Урок " Властивості вод світового океану"

ВЛАСТИВОСТІ ВОД СВІТОВОГО ОКЕАНУ. РУХИ ВОДИ В ОКЕАНІ.

(урок  географії для учнів 6 класу)

Мета:

•                Навчальна: розширити уявлення про Світовий океан, формувати  знання про властивості вод Світового океану, рух води в океані; розвиток практичних навичок визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяння розумінню закономірностей у змінах температур і солоності та руху  вод  Світового океану.
•                Розвиваюча: розвивати вміння працювати з  географічною картою;формувати навички проектної діяльності; сприяти вдосконаленню навичок індивідуальної та групової роботи; вміння створювати образ об‘єкта.
•                Виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи, її багатств, естетичне сприйняття навколишнього світу

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль, проектор, штатив із пальничком та чашкою.

Опорні поняття: Світовий океан, море, затока, протока, материк, географічна широта, випаровування.

Базові поняття: солоність, проміле.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний етап.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь.

1. Прийом «Географічна розминка»

Учитель показує на настінній карті географічні об’єкти, а учні називають їх.

Альтернативні варіанти

1. Прийом «Асоціації»

Завдання. Вчитель називає об’єкт, а учні приклади назв.

Наприклад: Вчитель – протока, учні – Босфор, Дрейка, Магеланова  і т.д.

2. Прийом «Експрес-тест»

• Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:

а) острів;

б) півострів;

в) материк.

• Середземне море є морем:

а) окраїнним;

б) внутрішнім.

• Океан, переважна частина якого розташована у Південній півкулі:

а) Тихий;

б) Індійський;

в) Атлантичний.

• За походженням острів Мадаґаскар є:

а) материковим;

б) вулканічним;

в) кораловим.

• Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює ділянки суші:

а) затока;

б) море;

в) протока.

IІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної активності

Прийом «Проблемне питання» (слайд 1)

Вам доводилось куштувати морську воду? Вона гірко-солона, навіть неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море солоне? Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу води.

Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають собі шлях серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. І от вони дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але випаровуючись, крапельки води залишають морю той маленький вантаж солей, що принесли із собою. (Слайд 2)

Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона відрізняється від прісної. Наприклад, через високу щільність у морській воді легше плавати. Кількість солей у морській воді в різних частинах Світового океану неоднакова. Також відрізняється і температура вод Світового океану. Від чого ж залежить солоність і температура вод Світового океану? Ви зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.               Солоність морської води. Одиниці вимірювання солоності. (Слайд 3)

Слово учителя. У морській воді містяться майже всі відомі на Землі хімічні елементи, але 4/5 їх кількості припадає на звичайну кухонну сіль. У всіх морях і океанах Землі вода має гірко-солоний смак. Солоний смак воді додає кухонна сіль, гіркий — солі магнію. Солі, як і сама вода океанів, потрапляють на земну поверхню передусім з надр Землі. Солі приносяться в океан і річковими водами. У водах океану виявлено алюміній, мідь, срібло, золото. У воді розчинено 50 млрд т солей. Сіль, яка міститься у водах Світового океану, могла б рівномірно вкрити поверхню Землі по екватору шаром завтовшки 280 м, шириною в 1 кілометр.

Робота зі словником

Кількість грамів речовин, розчинених в одному літрі води, називається солоністю води і вимірюється у ‰ (проміле).

(Слайд 4)

Слово учителя. У літрі океанської води розчинено в середньому 35 г різних речовин, тобто середня солоність складає 35 ‰.

Демонстрація досліду: розчинення 1 столової ложки морської солі в 1 л води — одержання «морської» води.

Солоність прісної води складає менше 1‰. Таких вод на Землі дуже мало. Солоність води не скрізь однакова.

Робота з картою

(Слайд 5)

Яка солоність вод Світового океану в різних його частинах?

Слово учителя. Найсолоніша вода в Червоному морі — 42 ‰. Внаслідок великої випаровуваності води солі залишаються в морі.

Демонстрація досліду: випарювання  1 столової ложки солоної води  на пальничку до 3/4 і порівняння її із не випарюваною на смак.

Океанська вода через великий вміст солей не придатна для пиття. Морські судна, щоб не везти із собою воду, мають опріснювальні установки.

2. Закономірності зміни солоності та температури вод Світового океану (робота в парах з підручником — прийом «учитель — учень»).

Один із учнів з’ясовує закономірності зміни солоності, другий — температури, потім по черзі розповідають один одному.

Слово учителя.  (Слайд 6, 7)

Океан дістає від Сонця багато тепла.  Але сонячне проміння нагріває лише верхній шар води завтовшки кілька метрів. Вниз  тепло передається в результаті постійного перемішування води. На глибинах понад 1000 м її температура завжди становить +2 — +3 °С. На дні місцями по розломах надходить гаряча вода.

(Слайд 8)Температура поверхневого шару вод Світового  океані  в різних районах планети є неоднаковою. Вона залежить від кількості сонячної енергії, що надходить на поверхню.

Найвища температура поверхневих вод на спекотному  екваторі — +27 — +28 °С.В Індійському океані трапляються  і вищі показники + 30°С. На північ і південь  від екватора, в тропічних широтах температура падає на 2 – 5 градусів, В помірних широтах спостерігаються сезонні коливання температури у верхньому шарі  і  показники температури становлять близько 10 – 15 °С. Найнижча — в полярних регіонах: –1° — –2 °С. Тут холодна довга зима,  яка спричиняє утворення криги.

(Слайд 9, 10)Середня температура поверхневих вод Світового океану дорівнює  близько 17,5 °С.

(Слайд 11)Океанічна вода замерзає за температури –2 °С, замерзнути їй за 0 °С заважають розчинені в ній речовини. Чим більша солоність води, тим нижча температура замерзання. Крига постійно покриває центральну частину Північного Льодовитого океану, оточує Антарктиду. Узимку площа, покрита кригою, розширюється, влітку скорочується. Межа поширення криги залежить від пір року, вітрів, течій.

(Слайд 12, 13) В залежності від широти формуються різні типи водних мас.

Розв'язування задач на солоність вод Світового океану

Задача. (Слайд 14) 

Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 1т чорноморської води, якщо її солоність 18‰.

Розв'язування.

Один літр води має масу приблизно 1 кг. Значить, в 1 кг чорноморської води розчинено 18 г речовини. Тоді в 1 т:

 18*1000 = 18 000 г = 18 кг.

3. Рух води в світовому океані (слово вчителя)

В усіх океанах є своєрідні річки, що рухаються постійно одним і тим самим маршрутом.  Чим пояснити цей різноманітний рух вод Світового океану? Стародавні греки вважали, що рух води спрямовував бог Посейдон. За допомогою тризуба він викликав бурі, урагани, шторми. Ці міфи виникли в ті давні часи, коли людина ще не пізнала законів природи.

Розрізняють кілька видів руху вод в морях та океанах: вітрові хвилі, цунамі, припливи та відпливи, течії. Розглянемо причини їх виникнення.

Прийом «учень - учитель». Учні І групи працюють над матеріалом «Вітрові хвилі», ІІ – «Цунамі», ІІІ – «Припливи і відпливи» ІV – «Течії», опрацювавши його розповідають класу.

ВІТРОВІ ХВИЛІ  (Слайд 15,16,17)

У 1933 р. моряки американського судна «Рамапо» спостерігали хвилю заввишки 34 м. Її спричинив сильний штормовий вітер у Тихому океані. У більшості випадків висота вітрових океанічних хвиль досягає 4 — 5 м. При "утворенні хвилі маса води горизонтально не, рухається, змінюється лише вертикальний рівень водної поверхні. В одних місцях пориви вітру ніби вдавлюють її, утворюючи улоговину хвилі, в інших — поверхня здіймається у вигляді гребеня. З посиленням вітру на гребенях хвиль з'являється біла піна — баранчики Висота хвилі збільшується, а сильний вітер ніби загинає верхівки її гребенів. Вітер слабшає, і хвилі змінюються брижами — затухаючими частими хвилюваннями. Навіть безвітряної погоди (у штиль) їх можна помітити на гладенькій поверхні моря.

На межі моря і суходолу вітрові хвилі виконують велику роботу. В одних місцях вони руйнують гірські породи, в інших — відкладають їх, утворюючи піщані й галькові пляжі. 

ЦУНАМІ (Слайд 18,19)

Цунамі –в перекладі з японської означає «хвиля в гавані» (в порту). На відміну від хвиль, спричинених вітром, на формування цунамі впливають інші сили - підземні землетруси. Вони спричиняють величезні хвилі – цунамі, які поширюються в усі боки від місця виникнення. Така хвиля охоплює усю товщу води від дна до поверхні. Цунамі котяться  через весь океан зі швидкістю реактивного літака – більше як 700 км/год. Хвилі настільки потужні, що досягаючи берега, вони відбиваються і повертаються у протилежному напрямку.

ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ (Слайд 20,21)

Мореплавцям і рибалкам з давніх-давен було відомо, що через кожні 6 год рівень моря змінюється. Море то наступає на берег, то відступає від нього. Люди враховували це явище. Перед відпливом моряки виходили у відкрите море, щоб не потрапити на мілководдя. Рибалки очікували відступу води, щоб зібрати рибу із розставлених під час попереднього відпливу сіток. Чим же пояснюються періодичні зміни рівня води в морях і океанах? Насамперед дією сил тяжіння, що виникають між Землею, Сонцем і Місяцем. Оскільки Місяць є найближчим до Землі небесним тілом, то й вплив його на нашу планету найбільший. Періодичні коливання рівня води в морях і океанах, що виникають унаслідок притягання водної оболонки Землі Місяцем і меншою мірою Сонцем, називають припливами та відпливами. 

У відкритому морі чи океані припливи та відпливи майже не відчуваються, їх висота — 90 см. Так само і у внутрішніх морях. Наприклад, висота припливів та відпливів у Азовському та   Чорному морях становить лише 2 — 3 см. Найвищі рівні бувають у вузьких затоках відкритого моря чи океану. Наприклад, висота припливів у затоці Фанді на східному узбережжі Північної Америки досягає 18 м. Припливи та відпливи мають велику енергію, яка використовується людьми.

 ТЕЧІЇ (Слайд 23,24,25)

«В океані є річка. Вона не пересихає і в найсильніші посухи, і не виходить з берегів під час найбільшої повені. її береги та ложе — з холодної води, а бистрина — з теплої». Так у середині XIX ст. писав американський учений М. Ф. Морі про найпотужнішу в світі теплу океанічну течію Гольфстрім. 
 Океанічні течії - горизонтальні переміщення величезних   водних мас у певному напрямку на великі відстані. 

Найчастіше океанічні течії виникають під дією постійних вітрів. Такі течії називають вітровими. До екватора від 30-х широт дмуть постійні вітри пасати, що формуються в приекваторіальній зоні всіх океанів. Відповідно течії дістали назву пасатних. Рухаючись зі сходу на захід, пасатні течії, натрапляючи на береги материків відхиляються на північ і на південь. При цьому утворюються нові течії, які називають стоковими.

(робота з картою)

У помірних широтах ці течії під впливом постійних західних вітрів і сили обертання Землі відхиляються на схід і прямують до західних берегів материків. Потім вони знову повертаються до 30-х широт як стокові течії.

Так, на північ і на південь від екватора у смугах 50° пн. ш. і 50° пд. ш. виникають два кругообіги океанічної води. У Північній півкулі течії рухаються за годинниковою стрілкою, у Південній — проти.

У Південній півкулі, уздовж берегів Антарктиди, під впливом постійних вітрів помірних широт і сили обертання Землі утворюється потужна течія Західних Вітрів. Сама назва свідчить про причини її утворення. 

Розрізняють теплі й холодні течії. Якщо температура води течії вища за температуру навколишніх океанічних вод, то її вважають теплою, якщо нижча — холодною. На картах теплі течії позначають червоними стрілками, холодні — синіми. Течії в океанах істотно впливають на клімат і погоду прибережних частин материків. Холодні — знижують температуру і кількість опадів, а теплі, навпаки, підвищують. 

У судноплавстві важливо враховувати потужність і напрямки течій. У минулому їх використовували для «пляшкової пошти». (Пригадайте твір Жуля Берна «Діти капітана Гранта».) 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності води на поверхні Світового океану та поясніть причини відмінностей показників у різних частинах океану.(слайд 5)

Завдання 2. Проаналізуйте карту показників середньорічної температури води на поверхні Світового океану та поясніть причини змін цих показників. (слайд 9)

Розв’язання задачі

Задача. (слайд 14)

Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 2,5 т води Червоного моря, якщо її солоність 42‰.

Альтернативні варіанти

Прийом «Чомучка»

• Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів зменшується?

• Чому на великих глибинах солоність вод майже не змінюється?

• Чому океанічна вода замерзає не за 0 °С, а за –0,5 °С, –1,0 °С, а іноді й за –2,0 °С?

• Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється, а влітку, навпаки, скорочується?

• Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну - 42 ‰?

«Порівняй-но»

Завдання. Порівняйте солоність окремих частин Світового океану із середньою океанічною солоністю та поясніть причини відмінностей:

• Аравійське море — 36–37‰;

• Ґвінейська затока — 31–32 ‰;

• Бенґальська затока — 32 ‰;

• Карське море — 10 ‰;

• води біля берегів Антарктиди — 32–33 ‰.

VI. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Важливими характеристиками вод Світового океану є солоність і температура. Солоність поверхневих шарів Світового океану не однакова і залежить від кількості атмосферних опадів, притоку річкової води, танення льодовиків та випаровування водяної пари. Температура поверхневого шару Світового океану знижується від екваторіальних широт до полярних та з глибиною.

VII. Домашнє завдання

(слайд 26)

• Опрацювати текст параграфа 29.

• розв’язати задачу

Задача.

 Обчисліть, скільки кілограмів різних речовин можна отримати з 1,7 т води Балтійського моря, якщо її солоність 8‰.

• принести олівці кольорові.

Випереджальне: прочитати текст параграфа «Рух води в Океані».

Додатковий матеріал до уроку

• В Океані розчинено близько 50 000 000 000 000 000 (50 квадрильйонів) тонн солей. Якби води морів та океанів випарувалися, на дні океанів залишився б шар солі завтовшки 150 м. З океанічної солі можна було б також насипати вздовж усього екватора вал завширшки в 1 км та заввишки 280 м.

• У морях та океанах є також радій та уран. До того ж, за розрахунками вчених, у кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 300 кг срібла та 6 кг золота. Однак на сучасному рівні техніки процес виділення з морської води цих скарбів є дуже трудомістким і нерентабельним. Хоча вже сьогодні з неї видобувають магній, калій, бром і різні солі.

• Сталість сольового складу океану регулюється живими організмами. Майже весь вуглекислий кальцій, а також солі Силіцію (кремнію), що виносяться річками, швидко витягуються з розчину тими морськими рослинами та тваринами, які будують із цього матеріалу свої панцири та черепашки.