживити слова здатен не кожен, а цей чоловік умів.

«Своєю появою він робив свято для людей. Він майстер. У нього кожне слово стоїть на своєму місці, слова його поезій як рідні. Все, про що говорить, йде з внутрішньої глибини. Його вірші аналізувати просто неможливо, їх треба відчувати. Його поезія вирізняється національним началом. Це поет надзвичайної пристрасті, емоційності», – так сказав про Вінграновського його добрий друг, поет Леонід Талалай.

Український поет Василь Герасим’юк писав: «Про його вірші варто казати не «текст», а «твір». Бо це насправді твір, твориво «цілої» людини: це й емоції, і рефлексія, і пластична робота. Він проказував слово. Вишіптував. Викрикував. Виходжував. Протоптував. Мені важко уявити, що Вінграновський міг сидіти в кабінеті й писати вірші. Він, виходжуючи, випробовував слово – на смак, на нюх, на всі рецептори».

У цих словах увесь Вінграновський. І ми з вами в цьому переконаємося.

2. Гра «Загадкова торбинка»

- Назва першої поезії, з якою ми будемо з вами знайомитися, зашифрована у загадці. Відгадаєте її, то відгадаєте і назву.

(Діти по черзі виймають із торбинки смужки із записаними прикметниками, зачитують їх, а потім називають відгадку.)

Косий, дрібний, грозовий, холодний, теплий, сліпий, бабунин. (Дощ).

3. Проблемне запитання

- Який із прикметників, що стосувався дощу, викликав у вас здивування? (Бабунин).

-Чи буває насправді бабунин дощ і чому його назвав так автор, доведеться нам з вами з’ясувати.

4. Виразне читання поезії М.Вінграновського «Бабунин дощ» учителем

5. Лексична робота над текстом

- Можливо, у поезії є слова, які вам незрозумілі?

 Клямка – засув, механізм, яким ще наші бабусі зачиняли і відчиняли двері.

 Цяпота – капотиння, в даному вірші капають краплі з клямки.

 Чамрота – сильний аромат.

 Стежкояблуката – стежка, всипана яблуками.

 Дрижаки – хто-небудь мерзне, труситься від холоду.

 Бульбохата – калюжі, покриті бульбашками навколо хати.

6. Колективна робота над текстом

- Чому ж автор назвав вірш  не «Дощ», а «Бабунин дощ»? (Бабунин дощ (як її турботливі і ніжні руки)завжди теплий, тихий, під ним весело побігати).

- Чи сподобалася вам поезія?

-Хто є ліричним героєм поезії? (Маленький хлопчик).

- Чи не нагадує вам цей вірш казку?

- Чи є тут щось незвичайне?(Зображення дощу як живої і разом з тим казкової істоти).

-Як ви гадаєте, через що саме дитина сприймає світ? (Через казку).

- Чи не здалося вам, що автор зображує дощ очима маленького хлопчика?

7. Виразне читання поезії М. Вінграновського «Бабунин дощ» учнями.

8. Колективний аналіз поезії за планом:

Тема: пізнання всесвіту для того, щоб уловити, відчути й насолодитися

невимовною гармонією природи.

Ідея: змалювання неймовірної сили дощу.

Основна думка: зображення портрету дощу, пізнання його властивостей.

Образ: дощ.

Жанр: пейзажна лірика.

Провідний художній засіб: персоніфікація.

9. Слово вчителя

-Діти! Кожен з нас сприймає світ органами чуття. Ми бачимо, чуємо, можемо до чогось доторкнутись. Знаючи це, письменники намагаються створити якомога реальнішим художній світ, викликати в читача якісь асоціації. В цьому допомагають зорові та слухові образи.

Зорові образи допомагають змалювати зображену картину так, щоб читач зміг її уявити. Для цього використовуються кольори, детальний опис якихось предметів чи місця.

   Слухові образи допомагають нам поринути в атмосферу художнього світу, відчути на слух, що ж відбувається. Інколи ми «чуємо» на сторінках звуки природи (співи пташок, шелест трав), голоси людей (це можуть бути співи), звуки музичних інструментів.

10. Проблемно-пошукові завдання

Робота в групах

-У поезії «Бабунин дощ» багато ключових образів. Об’єднайтесь у групи і виконайте завдання.

Завдання для І групи: знайдіть зорові образи і випишіть у зошит.

(Дощ, стежка, яблука, м’ята, бульба, хата, поріг, сад, стіна, губа, кожух, їжаки, пташата, крило, весло, рука, кінь, торба, сідло).

Завдання для ІІ групи: знайдіть слухові образи і випишіть у зошит.

(Дихає, попискують пташата, почалапав).

Завдання для ІІІ групи: знайдіть  образи кольору і випишіть у зошит.

(Темний сад, посріблене сідло, стежка яблуката).

11. Слово вчителя

Опис дощу в художньому стилі супроводжує як глибокий смуток, так і небачену радість ліричного героя в залежності від засобів виразності, які використовуються в тексті. При цьому автор використовує численні епітети, метафори і уособлення, які надають епізоду характер і змушують читача глибше відчути все, що відбувається у творі.

Образ дощу в художньому стилі завжди служив джерелом натхнення для людей мистецтва, як дзеркало душі персонажа. Іноді дощ змивав всю біль, образу, гіркота і розчарування персонажа, а в інших випадках надихав людей, підкріплюючи їх віру, надію і щастя.

Тому можна припустити, що у кожної людини є свій особливий образ дощу, який характеризує його сутність, почуття і думки. Цей спосіб дозволяє йому існувати в цьому світі, мотивуючи на вчинки, які він здійснює, а також допомагає долати підготовлені долею випробування перевірки на міцність.

-Яким же бачить дощ наш ліричний герой (маленький хлопчик)?

12. Робота в групах:

Завдання для І групи. Вибрати із тексту слова, які ілюструють бачення дощу ліричним героєм.

(Дощ.  Іде хтось в залатанім кожусі, хапає дрижаки. Попискують пташата в його вусі, і в бороді дрімають їжаки. Одне — сов'яче око, друге — вовче, рука — крило, друга рука — весло. У пів обличчя день, а пів обличчя з ночі. На голові посріблене сідло… У торбі кінь… Стоїть, і передихує, й чекає. Мабуть, насправді вибився із сил…Скільки йому років і скільки він живе тисячоліть?.. Прийшов під нашу хату…,  стоїть. З ноги на ногу  переступив, щось наче хтів було  сказати, та садом знов почапав у степи…)

Завдання для ІІ групи. Словесно змалювати дощ.

(Дощ живий. Він одягнений у залатаний кожух. Тремтить, бо холодно. Немолодий. Ніхто не знає скільки йому років. Втомлений. Прийшов ненароком. Несміливо стоїть під хатою. Вагається. Хоче щось сказати, але не наважується. І йде повагом у степи.)

13. Слово вчителя

У вірші «Бабунин дощ» та в наступному, який ми зараз будемо розглядати, М.Вінграновський змальовує світ очима дитини. Діти виростають. Але з дитинства у доросле життя вони беруть із собою дорогі образи.

-Які б саме ви взяли б у доросле життя дорогі вам образи чи спогади? (Мама, тато, бабуся, дідусь, хата, друзі…..)

-А зараз ми прочитаємо вірш «Сама собою річка ця тече» та дізнаємося, які саме образи взяв ліричний герой з собою у доросле життя.

14. Виразне читання поезії М.Вінграновського  «Сама собою річка ця тече» учнями ланцюжком

15. Бесіда за прочитаним твором

- Чи сподобався вам вірш М. Вінграновського «Сама собою річка ця тече»?

- Так які ж спогади взяв у доросле життя ліричний герой цієї поезії? (Річку, яка тече в городі і хату, яка пахне борщем).

-Яка ця річка? (Маленька, вузенька, як долоня).

-Де вона тече? (У нас в городі).

- Що символізує маленька річка? (Батьківщину, дитинство поета).

- Чому поет називає річку «донею Дніпра»? (Притока).

- А яка річка протікає у нас в селі Шишаки? (Псел).

- Можливо, якісь цікаві спогади пов’язані у вас з нашою річкою Псел. Розкажіть про них.

16. Випереджувальне завдання

- Я просила вас знайти інформацію взагалі про річки та довідатися цікаві факти про нашу річку Псел, на якій ми влітку всі відпочиваємо.

Група географів (інформація про річки)

(Річка – це природній потік постійної води у зниженні рельєфу, де є схил. Початок їй дають джерела, які виходять на земну поверхню. Багато річок беруть початок з озер, боліт, зі схилів гір. Кожна починається невеликим струмком, який впадає в інший струмок. Кілька струмків утворюють річку. Річки несуть свої води в моря. Вони є народним багатством. В Україні налічується 71000 річок. Найбільша з них Дніпро. З давніх-давен люди селилися поблизу річок. Брали з них воду, ловили рибу, сплавляли ліс. Зараз на великих річках побудовані електростанції. Вони дають електричний струм. Очищена вода потрапляє у водопровід. По річках перевозять різні вантажі та пасажирів. У річках водяться звірі, риби, водоплавні птахи.)

Група краєзнавців( розповідають про свою річку Псел).

(Річка Псел (Псьол), давня українська назва — Псло. До речі, Псьол - наймальовничіша і найповноводніша притока Дніпра на Полтавщині. Цікаво, що вода у Пслі  цілюща. Псьол протікає територіями, де колись знаходили багато бурштину. У бурштині під час його розпаду утворюється бурштинова кислота, яка є чудодійною речовиною.

Річка Псел (Псьол), давня українська назва − Пслъ, − уперше згадана в літописі Нестора-літописця «Повість минулих літ» 1113 року.

Псел − річка, що протікає в межах Сумської та  Полтавської областей. Ліва притока Дніпра (басейн Чорного моря). Довжина річки − 717 км. Коли річка добігає нашого селища Шишаки, спостерігається незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого у північній півкулі праві береги річок вищі.  На Пслі у межах України створено близько 10 невеликих водосховищ. Правий берег річки - високий і крутий, лівий - низький. Долина дуже широка, складена переважно пісками, частково з домішкою річкового мулу. Переважання піщаних ґрунтів є результатом діяльності річкових вод, що руйнують білі піски, складаючи правий берег. Вони відкладаються в основному по лівому березі Псла. Боліт в його долині небагато. Майже немає і торфовищ, що обумовлено піщаним характером долини, а також наявністю швидкої течії.)

17. Колективний аналіз поезії за планом:

Тема: спогади героя про родину та Батьківщину.

Ідея: любов до маленької безіменної річки як символу рідної домівки.

Основна думка: річка — символ рідного краю.

Образ: річечка.

Жанр: пейзажна лірика.

Провідний художній засіб: метафора.

Художні засоби:

Епітети	«Тихенька синя доня», «небо здоровенне», «солодкими хмарками».
Метафори	«Хата пахне їй борщем», «цвіте небо».
Порівняння	«Вузенька, як долоня», «я річечку... як тата й маму і як мед люблю».

 

ІV. Закріплення вивченого

Вікторина

Як називає автор стежку в яблуках? (Стежкояблукатою).

Що хата пускає на порозі? (Бульби).

Хто йшов темним садом? (Дощ).

Чи зайшов дощ до бульбохати? (Ні).

Куди почалапав далі? (У степи).

Де тече річка? (В городі під кленом).

Чим пахне хата? (Борщем).

Для кого тече річка? (Для мене і для клена).

Як сильно автор любить річку? (Як тата і як маму).

V. Підсумок уроку. Рефлексія

Гра «Загадкові листи» (різного кольору) (Діти витягують по черзі)

Бузковий

Сьогодні на уроці я навчилася…

Жовтий

Сьогодні на уроці я запам’ятала…

Блакитний

Найкраще мені вдалося…

Зелений

Труднощі виникали…

Червоний

Найбільше мені сподобалося на уроці….

VІ. Домашнє завдання

Виразно читати вірші.

Написати 5 речень про те, які почуття викликає у вас дощ.