Урок вивчення нового матеріалу "Утворення держави Єгипет"

Урок 10

Тема.  Природно-географічні умови давнього Єгипту.Утворення держави.

Мета уроку: сформувати в учнів уявлення про Давній Схід, з’ясувати причини виникнення найдавніших держав у цьому регіоні; надати знання про географічні та природні умови Єгипту, дослідити зв’язок між природними умовами та особливостями господарського життя країни; засвоїти нові терміни та поняття: «дельта», «пороги», «шадуф», «бархани», «хамсин», «папірус», «рабство», «живі убиті», «фараон»; удосконалювати вміння роботи з історичною картою, навички роботи з історичним текстом, вміння виділяти головне, працювати з таблицею.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атлас, історичні документи.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань

Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Географічні та історичні рамки Давнього Сходу

Міні-лекція

Супроводжується роботою з картою атласу та зошитом, використовується метод «Сформулюй поняття» — результат роботи фіксується учнями в зошитах.

У ч и т е л ь.

Давнім Сходом називають величезний географічний регіон, який тягнеться із заходу на схід від Північної Африки (Карфаген) до Далекого Сходу — Китаю та Японії. З півночі на південь Давній Схід охоплює територію від Центральної Африки до Кавказьких гір.

Природні умови різних територій Давнього Сходу мають свої особливості, проте існують й загальні риси: клімат з досить жарким сухим літом та м’якою зимою. Величезну роль відіграли в житті народів Давнього Сходу річки: Ніл — у Єгипті, Евфрат і Тигр — у Месопотамії, Інд та Ганг — в Індії, Хуанхе та Янцзи — в Китаї. Саме ці річки забезпечили умови населенню займатися землеробством.Дійсно родючий ґрунт в дельтах сприяв розвитку землеробства. Річки поєднували  різні  райони  країни  та  створювали  можливість  для  торгівлі усередині та поза межами країни. Але використовувати ці переваги було дуже  непросто.  Пониззя  річок  зазвичай  заболочувалися,  а  трохи  подалі земля вже висихала від спеки, перетворюючись на пустелю. Крім того, русло річок часто мінялося, а розливи легко знищували посіви. Була потрібна праця багатьох поколінь, щоб осушити болота, провести канали для рівномірного постачання водою усієї країни, вміти протистояти повеням.

Саме тут виникла перша в історії людства цивілізація — спільнота людей, поєднаних самобутніми рисами культури. На території Давнього Сходу з’явилися перші держави — спільноти людей, які проживають на певній території та мають певне управління, яке здійснюється або органами влади, або правителями.

Учитель звертає увагу на відмінність між термінами «країна», «територія» та «держава», що зазвичай пов’язані зі словом «влада».

— Історія держав, розташованих на Сході, починається із IV тис. до н. е. та закінчується початком IV–V ст. н. е.Зазвичай держави на Стародавньому Сході утворювалися як міста-держави. Місто, оточене каналами та полями, ставало центром управління та релігії і контролювало сільську общину, яка містилася навколо міста. Необхідність об’єднання зусиль міста та сільської общини призвелотдо посилення ролі держави й появи особливої форми держави-деспотії.

Деспотія у перекладі з грецької означає «необмежена влада». На чолі держави стояв правитель, який мав всю повноту влади і вважався власником усієї землі. У правителя були помічники-урядовці, які не тільки стягували податки з населення, але й організовували спільні сільськогосподарські роботи, будівництво, стежили за станом каналів, набирали воїнів для військових походів, судили. Такий державний устрій був дуже довговічним та стійким.

Географічне становище та природа Єгипту

Групова робота

Учитель ділить клас на три групи: «географи», «біологи», «астрономи».ст.53-54 підр.

Використовується метод «Навчаючи — вчуся».

Кожна з груп отримує завдання: на основі матеріалу підручника, карти атласу описати особливості природи нільської долини. За результатами групової роботи учнів заповнюється таблиця.

Географи-Єгипет розташований на пн.сході Африки, річка Ніл,починає своє життя з центра Африки, Білий Ніл з о. Вікторія, Блакитний- з гір Ефіопії, сухе, спекотне повітря, гарячі вітри дмуть з пустелі Сахара, відсутність дощів.

Біологи-В болотах росте папірус, живуть крокодили, змії, бегемоти.

Астрономи –в червні зявляється блакитна зірка Сиріус, тільки вона появилася – Ніл починає розливатися на багато кілометрів по обидва боки обсяг води зростає у 6-7 разів.У листопаді річка повертається у русло,залишаючи на землі тонку та блискучу плівку намулу, що складається з твердих частинок деревини та гірської породи,цей намул- символ родючості, що забезпечує високі врожаї.

Нові терміни та визначення фіксуються в зошиті.

Узагальнюючи виступи учнів, учитель зупиняється на висновках шляхом постановки уточнюючих питань:

1. Від чого залежав добробут жителів долини Нілу?

Підбиваючи підсумки, вчитель говорить про те, що єгиптяни називали свою країну «Чорна земля», підкреслюючи родючість її ґрунтів завдяки розливам Нілу та мулу, Вчитель повідомляє, що смуга «Чорної землі» булла вкрай вузька — лише 12–15 км.

Що стосується назви країни «Єгипет», то так її назвали стародавні греки. Грецька назва згодом була замінена поетичною назвою стародавньої столиці Мемфіса — Хет-ка-Пта, тобто «Фортеця бога Пта».

3. Населення Єгипту та його господарська діяльність

Розповідь вчителя супроводжується ілюстраціями підручника. Визначення фіксуються в зошитах.

У ч и т е л ь.Перші жителі прийшли в долину Нілу в часи неоліту- у 5 тис. до н.е.Землеробство не одразу стало головним заняттям єгиптян. В Єгипті було мало земель, придатних для землеробства: країна затиснена з двох сторін пустелями, горами, непрохідні болота вкривали значну територію країни. Для осушення цих земель необхідна була організація великої кількості людей, координація їх дій. Крім осушення, землю необхідно було зрошувати.Особливістю землеробського господарства в Єгипті була іригація — система зрошування («зрошувати» — просочувати водою), полив за допомогою штучних каналів, гребель, водосховищ, шадуфіф та ін. Це було необхідне тому, що не всі ділянки землі зволожувалися розливом Нілу. На узвишшя вода не доходила, тому її подавали спеціальними пристроями (шадуф), схожими на український журавель.Для зрошення ланів, розташованих далеко від річки, селяни викопували від русла Нілу канали, а від них невеликі канавки, які підводили воду до полів. Лани та канали перетинали земляні стіни — дамби, зроблені з глини та папірусу. Вся країна за давніх часів була вкрита густою сіткою насипів і каналів. Таке землеробство називали іригаційним.. Спостереження за розливами Нілу, оскільки вони відбувалися з однаковими проміжками часу, спонукало єгиптян створити власний календар. Вони першими розділили рік на 365 днів. Єгипетський рік складався з трьох етапів:

• «ахет» — «розлив» (липень, серпень, вересень, жовтень);

• «перт» — «сходи» (листопад, грудень, січень, лютий);

• «шему» — «сухість» (березень, квітень, травень, червень).

Тому посівний сезон єгиптяни проводили після розливу Нілу, коли поля були добре зволожені та вкривалися родючим мулом (листопад, грудень). Зазвичай тут сіяли пшеницю та ячмінь. На засіяне поле виганяли худобу, щоб тварини своїми ратицями втоптали зерно в землю. Урожай збирали серпами. Молотили ж колоски, кидаючи їх під ноги худобі. Потім жінки провіювали обмолочене зерно, підкидаючи його вгору. Використання на сільгоспроботах тварин вимагало дуже добре розвиненого скотарства. Окрім землеробів,серед єгиптян були ремісники — гончарі, ткалі, ковалі та інші. Ковалі, додаючи до міді олово, кували бронзові мотики, мечі, ножі; склярі виготовляли різнокольорове скло,успішно розвивалася торгівля. Надлишки продуктів накопичувалися в руках знаті у вигляді багатств. Раніше ніж у інших народів, у Єгипті утворилася нерівність і приватна власність, посилювалося пригнічення бідних,їх перетворювали на рабів.- експлуатація.( Записать дома визначення)

До нашого часу науці не відомо, які племена утворили народ Єгипту, адже слово «єгиптянин» перекладалося як «людина». Єгиптяни були середнього зросту, смагляві, широкоплечі, з чорним прямим волоссям.Часто голови голили й одягали перуку, заплетену у численні косички. Одяг був дуже простим — у чоловіків невеликий фартух або коротка спідниця. У жінок довге плаття.

Об’єднання Єгипту

У ч и т е л ь.

Спочатку в Єгипті було близько 40 держав. Їх правителі часто воювали один з одним — переможці захоплювали переможених.Деякі правителі стали називати себе царями. Цар — правитель, що уособлював вищу законодавчу, військову, судову та релігійну влади. Шанували його, як бога Ра. Врешті-решт,долину Нілу було поділено між двома великими царствами: в пониззі річки, тобто дельті, утворився Нижній Єгипет, а вище за течією — Верхній Єгипет.ст.52 підр. карта

Щоб займатися землеробством, єгиптянам потрібно було постійно проводити іригаційні роботи, що було важко для окремої родини, тому вони об’єднувалися в общини на чолі з вождями. Такі общини називалися номи, а вожді — номархами. У кожній частині Єгипту було приблизно по 20 номів.Цар Верхнього Єгипту носив білу корону, схожу на високий шолом, а символом цієї держави була квітка лотосу.Корона царя Нижнього Єгипту була червоного кольору і мала плоске піднесення іззаду, а державним символом — папірус.

Між двома царствами відбувалися тривалі запеклі війни. Приблизно за три тисячі років до нашої ери цар Верхнього Єгипту Нармер остаточно підкорив Нижній Єгипет та об’єднав всю країну.Він став носити подвійну корону. Повелителів всього Єгипту стали називати  фараонами.   Першою  столицею  єгипетської  держави  стало  місто Мемфіс.

Управління державою

Робота у групах

Клас ділиться на три групи, кожна з яких отримує окреме завдання.

1-а   г р у п а. Прочитайте уривок із роману Болеслава Пруса «Фараон» і дайте відповіді після тексту.

Цей величезний обсяг робіт вимагав не лише знань з астрономії, землевпорядкування, механіки та будівництва, а й досконалої організації праці. Укріплювати греблі, чистити канали треба було у точно зазначений час на великій площі. Це вимагало цілої армії робітників, яка охоплювала б десятки тисяч людей і діяла б за чітко визначеними завданнями, під єдиним керівництвом. Ця армія повинна була мати безліч вищих і нижчих начальників, безліч загонів, які б виконували різні роботи, підпорядковані одній меті. Цій армії, зазвичай потрібні були величезні запаси продовольства, допоміжних сил і знарядь праці.Єгипет зумів організувати таку армію трударів, і їй завдячує він своїми безсмертними ділами. Вочевидь, створили цю армію й визначали плани її роботи жерці — єгипетські мудреці; а виконували ці плани за наказами царів чи фараонів. Саме тому єгипетський народ за часів своєї величі являв собою ніби єдиний організм, в якому жерці були мозком, фараон — волею, народ — тілом, а покірність — цементом.Так саме природа Єгипту, що вимагала великої, постійної та старанної праці, допомогла створити кістяк суспільної організації цієї країни.Народ працював, фараон правив, жерці складали плани.

І, поки ці три чинники узгоджено вели до мети, підказані природою, доти суспільство могло розвиватися й творити свої невмирущі справи.Спокійний та веселий, аж ніяк не войовничий єгипетський народ поділявся на два прошарки: селян і ремісників.Серед хліборобів, мабуть, дехто мав невеличкі власні клаптики землі, але більшість орендувала поля, що належали фараонові, жерцям та вельможам.Ремісники, які виробляли одяг, меблі, посуд, діяли самостійно, ті, хто працював на великих будовах, утворювали щось на зразок армії.Кожна з цих спеціальностей, а головне — будівництво, вимагала тяглової сили і засобів виробництва: хтось мусив цілоденно черпати воду з каналів або переносити каміння з каменоломень туди, де воно було потрібне.Найважчі механічні операції, насамперед роботу в каменоломнях, виконували засуджені злочинці та захоплені в битвах невільники.Фараон правив державою за допомогою регулярного війська та міліції, чи поліції, а також величезної кількості чиновників, з яких поступово утворилася родова знать. Фараон був законодавцем, верховним головнокомандувачем, найбагатшим землевласником, верховним суддею й жерцем, навіть сином богів і самим богом.Поряд з фараоном, часто навіть вище від нього, стояли жерці. Це був стан мудреців-законників, що вершили долю країни.

Питання

1. Чому в Єгипті виникла держава?

2. На які групи можна поділити єгипетське суспільство?

3. Яким чином фараон керував державою?

4. Ким був фараон у державі?

2-а   г р у п а. Прочитайте текст «Повчання царя своєму сину» (XXII ст. до н. е.) і дайте відповіді на питання.

Шкідлива людина для міста — це підбурювач.Пригнічуй натовп, знищуй полум’я, яке йде від нього.Той, хто бідний, — він ворог. Будь ворожий до бідняка.Хай скажуть люди:«Нема нічого, чого ти не знаєш».Ти карай згідно з твоїми законами.

Питання

1. Розкажіть, чого навчає цар свого сина.

2. Поясніть, кого цар вважає головним ворогом і чому.

3-я   г р у п а. Прочитайте сучасний текст «Фараон» і дайте відповіді на питання.

Фараон був всесильним владикою Єгипту. Йому підкорялися вельможі, знатні люди, царські радники, воєначальники.На службі у фараона та вельмож перебували численні писарі. Вони записували накази, наглядали за роботами землеробів і ремісників, підраховували податки, що йдуть до казни.Добре навчене військо забезпечувало могутність фараона.Під час урочистих прийомів фараон сидів на троні, тримаючи у руках батіг та жезл. Це вказувало на те, що у нього було право володарювати та карати усіх своїх підлеглих. До правителя Єгипту вони наближалися, піднявши руки на знак захоплення. Підійшовши до трону, підлеглі ставали на коліна і падали ниць, залишаючись у такій позі, поки фараон не накаже піднятися та говорити. Усі падали перед ним на землю й цілували слід його ноги. За велику честь вважалося, якщо фараон дозволяв цілувати свою сандалю. Мало кому випадала честь знаходитися перед лицем самого фараона. Бувало, при його погляді у вельможі від хвилювання підкошувалися ноги, він втрачав дар мови й не розумів, живий він чи мертвий. Адже перед його очима сидів сам правитель Єгипту.Правитель Єгипту вселяв такий страх, що навіть ім’я його не можна було вимовляти. Замість імені єгиптяни говорили «Пер-о» (звідти пішло слово фараон). «Пер-о» означає «великий будинок». Замість того, щоб, наприклад, сказати «Хеопс повелівав...», говорили: «Великий будинок повелівав...».Стародавні єгиптяни обожнювали фараона. Вони вірили, що він не просто людина, а земний Бог, і називали його сином Сонця — Ра. Бог Сонця — цар серед богів, а його син фараон — цар серед людей. За їхніми уявленнями, життя без фараона, так само, як і без сонця на землі, неможливе. Розливи Нілу відбувалися регулярно у певну пору року, але єгиптни вірили, що розливу не буде, якщо фараон не накаже річці розлитися.Все повинно підкорятися волі фараона — не тільки люди, але й природа.

Питання

1. Як ставилися єгиптяни до свого правителя?

2. Хто перебував на службі у фараона?

Закінчивши роботу з історичними документами, учні дають відповіді на поставлені питання, які представники інших груп записують у зошитах.

                                              Єгипетське суспільство

                                                         Фараон

                                        Знать                    жерці

                                                 Селяни                     ремісники

                                                                        Р а б и

Культ фараона. Будівництво пірамід

Цей етап уроку може проходити за двома варіантами.

Варіант 1.  Вчитель заздалегідь дає випереджаюче завдання двом учням підготувати повідомлення «Культ фараона» та «Будівництво пірамід». На уроці заслуховуються відповіді учнів.

Варіант 2. Учитель сам готує розповідь, що супроводжується показом ілюстрацій або комп’ютерною презентацією слайд-шоу.

У ч и т е л ь.

Давні єгиптяни вірили, що фараон не просто людина, а земний бог, і називали його сином Сонця — Амона. За уявленнями стародавніх єгиптян, без фараона, як і без сонця, неможливе життя на землі.Все підкоряється волі фараона: і люди, і природа.Як втілення божественної сили фараон брав участь в усіх найважливіших подіях країни: перед початком розливу Ніла кидав у воду папірус з «наказом» річці почати розлив, відкривав оранку, зрізав перший сніп урожаю, брав участь у релігійних святах як верховний жрець.

Символічним втіленням божественної сили фараона був сфінкс — лев з головою фараона.Єгиптяни вірили, що у людини є душа. По смерті вона залишає тіло та відправляється у підземне царство, де править бог Осиріс. Але час від часу душа повинна повертатися на землю. Для цього тіло треба зберігати.Томуєгиптяни особливим способом обробляли тіло померлої людини, перетворюючи його на мумію. Тіло клали у гробницю, що мала назву «будинок вічності», побудовану з каменя або вириту в землі.Найпрекрасніші гробниці — піраміди — будували для фараонів. Їх наповнювали предметами, які оточували царя за життя. Піраміди мали зробити їх імена безсмертними, а душам забезпечити гідне існування по смерті фараона.Перша піраміда була збудована в 2700 р. до н. е. для фараона Джосера його першим міністром, відомим архітектором, астрономом та лікарем — Імхотепом. Населення країни становило тоді декілька мільйонів чоловік, більшість з яких були селяни, які вважали за почесний обов’язок працювати на спорудженні пірамід.Найбільшу з пірамід побудували близько 2 600 р. до н. е. для фараона Хеопса. Заввишки вона становила майже 146 метрів, її площа сягала 5 га. Піраміда складалася з 2 млн 300 тис. кам’яних блоків середньою вагою в 2,5 т. Кам’яні блоки обтесували та відшліфовували так, що між ними не проходило лезо ножа.У серце піраміди вів тісний прохід. Там знаходилося приміщення з мумією фараона. Його внутрішні стіни прикрашали рельєфи, написи, фрески. Фараон покоївся в золотому саркофагу.

ІІІ. Закріплення знань

Бліц-тест

1.  Давній Єгипет був розташований:

а) у Центральній Африці;

б) у Північно-Східній Африці;

в) на заході Африки.

2.  Головним заняттям стародавніх єгиптян було:

а) скотарство;

б) землеробство;

в) рибальство;

г) полювання.

3.  Ніл впадає:

а) у Чорне море;

б) у Середземне море;

в) у Червоне море.

5.  Давні єгиптяни називали свою країну:

а) «Червона земля»;

б) «Чорна земля»;

в) Єгипет.

6.  Шадуф — це ... :

а) канал для зрошування;

б) особливий пристрій для подачі води на узвишшя.

ІV. Підбиття підсумків роботи

V. Домашнє завдання

Прочитати відповідний матеріал у підручнику8. Підповідати на питання ст57. Записати і вивчити визначення параграфа, про піраміди.