Урок-подорож "Чарівні слова"

1 клас

Урок № 16

Тема.  Чарівні слова.

Мета: пригадати слова ввічливості та  допомогти учням усвідомити їх значення, вчити використовувати чарівні слова в різних ситуаціях; активізувати словниковий запас дітей; розвивати мовлення учнів, спостережливість, пам’ять; виховувати шанобливе ставлення до оточуючих.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь та навичок.

Обладнання: малюнки казкових героїв, сюжетні малюнки, кошики з роздатковим матеріалом для кожного учня (грибочки, яблучка, капуста, ромашки з написаними словами ввічливості), шапочки-ковпачки, «золоті» медалі.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Добрий день! Дзвенить дзвінок.

Починається урок.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Є слова дуже вагомі і важливі – Батьківщина, мир. Є рідні та близькі – мама, тато, бабуся, дідусь, братик, сестричка. А ще є ввічливі слова, які називають чарівними. Отож, тема нашого сьогоднішнього уроку «Чарівні слова». Отож сьогодні ми поговоримо про те, які слова називають чарівними, пригадаємо їх та, можливо, дізнаємося нові, а також навчимося правильно їх вживати.

– Сьогодні у нас на уроці гості, а тому і урок святковий. Ми разом з ними  проведемо урок-подорож. А вирушимо ми з нашого рідного села Андріївка (табличка-напис) в Королівство Чарівних Слів, зокрема до  головного його міста – міста Чемності. (на дошці - маршрут).

                                                                                              

                                                                                                                       

               село

 Андріївка                                                    галявина

                                                                      Вдячності      

 

 

                                                                                                                          річка

                                                                                                                       Ввічливості

                            ліс

                        Привітності                                        

                                                                                 поле

                                                                               Мудрості

                                                                                                                             місто

                                                                                                                                        Чемності

Дорога неблизька, нас чекають неймовірні  пригоди, цікаві зустрічі, а, можливо, й небезпеки. Тому,  щоб нам не було сумно в дорозі, щоб поруч були добрі, мудрі, кмітливі помічники, тобто наші гості, що ми зробимо? (Познайомимось і запросимо з собою гостей в подорож). Але спочатку я пропоную почати з правил культурних господарів: ви раді  гостям? (Оплески)

Привітання гостям: Ми раді бачити вас!

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Створення ігрової ситуації.

Сьогодні в нас цікава гра,

Всі до мене, дітвора,

Щоб у казці опинитись

І ніде не загубитись, -

Шапку мага одягай,

Що дізнавсь – не забувай!

 (Вдягаю дітям   шапочки-ковпачки).

У  нашім класі – подивіться,

Ліс Привітності з’явився,

Ми в нім будем мандрувати,

В місто Чемності  поспішати.

2. Повторення правил поведінки в школі.

Стукіт у двері. Заходить листоноша, несе малюнок Шапокляк і лист в чарівному конверті від неї.

– Вам лист! (читають)

Хлопчиська і дівчиська 1 класу!

Я знаю, що ви сьогодні подорожуєте в Королівство Чарівних Слів, значить, ви хочете бути вихованими і дисциплінованими. Та це ж зовсім не цікаво бути дисциплінованим, ввічливим, ніколи не бешкетувати, ні з ким не битися. Беріть приклад з мене. Я приготувала для  вас чудові правила і впевнена, що знайдуться учні, які будуть їх виконувати. Якщо ви будете дотримуватися цих правил, то потрапите в Королівство Чарівних Слів дуже швидко.  Отож, правила.

• На уроки завжди треба запізнюватися.
• Не чекайте, коли вас запитає вчитель, зразу починайте викрикувати відповідь.
• В зошиті пишіть як-небудь, щоб вчителька нічого не могла розібрати.
• У їдальню біжіть наввипередки і відразу починайте стукати ложкою, вимагаючи свій сніданок.
• Ніколи не їжте мовчки, це нецікаво.
• Можна сусіду в склянку з чаєм вкинути солоний огірок.
• Домашні завдання краще не виконувати. Більше часу лишиться погуляти.

•       Вам сподобався лист, діти? Візьмемо собі ці правила? Я пропоную відправити лист Шапокляк в іншому варіанті. Згодні? Давайте згадаємо правила поведінки в школі.

Гра «Трік-трак».

•       Отож, Шапокляк ми з собою не беремо, хоч вона і  написала нам, що мила й чарівна. Ні, в місті Чемності таким не місце. А вам, діти,  потрібно показати, які ви дружні, виховані, сміливі, розумні, добрі та ввічливі, бо потрапити до Королівства  Чарівних Слів  нелегко. А допоможе нам знайти дорогу чарівний клубочок.

Ти котись, котись, клубочок,

Попереду у лісочок,

Покажи малятам нашим

Стежку рівну та безпечну

В місто Чемності чарівне!

А привів нас клубочок до Їжачка-хитрячка. Давайте привітаємося до нього та попросимо про допомогу.

3. Ліс Привітності

Завдання від Їжачка.

Колективне обговорення оповідання «Здрастуйте».

– Лісовою стежиною ідуть батько і маленький синок. Тиша. Світить сонце. Стукає дятел. Дзюрчить струмок в  лісовій глушині. Раптом син побачив, що їм назустріч іде  старенька бабуся.

            – Тату, куди іде бабуся? – запитав синок.

           – Побачити, зустріти чи привітати. Коли зустрінемося з нею, ми скажемо їй: «Здрастуйте!» – сказав батько.

           – Для чого говорити ці слова? – здивувався хлопчик. Ми ж зовсім незнайомі.

           – А ось зустрінемось, скажемо їй здрастуйте, тоді побачиш, для чого. Ось і бабуся.

           – Здрастуйте, – сказав син.

           – Здрастуйте, – сказав батько.

І хлопчик із здивуванням побачив: все навкруги змінилося. Сонце засяяло яскравіше. По верхів'ях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали птахи – до цього їх не було чути. На серці у хлопчика було радісно.

–  Чому це так? – запитав хлопчик.

– Тому що ми сказали людині "здрастуйте" і вона усміхнулась.

 

Здрастуйте! Добра ласкавість слова

Стерлась зовсім у щоденнім привіті.

Здрастуйте! Адже це – будьте здорові!

Адже це – довше живіть на світі!

– Як слід говорити ці слова?

– Як ще можна вітатися? (Добрий день! Світлої днини. Привіт. ).  А кому можна говорити «Привіт», а коли це буде недоречно?

 – Чи можемо ми сказати, що батько і син були ввічливими?  А як по іншому можна сказати, якими вони були? (Чемними).

А тепер давайте подякуємо їжачкові за допомогу та пригостимо його яблучками. (діти прикріплюють яблучка з написаними словами привітань до голочок: «Добридень», «Здрастуйте», «Привіт», «Доброго здоров’я», «Вітаю»).

Ти котись, котись, клубочок,

Попереду у лісочок,

Покажи малятам нашим

Стежку рівну та безпечну

В місто Чемності чарівне!

 

4. Галявина Вдячності.

Завдання від Білочки.

Гра «Світлофор   ввічливості».

•                   У вас на партах лежать сигнальні картки червоного та зеленого кольору. Що означає червоний сигнал світлофора? (небезпеку). А зелений? Отож, я зачитаю репліки, а ви повинні показати кольором, де діти вчинили правильно, а де – ні.

• «Дайте мені хлібину», - звертається хлопчик у магазині до продавця. (Червона). А як треба?
• «Вибачте,  будь ласка, я штовхнула Вас ненавмисне», - каже дівчинка в автобусі. (Зелена).
• «Покличте до телефону Марину!» (Червона).
• «Поки я читала цю книжку – вона порвалася. Підклеєте її самі, бо в мене  часу немає», сказала дівчинка бібліотекареві. (Червона).
• «Люба бабусю! Я із задоволенням тобі допоможу!» (Зелена).
• Хлопчик звертається до мами: «Дай їсти». (Червона).

•                   А тепер давайте подякуємо білочці  за допомогу й пригостимо її  грибочками. (діти прикріплюють грибочки з написаними літерами до мотузочки. Читають слово «Дякую», «Спасибі»).

Ти котись, котись, клубочок,

Попереду у лісочок,

Покажи малятам нашим

Стежку рівну та безпечну

В місто Чемності чарівне!

 

5. Річка Ввічливості.

Вправа «Допоможи цапкам».

•                   Далі наш шлях пролягає через річку Ввічливості. А  хто тут потребує нашої допомоги, здогадайтесь.

(Читаю   українську народну  казку «Про двох цапків»).

                                               ПРО ДВОХ ЦАПКІВ
                З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно. Не схотів білий цапок зачекати, поки перейде через кладку чорний, а чорний собі не схотів заждати, щоб перейшов білий. Ступили обидва на кладку, зійшлись посередині та й ну один одного лобами й рогами бити! Бились, бились, та й скінчилося на тому, що обидва в воду попадали і потопились.

• А як їм треба було вчинити?
• Якими словами треба просити вибачення, якщо вчинив щось ненавмисно?

Давайте подаруємо цапкам капусти. (Читаємо слова «Вибачте», «Даруйте», «Перепрошую»)

Ти котись, котись, клубочок,

Попереду на лужочок,

Покажи малятам нашим

Стежку рівну та безпечну

В місто Чемності чарівне!

 

6. Поле Мудрості.

Ми з вами потрапили в чарівний веселковий край. А щоб наше поле стало ще красивішим, треба прикрасити його ромашками, які ви теж знайдете в своїх кошиках.

Закінчіть думку.

Ми говоримо:

• «Здрастуйте», коли…

• «До побачення», коли...

• «Будь ласка», коли...

• «Спасибі», коли...

• «На добраніч», коли...

 

ІV. Систематизація та закріплення вивченого матеріалу.

Ну що ж, мої любі мандрівники, невпинно біжить час і наша подорож теж добігає кінця Ми з вами дісталися міста Ввічливості, але походимо його вулицями вже іншим разом.   Думаю, що після сьогоднішнього дня ми всі будемо намагатися не забувати про «чарівні» слова, які сьогодні прозвучали, частіше вживатимемо їх у своєму житті, у спілкуванні і ставленні один до одного. Від цього ми станемо не просто культурними, ввічливими, а, перш за все, людяними, добрими.

У нашій рідній мові чудові  є слова.

Вони такі чарівні, бо сила в них жива.

«Добридень!», «До побачення!» - і усмішка засяє!

Велике мають значення ось ці прості слова.

 

Як скаже син чи донечка «Спасибі вам», «Будь ласка»,

Ясніше сяє сонечко, в словах – любов і ласка.

Ось ці прості, живі слова не забувайте, діти.

Від них і радість оживає,

В очах проміння світить.

 

Від цих чарівних, добрих слів

Тепліше людям жити,

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити!

 

Це  «Дякую» і «Добрий день»,

«Пробачте», «Йдіть здорові».

Вживайте, діти, їх щодень

У нашій рідній мові.

V. Підсумок  уроку

Ви були дружними, старанними та наполегливими під час нашої подорожі, зробили чимало добрих справ, а тому Фея Чарівних наук нагороджує вас медалями Ввічливих Малят. А зараз нам час додому.

Щоб у класі опинитись

І ніде не загубитись, -

Шапку мага ти знімай,

Що дізнавсь – не забувай!

 

Підсумкова бесіда.

• Про що ми говорили сьогодні?
• Що корисного для себе ви дізналися?
• Яке завдання було найцікавішим?
• Які слова ви тепер будете обов’язково вживати у своїй мові?

 

– Діти, а з якими словами-побажаннями ми звернемося до гостей? (Дякуємо за допомогу, на все добре, всього найкращого, до побачення, приходьте ще, будьте здорові!)