Тема: ВЛАСНІ ТА ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ.
Мета: поглибити знання про особливості написання власних і загальних назв; розвивати навички написання великої букви у власних назвах, удосконалювати вміння розрізняти загальні та власні назви, розвивати культуру усного і писемного мовлення, вміння застосовувати вивчені правила; виховувати любов до рідного краю.
Міжпредметні зв’язки: історія України, географія, література.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
Обладнання: підручник, комп'ютер, проектор, картки із завданнями, презентація.
Епіграф:
Люби і знай свій рідний край!
Народна мудрість
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчання школярів
1. Організаційний момент
2. Перевірка домашнього завдання
— Зачитати власні назви, які ви дібрали до загальних.
— Дайте відповіді на питання:
— Як ви думаєте, навіщо собаку називають двічі: один раз со бакою, а другий — Шариком чи Рексом? (Якщо хочеш назвати будь-якого собаку, щоб відрізнити його від інших тварин, наприклад, від кішки, використовуєш загальний іменник собака. Якщо тобі треба назвати тільки одного собаку, щоб виділити її серед інших, береш ім’я власне Шарик чи Рекс та ін.)
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Щоб закріпити знання про власні та загальні назви, конкретні та абстрактні значення іменників, використаємо інтерактивний метод «Асоціативний кущ»
Власні назви
2. Гра «Словограй»
Доповнити кожну групу слів власними назвами
Місто
Село
Річка
Президент
Кінофільм
Письменник
Газета
Гетьман
2. Запиши прізвище та імʹя однокласників за алфавітом.
ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів.
— Сьогодні ми помандруємо стежками рідного краю. А девізом нашого уроку буде епіграф, який ви бачите перед собою. (Слайд). На уроці ми будемо практично закріплювати правила написання великої букви у власних назвах. Багато різних назв оточує нас довкола. Цікавими є назви кожного населеного пункту нашої області, назви річок, урочищ. Все це – топоніми – власні назви будь-якого об'єкта. Ойконім – власна назва — будь-якого населеного пункту. На карті нашої області географічні назви з'явились не водночас, їх поява пов'язана з історією народу, що жив на даній території, його культурою, релігією, рівнем суспільних відносин. До найпоширеніших і найдавніших назв належать гідроніми, тобто назви, які походять від річок, озер та боліт (Слайд). Адже в давні часи річки та озера відігравали чи не найважливішу роль у виборі місця заселення території та саме річки були шляхами сполучення й торгівлі.
1. Гра «утвори словосполучення».
До слів з лівого стопчика доберіть власну назву з правого. Запишіть утворені словосполучення.
Країна Чорний Ташлик
місто Центральна
село Україна
вулиця Кропивницький
річка Григорівка
З якої букви написали слова «місто», «село», «річка», «вулиця»?
2. Вправа «Редактор». (додаток 1)
— Для того, щоб надрукувати текст в підручнику чи газеті, потрібно спочатку його відредагувати. Кожен з вас спробує себе в ролі редактора. У кожного на парті у вас є текст. Читаєте речення ланцюжком і пояснюєте вживання власних і загальних назв.
Тепер уже далекого 1939 року на карті (У,у)країни з'явилася (К,к)іровоградська область. Вона стала спадщиною (П,п)івденної (К,к)иївщини та (П,п)івнічної (Х,х)ерсонщини, (С,с)хідного (П,п)оділля та західної (К,к)атеринославщини, та ще й невеличкої частинки (П,п)олтавщини. Край став місцем, де виплавлялися славетні долі, нині відомі всьому світу. Досить згадати (І,і)вана (К,к)арпенка-(К,к)арого і (В,в)асиля (С,с)ухомлинського, (Ю,ю)рія (Я,я)новського і (В,в)олодимира (В,в)инниченка, (М,м)арка (К,к)ропивницького і (Ю,ю)рія (О,о)лешу, ...
— Зараз більш складніше завдання.
3. Робота в парах
Допоможи товаришу.(додаток 2)(Слайд).
У вашого товариша на аркуші паперу було записано десять топонімів, про які він мав сьогодні на уроці нам розповісти. Випадково аркуш потрапив до його молодшого брата, який зіпсував частину аркуша. Допоможіть своєму товаришу відновити ці назви:
…рівка, …шкине, …івне, …вницьке, …рівка, …ʹївка, …теньке, …лунівка, …нівка, …ют.
4. Конструктивна вправа (усно доповнити речення)(слайд)
Наше село називається…
У зелених берегах протікає річка…
Я люблю рідну землю, що зветься…
5. Складіть і запишіть сенкан про наше село.
Григорівка
Рідна, мила
Живе, радіє, процвітає
Я люблю своє село
Батьківщина
6. Вправа-цікавинка.
Територія нашого села Григорівка поділена на частини або їх ще називають кутки. Центральна частина нашого села називається –Григорівка. (включає вулиці Центральну та частину Винниченка) .
— Хто з вас проживає по цих вулицях? Вдома ви досліджували назви кутків нашого села. Хто виконав домашнє завдання, може ознайомити зі своїми матеріалами.
Григорівка — старожили розповідають, що у селі проживав пан на ім'я Григорій. До людей ставився добре, розраховувався щотижня. Після смерті люди й назвали село Григорівка.
Хутір — найстаріша частина нашого села. Це куток за межами села, на якому проживало декілька сімей. Заселений у ХVIII столітті.
Зли́нка - Частина села, вздовж однієї вулиці, яка була в ХХ столітті заселена людьми з села Злинки Маловисківського району. Хто з вас проживає на вулиці Злинській?
Андрі́ївка - невеликий хутір , який заселений наприкінці ХVIII століття вздовж балки на південь села. Називався тому, що на кутку у ХІХ столітті були маєток та землі пана Андрія. А хто проживає на вулиці Андріївській?
Землі нашого рідного села були і нині залишаються мальовничим краєм.
7. Випишіть назви населених пунктів,які складаються з двох слів (додаток 3).
Арепівка, Вербівка ,Веселий Кут ,Рівне, Сотницька Балка, Яблунівка, Червоний Розділ, Червоний Ташлик, Новоподимка, Вільні Луки, Новоселівка, Мала ПомІчна, Іванці, Кам'яний Міст, Веселий Кут, Захарівка.
IV. Фізкульхвилинка
8. Робота з картками (додаток 4)
У вас на партах лежать картки із поясненням походження географічних назв, зачитайте тлумачення їх походження. (Учні по черзі зачитують )
Чо́рний Ташли́к « річка, яка бере початок на південно-східній стороні від села Григорівки Новоукраїнського району. Ташлик від тюркського слова «камінь; скеля; підвищення; гора». Складна назва з відповідними компонентами та означеннями, які вказували на примітивні ознаки водойм. Річка серед чорних каменів».
Сухи́й Ташли́к «річка, яка бере початок на північній околиці села Вербівки Новоукраїнського району. Ташлик від тюркського слова «камінь; скеля; підвищення; гора». Гідроніми виникли внаслідок субстантивації та онімізації відповідних форм прикметника сухий «який втратив необхідну вологу; висохлий, пересохлий».
Ташли́к « річка, яка бере початок на північно-східній стороні від села Іванівки (колишня назва Іванівка Домбровського) Новоукраїнського району. Назва походить від тюркського слова «камінь; скеля; підвищення; гора».
— А чи знаєте ви, які річки протікають в кіровоградській області? Чому їх так називають? Кому буде цікаво, пошукайте в додатковій літературі.
9. Вправа «Поміркуйте» (усно)
— Чому ці села мають такі назви? Ваші припущення.
Варварівка, Вербівка , Вишневе, Вільне , Воронівка, Ганнівка, Григорівка, Далеке , Захарівка , Іванівка, Квітка, Ковалівка, Комишувате, Мар'янівка, Михайлівка, Петрівка , Рівне, Софіївка, Степове, Яблунівка .
10. Вправа « Ким наші предки були, нам прізвища розповіли» (усно)
Печник –… клав печі
Колісник – …робив колеса
Коваленко –… коваль
Винниченко – …робив вино
Мальований – …малював
Швець - …шив
V. Підсумок уроку.
Тож, діти, сьогодні на уроці ви мали нагоду «відкривати» для себе рідний край. І допомагали нам у цьому власні назви — слова, які пишуться з великої букви. Про їх праопис ми і говорили на уроці.
Відомі кожному однині,
Вони й на карті України,
І в повсякденному житті
Багато можна їх знайти.
Тож власні назви поважайте
І їх правопис пам'ятайте!
«Мікрофон»
На уроці я навчився…
Я дізнався, що….
Я повторив…
Мене вразило…
Я запам'ятав…
- Які запитання виникли у вас з даної теми?
- Що сьогодні для вас було важким?
- Як ви будете використовувати те,що вивчили?
VI. Домашнє завдання
Середній рівень
ст.82-85, повторити правила; вправа 206 9дібрати власні назви до запропонованих загальних і записати).
Достатній рівень
Виписати з підручника географії (або історії) 5—6 речень з іменниками — власними назвами.
Високий рівень
Написати мінітвір «Моє рідне село», або «Вулиця, на якій я живу»,використовуючи загальні та власні назви.
Додаток 1
Редактор
Тепер уже далекого 1939 року на карті (У,у)країни з'явилася (К,к)іровоградська область. Вона стала спадщиною (П,п)івденної (К,к)иївщини та (П,п)івнічної (Х,х)ерсонщини, (С,с)хідного (П,п)оділля та західної (К,к)атеринославщини, та ще й невеличкої частинки (П,п)олтавщини. Край став місцем, де виплавлялися славетні долі, нині відомі всьому світу. Досить згадати (І,і)вана (К,к)арпенка-(К,к)арого і (В,в)асиля (С,с)ухомлинського, (Ю,ю)рія (Я,я)новського і (В,в)олодимира (В,в)инниченка, (М,м)арка (К,к)ропивницького і (Ю,ю)рія (О,о)лешу, ...
Додаток 2
Допоможи товаришу.
…рівка, …шкине, …івне, …вницьке, …рівка, …ʹївка, …теньке, …лунівка, …нівка, …ют.
Додаток 3
Випишіть назви населених пунктів,які складаються з двох слів.
Арепівка, Вербівка ,Веселий Кут ,Рівне, Сотницька Балка, Яблунівка, Червоний Розділ, Червоний Ташлик, Новоподимка, Вільні Луки, Новоселівка, Мала ПомІчна, Іванці, Кам'яний Міст, Веселий Кут, Захарівка.
Додаток 4
Картки з географічними назвами
Чо́рний Ташли́к « річка, яка бере початок на південно-східній стороні від села Григорівки Новоукраїнського району. Ташлик від тюркського слова «камінь; скеля; підвищення; гора». Складна назва з відповідними компонентами та означеннями, які вказували на примітивні ознаки водойм. Річка серед чорних каменів».
Сухи́й Ташли́к «річка, яка бере початок на північній околиці села Вербівки Новоукраїнського району. Ташлик від тюркського слова «камінь; скеля; підвищення; гора». Гідроніми виникли внаслідок субстантивації та онімізації відповідних форм прикметника сухий «який втратив необхідну вологу; висохлий, пересохлий».
Ташли́к « річка, яка бере початок на північно-східній стороні від села Іванівки (колишня назва Іванівка Домбровського) Новоукраїнського району. Назва походить від тюркського слова «камінь; скеля; підвищення; гора».