Урок з географії "Атмосферні опади"

Про матеріал

Мета: актуалізувати знання про види атмосферних опадів з курсу природо знавства; формувати знання про особливості формування опадів та закономірності їхнього розподілу на території Землі, розвивати вміння характеризувати різноманітні види опадів та умови їхнього утворення, працювати з різноманітними джерелами знань, аналітичне мислення; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Перегляд файлу

Географія. 6 клас

Тема: Атмосферні опади

Мета: актуалізувати знання про види атмосферних опадів з курсу  природо                                                                                                                                                          знавства; формувати знання про особливості формування опадів та закономірності їхнього розподілу на території Землі, розвивати вміння характеризувати різноманітні види опадів та умови їхнього утворення, працювати з різноманітними джерелами знань, аналітичне мислення; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ.

Обладнання: атласи, підручники, комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація «Атмосферні опади».

Тип уроку: комбінований.

                                              Хід уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Прийом «Естафета» (по рядах)

 

Картка 1

1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора,— …

2. Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий — …

3. Найнижче розташовуються хмари …

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску — …

5. Тепловий пояс між тропіками та полярними колами — …

 

Картка 2

1. Постійні вітри помірних широт — …

2. Повітря, що містить максимально можливу кількість водяної пари, називають …

3. Дуже різноманітні та вигадливі за формою хмари — …

4. Прилад для визначення напрямку вітру — …

5. Тепловий пояс між Північним і Південним тропіками — …

Картка 3

1. Вихрові області зі зниженим тиском у центрі - …

2. Процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний - …

3. Хмари, що розташовуються на дуже великій висоті та схожі на нитки,— …

4. Прилад для вимірювання відносної вологості — …

5. Тепловий пояс за полярним колом — …

 

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Практична теорія»

Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім вам добре відомі. Їхня поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води. Тепер, знаючи про випаровування та конденсацію, насичене і ненасичене водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їхнє виникнення.

Дії атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних паводків. Або сніг — вкриває посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То які вони — атмосферні опади, знайомі незнайомці? Поговорімо про них сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матерілу.

 

1 Атмосферні опади та їхні види

Атмосферні опади — волога, що випадає з хмар або виділяється з повітря на поверхню Землі в твердому або рідкому стані. Кількість опадів, що випадають, залежить від умісту в повітрі водяної пари.

Види опадів: дощ, град, сніг, росу, туман, іній. Дощ, град, сніг — випадають із хмар. Роса, туман та іній — виділяються з повітря.

Робота з підручником

Заповнення таблиці (робота в парах (один учень заповнює характеристику опадів, що випадають із хмар, інший — з атмосферного повітря)).

Характеристика основних видів атмосферних опадів

Назва

Визначення

Умови утворення

Особливості

 

 

 

 

 

Прийом «Учитель-учень»

Учні по черзі пояснюють одне одному особливості певних видів опадів.

Прийом «Проблемне запитання»

Чим туман відрізняється від хмар?

Висновок 1. Поширення опадів на земній поверхні залежить від багатьох умов: температури, випаровування, вологості повітря, хмарності, атмосферного тиску, розподілу суші та моря, панівних вітрів, віддаленості від Світового океану, характеру рельєфу тощо.

 

2 Вимірювання кількості опадів (демонстрація приладів на презентації)

Опадомір — прилад для вимірювання кількості опадів. Це металевий циліндр, обгороджений футляром із розріджених планок для охорони від випаровування. Кількість опадів визначають за товщиною шару води в міліметрах. Для вимірювання товщини снігового покриву використовують снігомірну рейку.

Плювіограф, омброграф (лат. pluvium — дощ; грец. grapho — пишу) — самописний прилад для постійної реєстрації рідких атмосферних опадів, їхньої інтенсивності та проміжку часу випадіння.

3 Закономірності в розподілі опадів (аналіз кліматичної карти)

Прийом «Проблемне запитання»

Чи існують закономірності у загальному розподілі опадів на земній поверхні?

Найбільша кількість опадів — 1000–2000 мм і навіть більше випадає в екваторіальних широтах, де розташована область низького тиску і панують висхідні рухи повітря. У тропічних широтах, в областях підвищеного тиску з низхідними рухами повітря випадає мало опадів. У помірних широтах кількість опадів знов зростає, а в холодних поясах знижується.

Основним постачальником води в атмосферу є Світовий океан.

На кліматичних картах кількість опадів відображають ізогієтами — лініями, що з’єднують точки з однаковою кількістю опадів.

Річний розподіл опадів також відображають на діаграмах. Вони показують не тільки кількість опадів, а й їхній розподіл протягом року.

Висновок 3. Атмосферні опади розподіляються на Землі нерівномірно. Існують загальні закономірності зонального розподілу опадів на Землі.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання.

1) Побудуйте в зошиті діаграму атмосферних опадів за наведеними нижче даними.

2) Обчисліть сумарну річну кількість опадів.

3) За допомогою кліматичної карти зробіть припущення про розташування місця спостережень.

Місяць року

І

ІІ

ІІІ

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

Кількість опадів, мм

45

40

38

46

50

70

85

68

50

38

40

40

Прийом «Географічний практикум»

1. Користуючись кліматичною картою, визначте найбільш «мокрі» та «сухі» райони Землі; поясніть їх виникнення.

2. Користуючись кліматичною картою, визначте середньорічну кількість опадів, що випадає у вашій місцевості.

Прийом «Проблемне питання»

1. Чому в областях зниженого атмосферного тиску випадає багато опадів, а в областях підвищеного атмосферного тиску — мало?

2. Чому у великих містах атмосферних опадів випадає більше, ніж у приміських районах?

 

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

 Опрацювати відповідний текст підручника,

 підготувати повідомлення за темою «Як складають прогнози погоди».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

 

«Наймокріше» місце земної кулі — Черрапунджі — невеличке індійське селище у південному передгір’ї Гімалаїв. Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів. Понад 10 млн відер на кожний гектар! У «рекордний» 1947 рік кількість опадів тут становила 24 326 мм!

Майже не поступається Черрапунджі колумбійське містечко Тутунендо, у якому щороку випадає 11 770 мм опадів. Ще одним «мокрим» місцем на земній кулі є Гавайські острови. Тут щороку в середньому землю зволожує шар вологи завтовшки 10 м. На тутешньому острові Кауай дощова погода триває 350 днів на рік.

На Землі є місцевість, де дощ іде «на замовлення». Це — північно-західна провінція Китаю Юньнань. Дощ починається тут навіть від голосного окрику. Причому випадає тим рясніший, чим сильніший голос. Пояснюється це тим, що тут, у горах Ґаолінґ, розташовані озера, які настільки перенасичують повітря вологою, що найменший струс його зумовлює утворення дощових краплин.

Полюс посушливості, радше за все, перебуває в чилійській пустелі Атакама, що простягається вздовж західного узбережжя Південної Америки. Дощів там взагалі не буває. Кількість опадів вимірюється десятими частками міліметра — у вигляді ранкових туманів. За останніми даними, посуха триває тут уже понад чотири століття!

Найбільший град випав 28 березня 1867 р. в околицях міста Белларі в Індії. Градини мали розмір невеликої дині, деякі з них важили майже півтора кілограма. Подібний град випав 1986 р. у Банґладеш, позбавивши життя 92 мешканців.

Найбільш грозовим місцем є місто Боґор на острові Ява, розташоване на північному схилі гори Саланг поблизу столиці Індонезії Джакарти. Тут блискавки спалахують у середньому 322 дні на рік.

Гніздом блискавок називають місце, куди грозові розряди б’ють із дивовижною невідступністю. У 1978 р. поблизу фінського селища Оравікоскі за рік розрядилося 2276 блискавок! Найбільша кількість блискавок за добу — 665 тис.— зафіксована наприкінці липня 1992 р. у місті Карлсруе в Німеччині.

1

 

docx
Пов’язані теми
Географія, Розробки уроків
Додано
7 липня 2018
Переглядів
1524
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку