Урок " Вплив діяльності людини на стан біосфери"

 

Тема: Вплив діяльності людини на стан біосфери

Тип уроку: урок формування компетентностей.

Цілі уроку:формувати в учнів ключові та предметні компетентності:

Екологічна грамотність і здорове життя: розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках збалансованого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Уміння вчитися впродовж життя: здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових умінь і навичок, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

Інформаційно-цифрова компетентність: застосування інформаційно-комунікаційних технологій для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією у навчальній діяльності. Розуміння етики роботи з інформацією.

Спілкування державною мовою: здатність усно і письмово описувати факти, пояснювати явища живої природи, формулювати та аргументувати, зрозуміло для слухачів доносити власні погляди на актуальні наукові та суспільні проблеми у сфері екологічної безпеки, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Ініціативність і підприємливість: генерувати нові ідеї й ініціативи щодо ефективного використання природних ресурсів; уміння раціонально вести себе як споживач.

Соціальна та громадянська компетентності: уміння працювати в команді з метою досягнення спільного результату при проведенні екологічних заходів та здійсненні просвітницької діяльності; відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань; готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів.

Обізнаність та самовираження у сфері культури: розуміння гармонійної взаємодії людини й природи.

Форми, прийоми та методи: слово вчителя, тести, біологічний диктант,

поетична хвилинка, випереджувальні повідомлення учнів, гра-мандрівка, робота в групах, вправа «Дилема», інтерактивна вправа «Займи позицію», «Закінчи фразу», вірш.

Міжпредметні зв'язки: українська література, біологія, хімія, фізика.

Терміни і поняття: демографічний вибух, ерозія грунтів, засолювання, урбанізація, парниковий ефект.

Девіз уроку:

Ми вже навчилися літати в повітрі, як птахи.

Ми вже навчилися плавати в морі, як риби.

Нам іще залишилося навчитися жити на Землі, як люди.

Бернард Шоу

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель. Доброго дня! Я рада вас бачити й хочу, щоб наш урок пройшов успішно. Успішним він буде, якщо всім нам буде цікаво.

Бажаю захоплюючого навчання та нових біологічних знань, без яких неможливо зробити землю прекрасною.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вкажіть правильну відповідь:

1. Вкажіть екологічний фактор, пов’язаний з діяльністю людини:

•                  А) біотичний;                                  Б) абіотичний;
•                  В) антропогенний;                          Г) екологічний.

2. Зростання населення на Землі та розвиток промисловості супроводжується інтенсивним розвитком міських поселень – це

•                  А) демографічний вибух;               Б) урбанізація;
•                  В) перенаселеність;                        Г) смертність.

3. Виберіть з наведеного переліку напрямки антропогенного впливу на біосферу:

•                  А) забруднення атмосфери викидами промислових підприємств;
•                  Б) зміни в природі, пов’язані зі змінами в кліматі;
•                  В) руйнування гірських порід;
•                  Г) утворення корисних копалин.

4. Ерозія ґрунтів – це:

•                  А) засолення ґрунтів;
•                  Б) забезпечення населення Землі харчовими продуктами;
•                  В) зменшення товщини верхнього родючого шару ґрунту;
•                  Г) забруднення ґрунтів пестицидами.

5. Вкажіть, для чого використовують пестициди:

•                  А) руйнування екосистеми;                        Б) осушення боліт;
•                  В) засолення ґрунтів                                    Г) захист рослин від шкідників.

Біологічний диктант

1.              Газоподібна оболонка Землі, що складається із суміші різних газів, водяної пари, твердих часточок.
2.              Короткочасне, або за певний час надходження в навколишнє середовище різних забруднюючих речовин.
3.              Біологічна наука, яка вивчає відносини організмів.
4.              Нижня частина атмосфери, вся гідросфера і верхня частина літосфери Землі, населені живими істотами.
5.              Непридатні для виробництва даної продукції види сировини.
6.              Руйнування ґрунту, гірських порід водними потоками і вітром з порушенням їх цілісності і зміною фізико-хімічних властивостей.
7.              Об’єкт природи, невеликий за розміром (дуже старе дерево, водоспад і т.д.), а також природні об’єкти штучного походження (парки, ставки), які визначають як природні охоронні території.
8.              Верхня тверда оболонка Землі, яка включає земну кору і верхню мантію Землі.
9.              Шар атмосфери над поверхнею Землі з підвищеною концентрацією озону, що поглинає ультрафіолетове випромінювання.
10.         Знищення диких тварин з порушенням правил полювання, рибальства та інших вимог законодавства щодо охорони тваринного світу.
11.         Хімічна речовина для вибіркового або повного знищення рослин.
12.         Сукупність форм експлуатації природних ресурсів.
13.         Вища стадія біосфери, пов’язана з виникненням і становленням біосфери.
14.         Відтворення особин.
15.         Форма тривалого співжиття організмів різних видів, за якого обидва організми мають від цього певну користь.

Самоперевірка: ціна вірної відповіді – 0,5 бала

Тести

1. В, 2. Б, 3. А, 4. В, 5. Г.

Біологічний  диктант

1. (атмосфера), 2. (викиди), 3. (екологія), 4. (біосфера), 5. (відходи), 6. (ерозія), 7. (пам’ятка природи), 8. (літосфера), 9. (озоновий екран), 10. (браконьєрство), 11 (гербіцид), 12. (природокористування), 13. (ноосфера), 14. (репродукція), 15. (симбіоз).

Учитель.

Наш спільний дім, планета Земля, – це маленька планета у безкінечному космічному просторі. Можливо, що існує ще десь життя подібне до нашого, але ми цього точно не знаємо, відповідно, свідомо чи несвідомо, та своєю діяльністю, ми знищуємо щось настільки унікальне, що годі собі уявити. На протязі тисячоліть життя на планеті Земля розвивалося своїм шляхом, і раптом перед природою постала Ното Sаріепs — Людина розумна. Вона не хотіла чекати милості від природи, а вирішила взяти її багатства. Вона вирубувала вікові ліси, руйнувала дзеркальні джерела, осушувала повноводні ріки. Її руки, колись ніжні, покупані в травах, ставали гострими серпами й вилами. Природа сьогодні зовсім не та, що була навіть в часи наших батьків і дідів. Вона вже не така багата й зовсім не така невичерпна, як здавалося раніше. Проблема навколишнього середовища стала настільки життєво важливою, як і проблема забезпечення людства продуктами харчування або енергією.

Екологічні проблеми стосуються всього людства.

Чи є острови порятунку від цього лиха? Таких островів немає. Усе людство — в одному човні. І пересісти з нього нікуди. Земля — маленький світ у Всесвіті, і це єдине місце, де людство може вижити або загинути.

Сьогодні, ми розглядатимемо глобальні проблеми під кутом чотирьох законів екології, що були сформульовані американським ученим Баррі Коммонером:

1. Усе пов'язано з усім.
2. Усе кудись дівається.
3. Природа знає краще.
4. За все треба платити.

Епіграфом нашого уроку є слова Бернарда Шоу:

Ми вже навчилися літати в повітрі, як птахи.

Ми вже навчилися плавати в морі, як риби.

Нам іще залишилося навчитися жити на Землі, як люди.

А ось слова української поетеси Ліни Костенко:

В озонову дірку подивився янгол:

Господи, скажи їм, щоб вони схаменулись!

Учитель. Яку основну проблему порушує автор цих рядків?

Поетична хвилинка

Учень декламує перефразований вірш Л. Костенко

Все, що було, буде і є на Землі,

І сто тисяч разів уже бачене й чуте,

Сірі вузлики ранку, твої солов'ї!

Все це тільки одне нерозгадане чудо.

Знаю склад біосфери, структуру кислот,

Все, що є у природі, сприймаю як даність.

Я — людина XXI віку, і от,

Зачудована, бачу лише первозданність.

Зачудована ти? Подивись навкруги!

Де ж ота первозданність природи?

Під кислотним дощем почорніли луги,

І отруйними стали скрізь води.

За допомогою проектора на екрані під час читання рядків бажано показати кілька зображень наслідків людської діяльності в біосфері. Вчитель звертається до учнів із запитанням: Які роздуми викликали у вас ці рядки і зображення?

Вислухавши відповіді, учитель оголошує тему та мету уроку, пояснює значення вивчення цієї теми.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Учитель. Тема нашого уроку — «Вплив діяльності людини на стан біосфери.». Відповідно до теми уроку, які екологічні проблеми ми маємо вирішити? Це збільшення чисельності населення, зменшення площі родючих грунтів, парниковий ефект, озонові «діри», зменшення енергоресурсів, зменшення кількості видів тварин і рослин.

Ці проблеми зводяться до двох основних питань:

Як подолати сучасну глобальну екологічну кризу?

Як зберегти Землю — наш спільний дім?

Спробуємо з'ясувати це на уроці.

IⅤ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Випереджувальні повідомлення учнів

Збільшення населення (Виступ учня-демографа)

В середині XIX століття чисельність населення Землі складала один міль’ярд чоловік. Через півтора століття, ця цифра збільшилась до шести міль’ярдів, причому за останні 50 років населення нашої планети збільшилося вдвічі. Різкий приріст населення у світі у другій половині XX ст. отримав назву глобального демографічного вибуху. Збільшення населення Землі та розвиток промисловості супроводжуються інтенсивним розвитком міських поселень. Сьогодні понад 2/3 всіх європейців живуть у великих містах. У багатьох відношеннях місто нагадує екосистему з власною інфраструктурою, динамікою та метаболізмом. Скупчення людей і зосередження промисловості впливають на місцеві види рослин і тварин. Енергія, вода, повітря й інші ресурси, які використовуються для потреб жителів і промислового виробництва, надходять у населені пункти ззовні, а побутові й промислові відходи вивозять за їх межі. У містах унаслідок скупчення населення існує високий ступінь ризику епідемій грипу, холери, черевного тифу, туберкульозу, зараження паразитичними червами, кліщами, комахами, а також захворювання на СНІД. Міста та їхні околиці є прикладом антропогенно зміненого природного середовища: практично повне знищення природних екосистем, високий рівень забруднення промисловими та побутовими відходами, інтенсивний рух транспорту. Вони є великим споживачами підземних вод, а виснаження останніх часто стає причиною просідання земельних ділянок, руйнування будинків. Екологічною проблемою, створеною містом, є забруднення атмосферного повітря шкідливими сполуками.

Отже, однією з екологічних проблем є урбанізація. До 1918 року наша країна була аграрною, у містах проживало 18 % населення. Наприкінці XX століття вже приблизно 70 % загальної чисельності населення проживало в містах. За кількістю великих міст (з населенням понад 100 тис.) наша держава тепер посідає одне з провідних місць серед країн світу. Таких міст зараз 61. В Україні є сім міст із населенням, яке перевищило або майже сягає мільйона осіб: Київ, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Харків, Запоріжжя та Кривий Ріг. Сучасні українські міста — центри багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі, а також густонаселені житлові масиви. Таке скупчення виробництва шкодить довкіллю. В Україні щороку на кожного жителя великого міста припадає 330—380 кг побутових відходів.

Учитель. Які, на вашу думку, шляхи розв'язання цих проблем?

1-й учень. Для розв'язання цих проблем потрібно розробити систему заходів  щодо забезпечення системи охорони здоров'я, соціального захисту кожної людини.

2 - й учень. Відродження традиційних сімейних цінностей та підвищення рівня життя населення.

3-й учень. Покращення житлових умов і праці сільського населення.

Необхідність збільшення харчових ресурсів. (Виступ учня-ґрунтознавця)

Забезпечення населення Землі продуктами харчування зумовлює щорічне збільшення площі орних земель. Але розорювання ділянок, зайнятих природними екосистемами, і вирубування лісів, які забезпечують оптимальний рівень ґрунтових вод і захищають ґрунти від впливу вітрів, спричинюють їхню ерозію. Ерозія ґрунтів — це зменшення товщі їхнього родючого шару внаслідок розмивання водою або видування вітром. Ще одна причина скорочення площ орних ґрунтів — це їх засолювання, яке відбувається внаслідок нераціонального зрошування. Негативно впливає на родючість ґрунтів та їхніх мешканців застосування пестицидів — хімічних сполук, які використовують для захисту рослин. Надмірна кількість пестицидів забруднює природні екосистеми, а також продукти харчування, питну воду, з якими вони можуть потрапити в організм людини. Регулярне їхнє застосування спричинює появу шкідників, нечутливих до дій певних отрутохімікатів, та зникнення корисних видів. Накопичуючись у тканинах організмів, забрудники можуть спричинити різноманітні захворювання.

Учитель. Як же розв'язати цю проблему?

1-й учень. Розробкою регіональних схем раціонального використання ґрунтів залежно від особливостей території.

2-й учень. Заміною мінеральних добрив органічними.

Учитель. Які, на вашу думку, шляхи подолання продовольчої проблеми?

1-й учень. Збільшення посівних площ та більше одержання сільгосппродукції з них. Також слід запроваджувати новітні досягнення селекції: нові сорти рослин і породи тварин.

2-й учень. Освоєння біологічних ресурсів Світового океану.

3-й учень. Забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування.

Вирубування лісів (Виступ учня – лісознавця)

За підрахунками вчених, протягом останніх 10 тис. років унаслідок діяльності людини площа лісів на нашій планеті скоротилася не менш ніж на третину. У разі безконтрольного вирубування лісів ґрунт залишається без захисту: талі й дощові води, не затримуючись, стікають зі схилів, забирають із собою частинки ґрунту й виносять їх у річки. У землю потрапляє лише незначна частина вологи. Вирубування лісів спричинює накопичення в атмосфері вуглекислого газу, призводить до масового зникнення видів тварин і рослин. Незважаючи на величезне екологічне значення лісу й прийняття постанов і законів щодо його охорони, ліси вирубують, а відтворення лісового фонду здійснюється дуже повільно й недостатньо. Останнім часом через перевантаження відпочивальниками, з їх негативним ставленням до природи, винищенням рідкісних лікарських рослин, ягід, грибів, а також через вирубування дерев, спричинені людьми пожежі, ліси втрачають свої оздоровчі та рекреаційні властивості. Ліс не витримує навали людей у густонаселених районах, страждає, хворіє й гине від промислових забруднень, унаслідок діяльності нафтовиків, будівельників, гірників.

Учитель. То які ж основні заходи щодо захисту лісів?

1-й учень. Раціональне (з урахуванням екологічної ситуації), обмежене їх вирубування; висаджування нового лісу на місці вирубаного.

2-й учень. Раціональне збереження ягідних, кормових, лікарських, технічних рослин.

3-й учень. Проведення селекції та насіннєвих досліджень для створення видів лісової флори, продуктивніших і стійкіших до хвороб і забруднень середовища.

4-й учень. Створення лісозахисних і водоохоронних лісосмуг, рекреаційних і заповідних лісових і лісопаркових зон і масивів.

5-й учень. Підвищення рівня екологічної освіти та свідомого ставлення населення, особливо молоді, до лісу.

Проблеми енерговикористання (Виступ учня - енергетика))

Проблема енергозабезпечення пов'язана з екологічним станом планети. У результаті спалювання вуглеводневого палива в топках ТЕС, а також двигунах внутрішнього згоряння в атмосферу потрапляє вуглекислий газ і залишається багато твердих відходів (шлаку, золи). Ці відходи забруднюють підземні й поверхневі води шкідливими речовинами. Використовуючи велику кількість вугілля, нафтопродуктів і природного газу, теплові електростанції викидають в атмосферу ще й аерозолі, сажу, золу, сірчаний ангідрид, оксиди Нітрогену. Трагедією українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС. З моменту аварії й дотепер особливу проблему становить забруднення довкілля радіонуклідами. Сильним радіоактивним забрудненням уражено 5 млн га території України (більша їх частина — сільськогосподарські угіддя), зокрема 1,5 млн га лісів. У водах Дніпра, Прип'яті, Київського водосховища концентрація радіонуклідів після аварії була в 10-100 разів вищою, ніж до аварії, а в донних відкладеннях, особливо мулових, збагачених органікою, накопичилася величезна кількість радіоактивного бруду. Атомна енергетика забруднює біосферу Землі. Працюючі АЕС продукують сотні радіоактивних речовин, яких раніше не було в біосфері й до яких живі істоти не пристосовані.

Учитель. Які альтернативні джерела енергії можна використати?

1-й учень. Відновлювані джерела енергії: енергію вітру, морів і океанів, Сонця.

2-й учень. Енергозбереження та впровадження нових технологій. Для України особливе значення має одержання пального з ріпакової олії. Ріпак — невибаглива рослина, може давати до 1 т олії з га, причому його можна вирощувати на землях, непридатних ні для чого іншого, наприклад на полях зрошення, де нейтралізують каналізаційні стоки, і навіть на землях 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської АЕС (як установили вчені, радіонукліди не накопичуються в ріпаковій олії). Ріпакову олію можна або безпосередньо заливати в баки дизельних двигунів, або з неї можна виготовляти спеціальне дизельне пальне, що повністю здатне замінити соляр, але при цьому воно екологічно чистіше й дешевше.

Кліматичні зміни (Виступ учня-метеоролога)

Ще 1896 року шведський хімік Сванте Арреніус пророкував, що промислова діяльність матиме вплив на глобальний клімат. Відтоді численні лабораторні експерименти, а також атмосферні вимірювання підтвердили це припущення. Будівництво великих заводів, масове виробництво та механізоване сільське господарство призвели до забруднення довкілля та викидів у атмосферу значної кількості парникових газів, що призводить до підвищення температури атмосфери Землі. Це явище називається «парниковий ефект». Воно зумовлене діяльністю людини, яка, по-перше, підігріває атмосферу шляхом спалювання великої кількості вугілля, нафти, газу, а також роботи атомних електростанцій. По-друге, спалювання органічного палива, а також знищення лісів призводить до накопичення в атмосфері великої кількості вуглекислого газу. Світова середня температура поверхні Землі підвищилася на 0,4-0,6⁰С з кінця XIX ст. Існування різних екосистем визначається, перш за все, кліматом. Зміни температури та кількості опадів загрожують зникненню або повному вимиранню великої кількості видів рослин і тварин, які не можуть швидко пристосуватися до мінливих умов. Підвищення температури негативно впливає на здоров'я людей.

Учитель. Як уберегти планету від потепління клімату?

1-й учень. Зменшити обсяг забруднення атмосфери та впроваджувати безвідходні технології, новітні системи очисних фільтрів.

2-й учень. Поліпшити екологічні умови шляхом насадження нових лісових площ.

Діяльність людини і стан атмосфери (Виступ учня - еколога)

Озоновий шар — це шар атмосфери, що розташований на висоті 30—45 км, який захищає нас від шкідливого впливу сонячної радіації, згубної для всього живого. Загальна кількість озону в атмосфері становить 3,3 млрд т. Це не так і багато, як здається на перший погляд: якщо весь озон зібрати біля поверхні Землі, то вийде шар газу завтовшки лише 3 мм. Руйнується він унаслідок стратосферних польотів надзвукових лайнерів, застосування фреонів для двигунів, аерозолів, а також викиду в атмосферу шкідливих вуглеводів. Скорочення вмісту озону на 1 % веде до збільшення захворюваності на рак шкіри на 5-7 %. Це означає, що 6-9 тис. жителів нашої країни хворіють на рак із цієї причини.

Під впливом господарської діяльності людини за останні роки атмосферне повітря дуже забруднюється. Основними забруднювачами є підприємства металургії, енергетики, вугільної та нафтохімічної промисловості. Джерелом свинцю, цинку, алюмінію, міді в навколишньому середовищі є кольорова металургія. Нині майже вся атмосфера забруднена свинцем антропогенного характеру. Однією з екологічних проблем є підвищення кислотності повітряного середовища. Оксиди Сульфуру й Нітрогену, які потрапляють у повітря внаслідок роботи теплових електростанцій і автомобільних двигунів, взаємодіють із водою й перетворюються на азотну й сульфатну кислоти, що переміщуються у вигляді туману, а потім випадають кислотними дощами. Кислотні дощі призводять до тяжких наслідків: прісні водойми стають мертвими, гинуть ліси, відбуваються значні втрати врожаю.

На стан атмосфери й навколишнього середовища впливає транспорт. Автомобільний транспорт є джерелом викидів оксидів Нітрогену та летких органічних сполук. Дизельні транспортні засоби також утворюють дрібні часточки, що надзвичайно шкідливі для здоров'я. Небезпечне й радіоактивне забруднення атмосфери. Так, після катастрофи на ЧАЕС радіонукліди виявлено в багатьох областях України, Білорусії, Росії, а також у Польщі, Фінляндії, Швеції та інших країнах. Якщо людство не зменшить обсягу забруднення атмосфери й глобальна температура буде надалі підвищуватися, як це відбувається за останні 20 років, то дуже швидко клімат стане теплішим, ніж будь-коли на Землі. Глобальне потепління призведе до танення льодовиків Гренландії, Антарктиди, рівень Світового океану підвищиться на 6-10 метрів, при цьому буде затоплено близько 20 % площі суходолу, де проживають мільйони людей і розташовані міста, сади й поля.

Учитель. Яких заходів боротьби із забрудненням атмосфери потрібно вжити?

1-й учень. Зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва більш потужних, забезпечених новітніми системами очищення й утилізації газових і пилових викидів; очищення вугілля до його надходження в топки ТЕС від піриту, адже це зменшує вміст оксидів Сульфуру в димах станцій на 98-99 %.

2-й учень. Регулювання двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях, установка на них спеціальних каталізаторів, що нейтралізують чадний газ.

3-й учень. Озеленення міст і селищ та правильне планування житлових і промислових районів у межах міста. Їх треба розташовувати якомога далі один від одного, а між ними обов'язково створювати зони зелених насаджень. Автомобільні траси з інтенсивним рухом (особливо вантажівок) планувати за межами житлових районів.

Діяльність людини і стан гідросфери (Виступ учня - еколога)

У результаті діяльності людей гідросфера Землі змінюється. На водний дефіцит впливає вирубування великих лісових ділянок, розорювання заплав, осушування боліт. Побутові та промислові стоки перетворюють прозорі, багаті на рибу річки на каламутні канави, наповнені отрутами та збудниками хвороб. Дуже забруднені річки й ставки в районах із високою концентрацією підприємств і складів мінеральних добрив. Чимало промислових стоків із металургійних і хімічних заводів забруднюють водойми отрутами, зокрема важкими металами. Дуже шкідливими є побутові стоки, що містять залишки органічних речовин — харчових та інших відходів, для розкладу яких потрібна велика кількість кисню. Загрозливих масштабів досягло забруднення вод Світового океану нафтопродуктами під час буріння свердловин, експлуатації нафтопромислів, транспортування нафти. Навіть незначні концентрації нафти в морській воді здатні порушити життєдіяльність і спричинити загибель морських тварин і рослин. Велику небезпеку для всіх водних джерел становить радіоактивне забруднення. Унаслідок викидів промислових підприємств, відходів атомних човнів та аварій на атомних електростанціях у водойми потрапляють радіонукліди. Вони накопичуються в живих організмах і згубно впливають на них.

Останнім часом особливе місце серед забруднювачів води посідають синтетичні миючі засоби. Ці речовини надзвичайно стійкі, зберігаються у воді роками. Більшість із них містить Фосфор, що спричиняє бурхливе розмноження у воді синьо-зелених водоростей і «цвітіння водойми», яке супроводжується різким зниженням у воді вмісту кисню, «заморами» риби, загибеллю інших водних тварин.

Теплове забруднення води спричиняє спуск у водойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС та інших енергетичних установок. Тепла вода змінює термічний і біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їх мешканців.

Отже, господарська діяльність (сільське господарство, промисловість, будівництво, викиди відходів та аварії з витоком небезпечних речовин, нерегульоване зберігання та захоронення побутових відходів) впливає на забруднення водних об'єктів. Особливо актуальна для України проблема прісної води. Прісна вода — один із найдефіцитніших природних ресурсів нашої країни. В Україні на одного жителя припадає близько 1000 м³ води на рік. Цього недостатньо і саме тому промислові й комунальні підприємства пропускають води більше, ніж її взагалі є на території України. Цей парадокс означає, що одну й ту саму воду використовують у промисловості неодноразово, а оскільки повного очищення води досягти неможливо, то в результаті майже 90 % підземних і річкових вод України перебувають у «поганому» або «критичному» стані.

Учитель. Які заходи ви б запропонували для попередження забруднення гідросфери?

1-й учень. Регулювання поверхневого стоку річок:

а) затримання поверхневого стоку на водозборах;

б) накопичення талих і дощових вод у водосховищах.

2-й учень. Розробка науково обґрунтованих норм водокористування, що забезпечує певні нормативи витрат води в містах та інших населених пунктах, а також для промислових підприємств.

3-й учень. Будівництво водоочисних споруд або систем зворотного водопостачання та впровадження безвідходних технологій.

4-й учень. Протиерозійні роботи й водозахисні лісові насадження, що регулюють стік (зменшуючи поверхневий та збільшуючи ґрунтовий), послаблюють процеси водної ерозії ґрунту. Ухвалення світових угод, які б передбачали запобігання забрудненню морів стічними водами, нафтою, радіонуклідами.

Вплив діяльності людини на рослинний і тваринний світ (Виступ учня – еколога)

У минулому види вимирали через природні причини, зміни поверхні Землі або клімату. Сьогодні велика кількість видів перебуває на межі вимирання. Втрата кожного виду безповоротна, наука не здатна його відновити. Кількасот років тому на території сучасної Україні водилося чимало видів диких тварин, про яких вже багато поколінь людей нічого не чули. Однак і за останні 50 років людська діяльність стала причиною скорочення чи вимирання не одного виду. Наведемо кілька прикладів бездумної діяльності людини.

Дикий кінь або тарпан – найімовірніший пращур одомашнених свійських коней. Останній дикий екземпляр тарпана зловлено у 1886 біля села Нововоронцовка на Херсонщині, який помер поблизу Миргорода у 1918 році. Зараз в Україні нащадків цих тварин можна побачити лише у кількох національних парках чи цирках. Зокрема, у Яворівському національному парку у напіввільних умовах живуть тарпанопобні коні польські, які виведені на території Польщі з тарпанів, що колись якимось чином потрапили туди.

Азіатський дикий віслюк, або кулан – вид, що зовні дуже нагадує африканського віслюка, але має немало спільних ознак з конем, через що кулана нерідко називають напіввіслюком. З території України кулан зник близько XVII століття. Загальна чисельність куланів у світі становить близько 20 тис. осіб. Цей вид занесений до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи.

Бик первісний, або Тур – вимерлий безпосередній пращур свійського бика (великої рогатої худоби). До XV-XVI ст. тури практично вимерли у світі (у тому числі і на території України) і жили лише в малонаселених і важкодоступних лісах на території сучасної Польщі, Білорусії та Литви. Тут вони були взяті під охорону закону і жили як паркові тварини в королівських угіддях. У 1599 році в королівському лісі в 50 км від Варшави ще жило маленьке стадо турів – 24 особини. До 1602 року в цьому стаді залишилося всього чотири тварини, а в 1627 році у Біловезькій Пущі загинув останній тур на Землі.

Зубр – європейський вид роду бізонів, в Україні зник приблизно в XVII ст. Зубр завдяки розмірам був дуже зручним та вигідним об’єктом полювання. Зубр став одним з перших видів, який зберігся у зоопарках після винищення в природі. В Україні вид почали розселяти починаючи з 1965 року. У 1988 році в Україні на волі налічувалося близько 440 особин. Та за останні 20-30 років ця тварина зникла в Україні у багатьох місцях, де раніше була відновлена. Цих унікальних тварин можна побачити лише у спеціальних господарствах. І навіть зараз, у цивілізованому світі, зубр є популярним об’єктом полювання серед багатіїв.

Сайгак – належить до групи родів антилоп. У минулому сайгак заселяв степи України на захід до самих Карпат (степ Пантелиха). Вид зник на теренах України у XIX столітті внаслідок прямого переслідування людиною. Останню тварину було забито у 1898 р. біля с. Преображенка за 43 км від Асканії-Нова. Сьогодні в напіввільних умовах сайгаків утримують в Україні в Біосферному заповіднику «Асканія-Нова».

Соболь – спритний і дуже сильний для своїх розмірів хижак. Соболь був промисловим звіром за часів Київської Русі, вірогідно, що останній представник зник з території України кілька сотень років тому.

Росомаха – вважається надзвичайно лютим хижаком, через що його завжди переслідували. До кінця XIX століття – початку XX століття зустрічалася на Поділлі, Черкащині та Житомирщині. Цей вид тварин тепер зниклий не тільки в Україні, але й Білорусі. Сучасні представники росомах живуть далеко на півночі:

Ведмідь бурий – цей звір є найбільш знаним видом своєї родини, одним з найбільших наземних хижаків у світі та найбільшим хижаком фауни України. В Україні бурий ведмідь водиться в Карпатах, хоч може забрести і в ліси на півночі Чернігівської та Сумської областей. Загалом в Україні не більше 300 особин, і на тварин досі полюють браконьєри. Ведмеді зазнають і інших знущань: їх дресирують у цирках, тримають як розвагу у ресторанах чи приватних господарствах. На території Національного природного парку «Синевир» існує великий реабілітаційний центр для бурих ведмедів. Там тварин лікують як фізично, так і психологічно.

Кіт лісовий – це не розпещений домашній котик. Лісовий кіт – справжній витривалий мисливець, який вполює здобич і витримає люті морози. Україна є східним кордоном для лісового кота, який водиться у лісах Карпат, Вінницької, Кіровоградської та Одеської області. Популяція котів зменшується кожного року (зараз в Україні їх 400–500 особин) і все через масову вирубку листяних лісів, зокрема, дібров. Також тварини часто гинуть під час полювання та у браконьєрських пастках.

Що стосується рослинного світу, то на сьогодні відомо, що зникло вже два види флори – армерія покутська і гвоздика граціано-політанська. 12 видів рослин зникло в Україні, тобто у нас немає, але є на сусідніх територіях. А зникаючі - 145 видів, які дуже вразливі і можуть зникнути, серед них дуже багато степових видів, бо зараз розорюють степи.

Учитель. Які заходи ви б запропонували для попередження вимирання рослин і тварин?

1-й учень. Якщо людина не буде бережно ставитися до братів своїх менших, то незабаром більшість видів зникне, що призведе до непередбачуваних наслідків. Для запобігання цьому слід ужити низку термінових заходів.

2-й учень. Увесь цей безцінний фонд біорізноманіття нашої планети необхідно зберегти: у заповідниках дикої природи — шляхом призвичаювання до олюдненого середовища й через одомашнення, а там, де це неможливо — об'єднанням цінних спадкових рис у нових організмах. Новітні відкриття генетиків дають для цього величезні, теоретично майже необмежені можливості.

Учитель. Збереження природи полягає не тільки в тому, щоб захистити від вимирання тварин і все дивовижне розмаїття життя, яке ми так «любимо» та цінуємо на Землі. Все значно складніше. Процвітаюче майбутнє людей на планеті неможливе в умовах нестабільного клімату, виснажених океанів і річок, деградованих земель і спорожнілих лісів. Людству потрібно зупинити знищення природи та розпочати її відновлення. Потрібні міжнародні рішення у цьому питанні, фінансування природоохоронних ініціатив, добування відновлюваної енергії та екологічне виробництво продуктів харчування, розумна переробка сміття, зменшення площ земель під сільське господарство. Ми також мусимо зберегти та привести до природного стану достатні площі суходолу та океану, дати шанс природі вижити, якщо хочемо далі жити на цій Голубій планеті.

Поетична хвилинка. Декламація вірша Л. Костенко

Щасливиця, я маю трохи неба

і дві сосни в туманному вікні.

А вже здавалось, що живого нерва,

живого нерва не було в мені!

Уже душа не знала, де цей берег,

уже втомилась від усіх кормиг.

У громі дня, в оркестрах децибелів

ми вже були як хор глухонімих.

І раптом, – Боже! – після того чаду

і тарапати, рівної нулю, –

я чую дощ. Він тихо плаче правду,

що я когось далекого люблю.

І чую тишу. І співають птиці.

Приходять люди гарні і незлі.

В пахучій хмарі дощової глиці

стоїть туман, як небо на землі.

Пасуться тіні вимерлих тарпанів,

навшпиньках ходять сутінки і сни.

Весна підніме келихи тюльпанів, –

за небо вип’ю і за дві сосни!

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

Пропоную учням гру-мандрівку в часі у 2030 рік.

Учитель роздає учням на вибір картки чотирьох кольорів. Залежно від кольору картки учні утворюють 4 групи:

I група — населення міста майбутнього;

II група — екологи;

3.            група — лікарі;
4.            група — працівники сільського господарства.

Учитель пропонує учням уявити себе в 2030 році і, використовуючи здобуті в ході уроку знання, спробувати пояснити умови життя і праці своїх соціальних груп.

Вислухавши учнів та скоректувавши їхні розповіді, вчитель пропонує учням висловити свої пропозиції, які допомогли б не допустити ситуації, що може скластися в біосфері через 10 років. Після цього роблять висновок, що збереження біосфери залежить від наших дій.

Учитель пропонує учням сформувати екологічні групи, кожна з яких обирає одну картку з номером слайда. На слайдах є дилеми, які учні мають обговорити й аргументувати свою позицію щодо їх розв'язання.

Слайд 1

Дилема 1. Уявіть, що ви Міністр охорони навколишнього природного середовища України й бажаєте зменшити обсяги атмосферного забруднення. Ваші експерти пропонують вам кілька альтернатив. Яку з цих альтернатив ви вважаєте найефективнішою й чому?

а) Підвищити ціни на електроенергію, щоби сприяти більш ефективному її використанню, а відтак — меншому забрудненню.

б) Закрити старі промислові підприємства, що спричиняють значне забруднення атмосферного повітря.

в) Скоротити дозволені рівні атмосферного забруднення, особливо діоксиду Сульфуру, оксидів Нітрогену та викидів пилу.

г) Сприяти впровадженню нових технологій та обладнання для скорочення викидів.

Слайд 2

Дилема 2. Уявіть, що ви працюєте на посаді керівника місцевого водоканалу. Наявне водопостачання не може задовольнити загальних потреб. Які варіанти ви оберете для подолання цієї проблеми й чому?

а) Виробництво потребує значної кількості води.

Ви можете запровадити систему водопостачання із закритим циклом для галузей промисловості з високим рівнем споживання води.

б) Ви можете стимулювати економію води, встановлюючи лічильники води в будинках та офісах. У цьому випадку споживачі платитимуть за ту кількість води, яку вони фактично використали.

в) Господарства використовують пестициди й добрива, що забруднюють водні об'єкти, вода яких використовується для питного водопостачання. Ви можете обмежити використання цих хімікатів.

г) Слід інвестувати в систему водопостачання та вдосконалювати методи управління з метою скорочення витрат води.

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Учням зачитують два протилежні твердження. Вони пропонують варіанти найефективнішого розв'язання проблеми.

1. Вибір побутової техніки

а) Побутова техніка та електроніка китайського виробництва коштують дешево, тому є доступними й популярними.

б) Побутова техніка та електроніка нового покоління коштують дорожче, вони якісні й енергоощадливі, але не всім доступні за ціною.

2. Автозаправна станція

а) Заправка біля твого будинку — Це зручно для власника автомобіля, до того ж на заправці є магазин.

б) Від автомобілів, які приїжджають на заправку, — шум і вихлопи. Це шкідливо для здоров'я.

3. Запах дезодоранту й атмосфера

а) Використання аерозолів — загроза руйнування озонового шару атмосфери.

б) Аерозолі приємно пахнуть і захищають від неприємного запаху поту.

4. Вибір упаковки

а) Пластикові пляшки не можна спалювати, вони не гниють і є забруднювачами довкілля.

б) Пластикові пляшки — дуже зручна й легка тара для використання у промисловості та побуті.

5. Миючі засоби

а) 3 допомогою миючих засобів легко позбутися жиру на посуді та бруду на тілі й у ванній.

б) Хімічні миючі засоби — джерело забруднення води та ґрунту шкідливими речовинами.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Вироблення принципів стратегії виживання людства та розподіл їх у порядку значущості кожним учнем.

Принципи стратегії виживання людства:

1.              Перехід на альтернативні джерела енергії.
2. Раціональне й економне використання природних ресурсів.

3.               Збільшення витрат на охорону природи.

4. Запровадження нових технологій переробки відходів.

5.               Регулювання кількості населення.
6.               Активізація екологічної освіти.

7. Розробка комплексних програм з охорони природи.
8. Виховання екологічного мислення і самого себе як особистості.
9. Відповідальність людей, які через власну некомпетентність чинять згубний вплив на природу.

Учитель. Підсумком нашого уроку будуть звернення і поради учнів нашого ліцею, щодо власного вкладу в збереження біосфери.(демонстрація відео)

Ми потребуємо зміни системи цінностей і протиотрути у нашій свідомості проти того неекологічного споживацького вірусу, яким зараз заражені. Саме до цієї цілі ми повинні рухатися, щоб не лише брати й брати, але й оберігати й давати взамін щось корисне нашій планеті.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний параграф підручника. Виявити екологічні проблеми своєї місцевості та запропонувати шляхи їх розв'язання.