Урок з географії для 7 класу на тему "Природні зони Африки"

7 клас

Тема: «Природні зони Африки. І частина»

Мета:

Освітня: актуалізувати поняття «природний комплекс», «природна зона», «широтна зональність», сформувати знання учнів про особливості розміщення природних зон Африки; поглибити систему знань про взаємозв’язки природних компонентів в природних зонах; сформувати уміння складати характеристику ПЗ за типовим планом; удосконалювати практичні уміння працювати з картами атласу; формувати пізнавальний інтерес до дослідницької діяльності; показати школярам особливості прояву широтної зональності природних комплексів на рівнинах Африки та з’ясувати їх причини; ознайомити з основними зональними типами ґрунтів, характерними представниками рослинності та тваринного світу вологих екваторіальних лісів (гілей), перемінно-вологих лісів та саван і рідколісь Африки.

Виховна: сприяти формуванню світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи на основі матеріалу про процеси ґрунтоутворення та пристосованість живих організмів до умов навколишнього середовища, виховувати екологічний світогляд школярів на основі матеріалу про зміну природних комплексів природних зон Африки людиною та необхідністю для всієї планети їх охорони.

Розвиваюча:  розвивати у школярів інтерес до вивчення географії, вводячи в урок елементи цікавої географії та інтерактивні форми роботи; розвивати логічне мислення учнів, вміння обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння; розвивати вміння учнів вільно користуватися різними джерелами географічних знань (підручником, картами атласу, малюнками, схемами), аналізувати та зіставляти їх.

Тип уроку: комбінований

Форма проведення: урок-мандрівка

Обладнання:

•               карта природних зон Африки;
•               атласи школярів;
•               авторська презентація ppt «Природні зони Африки. Частина 1»;
•               листи опорно-інформаційних схем школярів;
•               мультимедійні пристрої (інтерактивна дошка Smart, проектор, ноутбук);
•               роздатковий матеріал (муляжі: банани, апельсини; мачете і ліхтарик, гумові чоботи, пляшка води, парасолька, панамка і дощовик)

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель. На попередніх уроках ви розпочали мандрівку дивовижним і загадковим материком Африкою. Сьогоднішній урок є продовженням попередніх наших мандрівок. А гідом буду сьогодні я.

Давайте пригадаємо, з чого починається будь–яка мандрівка? (учні висловлюють свої думки)

Учитель. На мою думку -  з укладання рюкзака. На ваших партах лежать необхідні речі і харчі: банани, апельсини; мачете і ліхтарик, туристський намет, гумові чоботи, пляшка води, парасолька, панамка і дощовик. Але щоб їх «купити» треба заплатити знаннями. Кожна правильна відповідь поповнить ваш рюкзак на одну якусь річ.

II. Перевірка домашнього завдання. (Аукціон знань)

Учитель. Отже, що ми знаємо про природу Африки…

1.                Природа Африки унікальна тим, що тут ростуть …
2.                Природа Африки унікальна тим, що тут живуть …
3.                Із заходу на схід широкими смугами простягаються природні …
4.                Вони змінюють одна одну від екватора до …
5.                Така зміна природних зон на рівнинах називається …
6.                А зміна природних зон з висотою в горах називається …
7.                Біля узбережжя, де протікають теплі течії, як правило, формуються … природні зони.
8.                А де протікають холодні течії, формуються … природні зони.

Учитель. Та все ж таки ми забули про найважливішу річ у мандрівці. Як ви думаєте, про що ж ми забули? (учні висловлюють свої думки)

Учитель. Так дійсно, ми забули про карту Африки. Мандрувати без карти – неможливо. Візьмімо і її.

Учитель. Що ж, рюкзаки ми успішно склали, беремо з собою щоденники, в які ви будете записувати свої спостереження, і вирушаймо.

III. Мотивація навчальної діяльності.

Африка – невиліковна пристрасть: вдихнеш пил її червоної землі, почуєш багатоголосий бій тамтамів… і важко буде повертатись з цього таємничого світу. (В. Корочанцев)

Гра «Сортувальник»

Для початку з'ясуємо, за яким же планом дається характеристика природної зони.

/учні в парах визначають правильну послідовність пунктів плану вивчення природної зони/

План вивчення природної зони

?  (6)   Екологічні проблеми.

?  (7)   Природоохоронні території.

?  (1)   Фізико-географічне положення.

?  (2)   Кліматичний пояс.

?  (4)   Рослинний світ.

?  (3)   Грунти.

?  (5)   Тваринний світ.

 Прийом «Асоціація»

- З чим асоціюються у вас назви природних зон Африки? Свої асоціації запишіть на дошці.

IV. Вивчення нової теми.

Учитель. Тема сьогоднішньої мандрівки «Природні зони Африки» - запишіть її до щоденників. Мета нашої подорожі – з’ясувати закономірності розташування, особливості клімату, грунтів, рослинного і тваринного світу.( робота з атласом і підручниками на визначення  ПЗ Африки і їх розташування, демонстрація на мультимедійній дошці  слайдів про ПЗ Африки)

Природна зона вологих екваторіальних лісів (гілей).

а) Фізико-географічне положення та клімат зони гілей. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою природних зон Африки та презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     Зона вологих екваторіальних лісів охоплює узбережжя Гвінейської затоки на північ від екватора та басейн річки Конго. Вона простяглася на 1600 км з півночі на південь та на 5000 км із заходу на схід.

•    З’ясуйте, в якому кліматичному поясі сформувалася зона гілей?
•    Які особливості екваторіального клімату?
 

      Ця природна зона своєрідна та неповторна. Тут практично немає пір року: взимку і влітку температура повітря однакова й становить приблизно +24 °С. За рік випадає більше 2000 мм опадів. Дощі ллють щодня, зазвичай по обіді. Вода й тепло створюють ідеальні умови для розвитку всього живого, тому тут ростуть вологі екваторіальні дощові ліси – гілея (від грецького «хіле» — ліс). З літака вони нагадують зелене море.
•    Яке живлення та режим мають річки в межах екваторіального поясу?
     В зоні вологих екваторіальних лісів річки завжди повноводні. Під час паводків вони часто заливають низькі береги, а вода покриває величезні простори.    

б) Зональний тип ґрунтів. (Пояснення вчителя з елементами бесіди.)
•    Що таке ґрунт?
•    Які чинники формують ґрунти?
•    Як рослинність та клімат визначають родючість ґрунтів?
 

В умовах екваторіального лісу утворилися червоно-жовті фералітні ґрунти (латинською мовою «ферум» — залізо). Саме сполуки заліза і надають їм червоного кольору.
     Ці ґрунти дуже бідні на поживні речовини, оскільки органічні рештки за умов вологи і тепла швидко розкладаються мікроорганізмами, і поживні елементи швидко вбираються рослинами. Тому вирубка лісів тут спричиняє часто справжню катастрофу. Земля на оголених ділянках змивається дощами, а сонце перетворює поверхню землі на суху кірку, на якій вже не може нічого рости.   
   
в) Рослинність; пристосування рослин до умов існування. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     В екваторіальних лісах Африки налічується понад 25000 видів рослин. Тільки дерев — близько 1000 видів. У цих лісах завжди душно, волого і темно. Ліс настільки густий, що роздивитися щось трохи віддалік від себе неможливо, все загороджується кущами, ліанами, що переплітають дерева, поваленими велетенськими стовбурами дерев.
     Екваторіальний ліс має дві характерні риси, що відрізняють його від нашого лісу: цей ліс вічнозелений та багатоярусний.
     Вічнозеленим ліс є через те, що рослини ніколи не скидають повністю листя. Тепла й волога протягом року погода дозволяє листу існувати на пагоні 2-3 роки. Листки звісно міняються, але по-черзі.

•    Пригадайте з уроків природознавства що таке ярусність у лісі?
•    Пристосуванням до яких екологічних чинників є ярусність?

     Ярусність являє собою розподіл рослин за висотою відповідно до потреби у світлі. У лісах помірного поясу 3-4 яруси рослин. У гілеях їх 6-8! У самому низу — царство тіневитривалих мохів і повзучих рослин. Вище піднімаються мало вибагливі до світла чагарники і молоді деревця. Тут багато деревовидних папоротей, бананів.
     Банан, як не дивно, є травою з товстим кореневищем, від якого відходять листя, що щільно прилягають один до одного, утворюючи стебло висотою 15 м. Листя досягають довжини 4 м і ширини 90 см. Після плодоносіння стебло відмирає, а коренева система дає нові пагони. Повне дозрівання плодів триває 3-4 місяці. Плоди банану споживають свіжими та сушеними, з них готують консерви, мармелад, сироп, вино, бананове борошно. Деякі сорти ідуть на відгодівлю худобі та на виготовлення тканин.
   Ще вище ростуть дерева заввишки 15-20 м. Їм потрібно більше світла. З-поміж них багато цінних порід, таких як червоне, ебенове, сандалове, жовте дерева. Трапляється також мускатне дерево. В гілеях Африки поширене й хлібне дерево. Його плоди,   розміром з людську  голову, містять крохмалисту м'якоть і виростають прямо на стовбурі. Цю м'якоть їдять у вареному чи смаженому вигляді або роблять з неї тісто, з якого печуть млинці. Мабуть, тому дерево називають хлібним.
     Ще вище панують фікуси і різні види пальм. Найвищими є світлолюбні дерева сейби з розлогими кронами до 60-80 м заввишки. За надзвичайну висоту їх називають деревами-вискочками. У таких високих дерев листя тверде й випаровує мало води.

•    Поміркуйте, для чого високим деревам у гілеях необхідно випаровувати через листя якомога менше води, хоча опадів тут надмірна кількість.

     Підняти воду на велику висоту важко навіть найпотужнішій кореневій системі. Широкі корені-підпірки допомагають утримати стовбур у вертикальному положенні. 
     Гілки дерев нижнього ярусу настільки густо переплітаються, що через них не видно крон дерев верхнього ярусу. Біля самої поверхні землі панує суцільний морок. Сюди досягає тільки 1/120 частка сонячного світла. Тому трави зовсім немає. Замість неї з землі піднімаються ліани – дерева з гнучким та довгим (до 300 м) стеблом, які обвиваючи стовбури й виносять до світла свої листя та квіти. Пробиратися без стежки по такому лісу складна і небезпечна справа.
     Африканська гілея – батьківщина цінних господарських порід дерев: кавового дерева, олійної пальми. Тут також активно культивують какао.   

г) Тваринний світ; пристосування тварин до умов існування. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     Тваринний світ вологих екваторіальних лісів багатий і різноманітний. Тут є багато ендеміків – своєрідних видів рослин та тварин, які зустрічаються лише на певній території. Заселені всі яруси лісу. Тут живуть великі людиноподібні мавпи горили й шимпанзе, ендеміки Африки. Справжнім велетнем є двометрова горила з густою чорною шерстю. Вона має велику фізичну силу. Більшу частину життя проводить на землі, хоча час від часу залазить на дерева. Горила – найбільшою серед мавп. Маса дорослих самців досягає 250 кг, а зріст – понад 2 м. Горила є небезпечною для людини. Якщо вона відчуває небезпеку, може першою нападати. Міцними щелепами горила здатна перекусити навіть рушницю, захищаючи своїх малят. В останній час ці велетенські мавпи стали дуже рідкісними через браконьєрство. Мисливці вбивають старих горил, а їх дитинчат продають до зоопарків.
     Шимпанзе менша за горилу (зріст до 1,5 м), має великий об’єм мозку й дуже складну поведінку. Живе на деревах. З інших мавп відомі мартишки та павіани.
     Серед дерев пурхають численні птахи: фруктовий голуб, різні види папуг, птахи-носороги, дятли, нектарниці, бананоїди. Бананоїд – екваторіальний птах-родич зозулі. Розміром з ворону. Живиться соковитими плодами. Коли намокає у воді, пір'я стає білим через розчинну у воді фарбу турацин.
     В екваторіальному лісі дуже багато комах: термітів, москітів, жуків, метеликів, бджіл, бабок, скорпіонів, павуків. Комахи часто становлять небезпеку здоров’ю людини. Малярійні комарі розносять збудників тропічної пропасниці. Муха цеце переносить трипаносом – збудників сонної хвороби людини та свійських тварин. Довжина тіла до 1-1,5 см.
     З наземних тварин поширені ящірки, землерийки, земляні гадюки, пітони, китицевухі і лісові свині, африканський оленьок заввишки 40 см, лісові антилопи.
     Дивним створінням природи є окапі. Вперше побачивши окапі, європейські мандрівники прийняти його за зебру через смугасте забарвлення задніх кінцівок. Насправді, окапі – карликова жирафа, хоча його шия та ноги значно коротші, ніж у справжнього жирафа. Зріст тварини – близько 2 м (утричі менше за жирафа). Маса тіла 250 кг (жирафа – 550-750 кг). Дуже рідкісна тварина, занесена до Міжнародної Червоної книги.
     Зрідка зустрічається карликовий бегемот. Він важить у 10-12 разів менше ніж справжній бегемот.       
    
ґ) Екологічні проблеми африканських гілей та природоохоронні території. (Пояснення вчителя. Обговорення актуальності екологічних проблем гілеї для усього людства. Робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     Населення лісів невелике. Місцеві племена займаються мисливством та рибальством. Зараз великі ділянки лісів вирубуються заради цінних порід дерев. Разом з лісом гинуть і тварини.
     Африканське землеробство веде боротьбу з гілеєю підсічно-вогняним способом. При  цьому ліс підпалюють, а попелом удобрюють землю. Такі ґрунти є родючими кілька років, а потім виснажуються. Слід їх залишати і очищувати від лісу нову ділянку. Площа африканської гілеї уже скоротилася вдвічі. А екваторіальний ліс – це “зелені легені” нашої планети.

•    Поміркуйте, чому знищення африканської гілеї є глобальною екологічною проблемою.
•    Який глобальний вплив на клімат планети має вирубка африканських вологих екваторіальних лісів?

          Природна зона перемінно-вологих лісів.

Неначе гігантський ланцюг вологі екваторіальні ліси огортає з півночі і півдня зона перемінно-вологих лісів. Це — перехідна зона від вологих екваторіальних лісів до трав'янистих саван. Вона має багато спільного з рослинністю і тваринним світом екваторіального лісу. Але ритм їх життя підкоряється сезонам (вологому та сухому). Перемінно-вологі ліси більш освоєні людиною, ніж екваторіальні., олійної пальми. Тут також активно культивують какао.

           Природна зона саван і рідколісь

а)Фізико-географічне положення зони саван та рідколісь. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картою природних зон Африки та презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 2»)
    Савани і рідколісся — найбільша за площею зона Африки, що займає близько 40 % її території. Це — степи з трав'янистим покривом, з розкиданими поодинці або невеликими групами дерев і чагарників.

•    За картою природних зон Африки схарактеризуйте фізико-географічне положення зони саван та рідколісь.

•    Порівняйте фізичну карту Африки з картою природних зон та визначте, які великі форми рельєфу займає зона саван і рідколісь на материку.

    Зона саван та рідколісь займає дві значні ділянки. У північній півкулі вона доходить до 16-18º пн. Ш., займаючи улоговину Чад. У південній півкулі савани доходять до широти Південного тропіка, займаючи Східноафриканське плоскогір'я.

б) Кліматичні умови та типи саван. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з картами природних зон Африки та кліматичною картою світу, з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 2»)
•    За картою кліматичних поясів з’ясуйте, в межах якого кліматичного поясу сформувалася зона саван та рідколісь.
•    Які особливості субекваторіального клімату? Чим цей тий клімату відрізняється від екваторіального?

     Савани сформувалися переважно у субекваторіальному кліматичному поясі, для якого характерні дві пори року — суха і волога.
     Коли розпочинається сезон дощів, то запилений жовто-чорний край перетворюється в чудовий зелений парк із тінистими деревами. Сіре від диму пожеж та пилу повітря стає прозорим і чистим. Перші тропічні зливи після засухи справляють надзвичайно сильне враження. Перед початком дощу завжди спекотно. Та ось з'являється невелика хмаринка. Чується гуркіт грому. І нарешті на землю обрушується злива. Ближче до екватора дощовий сезон довший (до дев’яти місяців на рік). З наближенням до тропіків — коротший (усього три місяці). Причому, коли у Північній півкулі засуха, то в Південній, навпаки, йдуть дощі.
     У дощовий сезон швидко ростуть трави. Дерева у цей період вкриваються листям. Та як тільки настає засушливий сезон, трави вигорають, деякі види дерев скидають листя і савана набуває жовтого кольору, а після пожежі і чорного.
     З просування саванами від екватора до тропічних пустель помітно зростає тривалість засушливого сезону від трьох до дев’яти місяців на рік. За цей час лише іноді випадають дощі. Залежно від тривалості вологого сезону виділяють 3 типи саван.
    Ближче до зони гілей сезон дощів триває 9 місяців на рік. Тут формуються високотрані савани. Ближче до тропіків сезон дощів скорочується до 6 місяців. В таких умовах виникли типові савани. На межі з зоною тропічних пустель вологий сезон триває лише 3 місяці. Тут сформувалися опустелені савани. На півночі Африки на межі з Сахарою їх називають сахель (з арабської – “край”), а у Південній Африці – бушем (з англійської – кущі).   

в) Зональні типи ґрунтів. (Пояснення вчителя з елементами бесіди)
•    Пригадайте, як утворюються ґрунти?
•    Від чого залежить їх родючість.
 
     На відміну від бідних червоно-жовтих фералітних ґрунтів вологого екваторіального лісу, ґрунти саван мають більший вміст перегною, оскільки в сухий період рослинні рештки розкладаються повільно. На межі з лісами сформувалися червоні фералітні ґрунти. Далі їх змінюють червоно-бурі ґрунти. Ближче до пустель вони поступово переходять у менш родючі червонувато-бурі.   
   
г) Рослинність саван та рідколісь; пристосування рослин до умов існування. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 1»)
     Рослинність саван не така розмаїта, як у вологих екваторіальних лісах, але теж вражає своїм багатством. У зв’язку із зростанням сухого сезону вона поступово збіднюється при віддаленні від екватора.
     Так, ближче до зони перемінно-вологих лісів сформувалися високотравні савани. Тут більш високий та густий трав'янистий покрив, більше дерев, у складі яких олійне дерево карите, пальм дум. Росте висока до 5 м слонова трава тощо. По долинах річок вузькими смугами тягнуться галерейні ліси, що нагадують вологі екваторіальні ліси.
     Чим далі на північ та південь, тим бідніша рослинність. Цю савану називають типовою,  або сухою. Дощу тут не буває по півроку. Трава тут уже меншої висоти, всього 1-1,5 м, а дерева представлені кількома видами акацій із щільною кроною у вигляді парасольок, а також деревовидним молочаєм. Росте тут і баобаб, якого ще називають мавпячим, або хлібним, деревом.
     Баобаб — один із священних символів Африки. За підрахунками вчених дерево живе 4-5 тис. років. Це одне з найтовстіших дерев планети — до 45 м в обхваті. Висота баобабів звичайно не перевищує 25 м. В сезон дощів дерево зеленіє, а в засуху скидає листя, щоб зберегти більше вологи. Баобаби не горять у вогні. Стовбури їх майже герметично захищені товстою сірою корою, утримують іноді до 120 літрів води. Баобаб в цьому відношенні подібний до верблюда, економно витрачає вологу навіть у сезон дощів. Плоди дерева достигають на початку сухого сезону, ними охоче ласують мавпи.
     На межі з напівпустелями формуються опустелені савани. Трави та дерева більш пристосовані до сухого клімату, який тут триває більшу частину року. Переважають дернисті злакові трави, колючі чагарники, молочаї, алое. Якщо сухий сезон триває більш як 8-9 місяців, то частина дерев гине. Їх місце займають чагарники. Така савана стає схожою на пустелю.
   
•    Назвіть основні пристосування рослин саван до перенесення тривалого сухого сезону.   
   
ґ). Тваринний світ саван та рідколісь; пристосування тварин до умов існування. (Пояснення вчителя з елементами бесіди, робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 2»)

•    З курсу природознавства пригадайте, що таке ланцюги живлення у екосистемі?

     Тільки в африканських саванах можна побачити так багато травоїдних тварин-велетнів. Усі вони кочують по саванах, відшукуючи їжу та воду. Особливо значні переходи вони здійснюють у сухий період.
     Африканський слон – найбільша з сучасних тварин суходолу, ендемік Африки. Довжина його тіла сягає 7 метрів, а маса дорослих самці – 5-7 тон. Оскільки трав’яниста їжа мало калорійна, слону їй потрібно 100-300 кг на добу. Щодня тварина випиває 100-200 літрів води. Через слонову кістку (так називають бивні слона) цих велетнів у минулому нещадно винищували. Нині вони потребують охорони.
      Лише у саванах Африки (тобто є ендеміком Африки) живе й найвища тварина планети – жираф. Його зріст сягає 5-7 метрів. Це потрібно, щоб доставати листочки з найбільш високих дерев. Незважаючи на довгу шию, здатен високо стрибати. Проте, через високий кров’яний тиск довго бігати не може.
     Великими стадами тримаються буйволи, різноманітні антилопи, зебри. На них постійно чатує небезпека – хижі звірі. З хижаків характерними для саван є леви, гепарди, леопарди.
     За ними доїдають здобич шакали та гієни. На свою пайку мертвечини чекають грифи. Це природні “санітарами” савани.
     Багато у савані всеїдних тварин: водяться носороги, в річках і озерах — бегемоти і крокодили.
     У савані зустрічається ендемік Африки, найбільший птах планети — африканський страус, який досягає 2-2,5 метрів висоти. Він не літає, проте прекрасно бігає. Тому місцеві жителі для перевезення пошти запрягають птаха у невеличкі візки. Африканський страус несе й найбільші в світі яйця, які важать 1,5-2 кг. Таким яйцем можна нагодувати 10 чоловік.
     Серед інших птахів вирізняються марабу із величезним дзьобом та хижий птах-секретар.
     Багато плазунів, різні види гадюк, пітони. Серед комах найбільш поширені мурашки та терміти, які створюють високі споруди різноманітної форми. Разом з численними мікроорганізмами ґрунту, вони часто завершують ланцюги живлення в екосистемі савани.

•    Складіть кілька ланцюгів живлення в екосистемі африканської савани.   
   
д) Зміна саван людиною та екологічні проблеми. (Обговорення екологічних проблем зони саван та рідколісь. Робота з презентацією ppt «Природні зони Африки. Частина 2»)
     Нині більшість території саван розорана і використовується для вирощування сільськогосподарських культур, а також для випасання свійської худоби. Природні савани збереглися тільки у небагатьох місцях, а також у заповідниках та національних парках.

•    За комплексною картою Африки в атласі визначте, які галузі рослинництва та скотарства поширені в зоні саван.   
 

Завдання. Користуючись атласом, підручником дослідіть ПЗ за маршрутом(типовим планом), що є у вас на парті. Дані своїх досліджень занесіть до таблиць у своїх щоденниках.

V. Закріплення .

Учитель. Перевіримо, чи більше ми дізнались про природні зони Африки після нашої мандрівки.

Прийом «Мікрофон»

/Учні запитують однокласників про факти, які на їх думку, є найбільш важливими при вивченні теми «Природні зони Африки»/

VІ. Підведення підсумків уроку.

 1. Прийом «Думки в голос»

•   Я ЗРОЗУМІВ, ЩО…
•   Я ВІДЧУВ, ЩО…
•   ТЕПЕР Я МОЖУ…
•   Я НАБУВ…
•   МЕНІ ЗАХОТІЛОСЯ…
•   Я ЗАЦІКАВИВСЯ…
•   Я ПРОПОНУЮ…
•   СЬОГОДНІ Я ДІЗНАВСЯ…
•   БУЛО ЦІКАВО…
•   БУЛО ВАЖКО…
•   Я НАВЧИВСЯ…
•   У МЕНЕ ВИЙШЛО…
•   Я СПРОБУЮ…
•   МЕНЕ ЗДИВУВАЛО…
•   УРОК ДАВ МЕНІ ДЛЯ ЖИТТЯ…

2. Оцінювання роботи учнів.

3. Нагородження учнів дипломами «Юний мандрівник»

VІІ. Домашнє завдання.

1.                Ознайомитись із навчальним матеріалом §§ 16-17.
2.                Підготувати міні-проекти на тему «Рослини і тварини природних зон Африки».