Урок "Вода,вода" Значення води для людини та використання її властивостей.

Урок – екскурс.

Тема: Вода, вода … навкруг вода.

Мета: -  показати учням, що вода – дивовижна речовина,

• Обговорити з учням, якої чистоти вода нас оточує,
• З’ясувати , чому у воді тіла мають меншу вагу,
• З’ясувати,  коли тіла плавають у воді, а коли тонуть,
• З’ясувати,  чому важкі кораблі не тонуть,
• Розвивати інтерес до вивчення природи,
• Виховувати зацікавленість у збереженні навколишнього світу.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку:

І. Вступ. Актуалізація опорних знань.

 Вода – дивовижна речовина, без якої життя на планеті Земля було б не можливим. За своїми властивостями, воді сильно відрізняється від усіх інших.

 Що ми знаємо про воду із повсякденного життя?

ІІ. А.  Вивчення навчального матеріалу.

1. Вода зберігає свій об’єм .
2. Вода приймає форму посудини, у яку її налито.
3. До води можна застосувати закон Паскаля: тиск, що створюється на воду, передається у всі напрямки без зміни.
4. У воді всі тіла стають легшими.
5. У воді на всі тіла діє виштовхувальна сила ( сила Архімеда).
6. У природі  - Вода  , єдина речовина, яка може бути у трьох агрегатних станах: а) твердий – лід; б) рідкий – вода; в) газоподібний – пара.
7. Стан води залежить від температури.

Б. 1. Усі рідини у природі, при зниженні температури, стискаються, а вода – розширюється.

2. На уроках географії ви говорили про те, що вода руйнує гори. Вдень вона потрапляє у тріщини, а вночі, розширюючись, віддаляє шматки порід. Тому гори з часом руйнуються.

3. Рідини погано стискаються, у порівнянні з газами. Стискання погане тому, що молекули розташовані впритул одна до одної.

Вчені провели такий досвід:

Воду налили у свинцеву кулю, і запаяли її. Потім вдарили по ній важким молотом. Вода просочилася крізь стінки кулі.

Висновок: рідина намагається зберегти свій об’єм.

ІІІ. На дошці ви бачите різні види сніжинок.

Зробіть і ви свої зразки сніжинок. Покажіть свої роботи.

/ Прикріпляємо їх на дошці./ Подивіться на всі сніжинки, серед них не має однакових.

Висновок:  Виявляється, у природі не існує двох сніжинок однакової форми.

В . А зараз проведемо поетичний конкурс.

Ви любите вірші?

Я – дуже. Давайте згадаємо, які вірші про сніг та воду ви знаєте.

/ Поки учні збираються з думками, читаю ті вірші, що приготувала я./

 Светло пушистая

Снежинка белая.

Какая чистая,

Какая смелая!

Под ветром веющим

Дрожит, взметается,

На нам, лелеющем,

 Светло качается!

Белый снег пушистый

В воздухе кружится

И на Землю тихо

Падает, ложится.

А под утро снегом

Поле забелело,

Точно пеленою

Все его одело.

 Японці, великі цінителі прекрасного у природі, порівнюють сніг з пелюстками  сакури…

Все, все бело! Глаза не различат,

Как тут смешался с цвітом сливы снег…

Где снег? Где цвіт?

И только аромат

Укажет людям: слива или нет.

 «Ніде не має такої снігової ковдри, як у нашій країні, ніде не має таких широких рівнин , як у нас. І ніде  ви не побачите таких красивих зимових полів, як на наших територіях.» - писав у своїй книзі «Клімат земної кулі» географ А.І.Воєйков.

Г. Діти, а яка вода нам потрібна?

- Звичайно ж чиста.

Проведемо дослід і перевіримо, яку воду ми п’ємо.

 Вам необхідно нанести краплинку води на скло і покласти скло на підвіконня. Коли вода висохне, ми побачимо , який слід вона залишить.

/ Діти проводять дослід, кладуть скельця на підвіконня./

Д. Наше з вами  завдання, зберігати воду чистою, не забруднювати водоймища.

Послухаємо повідомлення, яке приготував ваш товариш, про водоймища нашого району.

ІІІ. Дослідження властивостей води.

 Ми вже говорили, що у воді всі тіла стають легшими. Переконаємося у цьому.

Дослід:

1. Підвісимо тіло на гачок динамометра.
2. Відмітимо покази динамометра.
3. Зануримо вантаж у воду( тіло не торкається дна посудини).
4. Як змінилися покази динамометра?
5. Пояснити, чому змінилися покази динамометра.

Тіло стало легшим тому що у воді крім сили тяжіння діє ще й виштовхувальна сила. Вона направлена вгору, тому вага тіла у воді зменшується на величину виштовхувальної сили.

 Давайте обчислимо величину цієї сили.

2Н – 1,8Н = 0,2Н – ( сила Архімеда).

Проблема.

 1.А чому ж тоді деякі тіла тонуть?

• Тому що виштовхувальна сила менша за значенням, ніж сила тяжіння.

        2. Скажіть, а коли тіло плаває?

         -  Коли сила тяжіння дорівнює виштовхувальній силі.

        3. А коли тіло спливає на поверхню води ( як коркова пробка)?

         - Коли виштовхувальна сила за значенням більша за силу тяжіння.

Ми з’ясували: коли тіло тоне, коли плаває і коли спливає.

Знову повернемося до властивостей води.

/ Бесіда за малюнком/.

 Виявляється, що вода має найбільшу густину при температурі +4 С. При нижчій температурі, або при  вищій за дане значення, її густина дещо менша.

 Завдяки цьому, восени та взимку , у глибоких водоймищах конвекція відбувається дещо своєрідно. Вода, охолоджуючись, зверху опускається до низу тільки до тих пір, доки не досягне шару води з температурою +4 С. Тоді у стоячій воді встановлюється розподіл температур, як показано на малюнку. Завдяки цьому під льодом живуть риби у воді.

 У води є ще одна особлива властивість. Якщо вкинути шматочок свинцю у розплавлений свинець – він потоне, так як його густина більша за густину розплавленого свинцю. А вода? Замерзла вода – лід – має густину 900кг/м, що менше за густину води (1000кг/м), тому лід плаває у воді. Величезні шматки льоду, які відламуються від льодовиків – айсберги – плавають у океані, і становлять загрозу для кораблів, тому що 2/3 айсберга знаходиться під водою.

 Вивчення інших властивостей води ми продовжимо у старших класах.

Причини такої дивовижної поведінки води вчені не можуть пояснити .