Урок " Во всём мне хочется дойти до самой сути..." ( За творчістю Б. Пастернака
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
„ВОВЧАНСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ”
ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
з дисципліни „Зарубіжна література”
НА ТЕМУ:
(за творчістю Бориса Пастернака)
Курс: І
Тип лекції: лекція з елементами бесіди
Спеціальність: 223 Медсестринство
Спеціалізація: Лікувальна справа, Сестринська справа
Кількість навчальних годин: 2
Викладач: Злобіна Н.В.
Тема: . Борис Пастернак. Особливості лірики поета.
Актуальність теми: Серед яскравого сузір’я імен поезії Срібного століття одне з центральних місць займає постать Бориса Леонідовича Пастернака – поета, прозаїка, композитора, філософа. Він піднявся над роками забуття, несприйняття, над нелюбов’ю і навіть ненавистю. А його творча спадщина входить до скарбниці світової літератури. Пастернак від перших своїх кроків у поезії був націлений на осягнення миті у її філософському вимірі. У його віршах, за висловом А.Синявського, „зливалися почуття і сутність, мить і вічність...” „У всьому хочу я дійти самої суті”, - проголошував поет в одному зі своїх пізніх віршів. Це прагнення поета сягнути до серцевини та кореня речей і надало бездонної філософської глибини віртуозно відтвореному у його ліриці буянню барв та звуків світу.
Навчальна мета: ознайомити студентів з життєвим і творчим шляхом поета, його естетичними поглядами, дослідити особливості поетичного стилю;
розвивати вміння творчої співпраці студентів у групах, навички самостійного пошуку та обробки інформації, вміння доводити свою думку, навички аналізу поетичного твору, виразного читання;
виховувати інтерес до творчої особистості Пастернака Б.Л., формувати естетичні смаки студентів засобами музики і поетичного слова;
Матеріально-методичне забезпечення заняття, ТЗН:
Мультимедійний проектор, ноутбук, слайд-презентація, портрет Б.Пастернака, музичний супровід із творів О.Скрябіна, Ф. Шопена, Бетховена, Моцарта, аудіозапис романсу „Свіча горіла”, малюнки до поезій поета, виконані студентами.
Література:
Основна:
- Ковбасенко Ю.І. Світова література: підручник для 11 класу загальноосвітнього навчального закладу (академічний рівень, профільний рівень). – К.: Грамота, 2012. – 336 с.: іл.
Додаткова:
- Вильмонт Н. Н. О Борисе Пастернаке: воспоминания и мысли / Н. Н. Вильмонт. — М.: Сов. писатель, 1989. — 222 с.
- Ивинская О. В. Годы с Борисом Пастернаком. В плену времени / О. В. Ивинская. — М.: Либрис, 1992. — 461 с.
- Масленникова З. А. Портрет Бориса Пастернака / З. А. Масленникова. — М.: Присцельс: Русслит, 1995. — 383 с.
- Альфонсов В. Н. Поэзия Бориса Пастернака / В. Н. Альфонсов. — Л.: Сов. писатель, Ленингр. отд-ние, 1990. — 366 с.
- Смирнов И. П. Роман тайн «Доктор Живаго» / И. П. Смирнов. — М.: Новое лит. обозрение, 1996. — 204 с. — (Научная библиотека).
- Пастернак Е. Б. Борис Пастернак: материалы для биогр. / Е. Б. Пастернак. — М.: Сов. писатель, 1989. — 685 с.
- Пастернак Борис // Лауреаты Нобелевской премии: энциклопедия: М-Я / пер. с англ. — М., 1992. — С. 192—196.
- Пастернак Борис Леонідович (10.02.1890 — 30.05.1960) // Зарубіжні письменники: енциклопед. довід.: у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Т., 2006. — Т. 2: Л. — Я. — С. 317—322.
Хід заняття
І. Організаційний момент
- Рапорт чергового
- Відзначення в журналі відсутніх.
- Перевірка готовності до заняття студентів, аудиторії, обладнання.
1.1. Слово викладача (звучить музика)
Снова зажгу свечу,
Гляну в притихший класс.
Я всё понять хочу.
Что собирает нас?
Может быть, сила слов.
Мудрость и красота
Магия новых стихов...
А может быть, просто мечта?
Класс затаился в тиши,
Слушая рифмы поэта.
Муза, нет, не спеши,
Дай рассказать об этом.
Пусть за окном дожди,
Слякоть, ветра, ненастье.
Наш огонёк свечи -
Маяк желанного счастья.
Ми запалюємо з вами свічку, яка може мати багато символічних значень. Яких, наприклад? (можливі варіанти відповідей)
Можливо, вона своїм теплом розтопить чиєсь цинічне крижане серце.
Можливо, вона є символом домашнього затишку.
Можливо, для когось це вічне горіння в любові до людей.
Можливо, це символ життя, віри в те, що буде краще.
Можливо, це символ знань.
Можливо, це символ палаючих сердець поетів, які, за словами Пушкіна, покликані «глаголом жечь сердца людей»
Викладач.
А сьогодні цей вогник свічки буде символом нашого заняття, присвяченого дослідженню особистості неповторного митця XX ст. Б.Л. Пастернака.
І. Повідомлення теми й мети заняття.
Тема нашого сьогоднішнього заняття звучить так: « Во всём мне хочется дойти до самой сути…» (за творчістю Бориса Пастернака)
Актуальність вивчення даної теми
Метою нашого сьогоднішнього заняття є:
- ознайомитись з життєвим і творчим шляхом поета;
- визначити його естетичні погляди;
- дослідити особливості поетичного стилю;
- розвивати навички ідейно-художнього аналізу поезій;
- навички виразного читання;
- виховувати естетичний смак, уміння бачити красу у навколишньому світі та цінувати його.
Епіграфом до сьогоднішнього нашого заняття я обрала рядки поезії Пастернака
„Во всём мне хочется дойти
До самой сути.
В работе, в поисках пути,
В сердечной смуте.”
(Запис теми та епіграфа в зошит). (Студенти, об'єднані в домашні групи, презентують свої дослідження).
І. Викладач. У процесі підготовки до заняття було сформовано 5 мікро-груп, кожна з яких мала дослідити життя і творчість поета у різних сферах.
Перед початком роботи груп пропоную вам записати речення, яке в кінці нашого заняття ви повинні будете доповнити: „Борис Пастернак – видатний російський поет ХХ століття...”
ІІ. Робота груп.
1.«До». Пастернак не міг визначитися, ким йому стати: музикантом чи поетом. Дослідіть, як музика вплинула на творчість поета.
(Орієнтовна відповідь) 1. Б.Пастернак народився 10 лютого 1890 року в Москві. Його батько, Леонід Осипович, був відомим художником, академіком живопису. Мати, Розалія Ізидорівна Кауфман, була піаністкою європейського рівня, однією з кращих учениць Олександра Скрябіна, але в 27 років вона раптово полишить заняття музикою і присвятить себе родині – чоловікові й дітям. За сімейними спогадами, це станеться під час тяжкої хвороби синів Бориса та Олександра, тоді молода мати дасть обітницю, що якщо діти вихворіються, вона перестане виступати.
В сім’ї Пастернаків завжди панувала атмосфера культу мистецтва. Музичні й поетичні вечори, на яких бував, зокрема, Л.Толстой, створювали атмосферу гармонійну і напрочуд привабливу. В майстерні батька часто бували видатні художники В.Сєров, М.Врубель, В.Васнецов та інші. ( Екскурсія в картинну галерею).
2. Найбільшим захопленням хлопчика на той час була музика. Ще під час навчання в гімназії Борис пройшов шестирічний курс консерваторії, композиторського факультету. Його вчитель – відомий композитор Олександр Скрябін – пророкував своєму учневі кар’єру музиканта європейського рівня. Та несподівано Б.Пастернак полишив музику. Сталось це після того, як одного разу, граючи напам’ять одну із прелюдій, Скрябін серйозно помилився тональністю, виявивши тим самим відсутність у себе абсолютного слуху, якому Борис Леонідович, не зовсім зрозуміло чому, придавав великого значення, посилаючись на те, що і він не має абсолютного слуху в 19 років відійшов від музики . Та все ж уже в зрілому віці поет говорив: «Життя без музики я собі не уявляв. Музика для мене була культом. Більше всього на світі я любив музику, а більше всього в ній – Скрябіна».
3. Але вибір було зроблено: людство втратило, можливо, великого композитора – і отримало великого поета. Але музика назавжди залишилась для Б.Пастернака вищою святинею. Скільки віршів навіяно нею, в скількох згадуються її творці. (звучить музика – 2-й концерт для фортепіано Брамса. На фоні музики читається вірш «Годами когда-нибудь в зале концертной»).
Музика залишилась для Пастернака не тільки святинею, а й наділила його поезію надзвичайною мелодійністю і музичністю. Багато композиторів сучасності зверталися до творчої спадщини митця і створювали на основі його поезій пісні, що ставали відомими і майже народними. Ось приклад саме такої пісні.(демонстрація відео- уривку з кінофільму „Іронія долі або з легкою парою”)
2. «Ре». Пастернак гарно навчався, йому навіть запропонували стати викладачем в університеті. Дослідіть, як філософія знайшла своє відображення в його віршах.
(Орієнтовна відповідь) 1. Але «ні» музиці не означало «так» поезії. У 1905 році він закінчив з золотою медаллю гімназію і вирішив вступити до Московського університету на філософський факультет.
На зібрані його матір’ю гроші навесні 1912 року Борис поїхав продовжувати навчання в Марбург, німецьке місто, яке було у той час центром філософської думки. Він їхав туди з щирим бажанням всього себе вкласти в науку. Дуже вдало почала складатися у Пастернака кар’єра філософа: Герман Коген, глава школи філософів-неокантіанців Марбурга, запропонував йому залишитися в Німеччині для того, щоб отримати докторський ступінь, але раптово Пастернак категорично відмовився від даної пропозиції і з вченого – філософа стає поетом. Тепер у Марбурзі на його честь названа одна з вулиць і встановлена меморіальна дошка, на якій, крім тексту, що засвідчує час перебування тут Пастернака, вибиті слова із його «Охоронної грамоти»: «Прощавай, філософіє...»
Вірші приходили до нього й раніше, однак лише зараз їх стихія нахлинула так непереборно і потужно, що було неможливо протистояти їй і причиною того стало перше кохання. Борис Пастернак вперше у своєму житті серйозно закохується в Іду Висоцьку, свою колишню ученицю, яка заїхала у Марбург разом з сестрою для того, щоб відвідати Пастернака. З цього моменту поезія заволодіває всім його єством.
Філософія поступилася місцем поезії та все ж залишилась її невід’ємною часткою. У художній філософії поета думка про глибоку спорідненість природи та мистецтва посідає центральне місце. Мистецтво, на його переконання, - це не «друга реальність», яка відображує природу чи суперничає із нею, а органічна частка природного світу. Воно зароджується у надрах природи та висвітлює її закони і таємниці. Воно покликане не «винаходити» щось своє, а «знаходити» приховані скарби у зовнішньому світі. Найпереконливішою ілюстрацією до цих уявлень поета є його вірш «Визначення поезії». (Читання напам’ять)
Перші 5 віршів Б.Пастернак опублікував в альманасі «Лірика» в 1913 році. Серед цих перших віршів був той, яким відкривались всі подальші збірки поезій «Февраль. Достать чернил и плакать» (читання вірша). Цей вірш був написаний в той час, коли поет-початківець захоплювався символізмом. Зображуючи природу, боротьбу зими і весни, автор показує зрушення в людській душі, до духовного ідеалу, до творчості. Утверджується ідея перетворення, змін у природі та душі людини. Ліричний герой – це творча особистість, яка тонко сприймає красу природи, знаходить у ній асоціації зі своїм душевним станом.
У 1914 році виходить перша збірка віршів «Близнюк у хмарах». Друга книга «Понад бар’єрів» побачила світ в 1917 році ще до Жовтневої революції. Приблизно тоді ж, літом 1917 року, була написана, але видана в 1922 році, книга «Сестра моя – життя». Її створення стало важливим етапом на літературному шляху поета. В ній відкрилася найважливіша риса поезії Пастернака - її нерозривний зв’язок з світом природи, з життям в цілому
Друга половина 20-х років – перша половина 30-х - зеніт літературної слави молодого поета. Збірка «Теми і варіації» засвідчила, що російська поезія поповнилась потужним талантом.
3. «Мі». Пастернак – перекладач: з німецької, англійської, української. Розкажіть про цей період життя. Що цікавого з перекладеного ви можете запропонувати?
В літературі існує досить багато прикладів того, як вже відомі поети і письменники, що мають власні, визнані всім світом, твори, стають перекладачами зарубіжних авторів. Борис Леонідович Пастернак є одним з найяскравіших перекладачів ХХ століття . З самого малечку майбутній письменник з великим задоволенням вивчав англійську, німецьку і французьку мови. Пізніше до цього переліку додається ще декілька іноземних мов, знання яких в поєднанні з образним мисленням творчої людини зробили з нього видатного перекладача. До перекладацької діяльності Пастернак долучився через певні обставини, однією з яких стана гостра нестача грошей. Тому з 1918 року поет починає заробляти перекладами.
В основі перекладацької стратегії Пастернака лежить особливий підхід до іноземного тексту: головна мете перекладача полягає не в докладному калькуванні зарубіжного тексту, а в його творчий інтерпретації та адаптації до національної дійсності. Пастернак стверджував, що дуже часто докладний переклад не може передати усієї глибини почуттів і не транслює задум автора. Саме тому багато літературознавців вважають, що переклади Пастернака, перш за все, є його особистими текстами. За довгі роки творчої діяльності Пастернак познайомив читачів з багатьма творами зарубіжної літератури. Так, наприклад, саме йому належить переклад на російську мову творів Шекспіра: „Гамлет”, „Король Лір”, „Отело”. Доречи кажучи, переклад „Гамлета” зайняв у Пастернака цілих 30 років кропіткої праці. Крім того, в списку перекладів поета є і інші вагомі твори всесвітнього рівня: „Фауст” Гете, „Алхімік” Бена Джонсона та інші. Всі ці роботи сьогодні входять в літературу нарівні з власними творами Бориса Леонідовича. Не обійшов Пастернак у своїй перекладацькій діяльності і українську літературу. Він захоплювався творами І.Франка, Л.Українки, Т.Шевченко та перекладав їх на російську мову. Найбільш відомим є переклад поеми Шевченка „Марія”, уривок з якої ми пропонуємо прослухати у перекладі Пастернака.
4. «Фа». Пастернак – лауреат Нобелівської премії. Розкажіть цю історію, проілюструйте віршами.
(Орієнтовна відповідь) Бути поетом - це щастя і нещастя в будь-який час, в будь-якій країні. В Росії XX ст. - це трагедія. З 1946 року Пастернака 7 разів представляли на Нобелівську премію з літератури. В 1958 р. - премію присуджено. Це велика історична подія - перший радянський поет, який мав одержати таку високу нагороду. В цей день Пастернак надіслав Шведській академії наук телеграму: «Бесконечно благодарен, тронут, горд; удивлён, смущён». З цього моменту і почалася травля поета, яка отримала в народних спогадах назву: « Не читав, але засуджую!» Засуджуючі мітинги проходили в цей час по всій країні на них складались колективні листи з вимогами покарати опального поета. Його оголошують зрадником соціалізму, позбавляють звання радянського письменника, виключають із числа членів Союзу письменників СРСР. Були призупинені всі видання його книг.
Не дивлячись на те, що премія була присуджена Пастернаку « За значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій великого російського роману», зусиллям офіційної радянської влади вона повинна була надовго запам’ятатися тільки як тісно пов’язана з романом «Доктор Живаго», який за словами літературних критиків того часу мав антирадянську спрямованість Становище письменника було нестерпним. Вже через тиждень погроз і гонінь Борис Пастернак змушений був відмовився від премії. 29 жовтня Шведській Академії наук було надіслано другу телеграму: « В силу того значения, которое получила присуженная мне награда в обществе, к котрому я пренадлежу, я должен от нее отказаться. Не сочтите за оскорбление мой добровольный отказ». Але ця відмова вже нічого не змінила. "Справа Пастернака" отримала широкий резонанс. В газетах Пастернака проголошували внутрішнім емігрантом, вимагали його від'їзду за кордон. Борис Леонідович був «загнаний у глухий кут». 31 жовтня він пише листа Микиті Хрущову. 2 листопада відредагований варіант листа з’являється на сторінках газети «Правда». Пастернак відмовляється від премії і просить дати йому можливість жити і працювати на батьківщині. З листа поета уряду і особисто М. Хрущову: «...Связан с Россией рождением, жизнью, работой. Выезд за пределы моей родины для меня равносилен смерти...» Лист спрацював, через день поету дали роботу над перекладами.
У 1959 році Б.Пастернак пише вірш «Нобелівська премія», в якому з гіркотою описав свої почуття. (читання вірша) За цей вірш 70-річного письменника викликали до Генеральної прокуратури СРСР і звинуватили в державній зраді. Жити йому залишилось зовсім мало. Помер Б.Пастернак 30 травня 1960 року.
В 1990 році з нагоди 100-річчя з дня народження поета, Нобелівський комітет вирішив відновити історичну правду, визнав відмову Пастернака від премії вимушеною і недійсною, і вручити диплом та медаль сім'ї лауреата.
5. „Соль”. Найвідоміший прозовий твір Пастернака роман „Доктор Живаго”. Розкажіть про історію створення роману та його шлях до читача.
Борис Леонідович Пастернак помер 30 травня 1960 року, а його роман «Доктор Живаго» на батьківщині прочитали тільки в 1988 році, через 33 роки після його написання.
Роман «Доктор Живаго» - підсумок багаторічної роботи письменника, втілення життєвої мрії. Вперше задум створення великого роману про долі свого покоління з’являється у Пастернака ще 1918 році. Пастернак писав, що хотів би створити історичний образ Росії за останні сорок п'ять років. Це стане виразом його поглядів на мистецтво, на християнство, на життя людини в історії і багато іншого, але в силу різних причин кожного разу написання відкладалося. Роботу над романом письменник починає 1945 році. На задум твору і долі його героїв багато в чому вплинули трагічні події в історії Росії XX століття. Судячи з збереженої обкладинки спочатку Пастернак хотів назвати роман «Хлопчики і дівчатка», потім «Свіча горіла», а до осені 1946 року залишилось заголовок «Доктор Живаго». Тоді ж Пастернак почав читати глави роману своїм знайомим. Влітку 1948 року чотири частини роману з'явилися в друкованому варіанті і склали першу книгу. Цей перший варіант потрапив до знайомих письменника, і по їх відгуками автор став продовжувати роботу.
У журналі «Знамя» за квітень 1954 з'явилися перші вірші Юрія Живаго з пояснювальною запискою про те, що вони залишилися після смерті лікаря Юрія Андрійовича Живаго, який помер в 1929 році. Сам Борис Леонідови вже тоді починає ототожнювати себе з образом головного героя. « Я пишу сей час большой роман в прозе о человеке, который составляет некоторую равнодействующую между Блоком и мной(и Маяковским, и Есениным бать может). Он умрёт в 1929 году. От него останется книга стихов, составляющая одну из глав второй части. И тепер когда я пишу стих, я пишу их в тетрадь этому человеку». В остаточному варіанті рукопису вірші Юрія Живаго будуть записані останнім розділом роману.
На початку 1955 року Пастернак віддав закінчений рукопис роману в редакції журналів «Прапор« і «Новий світ», а також до видавництва «Художня література». Однак і видавництво і журнали відмовляються друкувати роман у зв'язку з тим, що в ньому побачили неправдиве зображення революції та місця інтелігенції в ній. Рукописом роману зацікавився найвідоміший видавник Італії Фільтрінеллі. Передаючи йому свій роман, Пастернак добре усвідомлював, що у цього рішення можуть бути серйозні наслідки, але надрукування роману стало для нього метою життя. В листопаді 1957 року роман було опубліковано в Італії. За наступні 2 роки його переклали на 24 мови. В серпні 1958 року в Голландії вийшло перше «піратське» ( видане без відома автора) видання роману на російській мові.
Однією з найвідоміших поезій, що в ходить у поетичний цикл, що завершує роман Б. Пастернака «Доктор Живаго» є поезія «Зимова ніч» Вона присвячена Ользі Івінській — жінці, яка відіграла важливу роль у житті Пастернака і стала прототипом Лари в романі. Цей твір — фрагмент любовного роману, лірична розповідь про пристрасне кохання, освячене схрещенням ангельських крил. За стінами кімнати — снігова заметіль, заметіль самого життя з його труднощами та тривогами. У кімнаті на столі горить свічка, світло якої зігріває дві втомлених від життя душі.( читання поезії) Перегляд буктрейлера на роман «Доктор Живаго».
2.2 Читання та аналіз поезій.
1. Аналіз поезії «Февраль. Достать чернил и плакать!» (виразне читання)
- На що відразу ви звернули увагу? (У вірші багато чорного кольору)
- Знайдіть і зачитайте ці місця!
- Але чи сумні картини з чорним кольором? (Ні, так як вони передають динаміку приходу весни. (асоціюються з кольором, що першим показався з-під снігу – кольором Землі)).
Викладач. Тобто, у Пастернака – символічний чорний колір аж ніяк не сумний – це колір оновлення життя. Головна особливість творчості Пастернака – талант черпати радість в природі.
У вірші «Февраль…» світ представлений на нові лади:
тут і плавність,
і шуршання,
і грохот…
Все це – музика весни, що наближається.
Вже в І строфі ми бачимо конфлікт ще зими і майже весни.
Викладач. До яких художніх засобів вдається автор змальовуючи цей болісний перехід природи.
(Автор в своєму вірші використовує звукопис).
Повторення теорії літератури.
Звукопис – система звукового інструментування (алітерація, асонанс) спрямована на створення звукового образу.
Риторика – паузи наголос.
Алітерація – стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків.
Асонанс – повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності.
Автор використовує також експресивні метафори (клик колес), які додають стрімкості ритму, загостреної емоційності.
Викладач. Який звук ви чуєте при читанні цього вірша?
Пролетка – лив – слезы
Колеса – клик – благовест –
слякоть – слагаются – лужи
( Звук – Л. У цьому вірші звучить звук слякоті).
Викладач . Хто ще тяжко переживає цю днину в природі?
(Болісний перехід в природі від зими до весни. Тяжко переживає і поет, і ця біль, ці сильні почуття виливаються в радість – у вірші).
Викладач . Наростання почуття поета автор показує завдяки прийому руйнування фразеологізму «плакать навзрыд», перетвореного в словосполучення «слагаются стихи навзрыд».
2. Виразне читання вірша «Зимова ніч» («Мело, мело по всій землі...»).
Викладач. Вірш «Зимова ніч» («Мело, мело по всій землі...»), як здається, є одним із найхарактерніших та найбільш «пастернаківських» і останнім часом перетворився на емблематичний вірш щодо поетичної творчості В. Пастернака.
Питання та завдання до аналізу вірша.
1. Визначте основний прийом, використаний автором у цьому вірші. (Прийом протиставлення, контрасту, опосередкована антонімічність образів «заметілі» та «свічки».)
2. Якого характеру набувають ці образи через таке протиставлення? (Символічного.)
3. Які кольори асоціюються з цими образами? (Білий колір заметілі на тлі чорного кольору ночі («зимова ніч»!) і жовтий, теплий, сонячний колір вогника свічки.)
4. У чому полягає смисл цих символів? («Заметіль» — це бурхливі негаразди, холод та жорстокість навколишнього світу. Натомість «свічка» — це символ тепла, затишку, це символ порятунку і від негоди, і від жорстокого світу.)
5. 3 якою метою поет використовує прийом рефрену, у центрі якого власне і є образ свічки? (Свічка, крім названого, уособлює ще й пломінець кохання, адже «всё терялось в снежной мгле, седой и белой», а свічка, попри це, «горела на столе, // Свеча горела».)
6. Проте у вірші є ще один значущий образ-символ — який? (Образ хреста.)
7. Однак цей образ подано як традиційно, так і абсолютно оригінально — визначте ці інтерпретації. (Тінь янгола подібна до хреста — це данина традиції, «скрещенья рук, скрещенья ног, судьбы скрещенья» — це, з певного погляду, блюзнірство. Зрештою, і перший образ є далеким від святості.)
8. Чому? (Тому що це «жар соблазна // Вздымал, как ангел два крыла // Крестообразно ».)
9. Але при цьому чи є щось таке в образній системі твору, що, як здається, спокутує це удаване блюзнірство? Що це? (Так, це о воск», який «слезами с ночника на платье капал».)
10. А ще? (А ще — це свічка, яка горить і горить!)
11) Отже, про що йдеться у вірші? (Про святість і неперевершену силу кохання, бо саме воно здатне захистити людину і дати їй притулок, аби вона (людина) хоч на хвилинку відчула себе щасливою!)
Продовжуючи пошук складових розгадки поетичного феномену Пастернака, ми не зможемо обминути й асоціативну метафоричність його уміння бачити дрібні деталі, що вислизають від нас, лишаються непоміченими, своєрідну поетичну інтонацію — експресивну, емоційну, напрочуд мелодійну тощо.
Якщо є можливість — прослухати романс, написаний на вірш Пастернака «Зимова ніч». Є і ще одна особливість, притаманна поезії російського поета, яку неможливо обминути,— це філософський характер його віршів.
Розвиток образного мислення.
- За віршами Б.Пастернака дуже легко малювати ілюстрації.
(кожна строфа вимальовує певну картину)
Студенти:
1 строфа: - заметіль, сніг, свіча на столі
2 строфа: - сніг вирує перед шибками, літо – на вогонь мошва летить.
3 строфа – уособлення
4 строфа – кохання чоловіка і жінки (вимальовується образ Христа)
5 строфа – хуртеча, нічого не видно (біла епітети)
6 строфа – вимальовується образ Спокуси, що хрестоподібно підняла. Як ангел, крила (порівняння)
Пантеїстичне почуття у віршах Б. Пастернака
У Пастернака природа не має поділу не живу і неживу; пейзаж існує на рівних правах з людиною; не тільки ліричний герой дивиться на природу, але й сама природа спостерігає за ним, освідчується від власного імені.
Звучить пантеїстичне почуття, яке так властиве пейзажній ліриці Б.Пастернака.
Пантеїзм – релігійна філософське вчення, яке ототожнює Бога з природою.
Вірш – мелодійний, пісенна основа (про що свідчать повтори)
Висновок: у вірші Пастернак показав взаємо зв’язок природи, людини, мистецтва. І разом з тим тут присутній сам творець, як частинка природи.
3. Виразне читання вірша «У всьому хочу я дійти самої суті...».
Питання та завдання до аналізу.
1. Чому поет звертається до музики Фредеріка Шопена? (Строфи 8—9.)
2. Звертання до образу польського композитора пояснюється тільки особливостями музики Шопена чи це зумовлено ще чимось? (Значення музики для особистої долі поета добре відоме з попереднього, а також і з даного уроку. А відтак...)
3. Чим взагалі для поета є музика? (Музика для ліричного героя є ще одним способом «дійти самої суті», дійти «до сущности протёкших дней, до их причины, до оснований, до корней, до сердцевины».)
4. Що ще є для поета не менш значущим, ніж музика звуків? (Музика природи (строфи 7—8) і музика пристрасті (строфи 4—6).)
5. Яку ж філософію складають музика слова, музика звуків, музика природи та музика пристрасті? (Вони складають філософію, яку у поетичній формі сформульовано у 3-й строфі:
Всё время схватывая нить
Судеб, событий,
Жить, думать, чувствовать, любить, Свершать открытья.
Чи потрібні тут ще якісь коментарі!?)
ІІІ . Узагальнення та систематизація навчального матеріалу
3.1 Інтерактивна вправа «Прес»
На початку заняття ви отримали речення, яке повинні зараз продовжити
„Борис Пастернак – видатний російський поет ХХ століття...” (орієнтовні відповіді)
Студенти групи №1 доповнюють словами - музикант, художник;
Студенти групи №2 доповнюють словами – філософ.
Студенти групи №3 додають слова прозаїк і перекладач.
Студенти групи № 4 доповнюють словами інтелігент і патріот своєї Батьківщини).
Кожна група мотивує своє рішення.
Викладач. Ви впорались із завданням, знайшовши дуже влучні слова до характеристики особистості Б.Л. Пастернака.
3.2 Виконання тестових завдань ( Додаток 1)
3.3. Підсумки заняття. Оцінювання роботи студентів.
3.4. Домашнє завдання.
Підготуватися до тестового контролю „Література Срібного століття”
Додаток №1
Тести на перевірку знань з теми:
"Життєвий і творчий шлях Бориса Пастернака"
1. В якій сім’ї народився Б.Пастернак:
А) робітників;
Б) інтелігенції;
В) селян.
2. З ким із відомих особистостей зусрічався?
А) Л. Толстой, М. Рільке, О.Скрябін;
Б) А. Чехов, О. Скрябін, М. Рільке,
В) А. Чехов, Ч. Шопен, Л. Толстой.
3. В яких університетах навчався поет?
А) Московський, Берлінський
Б) Петербургський, Марбурзький
В) Петербургський, Парижський
4. Під впливом яких модерністських течій формувалась творчість Б. Пастернака?
А) Акмеїзм
Б) Футуризм
В) Символізм
5. Назва збірки, яка була написана у період зрілої творчості Б. Пастернака?
А) "Близнюк у хмарах"
Б) "Сестра моя життя"
В) "Над бар’єрами"
6. Чим займався Борис Пастернак у період творчої кризи?
А) Писав роман
Б) Перекладав
В) Писав вірші
7. Який твір було заборонено публікувати в Радянському Союзі?
А) збірка "На ранніх потягах"
Б) роман "Доктор Живаго"
В) «Охоронна грамота»
8. За що Борису Пастернаку присуджено Нобелівську премію?
А) За досягнення в сучасній ліричній поезії
Б) За роман "Доктор Живаго"
В) За досягнення у поезії та російській прозі
9. Чому поет відмовився від Нобелівської премії?
А) вимагав уряд Радянського Союзу,
Б) щоб припинили проти нього репресії
В) вважав що не досяг цього рівня
10.Союз письменників СРСР відреагував на присудження Нобелівської премії Пастернакові
А) привітанням
Б) мовчанням
В) виключенням зі своїх рядів
Г) гучним бенкетом
Д) доносом в органи
11. Знаменитий вірш Бориса Пастернаака „ Зимова ніч” входить до збірки або циклу:
А) „Сестра моя – життя”
Б) Вірші Юрія Живаго
В) „На ранніх потягах”
Г) „Теми і варіації”
Д) „Поверх бар’єрів”
12. Важливою ознакою творчості Бориса Пастернака є:
А)фантасмагоричність сюжетів
Б) відчуття музики
В) гіперболізація і гротеск
Г) увага до сугестивного значення слова
Д) фрагментність
13. Борис Пастернак визначає поезію у вірші „ Визначення поезії” як:
А) „загуслий заливистий плач”
Б) „загуслий заливистий крик”
В) „загуслий заливистий спів”
Г) „загуслий заливистий свист”
Д) „загуслий заливистий сміх”
14. Доповніть речення: Пастернаківський поетичний світ вирізняють
(щільне переплетіння тем природи, кохання, мистецтв,філософія зображення життя)
Додаток 2
Борис Пастернак
Ім’я при народженні: Борис Леонідович Пастернак
Дата народження: 10 лютого 1890р.
Місце народження: Москва, Росія
Національність: росіянин
Рід діяльності: поет, письменник, перекладач
Мова творів: російська
Дебют: 1912р., вірші в збірці „Лірика”, 1913р перша авторська збірка „Близнец в тучах”
Роки творчості: 1911-1960рр.
Напрямок: футуризм (група „Центрифуга”, після революції поза групою)
Жанр: вірші, проза
Провідна тематика: природа і мистецтво, кохання; історичні події російської дійсності початку XXст. (проза)
Найвідоміші збірки: „Початкова пора”, „Поверх бар’єрів”, „Сестра моя – життя”, „Теми і варіації”
Премії: 1958р. Нобелівська премія
Дата смерті: 30 травня 1960р. (70 років)
Місце смерті: Московська область, Росія
про публікацію авторської розробки
Додати розробку