Конспект уроку на тему: "Що можна прочитати у погляді"

І. Організаційний момент.

1.1. Привітання.

- Добрий день. Ставай. Сідайте.

Слайд 1

1.2. Ліричний відступ.

Слайд 2

РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

1.        Вступна бесіда.

• Яке сьогодні число?
• Можливо хтось знає, що увесь світ святкує цього дня?

Слайд 3

• 21 лютого у всьому світі відзначають міжнародний День рідної мови. Не виключенням є і Україна. Вітаю вас всіх з цим днем.
  2.        Кросворд.

• Діти вам цікаво про що ми сьогодні звами будемо говорити на уроці? А хочете дізнатись? Тож давайте розгадаємо кросворд.

Слайд 4

• У двох матерів по п'ятьох синів, одне ім'я всім. (Пальці)
• Не сіють, не саджають - самі виростають. (Волосся)
• Все життя один одного наздоганяють, а обігнати один одного не можуть. (Ноги)
• В нас однакове ім’я.                        

А скажіть, хто брат, хто я?

Я кажу: «З дерева лечу»,

Каже брат: 

«Поштою мчу». (Лист) 

• Якби не було його, не сказав би нічого. (Язик)
• Я – місце, де лежать товари,

звичайно, в тарі чи без тари.

А мій омонім є у слові:

один чи кілька звуків в слові. (Склад)

Так, вірно, ми відгадали слово погляд. Тема нашого уроку «Що можна прочитати в погляді»

 Слайд 5

3.        Мотивація навчальної діяльності.

- Богдане, ну як ти міг недодивитися?! Я ж тебе просила: пильнуй добре Наталчине кошеня, бо таке шкодливе... - виговорювала Олеся.       - А тепер що скажемо вчительці? Це ж її улюблена квітка!
-    Олесю, щиро кажучи, не знаю, як це вийшло, - виправдовувався Богдан. - Я очей не зводив з капосного кошеняти... А взагалі, до чого тут я?
-    Ще й пробуєш відкрутитися? - голос Олесі зазвучав загрозливіше. - От візьму й піду додому, а ти сам пояснюй пані вчительці, що тут робив Мурко.
-    А, до речі, що він тут робив і як власне втрапив до класу? - тепер Богданко опанував себе й почувався дедалі впевненіше.
Зате Олеся опустила голову, адже це вона попросила Наталку принести кошеня до школи потай від батьків.
- Чи відповідає описаній ситуації зображення героїв на малюнкові?
- Які емоції Богданка втілені у його жесті? Як ще можна пояснити цей жест?
- Чи доводилося вам спостерігати, коли слова свідчили про одне, а вираз обличчя зовсім про інше?
- Чому, спілкуючись, ми дивимося співрозмовникові в очі?

Так але, що основним засобом спілкування є мова, ви добре знаєте. Однак для щирого спілкування часом замало слів. Ви, мабуть, помічали, як часто, спілкуючись, люди вдаються до жестів, пильно зазирають одне одному в вічі, намагаються збагнути думки за виразом обличчя не лише тоді, коли співрозмовник уникає спілкування, а й коли він надміру балакучий. Важливість таких спілкувальних засобів усвідомлено давно. Адже саме вони найточніше передають почуття людини. Зрозуміло, що етикет не оминає увагою немовних засобів спілкування.

Чимало етикетних порад, які стосуються погляду, усмішки, жестів, пози. Визначено навіть, якою має бути відстань між спілкувальниками, аби вони почувалися затишно й довіряли одне одному. Щоправда, у різних народів «ввічливою» вважають неоднакову відстань: коротшу - у південних та східних народів, довшу -у північних. Вам, певно, буде цікаво дізнатися, чому? Річ у тім, що народам Південної Європи, Латинської Америки, Сходу властиво доторкатися під час розмови на знак довіри до руки співрозмовника. Якщо ж відстань між співрозмовниками завелика, представники цих народів не вірять тому, що чують.

ІІІ. Сприймання і первинне усвідомлення нового матеріалу.

3.1. Вступна бесіда вчителя.

Коли жести бувають красномовніші за слова
Чимало етикетних приписів стосуються міміки та жестів. Знавці етикету зауважують, що за цими немовними засобами спілкування можна визначити не тільки настрій людини, а навіть її характер, місце в суспільстві. Особливого значення в етикеті надають усмішці. Багато хто переконаний, що усмішка дає змогу найточніше осягнути думки та наміри людини, ставлення до інших. В українській мові зі словом «усмішка» поєднується понад 50 прикметників, що свідчить про неймовірну багатозначність цього мімічного знаку.

Щоб опанувати мову жестів, варто знати, що вони бувають кількох видів. Є жести, за допомогою яких виділяють певні частини висловлення. Під час розмови ми підсилюємо такими жестами деякі фрази - так, ніби диригуємо собі руками.

Інші жести підсилюють словесне вираження почуттів. Відчуваючи захоплення, радість, розчарування, подив, роздратування, гнів тощо, ми розводимо руками, хапаємося за голову, трусимо кулаками, б'ємо себе в груди.

Є жести, які використовують, щоб виділити якийсь предмет у просторі, а є й такі, за допомогою яких люди намагаються «змалювати» предмети, інших людей і т.ін. Саме ці жести використовують як засіб спілкування, коли співрозмовники говорять різними мовами.

3.2. Осмислення зв'язків і відношень в об'єктах вивчення.

Що таке «спілкування без слів»? Яку роль у ньому відіграють погляди? Що вони можуть передати співроз мовникові?
 

- Поясніть, які почуття, настрої ви розумієте з наведені зображень, поєднуючи їх зі словом «погляд»: Злий, страх, байдужий, задумливий,  привітний, життєрадісний,  здивований, довірливий, колючий. Спробуйте надати своєму поглядові ознак, наведених на зображеннях.

3.3. Гра – Фізкультхвилинка «Показуха на трьох»

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

4.1. Застосування їх у різних ситуаціях.

Я вам пропоную одне одному по черзі показати, що таке гвинтові сходи; як пересувається змія; яку завбільшки рибу ви зловили минулого літа. Поясніть, коли доречні використані вами жести, а коли вони справлятимуть враження непристойних.

4.2. Розповідь вчителя.

Усім вам знайомий жест, за допомогою якого ви засвідчуєте своє бажання відповідати - піднесена вгору рука із випрямленими і стиснутими пальцями. Це жест-символ.

У різних народів у мові жестів чимало відмінностей. Та й узагалі - ставлення до жестикуляції неоднакове. Дослідники наводять, зокрема, такі цифри: італієць жестикулює впродовж годинної розмови в середньому 120 разів, француз - 80, фінн -1 раз.

Українці за жестикуляцією в Європі займають середнє місце. Про небажаність надмірної жестикуляції свідчать і прислів'я: «Не махай руками, як вітряк крилами», «Не роби вітру руками».

Деякі правила "мови без слів"
Дружня усмішка створює позитивну атмосферу спілкуван-ня, допомагає подолати недовіру, упередженість, злість. Вважають, що вона є прикметою людини чесної, розумної, вихованої.

Аби не створити про себе враження неввічливої людини, варто пам'ятати, що не слід надуживати жестами: надмірна жестикуляція розпорошує увагу співрозмовника.

Не можна використовувати жестів, що передають особливості ходи, постави, зовнішності інших.

V. Підбиття підсумків уроку.

 Чимало жестів вважають непристойними; тож їх використання є порушенням етикету.

Якою є роль жестів і міміки в розмові?

Назвіть основні жести довіри, щирості?

Як за допомогою міміки можна переконатися, що людина вам рада, поважає вас?

Доведіть важливість уміння спілкуватися без слів.

Назвіть декілька правил «мови без слів».