Урок "Взаємозв’язок глобальних проблем. Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ ст. Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку люства".

Тема:  Взаємозв’язок глобальних проблем. Сталий розвиток – стратегія людства на ХХІ ст.  Роль хімічної науки для забезпечення сталого розвитку  люства.

Мета уроку:

навчальна -  сформувати знання про глобальні проблеми людства; визначити головні загальнопланетарні проблеми та з’ясувати їх суть і  причини виникнення, шляхи розв’язання; привернути увагу учнів о ситуації, що сталася у світі;узагальнити  знання учнів  про роль хімії в житті суспільства, отриманих в процесі вивчення курсу ; формувати в них  розуміння  двоїстої ролі хімії;

       розвиваюча – продовжити розвивати уміння опрацьовувати різноманітні джерела інформації, захищати свою току зору; розвивати в учнів критичне мислення та вміння логічно викладати свої думки;

        виховна –  сприяти виховуванню громадянської позиції з ключових питань глобальних проблем людства; вихованню толерантності, поваги до природи та персональної відповідальності за стан справ у довкіллі;

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.

Форма проведення: інтегрований.

Тривалість: 90 хвилин.

Обладнання: підручник, атлас, контурні карти, кольорові олівці, комп’ютер, проектор, відеоролик.

Очікуванні результати навчально-пізнавальної діяльності:

учень

•  характеризує значення хімії у житті суспільства, збереженні довкілля, для здоров’я людей;
• усвідомлює значення причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;
• обґрунтовує роль хімії у пізнанні хімічних процесів;
• оцінює значення хімічних знань як складника загальної культури людини.

Наскрізні змістові лінії:

Громадянська відповідальність

Значення хімії для розуміння наукової картини світу.

Пропонує і обґрунтовує можливі шляхи подолання глобальних проблем у своєму регіоні.

Здоров’я і безпека

Багатоманітність речовин та хімічних реакцій. Взаємозв’язки між речовинами та їхні взаємоперетворення.

Екологічна безпека і сталий розвиток

Хімія та екологія.

 

 

Мислити глобально – діяти локально!

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Активізація опорних знань і чуттєвих уявлень учнів

Прийом «Асоціативний кущ» ( завдання учнів записати все, що вони знають про сталий розвиток»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 (На дошці : Дошка розділена навпіл: з одного боку гарна природа, здорові щасливі люди, гармонія. На іншій стороні дошки: знівечена природа, викиди, смог, тощо.  Посередині -   знак питання та плакат з епіграфом:

«Кому загрожує небезпека? Вам. Хіба ви не бачите, що перед Вами терези, на одній шальці яких Ваша могутність, на іншій – Ваша відповідальність.»

            В. Гюго «Людина, яка сміється»

Вступне слово вчителя географії

            В історії людства є певні ритми. Ще Емпідокл писав: «Світ перебуває в постійному хитанні від ненависті до любові і від любові до ненависті». Кожній епосі властивий дух, кожна епоха ставить завдання і кожна епоха розв’язує по-своєму питання про мету і сенс буття. Ми живемо на межі епох, в апокаліптичний момент людства.

            Килим біосфери, що колись був яскраво розшитий, все більше починає нагадувати яскраву ганчірку, об яку довго витирали ноги. Біосфера протерта на всіх поверхах – в озоновому шарі – дірки, замість буйних степів панують убогі пустелі. І навіть на нижньому, підземному поверсі, де живуть бактерії - хемотрофи, пустота, на місці викачаної нафти.

            Все частіше звучать вислови про те, що у всьому винна хімія. Можна сказати, що виникла нова хвороба, яку  називають «хемофобія» -  хворобливий стан людини, викликаний страхом хімічного отруєння забрудненим повітрям, предметами хімізованого побуту, промисловими викидами тощо.

Сьогодні наше з Вами завдання з’ясувати причини цим явищам, процесам.

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку ( завдання уроку ставляться разом з усіма учнями і записуються на дошці)

План уроку

1. Взаємозв’язок глобальних проблем людства

2.Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні.

3.Сталий розвиток суспільства. Етапи формування стратегії сталого розвитку.

4.Складники сталого розвитку.

5. Основні положення концепції сталого розвитку. Україна і сталий розвиток.

6. Роль хімії в повсякденному житті і в розв’язанні глобальних проблем.

V. Узагальнення й систематизація знань

Вчитель географії

1. Взаємозв’язок глобальних проблем людства

Історична своєрідність і соціальна унікальність глобальної ситуації, що склалася на порозі третього тисячоліття, владно зажадали від людства високу моральну відповідальність і безпрецедентних практичних дій як у внутрішній політиці окремих країн, так і в міжнародних відносинах, як у взаємодії суспільства з природою, так і у взаєминах між самими людьми.

Всі глобальні проблеми сучасності тісно пов'язані один з одним і взаємно обумовлені, так що ізольоване вирішення їх практично неможливо. Так, забезпечення подальшого економічного розвитку людства природними ресурсами свідомо припускає запобігання наростаючого забруднення навколишнього середовища, інакше це вже в доступному для огляду майбутньому призведе до екологічної катастрофи в планетарних масштабах. Саме тому обидві ці глобальні проблеми справедливо називають екологічними і навіть з певним підставою розглядають як дві сторони єдиної екологічної проблеми. У свою чергу, цю екологічну проблему можна вирішити лише на шляху нового типу економічного розвитку, плідно використовуючи потенціал науково-технічної революції, одночасно запобігаючи її негативні наслідки.

В уявленні деяких вчених взаємозв'язок і взаємозумовленість глобальних проблем утворюють певний "порочне коло" нерозв'язних для людства лих, яких або взагалі не можна уникнути, або єдиний порятунок від них полягає в негайному припиненні економічного зростання і зростання населення. Такий підхід до глобальних проблем супроводжується різними песимістичними прогнозами майбутнього людства. У 70-80-ті роки на Заході було опубліковано чимало похмурих пророцтв, заснованих на переконанні в нездатності людства дозволити глобальні проблеми. Автор одного з них, американський соціолог Р. Л. Хейлбронер, пророкуючи під впливом перших доповідей Римському клубу впадіння людства в нове варварство на спустошеною планеті, песимістично заявляв: "І якщо під питанням:" Чи є надія у людини? "- Ми маємо на увазі можливість впоратися з викликами, які кидає нам майбутнє, без жахливої розплати, то напрошується відповідь: "Такий надії немає!"

2.Роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв’язуванні.

Вчитель географії

Знаменною рисою розвитку людського суспільства в ХХ ст. є зміцнення взаємозв'язків і взаємозалежності країн і народів як тенденція, історично обумовлена вимогами НТР, розвитком міжнародного співробітництва, появою глобальних проблем, особливо посилилася у другій половині ХХ і на початку ХХІ століть, породивши велику кількість різноманітних міжнародних організацій

Робота в групах

Завдання для груп:

1. Розшифрувати абревіатуру організацій, звернути увагу на причини утворення і фінансування

2. Розкрити значення організації для вирішення глобальних проблем людства

3. Намалювати абревіатуру організації

Матеріали для роботи в групах.

 Додаток 1.

Прийом «Картографічна лабораторія»

2. Концепція сталого розвитку

Розповідь вчителя  хімії

Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їх результати та вибрати найбільш оптимальний.

Водночас з'явились дослідження американського вченого Н. Джорджеску-Рогена, який пов'язує розвиток економіки з природними обмеженнями та робить спроби поєднати термодинаміку з економікою довкілля. Дослідження Н. Джорджеску-Рогена проводились незалежно від К. Боулдинга, який у 1966 р. був визнаний за обґрунтування довкільних проблем принципу рівноваги речовини, а також від Г.Айреса і Л.Кохрсена, які використовували підхід балансу матеріалів та вхідних і вихідних системах.

Варто відзначити, що досягнення оптимального варіанта розвитку декларують ряд країн, у кожної країни свій шлях розвитку. В одних цей шлях «тільки починається, у інших вже розпочався, треті вже стали на шлях сталого економічного розвитку (США, Японія, країни Європейського Союзу)». Існує багато і таких країн, яким не до сталого розвитку і вони його не сприймають. На перше місце вони ставлять одну стратегічну мету — вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються до інших держав та їхніх регіонів. Досягти сталого розвитку регіонів надзвичайно важко, адже близьке сусідство з іншими державами формує загрозу екологічної небезпеки, а глобалізація, що стрімко набрала обертів, сприяє утворенню та загостренню економічних та соціальних небезпек, що зрештою торкаються регіонального розвитку.

3. Сталий розвиток суспільства. Етапи формування стратегії сталого розитку

Прийом «Випереджувальне завдання»

4. Складники сталого розвитку

Робота в групах (Учні об’єднуються в 5 міні-груп, спосіб поділу на міні-групи на вибір вчителя)

5. Основні положення концепції сталого розвитку. Україна і сталий розвиток

 Перегляд відеоролика https://www.youtube.com/watch?v=kphgfKDIXlM 

Метод «Гронування»

Цілями сталого розвитку для України мають стати:

1)Соціальна справедливість

2) Економ. прогрес

3) Відтворення природи

4)Раціональне ресурсокористування

5)Демографічна стабільність

6) Добробут (запровадження єдиних соц. стандартів)

7)Освіта

8) Міжнародне співробітництво.

Самостійна робота з підручником ( виписати з підручника головні принципи концепції сталого розвитку)

Прийом «Практичне застосування»

1. Навести приклади впровадження концепції сталого розвитку на практиці

Можливі варіанти:

• Будівництво доріг, будівель має супроводжуватися відповідним зростанням зелених насаджень — щоб не погіршувати стан довкілля.
• Зростання виробництва зерна не повинно супроводжуватися виснаженням чи іншим погіршенням якості ґрунту.
• Видобування корисних копалин (наприклад металевих руд, вугілля) має супроводжуватися створенням підприємств, що не залежать від цього видобутку. Таким чином, щоб після вичерпання майбутні покоління (а часто й поточні) не мали економічних проблем.
• У приватному сенсі — заробітна плата повинна компенсувати витрати на відновлення здоров'я, погіршене через виконувану роботу.
• Медичні препарати та хірургічні операції повинні не лише вирішувати поточну проблему, але й не призвести до погіршення стану здоров'я пацієнта у майбутньому, часто це включає і здоров'я наступних поколінь.
• Навчання та використання праці жінок не повинне приводити до відмови від виконання основного обов'язку — народження дітей. Фактично найбільша шкода, яка може бути завдана майбутнім поколінням — це пряме їх знищення.

Прийом «Картографічна лабораторія» (позначити на контурні карті країн, які запроваджують концепцію сталого розвитку)

6. Роль хімії в повсякденному житті і в розв’язанні глобальних проблем

Слово вчителя хімії

Екологічні проблеми сучасного світу традиційно пов'язують з хімією. Насправді за ступенем негативного впливу на навколишнє середовище хімічна промисловість знаходиться на четвертому місті, слідом за теплоелектростанціями, чорною і кольоровою металургією, транспортом. У той же час, це єдина галузь промисловості, яка здатна очищувати довкілля. Саме хімія створює димоочисні фільтри, регенерує забруднену воду і грунт, знешкоджує розлиту нафту тощо.

Природні матеріали, що використовуються у виробництві промислових продуктів, називаються сировиною.
Природа, що нас оточує, здається, є невичерпною коморою, з якої промисловість бере сировину. У міру розвитку науки і техніки дедалі більше нових корисних копалин використовується для добування продуктів виробництва, з'являються нові види сировини, розширюється сировинна база промисловості.
У зв'язку з бурхливим розвитком промисловості у XX ст. різко збільшився обсяг добування й переробки корисних копалин. За останні 40 років багатьох корисних копалин було видобуто більше, ніж за всю історію людства. Тепер у світі щорічно вилучається й переробляється 100 млрд. т гірських порід. А в хімічному виробництві як сировину використовують не лише гірські породи. Це призводить до того, що багато які сировинні джерела швидко виснажуються, внаслідок чого й виникає сировинна проблема. Уже тепер багато країн відчувають гостру нестачу окремих видів сировинних ресурсів, В Україні, наприклад, не вистачає такої горючої мінеральної сировини, як нафта і природний газ.
Невідповідність між запасами і споживанням деяких видів сировини висуває проблему її бережливого й раціонального використання. У зв'язку з цим хіміки ставлять перед собою такі найголовніші завдання:
1) розвідування й застосування дешевої сировини, нових видів альтернативних сировинних матеріалів;
2) комплексне використання сировини;
3) розробка нових ефективних методів рециркуляції, тобто багаторазового використання різних видів сировини, наприклад металів;
4) використання відходів як сировини.
Останнім часом хіміки намагаються застосовувати місцеву сировину. Це вигідно, оскільки не вимагає витрат на далекі перевезення.
Історія розвитку хімічної промисловості знає чимало прикладів, коли та чи інша речовина з пустої породи або відходів виробництва перетворювалася на цінну сировину. Наприклад, хлорид калію КСІ наприкінці минулого сторіччя був пустою породою під час добування кухонної солі з сильвініту. Тепер сильвініт переробляють з метою вилучення з нього хлориду калію КСІ для виробництва цінних мінеральних добрив, а хлорид натрію перетворився на відходи.
Багато рідкісних металів раніше не знаходили застосування через їх промислову недоступність, але потреби в цих металах атомної енергетики, мікроелектроніки, радіотехніки, космічної техніки, які сьогодні визначають науково-технічний прогрес, зробили можливим промислове добування розсіяних елементів.
Комплексне використання сировини спрямовується на застосування всіх її головних частин для добування корисних продуктів або матеріалів. Це означає, що з одного виду сировини можна добути велику кількість різних продуктів. Наприклад, нині деревина використовується не лише як джерело виготовлення меблів, а й як джерело величезних матеріальних цінностей.
Хіміки відповідають за раціональне використання сировини, її комплексну переробку, ліквідацію відходів, багато з яких завдають непоправної шкоди довкіллю та здоров'ю людини. Отже, розробка нових способів комплексного використання сировини має величезне значення.
Хімія має велике значення і в розробці способів переведення речовин, що прореагували, у початковий стан для їх повторного використання (рециркуляція, регенерація сировини).

VІ. Повторення та систематизація

Гра «Доміно» ( приклади впровадження концепції сталого розвитку складають з двох частин, завдання учнів скласти логічні пари)

Будівництво доріг, будівель має супроводжуватися відповідним зростанням зелених насаджень.	але й не призвести до погіршення стану здоров'я пацієнта у майбутньому, часто це включає і здоров'я наступних поколінь.
Медичні препарати та хірургічні операції повинні не лише вирішувати поточну проблему,	щощоб не погіршувати стан довкілля
Зростання виробництва зерна не повинно	компенсувати витрати на відновлення здоров'я, погіршене через виконувану роботу.
У приватному сенсі — заробітна плата повинна	Су  супроводжуватися виснаженням чи іншим погіршенням якості ґрунту

 

Прийом «Рольова гра» (учні витягують карточки на яких записано різні професії. Завдання учнів: розкрити значення досягнень і відкриттів хімії, для людей даних професій.)

Професії: Хімік-науковець, інженер, хірург, стоматолог, домогосподарка, еколог, економіст, інженер- теплоенергетик, агроном, ветеринар, пожарник.

Метод «Прес»

«Якби я був директором металургійного комплексу»

Уявіть, що кожен з вас – директор металургійного підприємства

• Що б ви зробили, щоб добитися ефективності роботи галузі? Свої пропозиції аргументуйте.

VІІ. Підсумки уроку

Прийом «Цікаві факти»

• Без нинішньої атмосфери, створеної парниковим ефектом, середня температура на нашій планеті була б -15 градусів за Цельсієм.

• Природний вміст вуглекислого газу в атмосфері змінювалося протягом історії між 180 і 300 частинами до мільйону (проміле). Сьогодні рівень СО₂ коливається на позначці в 380 проміле, що на 25% більшому, ніж найвищий показник в природному середовищі.

• 2005 рік був найтеплішим за всю історію спостережень, 1998 і 2007 відходять на друге місце за температурним показаннями в цілому. Вісім найтепліших років на пам'яті людства були з 1998 року по 2005.

• Вчені пророкують підвищення середньої глобальної температури на 2,5 градуса до 2100 року. В епоху пліоцену (1,8 мільйона років тому), коли температура Землі була еквівалента сьогоднішньої, рівень моря був на 3,5-4,5 метра вище.

• Геологи вважають, що рівень моря може піднятися на 20-60 сантиметрів до кінця сторіччя, якщо нинішні тенденції потепління будуть продовжуватися.

• Кількість білих ведмедів різко скоротилося, і вони вже фактично зникли з природного середовища існування, причому ніякі зміни не можуть врятувати ситуацію. Учені підрахували, що близько 20-25 тисяч особин білих ведмедів усе ще залишилися жити в дикій природі.

• Перші примусові переселення у зв'язку з наслідками зміни клімату відбулися в 2007 році, коли 100 жителів тихоокеанського острова тегу були евакуйовані у зв'язку з підвищенням рівня моря та подальшим затопленням.

• Перший пік значного підвищення температури припав на період з 1900 по 1930 рік, а другий є постійним підвищенням температури, починаючи з 1970-х років.

• З 1950 року арктичні льоди скоротилися на 15%, а середньорічна тривалість існування льоду в озерах і річках північної частини планети зменшилася на два тижні.

• Арктичні крижані покриви дуже швидко зникають, і вчені вважають, що Арктика почне показувати свої перші грунтові покриви вже на початку 2040 року.

• У 1910 році, національний парк Глейшер в штаті Монтана мав у своєму розпорядженні 150 льодовиків, сьогодні з них залишилося всього лише 27.

• Площа пустель у всьому світі зростає в результаті підвищення температури. В кінці 2007 року, Австралія втратила 25% врожаю у зв'язку з опустелюванням земель.

 Прийом «Шкала думок»

– Чи досягли ми очікуваних результатів?

– Що було найцікавішим на уроці?

 Підсумкове слово вчителя географії

Сьогодні людство стоїть перед вибором: або воно мобілізує всю силу сучасної науки і техніки, щоб з їх допомогою швидко вирішити всі проблеми нашого часу, або деградацію біосфери зупинити буде вже неможливо. І нашу сьогоднішню зустріч я хотіла б завершити такими словами:

Звертаюся до Вас, я люди!

Планета Ваша я – Земля!

У мене є своє багатство,

Ліси, луги, поля, моря!

Для вас я дім цей збудувала,

І зараз живите ви в ньому!

Шануйте дар мій цей безцінний

Як дівчина шанує свою вроду!

Я хочу, щоб поля родили,

Та хліб у вас був на столі!

Щоб були ситі усі люди!

На всій планеті, на Землі.

Щоб чисті ріки омивали,

Красиві, гарні береги,

Ліси, щоб буйно вирували!

Ви бережіть мої ліси!

Наказ даю я Вам важливий!

Любіть мене, як рідну матір,

Плекайте Ви людську колиску,

Планету треба захищати!

VІІІ. Домашнє  завдання

Повторити матеріал уроку

Додаток 1.

  1. Система ООН у вирішенні продовольчої, екологічної і ряду інших глобальних проблем

В сучасній системі міжнародних відносин важливе місце належить Організації Об'єднаних Націй, яка, по суті, є першим в історії механізмом широкої багатогранної взаємодії різних держав з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, сприяння економічному і соціальному прогресу всіх народів. За більше ніж 60 років свого існування ООН перетворилася на невід'ємну частину міжнародної структури. Членами ООН є різні за економічними системами та регіонами планети держави, які пов'язують з її діяльністю вирішення хвилюючих проблем. Не буде перебільшенням відзначити, що жодна подія в світі не залишається поза увагою ООН.

Характерною рисою нинішнього міжнародного процесу є посилення ролі ООН та інших міжнародних організацій, як інструментів надходження балансу інтересів держав і формування консенсусу у найважливіших напрямках загальнолюдської діяльності. В цих організаціях, які являють собою розгалужену систему взаємодії держав, здійснюється обмін досвідом і колективне опрацювання передових стандартів у всіх сферах.

Система ООН - сама організація та різні, пов'язані з нею організації - вживає єдиних глобальних зусиль, направлених на економічний та соціальний розвиток найменш розвинених країн за допомогою різних програм, присвячених вирішенню проблем - від технічної співпраці до скликання міжнародних конференцій і від планування всебічного розвитку до здійснення конкретних проектів в окремих галузях, таких як торгівля, промисловість та сільське господарствоДля того, щоб допомогти урядам закласти більш ефективну основу для діяльності з метою розвитку, ООН сприяє у підготовці національних планів розвитку, спрямованих на забезпечення збалансованого економічного та соціального прогресу і найкращого використання людських, матеріальних та фінансових ресурсів. Вона надає допомогу країнам, які розвиваються в мобілізації засобів, необхідних для фінансування програм розвитку, як шляхом збільшення їх власних доходів від експорту, так і за допомогою залучення зовнішнього капіталу.

Разом із завданнями подолання економічного відставання країн третього світу, велике місце в діяльності міжнародних організацій займає вирішення продовольчої проблеми. Глобальною проблемою людства, пов'язаною з продовольством, займається Продовольча і сільськогосподарська організація ООН - ФАО (Food and Agriculture Organization). Це особливе агентство ООН, яке засноване 16 жовтня 1945 для боротьби за здійснення одного з ключових прав людини, - права на гідне харчування.

Головні задачі організації:

збір інформації і статистичних даних про харчування в різних країнах;

програми допомоги голодуючим;

розвиток ветеринарної медицини і боротьба з епідеміями серед сільськогосподарських тварин;

розповсюдження освіти серед фермерів, риболовів, кулінарів і харчовиків різних країн;

розробка харчових стандартів і рекомендації по їх впровадженню у всьому світі.

Останнє завдання ФАО виконується спільно з ООН, ВОЗ і міжурядовими організаціями. ФАО і ВОЗ створили для цього об'єднану комісію "Кодекс аліментаріус", яка виробляє обґрунтовані (з медичної і технічної точок зору) норми застосування пестицидів, інсектицидів і харчових добавок.

Стандарти ФАО носять рекомендаційний характер і не є обов'язковими до дотримання на території держав-членів. Але країна, яка не дотримує їх, накликає на себе докір в зневазі міжнародними нормами. Як правило, в багатьох країнах вимоги до змісту хімікатів і харчових добавок вище, ніж в нормативах ФАО.

Організація налічує 189 країн членів, одним з них, разом з країнами Європи, є Європейський Союз. Україна приєдналася до ФАО листопаді 2003 року.

В умовах світової фінансово-економічної кризи в лютому 2009 року в Мадриді пройшла міжнародна зустріч, яку організувала ООН з проблеми продовольчої безпеки. В ній взяли участь представники 126 країн світу. Вони схвалили ініціативу створення нової міжнародної організації - Глобального союзу для розвитку сільського господарства і продовольчої безпеки.

І лише в 1972 р. в Стокгольмі була скликана перша в історії міжнародна конференція ООН з навколишнього середовища, на якому була прийнята Декларація, яка містить 26 принципів і 120 рекомендацій урядам по актуальних питаннях екологічної політики.

Одночасно, рішенням Генеральної Асамблеї ООН була створена Програма ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) - спеціалізована міжнародна організація.

Асамблея надала ЮНЕП широкі повноваження, для реалізації яких були створені Рада керівників в складі 58 держав-членів, Міжустановча рада ООН по координації діяльності в області навколишнього середовища і добровільний фонд в 100 млн. дол. на перші п'ять років. Головне завдання ЮНЕП полягало в керівництві програмами і проектами, забезпеченні узгодженої діяльності міжнародних організацій як в системі ООН, так і поза нею, яка направлена на відновлення і охорону природного середовища.

За роки свого існування ЮНЕП перетворилася на авторитетну організацію, яка внесла крупний внесок до розвитку міжнародної екологічної співпраці. Вона зуміла привернути увагу урядів до таких гострих проблем, як забруднення повітря і води, збезлісення, наступ пустель, порушення озонового шару Землі, режим регіональних морів. Їй належить провідна роль в розробці ряду глобальних регіональних стратегій і програм. ЮНЕП виступила координатором і головним спонсором екологічних програм і проектів, які виконуються продовольчою і сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Всесвітньою організацією охорони (ВОЗ) здоров'я, організацією ООН по наданню допомоги при стихійних лихах (ЮНДРО), Міжнародною організацією праці (МОП), Організацією ООН з освіти, науки такультурі (ЮНЕСКО) і поряд інших.

Важливою функцією ЮНЕП є глобальна оцінка стану навколишнього середовища і природних ресурсів, інформування про це урядів і населення. Її зусиллями створені Глобальна система моніторингу навколишнього середовища, що працює на основі отримуваних з космосу даних, що стосуються населеності Землі, програма "Земний патруль", що передбачає збір і оцінку поточних даних про стан навколишнього середовища, Глобальна інформаційна база даних про ресурси Землі. Під керівництвом ЮНЕП ведеться розробка Глобальної програми оцінки екологічних погроз і риски для населення на глобальному і регіональному рівнях.

ЮНЕП з'явилася ініціатором і організатором багатьох міжнародних конференцій і зустрічей керівників урядів по екологічних і тісно пов'язаних з ними проблемах світового розвитку. За останню чверть століття відбулося декілька десятків такого роду форумів ООН. Їх значення полягає в тому, що вони дозволяють урядам не тільки оцінювати стан економічної, соціальної, екологічної, демографічної ситуації в світі, але і виробляти конкретні програми дій на роки вперед.

Деякі досягнення ООН по захисту навколишнього середовища:

- Кіотський протокол до Конвенції про зміну клімату 1997 року направлений на уповільнення процесу глобального потеплення. В 2004 році він отримав юридичну силу. Цей протокол зобов'язує країни до 2012 року скоротити об'єм викидів небезпечних парникових газів на 5,2 відсотка.

- Декларація і програма дій із забезпечення стійкого розвитку малих острівних держав 1994 року приписує країнам прийнять конкретні заходи на користь 40 малих острівних держав для сприяння їх соціально-економічному розвитку. Багато малих островів мають вельми обмежені ресурси і через це не змогли скористатися плодами глобалізації.

- Конвенція по боротьбі із запустинюванням 1994 року направлена на вирішення проблем, пов'язаних з надмірною культивацією, збезлісенням, надмірним випасом і недостатнім зрошуванням. Під загрозою запустинювання знаходиться чверть території планети. Із-за зниження продуктивності сільськогосподарських і пасовищних угідь засобів для існування можуть позбутися більше 1 мільярда людей в більш ніж 100 країнах.

- Конвенція Організації Об'єднаних Націй про біологічну різноманітність 1992 року направлена на захист і збереження різноманітності тварин і рослин, необхідних для виживання людства [13].

Важливу роль грають міжнародні організації у вирішенні енергетичної проблеми. Серед них міжнародне агентство ООН по атомній енергії (МАГАТЕ) і інші міжнародні організації. Вони займаються не тільки поточними питаннями розвитку енергетики, але і проблемами її глобального розвитку. Прогнози, що готуються ними, дозволяють повніше представити майбутнє енергетики і наслідки можливих рішень по розвитку енергетичного порядку.

2 Роль міжнародних фінансових організацій у вирішенні глобальних проблем

Нинішній стан валютно-фінансової кредитної галузі та її перспективу неможливо уявити без урахування важливої ролі валютно-фінансових організацій системи ООН. Їх членами є більше ніж 170 країн світу, а їх фінансова база перевищує сумарні ресурси всіх інших спеціалізованих установ ООН та регіональних банків розвитку.

В останні десятиліття діапазон компетенції Банку значною мірою розширився. Поступово він разом із МВФ перетворився із здебільшого фінансової установи в головний світовий центр опрацювання та апробації стратегії розвитку. Посередницька роль Банку в прибутковому та надійному розміщенні капіталів відступила, а на перше місце вийшла участь Банку в забезпеченні економічної та політичної стабільності в світі. А вона значною мірою залежить від стабільності внутрішнього розвитку в країнах "третього світу

3 Міжнародні організації в системі світової торгівлі і їх внесок у вирішення ряду глобальних проблем

Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (система ГАТТ-СОТ).

15 квітня 1994р. була підписана угода про заснування Світової організації торгівлі.

Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою міжнародної торгівлі за період, що минув з кінця Другої світової війни, що реалізувала у сучаснішій формі спробу створення Міжнародної організації торгівлі (МОТ) у 1948 р. Цим було завершено формування основного комплексу універсальних договорів системи ГАТТ, що дозволяє говорити про створення нового глобального правового порядку в галузі торговельних, тарифних, митних, інвестиційних та інших сфер міжнародних економічних відносин, до якого держави-члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років. Сторонами, що підписали угоду про заснування Світової організації торгівлі, визначено, що головною умовою набуття членства у СОТ є відповідність національного законодавства базовим стандартам і нормам, що містяться в угодах системи ГАТТ/СОТ, метою яких є забезпечення кожному її члену безпечного і передбачуваного міжнародного торговельного середовища та продовження лібералізації торгівлі, сприяння економічному зростанню і розвитку. При цьому правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, вигодами членства та зобов'язаннями, а СОТ виконує роль міжнародного форуму для торгових переговорів, врегулювання торговельних суперечок торговельного "суду"), постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.

Питання ослаблення протекціонізму в зовнішній торгівлі сільськогосподарською продукцією є одним з головних в діяльності СОТ. Важливе місце в основоположних документах займає угода по сільському господарству, яка припускає переклад всіх нетарифних бар'єрів в тарифні еквіваленти і поступове зниження тарифів. Найменш розвинені країни взагалі звільняються від зобов'язань.

4.  Співробітництво держав на регіональному рівні у вирішенні глобальних проблем

В останні роки серйозні зусилля по рішенню глобальних проблем на регіональному рівні здійснюються різними регіональними організаціями держав. Найактивніше в цьому напрямі діють європейські організації. Зокрема, учасники сесії Європейської Ради в квітні 1990 р. прийняли спеціальну Екологічну програму. В ній керівники держав і урядів Європейського Співтовариства визнали особливу відповідальність за стан навколишнього середовища як перед власними громадянами, так і перед світом. Вони зобов'язалися активізувати зусилля по захисту і поліпшенню природного середовища в рамках, як самого співтовариства, так і всього світу. Визнання більш ширшої відповідальності за рішення однієї з головних і найбільш могутніх регіональних груп і угрупувань в світі, має принципове значення для розширення співпраці на глобальному рівні, надання конкретної допомоги країнам третього світу і вирішення їх труднощів.

Мета таких планів - забезпечити гарантоване право громадян на чисте і здорове навколишнє середовище, особливо в тому, що стосується:

- якості повітря;

- річок, озер, прибережних і морських вод;

- якості продуктів і питної води;

- захисту від шумів;

- захисту від зараження гранту, від ерозії гранту, від запустинювання;

- збереження місць існування флори і фауни, ландшафтів і інших елементів природної спадщини;

- якості зручностей житлових районів.

В 1991 році керівники семи найбільших промислово розвинених країн Заходу прийняли економічну декларацію, в якій передбачалося:

- підготовка ефективного проекту конвенції про зміну клімату, яка містить належні зобов'язання із згадкою всіх джерел і причин викидів, що викликають "парниковий ефект". Всі учасники конференції узяли на себе зобов'язання з проведення в життя конкретної стратегії, направленої на обмеження цих викидів і передбачаючих мір після полегшення адаптації природи;

- виробітку угод по принципах управління, охорони і стабільного розвитку всіх видів лісів, на основі якого буде підготовлена конвенція про загальні принципи. Воно повинне мати форму, прийнятну для країн, що розвиваються, де ростуть тропічні ліси, відповідну меті висновку усесвітньої конвенції про ліси;

- мобілізація фінансових ресурсів для сприяння вирішенню країнами, що розвиваються, екологічних проблем.

Як показує досвід міжнародної співпраці, для підвищення ефективності в справі вирішення глобальних проблем принципово важливим є створення оптимальних, сприятливих параметрів міжнародного середовища.

Додаток 2

Економічна складова

Економічний підхід до концепції стійкого розвитку заснований на теорії максимального потоку сукупного доходу Хікса-Ліндаля, який може бути зроблений за умови, принаймні, збереження сукупного капіталу, за допомогою якого і здійснюється цей дохід. Ця концепція передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних — природо-, енерго- і матеріало-зберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і знищення відходів.

Однак при вирішенні питань про те, який капітал повинен зберігатися (наприклад, фізичний або природний, чи людський капітал) і якою мірою різні види капіталу є взаємозамінними, а також при вартісній оцінці цих активів, особливо екологічних ресурсів, виникають проблеми правильної інтерпретації і розрахунку. З'явилися два види стійкості — слабка, коли мова йде про не зменшуваний в часі природний та виробничий капітал, і сильна — коли повинен не зменшуватися природний капітал (причому частина прибутку від продажу невідновних ресурсів повинна спрямовуватися на збільшення цінності відновлюваного природного капіталу).

Соціальна складова

Соціальна складова стійкості розвитку орієнтована на людину і спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, в тому числі, на скорочення числа руйнівних конфліктів між людьми. Важливим аспектом цього підходу є справедливий розподіл благ. Бажано також збереження культурного капіталу і різноманіття в глобальних масштабах, а також повніше використання практики стійкого розвитку, наявної в не домінуючих культурах. Для досягнення стійкості розвитку, сучасному суспільству доведеться створити ефективнішу систему ухвалення рішень, що враховує історичний досвід і заохочує плюралізм. Важливо досягнення не тільки внутрішньо, а й міжпоколінної справедливості. У рамках концепції людського розвитку людина є не об'єктом, а суб'єктом розвитку. Спираючись на розширення варіантів вибору людини як головну цінність, концепція сталого розвитку передбачає, що людина повинна брати участь у процесах, які формують сферу її життєдіяльності, сприяти прийняттю і реалізації рішень, контролювати їх виконання.

Екологічна складова

З екологічної точки зору, сталий розвиток має забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем. Особливе значення має життєздатність екосистем, від яких залежить глобальна стабільність всієї біосфери. Більш того, поняття «природних» систем і ареалів проживання можна розуміти широко, включаючи в них створене людиною середовище, таке як, наприклад, міста. Основна увага приділяється збереженню здібностей до самовідновлення і динамічної адаптації таких систем до змін, а не збереження їх у деякому «ідеальному» статичному стані. Деградація природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища і втрата біологічного розмаїття скорочують здатність екологічних систем до самовідновлення.

Єдність концепцій

Узгодження цих різних поглядів та їх переклад на мову конкретних заходів, які є засобами досягнення сталого розвитку — завдання величезної складності, оскільки всі три елементи сталого розвитку повинні розглядатися збалансовано. Важливі також і механізми взаємодії цих трьох концепцій. Економічний і соціальний елементи, взаємодіючи один з одним, породжують такі нові завдання, як досягнення справедливості всередині одного покоління (наприклад, щодо розподілу доходів) та надання цілеспрямованої допомоги бідним верствам населення. Механізм взаємодії економічного та екологічного елементів породив нові ідеї щодо вартісної оцінки та інтерналізації (обліку в економічній звітності підприємств) зовнішніх впливів на навколишнє середовище. Нарешті, зв'язок соціального та екологічного елементів викликала інтерес до таких питань як внутрішньопоколінна і міжпоколінна рівність, включаючи дотримання прав майбутніх поколінь, та участі населення в процесі прийняття рішень.

Індикатори

Важливим питанням у реалізації концепції сталого розвитку — особливо у зв'язку з тим, що вона часто розглядається як така що еволюціонує — стало виявлення її практичних і вимірюваних індикаторів. У цьому напрямку зараз працюють як міжнародні організації, так і наукові кола. Виходячи з вищевказаної тріади, такі індикатори можуть пов'язувати всі ці три компоненти і відображати екологічні, економічні та соціальні (включаючи психологічні, наприклад, сприйняття сталого розвитку) аспекти.