Урок "«Встановлення радянського режиму у 1919 році. Повстанський рух. Отаманщина»

ТЕМА: «Встановлення радянського режиму у 1919 році. Повстанський рух. Отаманщина.»

МЕТА: ознайомити учнів з перебігом подій на Україні у 1919 році, розглянути причини і наслідки повстанського руху та отаманщини на теренах України; навчити розрізняти поняття «воєнний комунізм», «диктатура пролетаріату»; формувати в учнів  вміння конспектувати, складати схеми, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями; виховувати в учнів почуття національної гордості і патріотичності.

ТИП УРОКУ: засвоєння нових знань

ФОРМА УРОКУ: урок з елементами бесіди

МЕТОД УРОКУ: пояснювально-ілюстративний

ОБЛАДНАННЯ: роздатковий матеріал, портрети історичних діячів, карта повстанських рухів, документальний фільм «Непрощені» про Нестора Махно

ЛІТЕРАТУРА: підручник «Історія України» за ред.О.Реєнта, О. Субтельний «Україна. Історія»

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ: УСРР, «радянізація»,Рада Народних Комісарів, ВУЦВК,«диктатура пролетаріату»,«воєнний комунізм», «червоний терор», «колективізація»

ОСНОВНІ ДАТИ :

• 28 листопада 1918 –с творений Тимчасовий радянський уряд України (очолив Християн Раковський)
• 3 січня 1919- більшовики зайняли Харків, сюди переїхав радянський український уряд
• 6 січня 1919- проголошено Українську Соціалістичні Радянську Республіку(УРСС)
• До червня 1919 – Червона армія зайняла більшість територій України.

ПЕРСОНАЛІЇ: Християн Раковський, Нестор Махно

ЕПІГРАФ УРОКУ: «У 1919 році Україну поглинув цілковитий хаос. У новітній історії Європи жодна країна не переживала такої всеохоплюючої анархії, такої запеклої громадянської боротьби, такого остаточного розвалу влади, яких в цей час зазнала Україна. Шість різних армій діяли на її території: українська, більшовицька, біла, Антанти, польська і анархістська…Україна стала краєм, яким було легко заволодіти, але неможливо управляти…»  О. Субтельний.

ХІД УРОКУ:

І.  Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Метод «мозкового штурму»

• Скільки було спроб радянізації до 1919 року на Україні?
• Що відбувалось в Україні під час перших спроб радянізації?(виникали окремі адміністративно-територіальні утворення – республіки, що прагнули проводити власну політику всупереч вказівкам центру – наприклад, Донецько-Криворізька Радянська Республіка; спроба більшовиків захопити владу на Україні легальним шляхом через більшовизацію Рад і вибори не вдалась, тому більшовики використали війська Антонова-Овсієнко, розпочавши війну проти УНР)

• Яких діячів більшовиків ви запам’ятали?(Євгенія Бош, Артем (Федір Сергеєв))
• Що таке «червоний терор»? Ким, коли і де він здійснювався? З якою метою?
• Яку подію, що сталась під час першої спроби радянізації, можна назвати «подвигом в ім’я України української молоді»?(бій під Крутами) Коли він відбувся? (16 січня 1918р.)
• Про які події йдеться у цитаті? « За нових умов Центральна Рада опинилась перед вибором: або підкоритись урядові Леніна, або завершити державну будову, проголосивши українську державу», (Т.Гунчак)  
• Поставте події в хронологічній послідовності: А) бій під Крутами   Б)Початок війни радянської Росії проти УНР    В) проголошення УНР    Г)захоплення більшовиками Києва

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Ознайомлення із епіграфом уроку і постановка запитання до нього:

Як ви вважаєте, чому склалася така ситуація в українських землях?( після ознайомлення з епіграфом вчитель ставить проблемне питання уроку, відповідь учні мають дати після вивчення нової теми)

ПЛАН УРОКУ:

1. Український комунізм.
2. Повстанський рух. Отаманщина.

       ІV. Засвоєння нового матеріалу.

Пояснення нового матеріалу проводиться у формі міні-лекцій вчителя (з використанням електронної презентації), супроводжується роботою учнів з матеріалом підручника, з історичними документами, заповненням схем, що містяться в роздатковому матеріалі)

       V.Закріплення вивченого матеріалу ( за зразками тестів ЗНО).

      VІ.Підсумок уроку. Виставлення оцінок

 VІІ.Домашнє завдання:

1. Вивчити матеріал за §22 підручника за ред..О. Реєнта та конспектом
2. «Уся селянська Україна повстала проти спроби реорганізувати її життя на комуністичний лад». Про який період історії йдеться? Чи згодні ви з цим твердженням Чому? На основі матеріалу параграфа та мапи на карті (ст.. 166 підручника)дайте власний коментар цих подій.
3. Написати історичне есе на тему: « Якби я був сучасником Н. Махна…»

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань.

• Скільки було спроб радянізації до 1919 року на Україні?(1)
• Що відбувалось в Україні під час перших спроб радянізації?(виникали окремі адміністративно-територіальні утворення – республіки, що прагнули проводити власну політику всупереч вказівкам центру – наприклад, Донецько-Криворізька Радянська Республіка; спроба більшовиків захопити владу на Україні легальним шляхом через більшовизацію Рад і вибори не вдалась, тому більшовики використали війська Антонова-Овсієнко, розпочавши війну проти УНР)

• Яких діячів більшовиків ви запам’ятали?(Євгенія Бош, Артем (Федір Сергеєв))
• Що таке «червоний терор»? Ким, коли і де він здійснювався? З якою метою?
• Яку подію, що сталась під час першої спроби радянізації, можна назвати «подвигом в ім’я України української молоді»?(бій під Крутами) Коли він відбувся? (16 січня 1918р.)
• Про які події йдеться у цитаті? « За нових умов Центральна Рада опинилась перед вибором: або підкоритись урядові Леніна, або завершити державну будову, проголосивши українську державу», (Т.Гунчак)  
• Поставте події в хронологічній послідовності: А) бій під Крутами   Б)Початок війни радянської Росії проти УНР    В) проголошення УНР    Г)захоплення більшовиками Києва

3. Повідомлення теми і мети уроку (СЛАЙД 1)

(СЛАЙД 2-3)Ознайомлення із епіграфом уроку і постановка запитання до нього:

? Як ви вважаєте, чому склалася така ситуація в українських землях?( після ознайомлення з епіграфом вчитель ставить проблемне питання уроку. Відповідь учні мають дати після вивчення нової теми)

ПЛАН УРОКУ: (СЛАЙД 4)

1. Український комунізм.
2. Повстанський рух. Отаманщина.

 4.Засвоєння нового матеріалу.

Пояснення нового матеріалу проводиться у формі міні-лекцій вчителя (з використанням електронної презентації), супроводжується роботою учнів з матеріалом підручника, з історичними документами, складанням схем)

І. Український комунізм.

1.1.(СЛАЙД 5- основні дати , вони є і у роздатковому )

1919 рік був в Україні надзвичайно складним. Періодами наступав політичний і економічний хаос. Шість основних політичних військових сил діяли в українських землях: українські на чолі з Дирек­торією, радянські, Антанти, білогвардійські, польські, анархістські.

Другий  прихід більшовиків в Україну ознаменувався відновленням політики «воєнного комунізму» та новою хвилею червоного терору (пригадайте значення цього терміну). Попри всі декларації було знову взято курс на встановлення диктатури, тобто влади, за допомогою якої, на думку одного з більшовицьких лідерів України М. Скрипника, «пануючий клас перемагає опір і боротьбу інших класів, незважаючи на попередні закони. Пролетаріат, завоювавши владу в державі, має всю силу, щоб подолати буржуазію. Він мусить зламати її опір, не звертаючи уваги на всі закони, норми, форми і формальності, що були і є загальновизнані у так званому цивілізованому буржуазному суспільстві». Тобто мета виправдовувала засоби.

Установлення радянської влади в Україні розпочалося наприкінці листопада 1918 р., коли на території РСФРР було сформовано Тимчасовий робітничо-селянський уряд України.

29 листопада було опубліковано Маніфест цього уряду, що проголосив відновлення влади Рад в Україні.

6 січня 1919 р. спеціальним рішенням уряду стара назва держави, прийнята наприкінці 1917 року-на початку 1919р.- УНР,- була замінена на нову – Українську Соціалістичну Радянську Республіку (до прийняття Конституції 1937 р., коли назва дещо зміниться – на УРСР) (звернути увагу на дошку). По­чалось перетворення  державного і суспільно-політичного ладу України за зразком Радянської Ро­сії. Здійснювали ці перетворення більшовики, що свого часу працювали в центральних районах Росії. За вказівкою В.І. Леніна їх сотнями направляли на Україну для налагодження апарату радянської влади, здійснення соціально-економічних та політичних перетворень, оскільки вони мали уже нео­бхідний досвід. Тобто в країні повним ходом почала здійснюватись «радянізація»(звернути увагу на роздатковий матеріал)

29 січня 1919 р. було перейменовано радянський уряд – тимчасовий робітничо-селянський уряд став Радою Народних Комісарів. Головою Раднаркому, за пропозицією Леніна, став Християн Раковський.(СЛАЙД 6)

• Повідомлення учнів про Християна Раковського

Підсумок вчителя: Болгарин, виходець з Румунії, людина виняткової обдарованості і незвичайної долі, автор десятків книг і сотень статей. З дитинства відчував симпатію до Росії і мріяв там працювати. Мрія збулась. Буде працювати очільником Раднаркому УСРР з 1919 по 1923 рік. Спо­чатку поставився вороже до української мови й українську націю називав «вигадкою інтелігентів», але з 1920 почав поступово міняти погляди на національне питання: у 1922 критикував Й.Сталіна, що тоді був наркомом національностей РРФСР. Репресований у 1938 р., засуджений до 20 років заслання, розстріляли 3 жовтня 1941 року, коли німецькі війська підходили до м. Орел.

1.2Робота зі схемами.

Слово вчителя:Взимку 1919 р. на переважній частині України було встановлено радянську владу.  Які органи для управління краєм створювали більшовики?

Прочитати абзац 1 ст. 181 підручника і заповнити схему 1 «Організація владних структур більшовиками» (на СЛАЙДІ 7 - правильне заповнення)

Підсумок: У губернських містах створювалися Ради, у містах і повітах - ревкоми. На селі нова влада опиралася на комітети бідноти (комбіди), створені за російським зразком. Головне своє зав­да­ння органи радянської влади вбачали у доведенні соціалістичної революції до кінця. Планувалася націо­налізація промисловості, вироблення всеохоплюючого законодавства з питань охорони праці, стра­хування, пенсійного забезпечення. Проголошувалася ліквідація поміщицького, куркульського й мо­настирського землеволодінь. Робилися певні кроки у реорганізації шкільної та позашкільної осві­ти, створенні єдиної трудової школи.

Як бачите, нові органи влади формувались «зверху», через Раднарком і ЦК КП(б)У,  а не «знизу», з народних мас, як це декларували більшовики. Кандидати обирались не на демократичній основі(виборах), а за рекомендацією більшовиків, розглядались як опора їх влади на місцях.

Зверніть увагу на словник, на слова «ревком» і «комнезам».

1.2.Прочитати абзац 2 ст. 181 і заповнити схему 2 «Силові структури більшовиків» (на СЛАЙД 8– правильне заповнення)

Розповідь вчителя: 10 березня прийнято Всеукраїнським з’їздом Рад Конституцію УСРР, яка зак­ріпляла владу за робітничим класом. Найвища влада належала Всеукраїнському з’їзду рад. Між з’їз­дами  - Всеукраїнському центральному виконавчому комітету(ВУЦВК), який очолив Г. Петро­вський.

Хоч уряд радянської України мав певну свободу, але в принципових питаннях він підпорядковувався московському керівництву. 7 січня ухвалено постанову про поширення на територію України роз­поряджень уряду РСФРР з питань воєнного будівництва. Українські солдати ввійшли до складу трьох армій, підпорядкованих Реввійськраді Росії. Спільною з Росією була і грошова система, заліз­ниці, поштово-телеграфний зв'язок. 26 березня було укладено угоду про проведення єдиної економічної політики.

Для посилення контролю над господарством усіх радянських республік було необхідно створити єдиний центр. 1 червня 1919 року Всеросійський ЦВК спільно з представниками України, Білорусі, Латвії і Литви проголосив резолюцію про створення військово-політичного союзу республік:

1. Об’єднання військового командування і всіх військових організацій
2. Об’єднання рад народного господарства
3. Об’єднання залізниць
4. Об’єднання фінансів
5. Об’єднання комісаріатів праці.

На початку березня (6-10) 1919 р. відбувся ІІІ з’їзд КП(б)У, який проголосив курс на негайне утвер­дження в Україні диктатури пролетаріату. Більшовики проголошували гасла : «Фабрики – ро­бітникам!», « Земля – селянам!», які були дуже привабливими для робітників і селян. Саме ці гасла Мані­фесту більшовиків, проголошеного 29 листопада 1918 року у Суджі, допомогли більшовикам встановити контроль над Україною. Але досить скоро виявилось, що справжні наміри представників цієї партії в Україні істотно розходяться із змістом Маніфесту.

 «Швидке, рішуче і тверде здійснення економічної диктатури пролетаріату (експропріація капіталістів і поміщиків, передача всіх засобів виробництва і товарообігу у власність Радянської держави, суворий облік і введення трудової дисципліни…»,- це цитата з постанови ІІІ з’їзду КП(б)У. СЛАЙД 9 – агітаційний плакат тих часів.

Що насправді означав такий курс? Насильницьку ломку існуючої в Україні економічної системи, яка ґрунтувалась на товарно-грошових відносинах. Замість неї планувалось ввести прямий (без посередництва грошей) продуктообмін, здійснення якого покладалось на державних чиновників.

У Росії більшовики політику, яка ввійшла в історію як  «Воєнний комунізм» почали запроваджувати ще у 1917 році. З березня 1919 року така політика поширювалась і на Україні.

Що таке «воєнний комунізм»? (визначення – СЛАЙД 10) (учні мають визначення у словниках на роздатковому матеріалі)

 Які основні складові цієї політики? (СЛАЙД 11)- (учні мають на роздатковому матеріалі)

Слово вчителя:В основу діяльності було покладено політику воєнного комунізму, запозичену з практики Радянської Росії: прискорення темпів націоналізації промисловості; згортання товарно-грошових відносин; заміна товарного ринку як універсального регулятора економіки усілякими розкладками, у тому числі продовольчими; прагнення перейти в сільському господарстві від одноосібного до усуспільненого виробництва шляхом створення радгоспів, комун, артілей; запровадження у політичній сфері диктатури пролетаріату як обов'язкової умови перехідного періоду від буржуазної форми до комуністичної. Менше половини конфіскованих поміщицьких земель передавалося селянам, решта - новоствореним комунам, радгоспам тощо. Продзагони безперервно вилучали продовольство у селян у порядку продрозкладки. Було заборонено торгівлю як буржуазний пережиток.

 Ця політика почала здійснюватись на Україні дещо пізніше, ніж у Росії. Розглянемо детальніше деякі складові політики «воєнного комунізму».

• (СЛАЙД 12)11 січня прийнято декрет про націоналізацію підприємств.

Націоналізація – це одержавлення промисловості.(див. роздатковий матеріал) Протягом кількох місяців було передано з приватної у суспільну власність всі великі шахти, металургійні та машинобудівні заводи. Оголошувалась державна монополія на хліб, цукор, чай і сіль.

• Трудові мобілізації — метод здійснення загальної трудової повинності радянською владою. Мобілізації підлягали чоловіки від 18 до 50 років та жінки у віці від 18 до 40 років. Робітників “приписували” до відповідних підприємств та зобов’язували виконувати встановлену норму виробітку. Ті, хто ухилявся від роботи, або самовільно залишав підприємство, підлягали відправці до концентраційних таборів.(СЛАЙД 13 – «Кто не работает-тот не ест!»)

• Заборона приватної торгівлі,скасування товарно-грошових відносин,введення карткової системи розподілу товарів і продуктів,зрівняльна оплата праці продуктами, товарами – це також риси «воєнного комунізму», що не мали підтримки у населення.

Мішочники — люди, які займались дрібною торгівлею продовольством у роки Громадянської війни. Їх переслідувала радянська влада , називала «спекулянтами», часто їх без суду і слідства розстрілювали.

• Початок 1919 року ознаменувався також запровадженням продрозкладки(див. роздатковий матеріал), яку здійснювали продзагони.(СЛАЙД 14)

Продрозкладка - це насильницька  реквізиція (вилучення) продзагонами товарного хліба в селян. Причина - міста Росії та України голодували. (СЛАЙД 15)

 «Другий прихід на Україну супроводжувався, за висловом В.І. Леніна, «хрестовим походом по   хліб,насадженням колективних господарств, репресіями проти класових ворогів»

( З довідника з історії України за ред. С. Крупчана)

На фото-продзагін з робітників Петрограда перед відправкою на пограбування України.

Як здійснювалась хлібозаготівля в Україні?

СЛАЙД 16 Хлібозаготівля на Україні здійснювалась з величезними труднощами. План продрозкладки на 1919 рік передбачав 139 млн пудів хліба, а заготовлено було лише 10,5 млн пудів хліба та 4 млн пудів інших продуктів.

Селянство чинило запеклий опір, оскільки мало здавати до 85% урожаю (!) тому хліб, як правило, доводилось брати силою. Нарком продовольства УСРР О. Шліхтер визнавав, що кожний заготовлений пуд хліба «був окроплений кров'ю».

Мовою історичних документів:

СЛАЙД 17«Без українського хліба утримати під своїм контролем Росію більшовики були не в змозі».

« Загальне становище Катеринославської губернії сумне у всіх відношеннях. Гостра продовольча криза. Безробіття і висока смертність голодних робітників. Робітники, які чекали, що радянська влада пустить заводи, дуже незадоволені»  

( з таємного звіту політвідділу Вищої військової інспекції Червоної армії)

Як вилучали зерно? СЛАЙДИ 18-19-фотофакти

СЛАЙД 20 – листівка-заклик до селян врятувати північ Росії - борців за «власть робочих и крестьян»(ст..182 підручника)

СЛАЙД 21 – агітаційний плакат з закликами виконати пророзкладку.

Питання землі стояло гостро у цей час, селянство вимагало виконання більшовиками гасла «Земля-селянам». Натомість більшовики з початку 1919 року посилили тенденцію до примусової колективізації селянських господарств.(СЛАЙД 22)

Робота з документом і визначення поняття «колективізація»(ст.. 184 підручника)

Чи справді розподіл продовольства здійснювався в інтересах пролетаріату?(СЛАЙД 23)

СЛАЙДИ 24-25-26 – фотофакти

Висновок:Розподіл відбувався за «класовим принципом» : більше – вищим чиновникам апарату, червоноармійцям, робітникам воєнних підприємств, майже нічого – «нетрудовим елементам» та членам їх сімей. Селяни не бажали вступати у колгоспи, радгоспи і комуни, тому чинили шалений опір. Політика більшовиків на селі (як і в містах)ставала непопулярною, незважаючи на спробу Леніна і Раковського переглянути її (половину земельного фонду цукрових заводів передавалось для розподілу між селянами, наголошувалось на принципі добровільності при вступі в колгосп). Тому незабаром, у 1921 році, більшовики змушені будуть згорнути цю політику, опинившись перед загрозою втрати влади, і запровадити Нову економічну політику, яка поєднуватиме елементи централізованої економіки і ринок. Але це у 1921 році.

?Чи можливо це, на вашу думку?(використайте знання з курсу «Економіка»)(за наявності резерву часу)

 ?Чи можна пов’язати поняття «Воєнний комунізм» і «Повстанський рух»?

Що переживав пересічний українець у 1919?

Спробуйте уявити себе на його місці:голод у містах, відсутність можливості купити продукти, навіть якщо були гроші, а у більшості і не було, бо більшість підприємств зупинились в умовах громадянської війни, продовольство розподілялось за картками, і, як ви зрозуміли, не завжди справедливо. На селі – забирали без усякої грошової компенсації те, що селянин нажив важкою працею, та ще й заставляли вступати у колгоспи із своїм реманентом.( тобто одне було причиною, інше-наслідком)Політика «воєнного комунізму» з непопулярними серед населення заходами ще більше посилила дестабілізацію в країні, замість того, щоб вирішити її.

ІІ. Повстанський рух. Отаманщина.

Краще за слова скажуть цифри статистики - ( СЛАЙД 27 )у квітні було зареєстровано 93, у червні – 328, у липні-207 антибільшовицьких виступів. Селяни виступали  під гаслами "Геть комуну!", "За радянську владу без комуністів!". З'явилися десятки озброєних загонів (чисельністю від десятків до кількох тисяч чоловік) на чолі з "батьками", отаманами тощо (Зелений, Огрук, Ангел, Соколовський та інші). Проти більшовиків розпочали також боротьбу військові підрозділи М. Григор'єва й Н. Махна, які перед цим знаходились на їхньому боці. Вся Україна була охоплена отаманщиною( див. словник підручника ст.. 237 і карту на стор.166 підручника). Отамани виступали проти будь-якої вла­ди, оголошуючи «анархію – матір’ю порядку».

Ставало зрозумілим, що уряд Раковського має реа­льну владу лише у містах. Часто повстанці, які не визнавали жодної влади, займалися грабунками. Чи­мало колишніх партизанських загонів, включених до складу Червоної армії, виступили проти біль­шовицького уряду. У середині 1919 р. більшовицький режим в Україні, підточений неда­лекоглядною політикою «воєнного комунізму» та повстанським рухом, поступився місцем теро­ристичній диктатурі денікінців. Стихійний рух українського селянства проти комун та продрозкладки, який біль­шо­вики називали «куркульським бандитизмом» і задіяли для боротьби з ним 30 тис. черво­ноармійців, зростає через реакційну і антинародну політику Денікіна. Повстанці змогли встановити контроль на значній території України.

Найвідомішими отаманами були Зелений (Терпило) та Нестор Махно.(СЛАЙД 28) Це людина – легенда, за висловом одного історика. Завдяки Махно світова громадськість почала цікавитись історією України, саме про нього з’являються перші закордонні монографії тоді, коли ще не було подібних праць про Грушевського, Петлюру, Винниченка. Чим цікава ця особистість?

• Початок фільму «Непрощені»
• Повідомлення учнів про Махно.

Махно (Міхненко) Нестор Іванович (1888—1934) — провідник повсталого революційного селянства Півдня України в роки революції та громадянської війни. Народився в селянській родині в с. Гуляйполе на Катеринославщині. Закінчив два класи початкової школи. Працював у поміщиків, потім робітником. У1906— 1908 pp. — член організації анархістів-комуністів «Спілка бідних хліборобів», у складі якої брав участь в експропріаціях. У1910 р. засуджений до смерті, але плутанина у даті народження (в усіх документах фігурував 1889) дала змогу «неповнолітньому» Махну замінити її довічною каторгою. У 1911—1917 pp. перебував є ув´язненні. Після Лютневої революції 1917 р. Махно повернувся до Гуляй-Поля, де почав власні революційні перетворення: розподілив поміщицьку землю між селянами, створив військовий загін. Не визнавав влади ні Тимчасового уряду, ні Центральної Ради. Влітку 1918 р. очолив боротьбу селян проти німецьких окупантів та П. Скоропадського, потім проти Директорії УНР та денікінців на боці більшовиків. Ідейно стояв осторонь більшовизму і анархізму. Після виступу проти політики «воєнного комунізму» (1919) був оголошений радянською владою поза законом. Неперевершений тактик ведення партизанської війни, одним з перших почав використовувати «тачанки». Поєднував в своїй програмі сучасні йому ідеї анархізму, комунізму і стародавні ідеї козацької вольниці.

• Який рух, з якою метою, де і чому він очолив?

• Що таке анархізм?Чи є він синонімом «безвладдя»?Чи був Махно анархістом?(якщо зумів створити державу у самому центрі охопленої громадянською війною України?)

Анархізм — ідейно-теоретична та суспільно-політична течія, в основі якої — заперечення державного управління суспільством; невизнання авторитету, порядку, дисципліни; свавілля (за О. Д. Бойко)

Анархіз́м ((від - грецьк. anarchia - безвладдя) — суспільно-політична течія, що прагне до максимально можливого визволення особистості, виступає за негайне знищення всякої державної влади шляхом стихійного бунту мас і створення федерації дрібних автономних асоціацій виробників і споживачів (союзи громад). Мета анархізму — створення вільної організації суспільства з інститутами громадського самоуправління, яке обходиться без влади людини над людиною.

Махно в умовах протиборства двох сильних противників в Україні намагався стати «третьою силою» поряд з Директорією і більшовиками. У червні 1919 р. Махно відкрито виступив проти радянської влади. На початку вересня 1919 р. Махно завершив переформування своїх загонів, які було перейменовано в «Революційну повстанську армію України» (махновців; нараховувала біля 80 тис. бійців). Територія, охоплена повстанським рухом – це Катеринославщина, а саме район Гуляйполя (робота з картами на партах) Досить швидко махновський рух набув загальноселянського характеру, про що свідчить зростання чисельності армії Н. Махна (восени 1919 р. за різними джерелами в ній налічувалося від 20 до 100 тис. осіб).

• Як зараз називається Катеринослав?(Дніпропетровськ)

Метою боротьби проголошено захист проти поневолювачів, рух мав велику підтримку серед селянства. Не випадково молодого анархіста називали «батьком». Тричі протягом своєї боротьби Махно шукатиме союзу з більшовиками. Тричі буде розчаровуватись в їх політиці і засобах революційної боротьби, і недарма: після того, як Махно допоможе більшовикам розгромити добре організовану армію Денікіна в Криму, вони зрадять «батька»: повстанська армія буде оточена, з 40 тисяч врятується лише 77 чоловік, серед них і сам отаман. Про долю легендарного Махно і історичні події на теренах України, до яких він причетний, ви дізнаєтесь на наступній парі, переглянувши фільм. Документальна розповідь допоможе вам написати історичне есе «Якби я був сучасником Махна…»

Цікаві факти про Махно (за наявності резерву часу):

• Махно та махновщина є одним з символів світового анархістського руху.
• Він виробив своєрідну тактику ведення партизанської війни і придумав тачанку
• Також написано багато пісень, які оспівують Батька та махновський рух. Є пісні про Махновщину на іспанській мові, польській мові, французькій.
• У 2006 році російський режисер Микола Каптан зняв багатосерійний художній фільм «Дев'ять життів Нестора Махна», в якому Махна зіграв актор Павло Дерев'янко.
• У 1968-ому, коли паризька молодь перейменовувала корпуси Сорбонни на честь Махна, один з рупорів студентського бунту Даніель Кон-Бендит заявив, що "Махновський рух - модель майбутнього ідеального суспільства" .
• Іспанський фільм Néstor Makhno, un campesino de Ucrania
• Іспанський фільм Nestor Makno
• Український фільм http://www.youtube.com/watch?v=HMIJxa2FZwQ
• Висловлювання Махна,які стали крилатими фразами(на дошці зі зворотної сторони)

«Нема партій, …а є купки шарлатанів, які во ім'я власних вигод і гострих відчуттів… знищують трудовий народ.»(пов’язати з сучасністю)

«Благими намірами  устелена дорога до пекла»

Коротка хронологія наступних подій 1919 року на Україні:

• 30 серпня 1919 р. до Києва увійшли війська Директорії, а наступного дня - денікінці.
• Білогвардійський окупаційний режим тривав в Україні з літа до осені 1919 р. Запеклий поборник "єдиної та неподільної Росії" Денікін жорстоко придушував національно-визвольний рух, будь-які прояви українського національного життя, заборонив українську мову, відновив поміщицьке землеволодіння.
• У вересні 1919 р. за наказом Денікіна білогвардійська армія виступила проти українських сил Розгорнулися жорстокі бої. Через епідемію тифу, брак продовольства, спорядження і зброї, неузгодженість дій армії УНР та Української Галицької армії на початку листопада українські частини були затиснуті у так званому "чотирикутнику смерті" - між військами Денікіна, Польщі, Румунії та радянською армією. У армії Петлюри в цей час залишилось всього 2 тис. бійців, в УГА - 4 тис. Інші або загинули в ході бойових дій, або померли від тифу, або були уражені хворобою. Ті, що лишилися живими, рятувались як могли.
• 6 листопада 1919 р. галицький генерал М. Тарновський уклав перемир'я з командуванням білих і перевів своїх бійців під їхнє командування. Президент ЗУНР Є. Петрушкевич виїхав за кордон - у Відень і сформував там уряд республіки. На початку грудня 1919 р. С. Петлюра виїхав до Польщі. Армія УНР під проводом нового командуючого М. Омеляновича-Павленка перейшла до партизанської боротьби в тилу денікінських, а потім радянських військ. З грудня 1919 р. по травень 1920 р. було здійснено перший зимовий похід армії УНР.
• Восени 1919 р. радянські війська, поповнившись свіжими силами, розгорнули наступ проти Добровольчої армії, 16 грудня оволоділи Києвом, а до середини лютого 1920 р. витіснили денікінців з України.
• Об'єднана делегація Західноукраїнської Народної « Республіки і Української Народної Республіки прибула на конференцію у січні 1919 р., однак представники кожної з держав діяли самостійно і неузгоджено. Делегація ЗУНР вимагала зупинення наступу Польщі на Східну Галичину. У липні 1919 р. представники Антанти визнали право Польщі на окупацію Східної Галичини
• 22 січня – День Соборності України. Це свято України, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.
• Та саме в період підготовки, підписання і проголошення так званого “Акту злуки”, на південному-заході сучасної України (на території, що в той час відносилася до Північної Бессарабії) відбувалися інші – зовсім не святкові події. Це були румунська окупація Північної Бессарабії і Хотинське повстання бессарабців, серед яких напевне більшість були українці.

5.Закріплення вивченого матеріалу ( за зразками тестів ЗНО).

7. «Уся селянська Україна повстала проти спроби реорганізувати її життя на комуністичний лад». Про який період історії йдеться? Чи згодні ви з цим твердженням Чому? На основі матеріалу параграфа та мапи на карті (ст.. 166 підручника)дайте власний коментар цих подій.
8. Як ви вважаєте, чому склалася така ситуація в українських землях?(питання до епіграфу –СЛАЙДИ 2-3)

6.Виставлення оцінок.

7.Домашнє завдання:

1. Вивчити матеріал за §22 підручника за ред. О. Реєнта та конспектом
2. «Уся селянська Україна повстала проти спроби реорганізувати її життя на комуністичний лад». Про який період історії йдеться? Чи згодні ви з цим твердженням Чому? На основі матеріалу параграфа та мапи на карті (ст.. 166 підручника)дайте власний коментар цих подій.
3. Написати історичне есе на тему: « Якби я був сучасником Н. Махна…»

• Історичні події 1919-21 рр. і їх вплив на анархістський рух
• Анархія – безвладдя? Чи влада народу?
• Людина-легенда чи бандит?
• Моє ставлення до подій 1919 року на Україні та до історичної постаті Нестора Махно