Урок "Які взаємини організмів між собою та неживою природою на луках і городах"

Які взаємини організмів між собою та

неживою природою на луках і городах

Мета: дати учням розуміння того, які види організмів проживають на луках і в городах, включаючи рослини, тварини, гриби та мікроорганізми, ознайомити зі специфічними взаєминами між цими організмами та їх неживою довкіллям, вивчити взаємозв'язки між рослинністю та тваринами на луках та в городах, розглянути проблеми та виклики, з якими зіштовхуються екосистеми луків і городів через людську діяльність, підкреслити важливість збереження цих природних середовищ та раціонального використання їх ресурсів для забезпечення сталого розвитку та підтримки біорізноманіття, розвивати учнівське усвідомлення відносно важливості збереження та збалансованого використання цих екосистем для забезпечення їхнього тривалого існування. Продовжувати формувати логічне та критичне мислення, розвивати увагу, пам’ять, уміння робити логічні висновки. Виховувати пізнавальний інтерес та бережливе ставлення до природи.

Очікуванні результати: учні розуміють та описують взаємини між організмами на луках і в городах, включаючи взаємодію рослин з тваринами, конкуренцію за ресурси, взаємодію з ґрунтом та кліматичними умовами, усвідомлюють важливість біорізноманіття та різноманіття видів у підтриманні екологічної рівноваги на луках і в городах, розрізняють природні процеси, які відбуваються на луках та в городах, та їхні впливи на організми та неживу природу, аналізують та роблять висновки про вплив людської діяльності на екосистеми луків і городів, такі як забруднення води, знищення природних середовищ, втрата біорізноманіття тощо.

Методи навчання: індивідуальне та фронтальне опитування, розповідь з елементами бесіди, демонстрація ілюстрацій та світлин заплавних луків Дніпра, організмів луків та огороду, схема «Ланцюги живлення луків та огороду», використання QR-кодів, самостійна робота з підручником, робота в групах, вправи «Ерудит», «Поміркуй», «Це цікаво», «Працюємо разом», «Наукові суперечки», «Перевір себе», «Тест», «Коротко про головне», «Три Я».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

Природа оточує нас загадками,

і спроби їх розв’язання належать

до найбільших радощів життя.

У. Рамзай, британський хімік і фізик

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа «Ерудит»

1. Що таке ліс та парк?

Ліс - це велике природне угруповання рослин і тварин, яке характеризується густою рослинністю, деревами та шаром підліску. Ліси зазвичай відтворюються природним шляхом і є важливими екосистемами, які забезпечують захист ґрунту, контролюють рівень води, надають життєве простору для багатьох рослин і тварин, а також впливають на клімат.

Парк - це спеціально організована територія, яка призначена для відпочинку, рекреації і збереження природного середовища. Парки можуть бути створені як міські зелені зони, національні парки, природні заповідники або інші форми охоронних територій. Вони зазвичай мають добре облаштовані стежки, альтанки, озера або інші об'єкти для відпочинку та рекреації людей.

2. Склади порівняльну схему «Ліс та парк», у якій назви тип екосистеми, види, особливості

Тип екосистеми:

Ліс - природна екосистема.

Парк - штучна екосистема.

Види:

Ліс - дубовий ліс, сосновий ліс, буковий ліс тощо.

Парк - розноцвітний парк, декоративний парк, парк з атракціонами тощо.

Особливості:

Ліс - велика кількість дерев, рослин та тварин, велика біорізноманітність, збереження ґрунту та водних ресурсів.

Парк - доглянута територія, різноманіття квітів та рослин, рекреаційна інфраструктура, відсутність диких тварин.

3. Під час санітарних вирубок у парку зрізали всі старі, дуплисті та пошкоджені дерева. Через деякий час працівники парку помітили, що від шкідників почали хворіти й гинути молоді здорові дерева. Чому так сталося? Як вирубки порушили ланцюг живлення?

Вирубки старих, дуплистих та пошкоджених дерев порушили ланцюг живлення, оскільки вони були житлом та джерелом їжі для багатьох організмів, таких як комахи, гриби та інші рослини. Після вирубки цих дерев, було порушено баланс у екосистемі, що призвело до поширення шкідників та хвороб серед молодих здорових дерев.

4. Як можна тлумачити слова відомого французького письменника Франсуа Рене де Шатобріана: «Ліси передували людині, пустелі слідуватимуть за нею»?

Цитата Франсуа Рене де Шатобріана може бути тлумачена таким чином: ліси вже існували задовго до появи людини на Землі і вони мають свою власну екосистему та баланс. Людина впливає на ліси та природу, і якщо ми не будемо дбайливо ставитися до них, то можемо спричинити їх знищення та перетворення на пустелі.

5. Які взаємозв’язки організмів в лісових угрупованнях?

Між організмами в лісових угрупованнях найчастіше виникають харчові, просторові взаємозв’язки, зв’язки поширення та поселення.

1.           В Європі щорічно використовується не менше 31 мільйон тонн паперу і пакувального картону. Для виготовлення одного аркуша паперу формату А4 потрібно від 13 до 21 грамів якісної деревини. Скільки деревної сировини потрібно для виготовлення однієї книги?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети.

Вправа «Поміркуй»

Цвітуть луки... Цвіту на них стільки, що, здається, й трави нема, а тільки розмаїті барвисті квіти. Врешті, трава теж цвіте, викинувши ажурні мітелки. А поруч з нею — що не стеблинка, то й цілюще зіллячко вповні сили. (Зірка Мензатюк ЦВІТУТЬ ЛУКИ (зі збірки оповідань "Зелені чари"))

-          А що таке луки?

Повідомлення теми та мети.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Луки та городи — це наземні екосистеми, які людина використовує в господарській діяльності: луки — як сінокоси і пасовища, а городи — для вирощування овочевих культур.

1. НАВІЩО ОХОРОНЯТИ ЛУКИ

Луки — наземні природні екосистеми, які поширені на рівних територіях з достатньо вологим ґрунтом. Таким чином, провідну роль у їх формуванні відіграє не клімат, а рельєф та ґрунт. Природні луки поширені в річкових долинах (заплавні луки), на межиріччях (суходільні луки) і в горах, вище за межею лісу (альпійські луки).

Луки – це безлісі ділянки землі, вкриті дикорослими трав’янистими рослинами.

На луках немає дерев, тому надземна ярусність для лук не характерна. Проте розвинена підземна ярусність, яку визначає особливий шар ґрунту — дерен. Його утворюють щільно зімкнуті стебла, листки, пагони та корені багаторічних рослин. У дерені накопичуються поживні речовини, які впливають на родючість ґрунту. Ці ж речовини разом з відмерлими рослинними рештками поглинають і затримують вологу, забезпечуючи існування лучних екосистем в умовах літньої засухи. Дерен є місцем життя та їжею великої та різноманітної кількості організмів-руйнівників. Окрім того, дерен захищає ґрунти від руйнування під дією води чи вітру. Напевне, ви бачили на схилах біля річки неглибокі рівчаки, які із часом лише поглиблюються. Це результат того що на цих ділянках немає дерену. Більшість сучасних лук існують завдяки людині, яка використовує їх як сіножаті та пасовища.

2. ЯКІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ ОРГАНІЗМІВ У ЛУЧНИХ УГРУПОВАННЯХ

Життя лучних угруповань визначають багаторічні трави. У багатьох із них гинуть на зиму надземні стебла з їхніми листками, а також майже все коріння. Живими лишаються тільки невеликі нижні частинки стебел з бруньками відновлення, з яких на початку нового літа розвиваються нові стебла й листки. Найбільш поширеними лучними рослинами є конюшина лучна, чина лучна, горошок мишачий, волошки, королиця, жовтець, деревій. Вони люблять світло й тепло, у них невеликі листки з восковою плівкою, щоб захищатися від спеки. На відкритих лучних територіях живуть невеликі за розмірами тварини, серед яких найбільше комах-запилювачів. Над квітучими рослинами літають бджоли, метелики, джмелі, оси. Вони збирають нектар і запилюють квіти. На пахучих квітах найчастіше можна зустріти джмеля земляного, який будує гнізда в землі, диких бджіл з густим волосяним покривом, яскраво забарвленого сонцевика павичеве око. Досить часто трапляються мухи-дзюрчалки зі смугастим чи плямистим забарвленням. Таке наслідування бджіл, ос чи джмелів добре захищає їх від ворогів, хоча отруйних залоз у них немає. Серед зеленої трави важко помітити зелених коників. Рослинами живляться гусінь, коники, жуки, попелиці тощо.

Мал. 225. Приклад лучного ланцюга живлення

Мал. 226. Організми лучного угруповання: жаба трав'яна, лунь лучний, деревій звичайний, дзюрчала, вуж звичайний

Розпізнай на мал. 226 мешканців лук та склади ланцюг (мережу) живлення.

Наукові суперечки

Які взаємини організмів між собою та неживою природою на луках і городах

На початку освоєння Австралії на континент завезли корів та овець. За якийсь час на луках, укритих товстим щільним шаром сухого гною, перестала рости трава. Щорічно Австралія втрачала 8% пасовиськ. Запропонуйте вихід із цієї ситуації. За матеріалом «Якось із запліднених яєць» (с. 216 у підручнику) довідайтеся, що підказали вчені колоністам.

Комахами живляться жаби трав’яні, ропухи, зелена та прудка ящірки, а також птахи — жайворонки, куріпки, перепілки, плиска жовта, сорокопуди. Птахи не тільки полюють на комах, а й у високій траві будують гнізда, відкладають яйця і вирощують пташенят.

На відкритих просторах степів тварин рятує гострий зір і швидкий біг. Хто не може втекти, ховається в норах. На луках у норах водяться полівки, бабаки, ховрахи, хом’яки та польові миші. Для них тут достатньо рослинного корму. Ці тварини будують підземні «міста» з переходами, коморами, галереями і секретними камерами. Значну частину свого життя вони проводять під землею. У пошуках їжі на луки прилітають білі лелеки, сірі журавлі. Завершальною ланкою ланцюгів живлення є вуж звичайний, лунь лучний, лисиці.

Це цікаво

Альпійськими називають високогірні луки, що знаходяться вище межі лісу. Вони зустрічаються не тільки в Альпах, але і в багатьох інших горах світу.

На значній висоті в горах стеляться альпійські луки з яскравим, барвистим килимом квітів, приковують погляд красою своїх форм, забарвлень і відтінків.

Едельвейс і тирлич є найбільш відомими альпійськими квітами.

Чому альпійські квіти такі яскраві? По-перше, пігменти захищають від сильного ультрафіолетового випромінювання, по-друге, яскраве забарвлення і незвично сильний запах квіток – це своєрідна «реклама» для запилювачів.

3. ЯКІ УМОВИ ПОТРІБНІ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОДНІХ КУЛЬТУР

Городом називають невелику земельну територію для вирощування овочевих рослин. Іноді на городніх ділянках ростуть також ягідні та фруктові культури.

Город - це сільськогосподарське угіддя, де культивуються рослини для їжі, фітопродукції або декоративних цілей.

Городні рослини взаємопов’язані насамперед з такими чинниками неживої природи, як світло, тепло, вологість та ґрунт. Усі городні рослини потребують достатнього освітлення й добре розвиватимуться лише за цих умов. З тінню можуть миритися салат, цвітна й білокачанна капуста, редиска і навіть буряк, але дозрівають ці культури в таких умовах значно пізніше за ті, що ростуть на сонці. Неоднакова потреба в городніх рослин і в теплі. До холодостійких рослин належать горох, петрушка, цибуля, часник, морква, до теплолюбних — огірки, помідори, квасоля, кавуни, дині. Знання про потребу рослин у теплі враховують під час садіння. Важливою умовою для розвитку городніх рослин є вологість ґрунту, адже мінеральні речовини рослина засвоює у вигляді розчинів. Але визначальна умова гарного розвитку рослин — це родючий ґрунт, у якому є всі необхідні мінеральні елементи (Нітроген, Фосфор, Калій) та органічні речовини.

Мал. 227. Чорнобривці й нагідки — городні захисники капусти

У період росту городні рослини взаємодіють між собою та з багатьма іншими організмами. Відомо, що рослини виділяють хімічні сполуки, які сприяють росту сусідніх рослин або пригнічують їх. Крім того, вони можуть забезпечити одне одному захист від спеки, бур’янів чи шкідників. Наприклад, посіяне густіше насіння буряку чи моркви буде проростати краще, аніж те, що посіяне поодинці. Справа в тому, що корінці проростків виділяють речовини, які сприяють росту. Ще декілька прикладів: гірчиця відлякує личинок жуків-дротяників, а леткі речовини цибулі чи часнику — попелиць.

Вправа «Працюємо разом»

Пригадай, які рослини називаються однорічними, дворічними та багаторічними. Наведи приклади таких рослин серед городніх культур.

V. Узагальнення, систематизація знань та умінь

Вправа «Перевір себе»

1.           Що таке луки? (Луки - це природні або штучні екосистеми, які характеризуються багатим рослинним покривом, як правило, злегка зволоженими. Луки можуть бути різноманітними за видовим складом рослин, включаючи трав'янисті луки, квіткові луки та заболочені луки. Вони можуть бути природними екосистемами або створеними штучно для сільськогосподарських цілей або рекреації.)
2.           Що називають городом? (Городи - це сільськогосподарські угіддя, де культивуються рослини для їжі, фітопродукції або декоративних цілей. Городи можуть бути різних розмірів, від невеликих садів у приватних ділянках до великих комерційних ферм. У городах вирощуються різні культури, включаючи овочі, фрукти, злаки та інші рослини.)
3.           Чому луки та городи — це екосистеми? (Луки та городи є екосистемами, оскільки вони складаються з різноманітних організмів, які взаємодіють між собою та з навколишнім середовищем. У луках і городах спостерігається велика біорізноманітність рослин, комах, тварин та мікроорганізмів, які взаємодіють у складних харчових ланцюгах та взаємовідносинах. Рослини вирощуються для отримання їжі або декоративних цілей, а тварини та комахи виконують роль засмічувачів, запилювачів та інших функцій у цих екосистемах. Крім того, луки та городи впливають на клімат, забезпечуючи захист ґрунту та контролюючи рівень води. Таким чином, луки та городи є життєво важливими екосистемами, які забезпечують різноманітність життя та виконують важливі екологічні функції.)
4.           Наведіть приклад лучного ланцюга живлення. (Конюшина → джмелі → миші → лисиці)
5.           Які умови потрібні для вирощування городніх культур? (Достатньо світла, відповідна температура, вологість і родючий ґрунт.)
6.           Які ви знаєте рослини – городні захисники? (Чорнобривці, нагідки, гірчиця, цибуля, часник.)

Тест

1.          Як описується підземна ярусність на луках? А)  На луках немає дерев, тому надземна ярусність для лук не характерна. Проте розвинена підземна ярусність, яку визначає особливий шар ґрунту — дерен. Б) На луках є тільки рослини з підземним ярусом. В) На луках є дерева, які утворюють надземний ярус. Г) На луках немає ні надземного, ні підземного ярусу.
2.          Які організми можна зустріти на луках? А) На луках можна зустріти тільки комах-запилювачів. Б) На луках можна зустріти багаторічні трави, комах-запилювачів, жаби, ропухи, ящірки, птахи, полівки, польові миші, лелеки, журавлі, вужі, лисиці та інші. В) На луках можна зустріти тільки багаторічні трави. Г) На луках можна зустріти тільки вужі та лисиці.
3.          Що таке город? А) Це безлісі ділянки землі, вкриті дикорослими трав’янистими рослинами. Б) Це сільськогосподарські угіддя, де культивуються рослини для їжі, фітопродукції або декоративних цілей. В) Це природні або штучні екосистеми, які характеризуються багатим рослинним покривом, як правило, злегка зволоженими. Г) Доглянута територія, різноманіття квітів та рослин, рекреаційна інфраструктура, відсутність диких тварин.
4.          Які організми можна зустріти у городах? А) У городах можна зустріти тільки птахів. Б)  У городах можна зустріти тільки комах. В) У городах можна зустріти тільки овочеві рослини. Г) У городах можна зустріти різні овочеві рослини, ягідні та фруктові культури, комах, птахів, гризунів та інші.
5.          Які умови потрібні для вирощування городніх культур? А) Для вирощування городніх культур потрібне достатнє освітлення, тепло, вологість і родючий ґрунт. Б) Для вирощування городніх культур потрібне тільки тепло. В) Для вирощування городніх культур потрібне тільки достатнє освітлення. Г) Для вирощування городніх культур потрібне тільки вологість.

VІ. Підсумки уроку

Вправа «КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ»

• Луки та лучні угруповання відіграють важливу роль у природі, забезпечуючи кругообіг води, захист ґрунтів, місця проживання для організмів.

• Різноманітність взаємозв'язків у лучних угрупованнях пов'язані передусім з переважанням багаторічних трав та наявністю дерену.

• Город — це штучна наземна екосистема, у якій наявні нежива і жива частини та складні й різноманітні взаємозв'язки.

VІІ. Рефлексія

Вправа «Три Я»