Тема уроку. І Я В ЦІМ СВІТІ НЕ ОДИН
Мета уроку. Дати дітям поняття про характер, навчити гуманно ставитися до людей. Розвивати вміння аналізувати ситуацію, сприяти виробленню позитивних рис поведінки стосовно інших. Допомогти усвідомити значення конкретної людини в житті інших людей.
Обладнання. Малюнки з зображенням облич людей, ілюстрації до ситуацій, глобус, карта України, малюнок із зображенням Крихітки Єнота.
Хід уроку
— Діти, сьогодні в нас урок етики. Він буде не схожий на інші. А чому — здогадайтеся самі. Перш ніж приступити до вивчення нової теми, давайте дещо згадаємо. Що таке «етика» взагалі? Для чого вивчати цю науку? (Це наука про прекрасне, наука, що вивчає правила поведінки. Вивчати її треба для того, щоб людям було приємно з нами спілкуватися, щоб ми були вихованими). А для чого людині потрібно бути вихованою? Як себе повинна поводити дитина, щоб про неї склалося добре враження?
1. Демонстрація глобуса.
Як називається цей предмет? (Глобус). Що він собою являє? Так, це модель Землі, тобто ви зараз бачите Землю, але в зменшеному вигляді. Уявіть, яка величезна наша планета. На ній — 6 материків. Південна і Північна Америка, Євразія, Африка, Австралія, Антарктида, але вона незаселена через те, що там дуже холодно і все навколо покрите кригою. Як у казці про Снігову Королеву.
Подивіться на карту України. Наша країна займає немаленьку територію. А тепер відшукаємо Україну на глобусі. Вона нам здається не такою вже й великою. Уявіть тепер, скільки людей живе на всій нашій планеті. Напевно, дуже багато. І кожна людина — індивідуальність, у кожної бувають щасливі й нещасливі хвилини, періоди удачі й невезіння. І від цих обставин залежить поведінка людини. Сьогодні ми навчимося з вами оцінювати поведінку людей в певних ситуаціях і визначимо, що необхідно для того, щоб чути навколо менше поганих слів, плачу, а чути сміх, відчувати піклування з боку інших.
У кожного з вас є сім'я: мати, батько, бабуся, дідусь і ви. Це значить, що вас вдома оточують люди, з якими ви постійно спілкуєтесь. Уявіть собі таку ситуацію: бабуся сплела онукові рукавички. Він іішов гуляти з товаришами і загубив їх. Іде він їодому і плаче. Чому хлопчик плакав? (Дома його будуть лаяти, рукавички новенькі; не хоче засмутити бабусю, яка їх сплела). Отож, хлопчик засмутився тому, що не хотів, щоб його бабуся засмутилася. Коли ви вдома, то намагаєтесь поводити себе так, цоб не засмучувати своїх близьких. Так? А чому ви не хочете їх засмучувати? (Якщо у мами поганий настрій, то і в сім'ї виникає якась напруженість), так, це ваша сім'я.
А наша планета — це теж сім'я, ле дуже велика, і треба ставитися до всіх з такою : повагою і любов'ю, як і до своїх рідних.
А чим же люди відрізняються один від одного? Поведінкою, настроєм.
Характер — це вироблені звички людини, що проявляються в певних ситуаціях в її поведінці. Ось наприклад: хлопчик Андрійко має звичку, коли приходить зі школи, роздягтися, трошки відпочити і виконувати домашнє завдання. Чи гарна в Андрійка звичка?
Хлопчик Сергійко має звичку не доводити справу кінця. Чи гарна в нього звичка? (Ні). Чому? Отже, звички бувають позитивні і негативні.
А зараз ми з вами спробуємо охарактеризувати дітей, зображених на малюнках.
Який настрій цього чоловічка? (Людина весела, життєрадісна, мось задоволена). А від чого людина може бути веселою? (Досягла якоїсь мети, цілий день їй зустрічалися лише добрі люди).
Як ми можемо охарактеризувати цю людину? (Спокійна, врівноваженана, повільна).
Коли людина буває спокійною? Коли вона не хвилюється, коли в неї все добре).
Який настрій у цієї людини? (Поганий).
А коли у людини буває поганий настрій? (Хтось її образив, щось у неї не вийшло).
Яких би ви людей хотіли зустрічати більше? (Добрих).
А чому? (Тому, що коли бачиш навколо добрих і веселих людей, то і сам стаєш добрішим, настрій піднімається).
А тепер подумайте, як Поводите себе ви? Чи приємно іншим спостерігати за вами, спілкуватися з вами?
В Біблії є такі слова: «Возлюби ближнього, як самого себе».
Кого ми можемо назвати «ближніми»? (Своїх родичів, друзів, взагалі, всіх оточую- нас людей).
Що може означати слово «возлюби ? (Це значить поважати, шанувати людину, ставитися до неї добре). Тобто, якою б не була інша, до неї треба ставитися з повагою, з пошаною, любов'ю. Ніколи не можна за зло платити злом, бо гріх, не можна робити зло навмисне.
Уявіть собі таке. Ви йдете зі школи й несете рель з книжками і зошитами. І ось повз вас пробігає хтось, ненароком штовхає вас, і ви падаєте. Портфель відкривається, і всі книжки летять у калюжу. Як би ви на це відреагували?
Що б ви зробили? (Дехто розгубився б, інший — почав би кричати вслід).
А яку реакцію ми бачимо найчастіше? (Крик, сльози, образливі слова, бійка).
А що б ви хотіли почути, коли б тим, хто пробігав, були ви?
Яку б реакцію ви хотіли спостерігати? А ви б мовчали, чи теж щось говорили б? (Звичайно, вибачились би, сказали б, що це все сталось не навмисно, а тільки через те, що дуже поспішали).
Висновок: отже, дуже важливо самому бути ввічливим, чемним і ставитися до інших так, як би ви хотіли, щоб ставились до вас.
А тепер давайте згадаємо з вами казку «Крихітка Єнот». Ви її пам'ятаєте? Коли Крихітка Єнот пішов за солодкою травою (осокою) на озеро, то чомусь повернувся ні з чим. Чому? (Він злякався чудовиська, яке сиділо в озері). А ким справді було це чудовисько? (Це був сам Крихітка Єнот, бо то було його відображення у воді). А чому ж він злякався?
(Бо у своєму відображенні він побачив злого, похмурого, страшного Єнота).
Ось прийшов наш Крихітка додому і розповів усе своїй мамі, але мама сказала: « Не бійся. Іди на озеро і посміхнись, і ти побачиш, що це чудовисько не таке вже й страшне».
І Крихітка Єнот пішов на озеро. Він дуже боявся, але все ж таки підійшов до озера, заглянув туди, але не побачив того страшного і великого єнота. В озері сидів веселий, привітний єнот, який дивився на Крихітку добрими очима. Крихітка спокійно нарвав солодкої трави і повернувся додому. А дорогою йому зустрічалися веселі звірі, які посміхалися. На душі в Крихітки було затишно й весело.
Чому ж Крихітка Єнот не побачив більше страшного Єнота в озері? Куди він подівся? (Тому що це було не страшне чудовисько, а лише відображення самого Крихітки. Коли він більше не злився, а посміхався, перед ним був веселий Єнот). Чи покращився після цього настрій в Крихітки (Звичайно, адже коли тобі всі посміхаються, то ти і сам стаєш добрішим).
VI. Підсумок уроку.
Отже, давайте будемо пам'ятати, що ми в цьому світі не одні, і що настрій інших людей залежить від нас самих. Нам подобається, коли до нас посміхаються, так давайте і ми будемо посміхатися, щоб іншим було приємно. Можливо, ми цим піднімемо комусь настрій, можливо, утішимо когось. А найголовніше — запам'ятайте вислів з Біблії: «Возлюби ближнього свого, як самого себе».
А в кінці нашого заняття давайте заспіваємо відому нам усім веселу пісеньку Крихітки Єнота. І ви побачите, що у вас на душі зразу стане веселіше. Давайте товаришувати, посміхатися і поважати один одного, пам'ятаючи про те, що Земля — це наша велика сім'я.