Урок "Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого"

Історія    України.  7  клас

Тема. Внутрішня  і  зовнішня політика  Володимира Великого

Мета уроку: ознайомити учнів з діяльністю князя Володимира Святославовича, проаналізувати основні напрями політики князя, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі; розвивати вміння учнів працювати з історичною картою, історичними документами, складати схему-портрет історичного діяча, розвивати критичне мислення учнів; поглиблювати розуміння учнями державотворчих процесів; формувати вміння аналізувати історичні факти та події, оцінювати їх значення; сприяти формуванню патріотичної свідомості учнів, шанобливому ставленню до історичного минулого, усвідомленню себе як частини українського етносу, розвитку почуття гордості за свій народ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання:історичні атласи, підручники, портрет князя Володимира Великого, уривки з «Повісті минулих літ».

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1. знати роки правління князя Володимира Великого;
2. знати територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого;
3. розуміти Русь часів Володимира Великого як середньовічну централізовану монархію-імперію;
4. описувати й аналізувати зовнішню та внутрішню політику князя Володимира Великого.

Епіграф уроку: Головна риса діяльності Володимира полягає у захисті 

                           Руської землі, але, крім того, власний характер Володимира

                           був здатний викликати сильну народну приязнь.

                                     С. М. Соловйов. «Русь изначальная»

                                                 Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вітання з учнями, побажання їм хорошого дня. Також учитель повідомляє учням тематичні оцінки за тему №1.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

1.Учитель повідомляє, що буде вивчатися розділ 2 –«Київська держава (Русь-Україна) наприкінці Х – у І половині ХІ ст.», всього буде 6 уроків, а 7-й урок – урок узагальнення матеріалу.

 2. Повідомлення теми уроку, завдань. Учні записують тему в зошити.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. П’ятихвилинка.

• Визначте, яке це століття: 945 р., 882 р., 375 р., 839 р.?
• Про кого йде мова ?
• 1) Відомстила за смерть свого чоловіка. Провела низку реформ, спрямованих на зміцнення Київської держави. ( Княгиня Ольга)
• 2) Походить із східнослов’янського племені полян. На старокиївській горі засновує місто Київ, яке стає центром об’єднання східнослов’янських племен у єдину державу. (Князь Кий)
• 3) Майже все життя провів у походах, метою яких було зміцнення Київської держави та розширення її кордонів. Загинув біля порогів Дніпра у битві з печенігами. (Князь Святослав)

2. Бесіда:

-Пригадайте, що таке держава? Які ознаки держави?

(Коли учні дадуть відповіді, потрібно підсумувати їх: держава – це особлива форма організації соціально неоднорідного суспільства, вона має територію, армію, закони, апарат управління, податки.)

-Сьогодні на уроці ми ще з’ясуємо, чи було князівство Володимира Великого державою.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя про князя Володимира, якого народ називав Ясним ( Червоним, Красним) Сонечком; церква канонізувала його як Святого, історики ж назвали Великим.
2. Проблемне питання уроку:

• За що князь Володимир дістав ці прізвиська: Ясне Сонечко, Святий та Великий?
• А щоб легше було нам це з’ясувати, давайте з вами в ході уроку намалюємо схему-портрет  князя Володимира.

3. Розповідь вчителя про походження Володимира, а також про те, що князь найняв варягів у своє військо, які допомогли йому здобути владу. Після того, як Володимир став київським князем, він провів військову реформу.

( Учні в зошитах відмічають у схемі-портреті військову реформу князя.)

4. Внутрішня політика Володимира.

Робота з історичним джерелом: з «Літопису руського» про походи князя Володимира (учні працюють з уривком тексту, який отримують на картках) :

      « У рік 6488 (980). Прийшов Володимир з варягами до Новгорода і сказав посадникам Ярополковим « Ідіте до брата мойого і скажіте йому: «Володимир іде на тебе, готуйся насупроти, битися».

       І сів він у Новгороді, і послав до Рогволода, князя полоцького, мовлячи: « Хочу взяти дочку твою за жону.» Він тоді запитав дочку свою: « Чи хочеш ти за Володимира?» А вона сказала: « Не хочу я роззувати Володимира, а Ярополка хочу». Рогволод же прийшов був із-за моря і мав волость свою в Полоцьку. А Тур ( сів) у Торові; од нього ж і туровці прозвалися…

        У рік 6489 (981). Пішов Володимир до ляхів і зайняв городи їх – Перемишль, Червен та інші городи, які є до сьогодні під Руссю.

        Сього ж року і в’ятичів він переміг, і поклав на них данину од плуга, як отець його брав.

         У рік 6491 (983). Пішов Володимир на ятвягів і взяв землю їх. І вернувся він до Києва, і приносив жертву…  із людьми своїми.

          У рік 6492 (984). Пішов Володимир на радимичів. А був у нього воєвода Вовчий Хвіст, і послав перед собою Володимир Вовчого Хвоста. І стрів він радимичів на річці Піщані, і побідив Вовчий Хвіст радимичів…

          У рік 6493 (986). Рушив Володимир на болгар з Добринею, вуєм своїм у човнах, а торків берегом (Волги) привів на ношах, і там переміг болгар». 

Запитання до тексту:

• Які племена підкорив Володимир?
• З якою метою Володимир ходив у ці походи?

Пояснення вчителя:всі східнослов’янські землі опинилися під владою Володимира. Завершився процес формування державної території Русі, яку, на думку істориків, можна вважати імперією, подібною до імперії Карла Великого. Володимир також приєднав Закарпатську Русь і Тмутараканське князівство.

Робота з історичним джерелом. Завдання: прочитайте уривок з літопису та знайдіть на карті історичного атласу географічні назви, про які згадується.

   « І сказав Володимир: « Се недобре є, що мало городів навколо Києва. І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, із кривичів, із чуді, із в’ятичів, і ними населив він городи, бо була війна із печенігами. У рік 6500 заклав город Білгород…Року 6501…заклав город на броді тому і назвав його Переяславом…»

( Учні в зошитах відмічають у схемі-портреті « Будівництво міст- фортець» )

Адміністративна реформа князя Володимира. Розповідь вчителя:

• У найголовніших містах – центрах княжінь і земель – намісниками стали сини князя. Вони володіли князівствами, управляли землями, збирали данину, здійснювали судочинство від імені київського князя. Таким чином, родоплемінний поділ держави замінювався на територіальний.

( Учні в зошитах відмічають у схемі – портреті «Адміністративна реформа»)

Судова реформа (відмічають учні у схемі-портреті) :

• було розмежоване княже й церковне судочинство;
• прийнято закон « Устав земляний»;
• запроваджується, а потім скасовується смертна кара.

Грошова реформа ( учні відмічають у схемі- портреті):

• розпочалося карбування перших золотих і срібних монет ( златників і срібляків). Це сприяло розвитку торгівлі, зміцненню економіки держави.

5. Зовнішня політика Володимира Великого.

Учні опрацьовують відповідний текст підручника та доповнюють схему-портрет про князя.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота з хронологічною таблицею: учні записують роки правління Володимира Великого ( 980 – 1015 рр.).

2. Обговорення проблемного питання уроку:

   -- За що князь Володимир дістав ці прізвиська: Ясне Сонечко, Святий та Великий ?

VІ. Підсумки уроку.

     -- Складіть сенкан «Князь Володимир».

VІІ.  Домашнє завдання.

1. Опрацювати  відповідний параграф підручника.
2. Виконати завдання на контурній карті: показати територію Київської Русі за часів Володимира Великого.