Урок з біології на тему: "Статеве розмноження. Будова і різноманітність квіток "

Тема уроку: Статеве розмноження. Будова і різноманітність квіток

Мета уроку: сформувати у учнів поняття про квітку як генеративний орган рослини, розкрити біологічне значення ії головних частин, виявити подібність у будові квіток різних рослин; удосконалити вміння і навички роботи з лабораторними приладами, підручником, формувати висновки, узагальнення; розвивати вміння логічно мислити; виховувати зацікавленість до біології як науки, уважність, спостережливість, допитливість; виховувати бережливе ставлення до рослин.

Обладнання та матеріали: таблиця «Відозмінений пагін»,таблиця «Будова квітки», таблиця «Різноманітність квіток», лабораторний зошит, малюнки підручника, жетони

Основні поняття та терміни: квітка, видозмінений пагін, квітконіжка, квітколоже, покритонасінні рослини, пелюстки, чашолистики, тичинка, маточка

Тип уроку: комбінований

                                                         Хід уроку:

1. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Фронтальна бесіда:

• Що таке пагін ?
• Чому в природі існують видозмінені пагони?
• Що називають коренем рослин?
• Розкрийте функцію кореня?
• Які органи квіткових рослин називають вегетативними, генеративними?
• Яким чином розмножуються покритонасінні рослини?

     2) Індивідуальне завдання:

     А) Скласти схему будови пагону.

     Б) Скласти схему видозміни  пагону.

В) Скласти схему функцій  частин пагону.

2. Цифровий діктант:

     Код:

1. Сітчасте жилкування.
2. Дугове жилкування.
3. Пластинка листка.
4. Основа листка.
5. Сидячі листки.
6. Черешкові листки.
7. Зубчасті листки.
8. Жилки.
9. Цілокраї листки.
10. Зелене забарвлення.
11. Основою черешка або пластинки.

     Запитання:

1. Як називається основна частина листка? (3)
2. Що забеспечує постачання листками поживних речовин? (8)
3. Як називаються листки, які мають краї без зубців? (9)
4. Як називаються листки, що мають черешок? (6)
5. Як називаються безчерешкові листки? (5)
6. Яке забарвлення листків? (10)
7. Чим прикріплюються до стебла сидячі листки? (11)
8. Які листки у дуба? (6)
9. Яке жилкування листків подорожника? (2)
10.  Яке жилкування мають листки дуба? (1)

2. Мотивація навчальної діяльності:

Повідомлення вчителем  теми, мети , завдань уроку.

Завдання

     Розв’яжіть анаграми:

К А В Т И К          (квітка)

П Г А Н І               (пагін)

• До якого царства ми віднесемо ці терміни?
• Навіщо треба знати про будову квітки?

(формується мета, цілі, які повинні досягти учні під час уроку.)

3. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу:

Статеве розмноження — розмноження, з утворенням статевих клітин (гамет).

Гамети в рослин можуть бути однаковими чи різними за будовою, розмірами, рухливістю.

Тому виокремлюють різні типи статевого розмноження:

1) ізогамія – гамети однакові за розмірами;

2) анізогамія – гамети різні за розмірами.

Багатоклітинні рослини мають органи статевого розмноження – гаметангії, у яких утворюються  гамети, які бувають чоловічими та жіночими.

Рослина, на якій є статеві органи, у яких утворюються обидва типи гамет – яйцеклітини або сперматозоїди, називається двостатевою та однодомною. Рослина, на якій  є тільки один тип статевих клітин, або яйцеклітини або сперматозоїди, називаєтьсяодностатевою та дводомною.

Статеве розмноження має переваги над нестатевим, оскільки  нові особини успадковують ознаки  обох батьківських особин і тому мають можливість краще пристосовуватися до навколишнього середовища.

Квітконіжка переходить у розширене квітколоже. Форма квітколожа може бути:

-видовженою (у фіалки запашної, півника, підсніжників);

- опуклою (у зірочника, жовтцю);

- плоскою (у півонії) тощо.

 На квітколожі розташовані всі частини квітки: чашолистки, пелюстки, маточка и тичинки.

 Чашолистки разом з пелюстками утворюють оцвітину квітки. Оцвітина у рослин буває проста і подвійна. Наприклад, квітки тюльпана, винограду мають лише пелюстки без чашолистків. У вишні, жасмину, шипшини квітки мають подвійну оцвітину, яка складається з зеленої чашечки та яскравого віночка пелюсток.

Чашолистки захищають квітку від пошкодження, особливо в стані бутона.  Крім того, у них відбувається фотосинтез.

 Пелюстки своїм різнокольоровим забарвленням приваблюють комах (бджіл, метеликів, джмелів) і сприяють запиленню. Пелюстки утворюють віночок, розмірі та форма якого різноманітні. Не всі рослини мають яскраво забарвлені квітки. Наприклад, у вільхи, верби, жита, кукурудзи віночка немає. Їх квітки малопомітні. Це пов’язано з пристосуванням рослин до запилення вітром.

 У центрі квітки дуже добре видно маточку. Вона оточена різноманітними тичинками. Маточка і тичинки – головні частини квітки. Їх захищає оцвітина.

 Маточка складається із

1-приймочки,
2-стовпчика
3-зав’язі.

 Усередині зав’язі містяться насінні зачатки (один чи кілька), з яких після запліднення розвивається насіння.

Статеве розмноження — розмноження, з утворенням статевих клітин (гамет).

Гамети — статеві клітини, що містять гаплоїдну кількість хромосом.

Сперматозоїди (спермії) — чоловічі гамети.

Яйцеклітини — жіночі гамети.

Квітка — генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження рослини.

Квітконіжка  — тоненьке стебло, на якому тримається квітка.

Чашолистки — зелені листочки, розміщені навколо різнокольорових яскравих пелюсток.

Учитель роздає учням жетони різних кольорів ( по 5 штук – червоних, жовтих, синіх, зелених, за якими вони об’єднуються у группи.)

                                                            Завдання:

1 група: Вивчіть будову квітки. Що таке пелюстки, чашолистики, тичинка, маточка

2 група: Вивчіть будову квітки. Що таке квітконіжка, квітколоже?

3 група: З’ясуйте значення квітки для покритонасінних рослин.

4 група: Розглянте різноманітіні квіткі. З’ясуйте причини різноманітності квіток.

4. Закріплення нового матеріалу:

                               Виконання лабораторної работи № 9.

Тема: «Будова і різноманітність квіток»

Мета: ознайомитися з будовою і різноманітністю квіток, їх значенням у житті рослин.

Учні виконують лабораторну роботу.

Висновок:

Дайте відповіді на питання  № 6:

• Чому квітка є відозміненим пагоном?
• Чому квіткі різноманітні
•  Про що це свідчить?

5. Підсумки уроку:

На цьому єтапі учні з’ясовують біологічне значення квіткі як генеративного органу рослин. Учитель корегує думки учнів, виправляє помилкові уявлення,виставляє оцінки. Учні самостійно формують узагальнюючий висновок.

 6. Домашне завдання:

1. Опрацювати  параграф підручника.
2. Відповісти на запитання: Яскраві, великі поодинокі квітки, які мають сильний запах, а також нектар, приваблюють комах для запилення, після чого утворюється плід. А як запилюються дрібні, неяскраві квітки, які не пахнуть і не мають нектару? (письмово)
3. За бажанням:

• підібрати легенди про квіти;
• намалювати квітку і скласти про неї казку, історію або свою легенду.