Урок з географії для 6 класу на тему "Уявлення про Землю у давнину"

Розгорнутий план – конспект уроку з географії  6  клас на тему:

«Уявлення про Землю  у давнину.  Уявлення про Землю  єгиптян, вавилонян, індійців, греків, римлян, слов’ян.  Зображення Землі на картах Ератосфена, Птоломея»

Автор: Купрій Оксана Миколаївна, учитель географії ЗЗСО «Солонянський ліцей» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області.

Тема уроку:  Уявлення про Землю  у давнину.  Уявлення про Землю  єгиптян, вавилонян, індійців, греків, римлян, слов’ян.  Зображення Землі на картах Ератосфена, Птоломея» [Слайд №1]

Мета уроку: [Слайд № 2]

1. Навчальна – розглянути і засвоїти уявлення людей про Землю в давнину, особливості першого картографічного матеріалу ( карти Ератосфена і Птоломея , глобус Бехайма),

2. Виховна –  виховати географічно  обізнану особистість, що розбирається  в усіх особливостях   давньої  епохи  пізнання  Землі.

3. Розвивальна –  розвивати  логічне  і абстрактне мислення, вміння висловлювати думки,  давати повну , розгорнуту відповідь.

Обладнання уроку: [Слайд № 3]

Атласи, фізична карта світу , глобус, зображення карт Птолемея та Ератосфена, глобуса Бехайма, підручник, портрети стародавніх географів (Ератосфена , Птоломея, Арістотеля, Пліній Старший, Піфагор).

Очікувані результати: [Слайд № 4]

• Уявити Землю відповідно до версій єгиптян, вавилонян, індійців, греків, римлян, слов’ян та пояснювати, чим відрізняються ці уявлення від сучасних;
• Визначати різницю між зображеннями Землі на картах Ератосфена, Птоломея, глобусом Бехайма і сучасних картах.

Тип уроку: комбінований;

План уроку:  І. Уявлення давніх народів про Землю.

ІІ. Перші карти і глобус.

ІІІ. Перші географічні відомості про українські землі.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:

Прийом «Світлофор» (в учнів на партах набори карточок - червоний колір – відповідь «ні», зелений – «так»).

А) Географічна наука, що вивчає клімат Землі, називається кліматографія?

Б) Вчені-географи працюють над проблемою пізнання Землі.

В) Родоначальник вітчизняної географії – Рудницький.

Г) Об’єктами вивчення географії є живі організми.

Д) Фізична географія вивчає природні умови Землі.

Прийом «Вірю-не вірю» (в учнів на партах таблички зі смайликами, де вони позначають відношення до питання). Після вправи - взаємоперевірка.

А) Незвіданих земель на нашій планеті не залишилось.

Б) Для сучасних географів зовсім не залишилось роботи.

В) Фізична географія вивчає населення та його розміщення.

Г) Для ґрунтовного вивчення географії достатньо опрацювати підручник.

Д) В давні часи люди мали точні знання про розміри та форму Землі.

Е) Земля- це зірка.

Є) Земля має форму квадрата.

Ж) Сонце обертається навколо Землі.

З) Земля обертається навколо Сонця.

І) Глобус- це зменшене зображення Місяця.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. [Слайди № 1, 2, 3]

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Вступне слово.

Колись давно спекотного літнього ранку зустрілись на курному шляху два подорожніх. Виснажені довгою дорогою, вони були раді зустрічі та несподіваному відпочинку. Один мандрівник – старий і мудрий, другий – молодий, розговорилися, засперечалися.

– Чи знаєш ти, що якщо йти багато днів і ночей поспіль у той бік, де ховається сонце, то вийдеш з того боку, звідки сонце вранці піднімається на небосхил, тому що Земля наша куляста? – говорив старий.

– Та що ти! Земля пласка, ніби млинець, який лежить на чотирьох стовпах, а небо – величезна кришталева чаша! – заперечував молодий.

Довго точилася їхня суперечка, кожен намагався довести свою правоту.

Сьогодні розмови про пласку Землю та трьох китів здаються нам смішними, а між тим багато часу минуло і багато відкриттів було зроблено, перш ніж науково довели кулястість Землі. Першими спробами пояснити навколишній світ, незрозумілі явища природи були міфи, легенди. З давніх часів люди хотіли дізнатись :"Чому день змінює ніч, чи є життя за морем? " та багато ін.  Спробуймо подумки перенестися в давні часи та подивімося, як різні народи уявляли собі влаштування світу.

V. Вивчення нового матеріалу:

Міфологічна сторінка. Розповідь вчителя із подальшою роботою  у групах.

У давньому Китаї кожен імператор ділив землі по-своєму. У всі сторони йшли чиновники з компасом, щоб потім доповісти імператору, на що схожі його землі. «Твоя земля плоска, схожа на рисове зерно. По краях стоять стовпи, що підпирають небо»,— говорили вони імператору.

Робота в групах. (Кожна група учнів опрацьовує своє завдання і спікер від групи представляє результат).

Завдання. Використовуючи атлас, підручник та зображення про уявлення давніх народів,  скажіть, якою уявляли Землю давні народи? (Індійці – І група, Вавилоняни – ІІ група, Єгиптяни – ІІІ група, Слов’яни – IV група.) [Слайди №

 7, 8, 9, 10,11,12].

Ймовірна відповідь учнів:

1.Уявлення  про Землю у  стародавніх людей були далекими від   реальності, часто навіть фантастичними.

2.Уявлення  про  Землю   у різних народів  часто базувались  на  місцевих  міфологічних  і  релігійних  віруваннях.

3.У  більшості  уявлення про Землю   складалися  із  власного досвіду.

4.Земля  переважно  уявлялась у  вигляді  ділянки  суходолу, з усіх  боків  оточеної  водою.

Літературна сторінка. На попередньому уроці учні отримали випереджальне завдання,  зачитують вірші до зображення про уявлення  народів:

Учитель :

МОРЕ   ДУМОК   ФАНТАСТИЧНИХ,

НЕПОВТОРНИХ І МІФІЧНИХ

ПРО ОДНЕ ПИТАННЯ Є.

ХТО Ж ТО ВІДПОВІДЬ ЗНАЙДЕ ?

ХТО УЯВУ ДІЙСНУ МАЄ,

ФОРМУ ЗЕМЛІ РОЗГАДАЄ,

ТА  ДОКАЖЕ АРГУМЕНТОМ

ШВИДКО ВСЕ ОДНИМ МОМЕНТОМ.

Учень 1:

ХТО МАНДРУЄ НЕБОЗВОДОМ ?

СВІТИТЬ ВДЕНЬ УСІМ НАРОДАМ ?

 А В УЯВІ ЄГИПТЯН

МАЄ  СОНЯЧНИЙ  КАФТАН.

КОРАБЕЛЬ ДЛЯ РУХУ Є,

 МІЖ  ХМАРКАМИ  ПРОПЛИВЕ.

СОНЦЕМ  ЗВУТЬ  МАНДРІВНИКА,

ПОСМІХАЄТЬСЯ  ЗРІДКА.

А  ПРАЦЮЄ  ДУЖЕ ТЯЖКО,

 НЕБОЗВОД ТРИМАТИ ВАЖКО.

ДИВО-ДІВЧИНА БОГИНЯ,

А ПІД НЕЮ НЕБО СИНЄ.

ТАК  В ЄГИПТІ УЯВЛЯЛИ,

ЗЕМЛЮ, КУЛЕЙ НЕ ВВАЖАЛИ !

Учень 2:

ЦІ  ДУМКИ  НЕ  ОДИНОКІ,

ТАК  ІНДІЙЦІ ОДНОБОКІ

ВСЕ  З  ТВАРИНАМИ ЗВ’ЯЗАЛИ,

ХИБНУ ДУМКУ ЛЮДИ МАЛИ:

НА ГІГАНТСЬКІЙ ЧЕРЕПАСІ

ЧОТИРИ СЛОНИ СТОЯТЬ В АНФАСІ,

А  НА СПИНАХ ЇХ ПІВКУЛЯ.

Учень 3:

ВАВІЛОН СВОЮ УЯВУ

МАВ ПРО ЗЕМЛЮ ЩЕ ІЗ МАЛУ.

ЦЕ ГІГАНТСЬКА  ГОРА,

ЗВІДУСІЛЬ  УСІМ ВИДНА.

СОНЦЕ З МОРЯ ВИРИНАЄ,

ГОРУ ЗА  ДЕНЬ ОМИНАЄ

ТА  СІДА ЗА МОРЕ ЗНОВ  -

ТУТ НЕМА ІНШИХ РОЗМОВ!

Учень 4:

ХТО Ж ТОДІ МАВ ДУМКУ ВІРНУ ?

ВІРУ  НЕ  ПРОСТУ  , НАЇВНУ,

А  БЕЗЗАПЕРЕЧНИЙ ДОКАЗ,

ЯКИЙ ВИСТАВИТЬ НА ПОКАЗ.

ГРЕК  ВІДОМИЙ -   АРІСТОТЕЛЬ -

ЗЕМЛЮ КУЛЕЮ ВВАЖАВ,

ТОЙ Й НА ЦЬОМУ  НАСТОЯВ.

Історична сторінка.  Розповідь вчителя з демонстрацією зображень.  

Про уявлення греків про Землю можна дізнатись із поем Гомера «Іліада» й «Одіссея». У них говориться, що Земля — це опуклий диск, який нагадує щит воїна. Суша з усіх сторін омивається річкою Океан. Грецький філософ Фалес (VI ст. до н. е.) уявляв Усесвіт у вигляді рідкої маси, всередині якої знаходиться булька, що має форму півкулі. Увігнута поверхня — небо, нижня плоска — Земля, яка подібна до пробки плаває. [Слайд № 12].

У VI ст. до н. е. Піфагор уперше висловив припущення, що Земля — куля. «Все у природі повинно бути гармонійним, — говорив він. Найбільш точна з геометричних фігур — куля. Земля також повинна бути гармонійною, точною. Значить вона — куля». [Слайд № 13]

Але довести, що Земля — куля, він не міг. Зробив це єгипетський математик і географ Ератосфен (бл. 275-194 рр. до н. е.). Він не тільки виміряв діаметр Землі, а й зробив карту, якою користувалися до кінця І ст. н. е. [Слайд № 15 ]

Географія бере свої витоки у Стародавніх Греції та Римі. Однак греки багатьма своїми географічними судженнями були зобов’язані найпершим дослідникам із різних країн світу, якими вважають єгиптян, що вміли визначати напрям південь — північ, давали рекомендації щодо повеней на Нілі; месопотамців, які розділили рік на 12 місяців, зібрали відомості про рухи небесних тіл; фінікійців, що були першими мореплавцями і першовідкривачами.

Більше дізнайтеся про Епоху великих географічних відкриттів  за кодами:

Картографічна сторінка.  Робота  з атласом.

Розгляньте малюнок “Світ  за  Ератосфеном ( 3 ст. до н.е. )” у атласі.

  Дайте  відповіді  на  питання:

1.Які частини світу зображено на карті ?

2.Що  в сучасному розумінні представляє  собою зображений регіон  Лівія ?

3.Порівняйте  з сучасною  картою  Євразії  ?  Чи  є  відміннності ?  Які ?

 4. Які  моря   й  океани  зображено на  карті ?

 5. Які  з  сучасних материків  відсутні ?  Чому  ?

Розгляньте малюнок  “Світ  за  Птолемеєм     ( 2ст н.е. )” у атласі.

     Дайте  відповіді  на  питання:

1.Які  частини світу  і країни зображено ?

2. Які моря зображено  ?

3. Які  з  сучасних  материків   відсутні на  карті  ? Чому  ?

Прийом “Мозковий  штурм”: Порівняйте  дану  карту з  сучасною  картою Євразії . Знайдіть відмінність  і подумайте,  як  вона  могла  вплинути на процес  подальшого освоєння  Землі .

Ймовірна  відповідь : За Птолемеєм, відома  на той  час Євразія  простягається    до  180 меридіана ,  а  на  сучасній  карті  -  лише  до 130. Виходить, що невідома  частина  Азії  тягнеться  ще  далі,  там,  де розташовується  Тихий  океан. Тобто Птолемей  зменшив Землю  на  чверть,  у  порівнянні  з дійсними  розмірами.  А  це  стало причиною  цікавих  помилок   і  відкриттів  у  подальшому  освоєнні   і  дослідженні  Землі.

Розповідь   учителя : Варто лише  сказати, що відомий  мандрівник  Христофор  Колумб користувався  картою  Птолемея,  а отже,  і зменшеними  розмірами Землі. Тому ,коли  він  досягнув  нової  землі ,у нього навіть  і думки  не  виникло, що це нова  частина світу, яка пізніше  отримала  назву  Америка. Він  так  і помер, вважаючи, що  це  Індія.

   Кожна  карта  має градусну  сітку, це  спеціальні  лінії  паралелі  і меридіани , умовні  лінії  яких насправді  на  земній  поверхні  немає   і   які  наносять для  того , щоб  можна  було  визначити точне   місцезнаходження  точки.

     На   картах    Ератосфена    і  Птолемея    градусна  сітка  також  присутня, до того  ж  Ератосфен   вперше  наніс її на карту,  саме  він її  створив.

      Робота  з  атласом : Яка  існує  відмінність між  градусною  сіткою  на  картах Ератосфена  і  Птолемея ?

 Градусна  сітка  якої  карти  подібна  до  градусної  сітки  сучасних  карт ?

Українознавча сторінка.  Перші географічні відомості про українські землі. Розповідь учителя і демонстрація слайдів.

Описи території, на якій розміщена сучасна Україна, а також прилеглі до неї землі велися з давніх часів. 

     Перші писемні згадки про природу окремих частин українських земель відомі з творів давньогрецьких та арабських авторів. Давньогрецький історик Геродот у V ст. до н. е. відвідав південні землі сучасної України. Його вразили багаті пасовища та просторі рівнини. У своїй праці “Скіфія” він описав Причорномор’я, де зазначив, що зима цих земель сувора й вода замерзає, а літо холодне й дощове. Вразили Геродота й величні річки: Борисфен (Дніпро), Тирас (Дністер), Гіпаніс (Південний Буг), Танаїс (Дон). Геродот також зібрав цікаві дані про скіфів, які заселяли ці землі, а також народи, що мешкали на північ від них.
     У ІІ ст. до н. е. давньогрецький вчений Птоломей коротко описав території між Віслою та Доном із схематичними картами, на яких позначив річки та рельєфу цієї місцевості. А у І ст. римський вчений Пліній Старший описав окремі річки, тварин і рослин сучасної території України. [Слайди № 19,20,21,22]

Більше дізнайтеся про Дослідження і відкриття українських земель  за кодом:

VІ. Закріплення знань.  Вправа на Learning Apps.

https://learningapps.org/1682959

Тести онлайн «На Урок»

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3735873

Питання для самоконтролю: [Слайд № 23]

1.    Які були уявлення давніх народів про форму Землі?
2.    Як уявляли форму Землі у Давній Греції?
3.    Які існували докази кулястості нашої планети у Стародавньому світі? Спробуйте пригадати докази кулястої форми Землі, які з’явилися пізніше?
4.    Як уявляли місце Землі у Всесвіті в Давній Греції?
5.    Хто з вчених створив перші географічні карти? Чим вони були недосконалі?
6.    Завдяки працям яких вчений були одержані перші відомості про українські землі?
 

VІІ. Рефлексія. Учні по-черзі за бажанням відповідають на питання рефлексії.

Висновки.

1.    Тривалий час нашу планету вважали плоским або випуклим диском. Про її кулястість стало відомо у Давній Греції у VІ ст. до н.е. завдяки роботам Піфагора.
2.    Давніх греків цікавило питання про будову Всесвіту. Тривалий час у науці панувала геоцентрична система Клавдія Птоломея.
3.    Створюються перші географічні карти. Найбільш досконалою того часу була карта Клавдія Птоломея з градусною сіткою.
4.    Перші географічні відомості про українські землі залишилися завдяки працям давньогрецьких вчених Геродота, Птоломея, Плінія Старшого. 
 

VІІІ. Домашнє завдання: [Слайд № 24]

1. Прочитати § 3.
2.  На основі аналізу тексту параграфа та додаткової інформації заповніть табличку  “Географічні досягнення стародавніх учених, позначивши значками “+” або “-” їхній внесок у розвиток географії