Урок Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки, І завжди сучасний наш Тарас Шевченко!

Тема.  Внук Дніпра-Славути, син Вкраїни-неньки,

І завжди сучасний наш Тарас  Шевченко!

Мета: сприяти формуванню у здобувачів освіти систематичних знань про життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка, всесвітній резонанс його творчості; виховувати повагу до Кобзаревого спадку, до його трагічної і героїчної долі; розвивати у вихованців розумові сили, багатство мови, логічне й образне мислення, сприяти вихованню активної самостійної особистості, свідомого громадянина України.

Обладнання: портрет Шевченка, виставка його творів, рушник, напис на сцені, комп’ютер, мультимедійна презентація, картки, ребуси, репродукції картин Кобзаря.

Перебіг заходу

Вступне слово учителя.  Напередодні 9 березня  зібралися ми дружною  родиною, щоб ушанувати пам'ять Тараса Григоровича Шевченка – Поета, Художника, Мислителя і Пророка, якого по праву  називають Вершиною українського родо­вого дерева. Тож невипадково наш захід носить таку  назву, адже, Шевченко, як стверджує Д. Павличко,

… був поетом волі в час неволі,

Поетом доброти в засиллі зла.

Була у нього незвичайна доля,

Та доля Україною була.

  Тим-то вся Україна шанує Тараса Шевченка як свого найбільшого сина, як найбільшого оборонця свого народу, як найбільшого поета, як свій прапор і найбільший ідеал.

 Він її оспівав у своїх творах.

Кросворд (замість крапок уставте пропущені слова.)

1. ...вишневий коло хати (садок) 5 буква

2. Тече вода з-під явора Яром на... (долину) 2 буква

3. Світає, Край... палає (неба) 3 буква

4. Вітер з гаєм... (розмовляє) 3 буква

5. Тихесенько вітер віє, Степи, ...мріють (лани) 2 буква

6. Не називаю її... Тії хатиночки у гаї (раєм) 1 буква

(кобзар)

–  Прочитайте слово із відповідних букв. Що воно означає? (український народний співець, який супроводжує свій спів грою на кобзі.)

У світ виходить «Кобзар» Тараса Шевченка. Виходить у вічність священна книга пророка української нації. З’являється слово, яке стає на сторожі народу. Ось уже понад півтора сторіччя воно береже і живить українську націю.

Назва збірки із 8 поезій стала воістину пророчою, бо автор у ній – кобзар,  найгеніальніший із них духовний навчитель, живе сумління народу.

 В усі роки українців вражало дивовижне співзвуччя Шевченкової поезії з сучасністю. Кожне покоління гортало «Кобзар» справді як Святе Письмо – книгу пізнання добра і зла.

Конкурс «МАНДРІВКА ШЕВЧЕНКІВСЬКИМИ МІСЦЯМИ» (презентація)

     На слайдах ілюстрації, на яких зображено відомі місця чи характерні особливості певних міст чи країн, які  пов’язані із життям Т.Г.Шевченка. Учасник змагання повинен назвати це місто чи місце.

      За кожну правильну відповідь – 3 бали, а за всі правильні відповіді дається бонус – 2 бали. 

1. Петербург. (Тут Т. Г.Шевченко продовжив вчитись живопису; тут був викуплений із кріпацтва; тут став академіком).

2. Вільнюс. (Сюди Тарас приїхав із челяддю пана Енгельгардта, тут пізнавав світ, вчився у Яна Рустема, тут закохався у дівчину Дзюню).

3.  Почаїв. (Тут Тарас Григорович побував як працівник Тимчасової комісії для розгляду давніх актів. Мав завдання виконати малюнки Лаври та її околиць).

4. Казахстан. (Тут Шевченко відбув один із найтяжчих періодів у своєму житті. Як наділеного міцною статурою, його було призначено рядовим Окремого Оренбурзького корпусу).

5.   Київ. (Сюди він приїхав із дипломом художника. Але не міг думати лише про хліб насущний для себе, тому стає учасником Кирило-Мефодіївського братства, щоб змінити систему і покращити життя усього народу).

6. Переяслав. (У середині серпня 1845 року Т. Шевченко як співробітник Київської Археологічної комісії приїздить до Переяслава, де змальовує кілька пам'яток, а вже в грудні цього ж року тут же, у будинку свого знайомого лікаря Козачковського, тяжко занедужавши, пише «Заповіт»).

Підсумкове слово вчителя. Яким бачать Шевченка старшокласники початку ХХІ століття? Що вони про нього знають? Як ставляться до його духовної та поетичної творчості? Відкриваючи Шевченків «Кобзар», пізнаючи його, чи осмислюють місце нашого національного пророка у своїй свідомості, у своїх уявленнях про самих себе, свою країну й власне майбутнє?

Адже питання, які найбільше хвилювали Шевченка, пов’язані з Україною та її майбутнім, якому він віддав своє життя. Понад усе на світі мріяв поет бачити свою країну незалежною, свій народ вільним, життя квітучим і щасливим. Майже за півтора століття по його смерті мрія його здійснилася, на карті Європи з’явилася незалежна держава Україна.

Хто і які ми, сьогоднішні українці? Реалісти і прагматики, які більше цікавляться матеріальним, ніж духовним, майбутнім, ніж минулим? У якій мірі нам, теперішнім, сучасний Шевченко з його благородною метою – будити національну свідомість, показуючи «чиї ми діти»? То – чиї ж ми діти?

Т.Г. Шевченко –  велика і невмируща слава українського народу.

Українці завжди стоятимуть перед Шевченком, як перед своєю совістю. А в душах житиме його Слово, сповнене любові і самопожертви.

«Дорожіть Шевченком! Хочеться вірити, що, вступивши в нове тисячоліття, ви візьмете з собою у майбутнє Тарасову пристрасть! Тарасову мудрість! Тарасове невмируще слово!» (ОЛЕСЬ ГОНЧАР)