Урок "Японія в другій половині ХІХ -на початку ХХ ст. "

Тема: Японія в другій половині XIX — на початку XX ст. Доба Мейдзі

Мета уроку:

• Дослідити причини краху політики самоізоляції та «відкриття» Японії.
• Проаналізувати комплекс реформ періоду Мейдзі та їхній вплив на модернізацію країни.
• Схарактеризувати особливості економічного розвитку та зовнішньої експансії Японії.

               План вивчення нового матеріалу

1. Крах політики самоізоляції та «відкриття» Японії

  До середини XIX ст. Японія була закритою аграрною країною під владою сьогунату Токугава. У 1853–1854 рр. американська ескадра Меттью Перрі змусила Японію підписати перші нерівноправні договори, що   поклало край ізоляції.

2. Реставрація Мейдзі (1867–1868 рр.)

 Громадянська війна призвела до ліквідації влади сьогуна та відновлення реальної влади імператора Муцухіто (Мейдзі).

                                      Причини війни

1. Криза сьогунату: Військовий уряд клану Токугава (сьогунат) за 250 років правління вичерпав себе. Країна була закрита, а економіка — феодальна.
2. Зовнішній тиск: Примусове «відкриття» Японії американцями (командор Перрі) у 1853-54 рр. показало повну безпорадність сьогуна перед Заходом.
3. Лозунг «Сонно дьої»: Радикальні самураї висунули гасло «Шануймо Імператора, виженемо варварів!».

                                       Основні сторони

Прихильники сьогуна: Традиціоналісти, переважно північні клани, які хотіли зберегти стару систему.

Імператорські сили: Коаліція південних князівств (Сацума, Тьосю), які прагнули модернізації та повернення влади імператору.

                                                    Хід подій та перелом

Битва при Тоба-Фусімі (січень 1868): Незважаючи на чисельну перевагу військ сьогуна, імператорські сили перемогли завдяки кращій організації та європейській вогнепальній зброї.

Здача Едо (Токіо): Сьогун Токугава Йосінобу добровільно здав свою столицю без бою, щоб уникнути руйнування міста.

Битва при Хакодате (1869): Останній опір прихильників сьогуна на острові Хоккайдо, де вони намагалися створити «Республіку Едзо». Поразка флоту сьогунату поставила крапку у війні.

                                                                 Наслідки

Ліквідація двовладдя: Сьогунат перестав існувати.

Переїзд столиці: Імператор Муцухіто переїхав із Кіото до Едо, який перейменували на Токіо («Східна столиця»).

Початок епохи Мейдзі: Перемога дала «зелене світло» реформам, які за 20 років зробили Японію найсильнішою державою Азії.

Значення: Перехід від феодалізму до капіталістичного розвитку.

3. Реформи 70–80-х рр. XIX ст.

Японія здійснила стрімкий стрибок завдяки радикальним реформам

Адміністративна: Ліквідація князівств, поділ на префектури.

Аграрна (1872–1873): Встановлення приватної власності на землю.

Військова: Запровадження загальної військової повинності за європейським зразком.

Освітня: Створення системи обов'язкової початкової освіти, відкриття Токійського університету.

Конституційна (1889): Проголошення Японії конституційною монархією з широкими повноваженнями імператора.

 4.Економічний розвиток

 Аграрна реформа (1872–1873)

 Земля стала товаром, її дозволили вільно купувати та продавати. Єдиний податок: Замість натурального оброку (рисом) запровадили грошовий податок на користь держави.  Селяни отримали стимули для розвитку господарства, а держава — стабільний приплив грошей для індустріалізації.

Уряд розумів, що приватний капітал ще занадто слабкий, тому діяв за схемою:

Держава будувала за власні кошти заводи, верфі, залізниці та шахти.

Коли підприємство ставало прибутковим, його за безцінь продавали приватним фірмам, наближеним до влади.

 Промислова революція та інфраструктура

Транспорт: 1872 рік — відкриття першої залізниці (Токіо — Йокогама). Розбудова потужного морського флоту.

Експорт: Головним товаром був шовк та чай, за які купували європейські технології та верстати.

Гасло: «Багата країна — сильна армія». Економіка була тісно пов’язана з військовими потребами.

 Особливості японського капіталізму

На заводах панувала залізна дисципліна, заснована на самурайському кодексі честі та відданості господарю.

 Держава вкладала величезні кошти в навчання інженерів за кордоном та запрошення іноземних фахівців.

 Японія не брала великих іноземних кредитів, щоб не потрапити в залежність від Заходу. Вона модернізувалася за рахунок внутрішніх ресурсів та жорсткої державної політики.

5. Зовнішня політика та територіальна експансія

Зміцнивши економіку, Японія розпочала боротьбу за вплив у Східній Азії:

• Японо-китайська війна (1894–1895): Захоплення Тайваню та Ляодунського півострова.
• Російсько-японська війна (1904–1905): Перемога Японії, встановлення контролю над Порт-Артуром та Південним Сахаліном.
• Анексія Кореї (1910): Остаточне перетворення Японії на колоніальну імперію.

Закріплення матеріалу

1. Як конституція 1889 року поєднувала японські традиції та західний демократизм?
2. Які наслідки для світової політики мала перемога Японії над Росією в 1905 році?

Домашнє завдання: Опрацювати відповідний параграф підручника та скласти  таблицю реформи Мейдзі.