Урок "вивчення поезії Павла Тичини".

Урок вивчення поезії Павла Тичини у 5 класі

Тема: «Блакить мою душу обвіяла…».

Мета: ознайомити учнів з окремими фактами життя і творчості П. Тичини, визначити художній задум у віршах "Гаї шумлять", "Блакить мою душу обвіяла..."; удосконалювати вміння ви­разно читати поезію, розуміти й аналізувати пей­зажні твори; розвивати зв'язне мовлення, образне мислення; виховувати уважність у ставленні одне до одного, плекати почуття патріотизму, береж­ливість і любов до природи рідного краю.

Учні знатимуть:

1.  Цікаві факти з життя П. Тичини.

2.  Ідейно-художній зміст виучуваних поезій.

3.   Назви художніх засобів, що допомагають відтворити красу природи.

Учні вмітимуть:

1.   Виразно читати пейзажні описи в поезіях П. Тичини, "бачити" і "слухати" природу.

2.  Визначати жанрову належність поетичних творів, пояснювати специфіку їхньої будови.

3. Проводити аналогії між зображеним і баче­ним у реальному житті, висловлювати міркуван­ня про способи вираження любові до рідної землі.

4. Пояснювати роль кольору у змалюванні на­строю віршів.

Тип уроку: комбінований.

Методи,   форми   і   прийоми   роботи: бесіда, розповідь учителя, виразне читання, роботах в парах,   рольова   гра,   робота  з   ілюстраціями, "Незакінчене речення".

Обладнання: портрет П. Тичини, учнівські ілюстрації, аудіо запис кларнетної музики, технологічні і рефлексивні картки.

Випереджувальні завдання (на вибір учнів):

1. Прочитати поезії П. Тичини самостійно, а потім батькам і поцікавитися їх враженням.
2. Підготуватися до виразного читання твору «Гаї шумлять», вивчити напам’ять (за бажанням).
3. Виконати (доповнити) художню ілюстрацію «Рідний край».
4. Створити «відеоряд» (кілька ілюстрованих кадрів) до вірша «Гаї шумлять».

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. З’ясування емоційного стану школярів.

Учитель. Діти, щойно дзвінок повідомив про початок уроку. Уявімо, що звуковий дзвінок замінили на кольоровий. Якого кольору був би він для вас – на початку уроку? наприкінці? (відповіді учнів).

Спробуйте саме так передати й ваш нинішній настрій.

Учитель інструктує учнів щодо роботи з реф­лексивними картками (див. додаток). Діти роз­кривають свій настрій у кольорі, звуках, словах.

2. Актуалізація суб'єктного досвіду.

Учитель. Проекспериментувавши, ми переко­налися, що розрізнено сприймаємо колір і звук. Тим часом є люди, в яких це сприйняття взаємопов'язане. Наприклад, у них звучання кожного імені асоціюється з певною барвою (Іван білий, Оленка світло-зелена). Чують, скажімо, звук потяга - у їхній уяві це фіолетовий колір. Як ви гадаєте, які таланти має розвинути така людина?  ким стати?

ІІ. Ціле визначення і планування.

1.  Повідомлення теми й мети уроку.

Учитель записує тему на дошці, вивішує портрет поета.

Учитель. Який розділ ми з вами вивчаємо зараз? ("Рідна Україна. Світ природи"). Творчість Павла Тичини теж входить до цієї теми. Удома ви вже читали його поезії. Спробуйте продовжити речення: "У розділі "Рідна Україна. Світ приро­ди" ми звертаємося до творчості П. Тичини, бо...".

2.  Робота в парах.

Учитель. Вірші цього поета за шкільною про­грамою вивчали ваші батьки. Я просила, аби ви ви­разно прочитали їм поезії й поцікавилися їхніми враженнями. Розкажіть одне одному про це.

П'ятикласники працюють у парах. Кілька учнів озвучують результати.

Учитель. Можливо, сьогодні ближче ознайомившись із творами П. Тичини, ви згодом ще раз, по-новому відкриєте його своїм рідним.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

 1. Розповідь учителя.

Павло Тичина був людиною з топким музи­кальним слухом, чудовим голосом, досконало грав на фортепіано, сопілці, кларнеті, бандурі, писав музику. Мав талант художника і дуже полюбляв малювати пейзажі. Майстерно володів мистецтвом художнього слова.

"Пам'ятаю себе в дитинстві дуже рано, мопс ще на руках носили. День. Теплінь. Світло-зелене віття звідкись нависає палі мною. Блищить пола... Підсвідомо відчуваю: щось навколо мене діється, але що саме і як - ще не міг я своїм розумінням охопити. Тільки одне вловлював: рух і звук, радісні обличчя і колір гілок, блиск і воду, що пахла свіжістю..."

Співав у хорах Єлецького, Успенського і Троїцького монастирів. В одному з них була дуже висока дзвіниця. Павло часто піднімався на самий верх і годинами розглядав краєвиди. Це замилу­вання хвилювало його уяву, садило в душі творчі струни і згодом виливалося на картинах і в поезії.

У Чернігівській духовній семінарії, де навчав­ся юний Тичина, вчителем малювання був ху­дожник Михайло Жук. Він одразу помітив Павлів талант і всіляко сприяв хлопцеві, навіть зобразив його на одній зі своїх картин: чорний ан­гел на панно "Біле і чорне" списаний з Тичини.

Аби розвивати поетичне обдаровання свого учня, М. Жук залучає його до письменницьких зібрань ("субот"), що відбувалися на квартирі М. Коцюбинського. "Поет між нами", так май­стер прози М. Коцюбинський дав П. Тичині доро­гу в літературне життя.

2.  Прослуховування в аудіозаписі кларнетної музики.

3. Бесіда:

•   Який музичний інструмент звучить?

•   А яким вам уявляється словосполучення " сонячні кларнети"?

•   Які вірші могли ввійти до збірки з такою назвою?

Учитель. Поезія вміщена в підручнику, з цієї збірки.

Перед вами – передане словами неповторне сприйняття багатоголосного і багатоколірного світу талановитою людиною. Спробуймо зазирнути в цей світ! А це не так просто.

4.  "Оживлення" тексту.

Учні заплющують очі й уявляють небо. Яке во­но? Слухають мініатюру П. Тичини "Хмаринка в небі голубім ";

5. Аналіз вірша "Блакить мою душу обвіяла...":

а) виразне читання поезії (учителем та учнями):

б)  робота над порівнянням "метелик мов сві­чечка":

в)  хорове (колективне) читання рядка "Доб­ридень тобі, Україно моя!", коментування розді­лових знаків, інтонації;

г) відповідь на проблемне запитання:

 Якій Україні ліричний герой каже "Добри­день!"? Яка вона, поетова Україна?

6) Аналіз вірша "Гаї шумлять":

а) виразне читання поезії (спочатку вчителем, потім учнями);

б) Бесіда:

•   Де перебуває ліричний герой (місце, час)? Чого йому "так весело"?

•   Яка у вірші найяскравіша метафора?

•   Як ви уявляєте "ниви-приливи"? До якого ху­дожнього засобу близько це складне слово?

•   А що значить "мріє" гай над річкою?

•   Як треба прочитати перші два рядки другої стро­фи, аби "почути" звук дзвону?

•   Яке у творі "найкоштовніше" порівняння?

•   Чому поет пише "золото - поколото"?

7.  Рольова гра "Відеооператор ".

Учні коментують уявно побачені відеокадри поезії "Гаї шумлять", які вони зобразили на ілюст­раціях.

8. Обговорення проблемного питання.

Якби вам нічого не було відомо про автора поезії "Гаї шумлять", то за якими ознаками дізна­лися б, що він описує саме рідний край, а не просто гарний пейзаж? Доведіть.

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Бесіда:

•  До відповіді на яке питання про життя/творчість П. Тичини ви готові найкраще?

•   Над реалізацією якої цілі хотіли б попрацювати на наступному уроці?

2.  "Незакінчене речення ":

"Я побачив (почув, відчув), що П. Тичина..."

Домашнє завдання. Підготувати 2 запитання для уявної прес-конференції з поетом (письмово), вивчити напам'ять один із віршів.

Додаток

Зразок рефлексивної картки