Україна опинилася в епіцентрі війни вже у вересні 1939 року. Протягом Другої світової війни бойові дії двічі прокотилися усією територією нашої Держави. У Червоній Армії загинув кожен третій. Наслідком зіткнення двох тоталітарних режимів стали небачені жертви як серед військових, так і серед цивільного населення України.У Другій світовій війні українці понесли людські втрати більше, ніж Велика Британія, Канада, США та Франція разом узяті. Загальні людські втрати України від війни, включно із убитими, померлими, жертвами концтаборів, депортованими, евакуйованими, тими, хто відійшов разом із німцями, оцінюються у 8-10 мільйонів життів.
Внесок українського народу у перемогу над нацизмом
Український народ приклав чималі зусилля та страждання, ціною мільйонів жертв, для перемоги в Другій світовій війні. «Друга світова війна – це насамперед війна українського народу», і дане твердження можна підтвердити тими руйнуваннями і тими втратами, які вона принесла для українського народу. Українці зробили надзвичайно вагомий внесок у перемогу над нацизмом, ставши однією з націй-переможниць, але ціна такою перемоги не може зрівнятися із болем та стражданнями, які їй передували.
Мільйони українців зі зброєю у руках боролися з нацизмом упродовж усієї війни. З дала Червоній Армії 7 командуючих фронтами і арміями, 200 генералів, понад 6 млн солдатів, сержантів і офіцерів.
Понад 100 тисяч українців зустріли нацистів біля самих витоків збройної агресії, ще у вересні 1939 р. у складі польської армії. У наступні роки також понад 130 тисяч українців воювали в інших арміях Антигітлерівської коаліції. Сотні тисяч українців боролись із нацизмом у Русі Опору, який вніс невід’ємний вклад у перемогу над нацизмом, так як Німеччина була змушена близько 10% свого військового потенціалу напрявляти на боротьбу з партизанськими об’єднаннями.
Наслідки війни катастрофічні, в Україні було зруйновано понад 700 міст і містечок, десятки тисячі сіл. Було зруйновано понад 2 млн. будинків, унаслідок чого понад 10 млн людей залишилися безпритульними, або умови для проживання були нестерпними.
Радянською влада починаючи з перших місяців війни розпочала масову евакуацію, і при відступі у 1941 р. з України було вивезено 550 промислових підприємств, майно і худобу тисяч колгоспів, радгоспів, десятки наукових і навчальних закладів, осередків культури, історичні цінності.
Для того, щоб заручитися підтримкою українців, Сталін у 1943 р. змушений був піти на певні поступки українцям - було створено Українські фронти. Фактом вагомого внескуукраїнців у перемогу над нацизмом стало включення України після завершення Другої світової війни до складу держав – засновниць Організації об’єднаних націй.
Україна від самого початку Другої світової війни Україна була у центрі збройного протистояння в Європі. За роки війни до лав Червоної армії було мобілізовано понад 7 млн. громадян Української РСР. Більшість населення України сприйняло початок війни як агресію проти своєї батьківщини. Цим пояснювалося патріотичне піднесення, яке супроводжувалося масовим добровільним вступом до діючої армії, народного ополчення, підпілля. З початком війни до військкоматів надходили сотні тисяч заяв із проханням про прийом до Червоної армії. В регулярні частини, народне ополчення, винищувальні батальйони прямували незліченні людські потоки, які зливались у могутню ріку народного гніву та супротиву загарбникові.
Серед 113 двічі Героїв Радянського Союзу (найвищий на той час ступінь відзнаки) є імена 32 синів України, а в числі тричі Героїв – наш земляк Іван Микитович Кожедуб. Велика кількість українців віддали своє життя не тільки на теренах України, а й поза її межами, звільняючі поневолені країни.. Серед 589 нагороджених однією з найвищих відзнак того часу - медаллю «Золота Зірка» за битву за Берлін, 100 - українці.
Одним із важливих чинників боротьби проти фашизму в Україні став антинацистський рух Опору. За деякими оцінками у ньому брали участь понад 300 тис. осіб, об’єднаних у підпільні групи й організації, партизанські загони і з’єднання.
У той же час, тисячі українців як Західної, так і Східної України, відчувши панування комуністичного режиму, робили політичний вибір не на користь радянської сторони, а шукали собі союзника, аби той допоміг їм отримами бажану незалежність.
Організація українських націоналістів розпочала активне формування Української Повстанської Армії (УПА). Її керівники обстоювали необхідність боротьби з обома тоталітарними режимами.
Порівняно з іншими підпільними рухами окупованої нацистами Європи, УПА була унікальною, оскільки практично не мала іноземної допомоги. Сповідуючи ідею боротьби за вільну суверенну державу, УПА перебувала в стані війни на два фронти – проти гітлерівського та сталінського режимів. У цьому нерівному протистоянні ОУН та УПА втратили загиблими понад 100 тис. чоловік, тобто кожного четвертого з тих, хто зі зброєю в руках відстоював право народу на власну державу.
Друга світова війна спричинила значні демографічні зміни в нашій країні та істотно підірвала генофонд України, адже «цвіт українського народу» загинув на війні.
Внесок України у перемогу ліг на плечі народу тягарем неймовірно важких втрат, які він зазнав на фронтах війни: з понад 7 млн. мобілізованих з України близько 3,5 млн. наших земляків полягли в боях, померли від ран або пропали безвісти в лавах Червоної армії. Кожен другий з тих, хто лишився живим, став на все життя інвалідом.
Український народ зробив надзвичайно великий внесок у досягнення перемоги над нацизмом і заплатив за це чи не найвищу ціну в Європі.
Багато матерів не дочекалися з війни своїх синів, дружини не дочекалися своїх чоловіків, а діти – батьків, і все це тривожною ноткою супроводжувала їх на протязі багатьох років, адже кожне людське життя воно є безцінним, не говорячи вже про мільйонів українців, які віддали власне життя для того, щоб їхні рідні та близькі змогли жити в мирі та злагоді.
Вічна пам'ять українцям, які власним героїзмом та відвагою здобули ту саму бажану перемогу.