Урок з географії для 8 класу НУШ "Мінеральні ресурси України. Паливні корисні копалини."

План-конспект уроку з географії для 8 класу НУШ

Тема уроку: § 14. Мінеральні ресурси України. Паливні корисні копалини.
Підручник: Г. Довгань, видавництво «Ранок», 2025 рік.

Тип уроку: комбінований урок засвоєння нових знань і формування практичних умінь.

Мета уроку:

• Навчальна: сформувати уявлення про мінеральні ресурси України та їхню класифікацію; охарактеризувати закономірності розміщення родовищ кам’яного й бурого вугілля, нафти, природного газу, горючих сланців і торфу; з’ясувати вплив воєнних дій на видобування паливних корисних копалин.

• Розвивальна: розвивати вміння працювати з географічними картами, аналізувати тематичну інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати природні ресурси за походженням, поширенням і господарським значенням.

• Виховна: виховувати відповідальне ставлення до природних багатств України, розуміння необхідності раціонального використання ресурсів, енергозбереження та дбайливого ставлення до довкілля.

Очікувані результати навчання. Наприкінці уроку учні й учениці зможуть:

1. Пояснювати поняття «мінеральні ресурси», «паливні корисні копалини», «родовище».

2. Класифікувати мінеральні ресурси за господарським використанням.

3. Називати основні вугільні басейни та нафтогазоносні райони України.

4. Показувати на карті райони поширення основних паливних корисних копалин.

5. Порівнювати кам’яне й буре вугілля, нафту та природний газ за походженням, властивостями й використанням.

6. Пояснювати значення горючих сланців і торфу.

7. Визначати наслідки воєнних дій для видобувної промисловості та енергетичної безпеки України.

Обладнання: підручник Г. Довгань (2025), фізична карта України, карта мінеральних ресурсів України, атлас для 8 класу, презентація або ілюстрації паливних корисних копалин, контурна карта.

Основні поняття: мінеральні ресурси, корисні копалини, родовище, паливні корисні копалини, кам’яне вугілля, буре вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці, сланцевий газ, торф, вугільний басейн, нафтогазоносний район.

Міжпредметні зв’язки: хімія (склад і властивості палива), фізика (теплота згоряння), історія України (вплив російсько-української війни на господарство), громадянська освіта (енергетична безпека та відповідальне споживання ресурсів).

Хід уроку

I. Організаційний момент (1–2 хв)

1. Привітання з учнями.

2. Перевірка готовності до уроку.

3. Налаштування на роботу.

Учитель:
Сьогодні ми досліджуватимемо природні багатства України, які забезпечують роботу промисловості, транспортної системи, електростанцій і домогосподарств. З’ясуємо, де зосереджені основні паливні ресурси нашої держави, як їх використовують і чому їхнє збереження має особливе значення в сучасних умовах.

II. Актуалізація опорних знань (4–5 хв)

Бесіда з учнями

1. Що таке гірські породи?

2. Які мінерали та гірські породи ви знаєте?

3. Які природні ресурси використовують для виробництва електроенергії?

4. Чим відрізняються відновлювані й невідновлювані природні ресурси?

5. Які корисні копалини використовують як паливо?

6. Чому родовища корисних копалин розміщені на території України нерівномірно?

Орієнтовні відповіді:

1. Гірські породи — природні утворення, що складаються з одного або кількох мінералів.

2. Граніт, вапняк, кварц, кам’яне вугілля, залізні руди тощо.

3. Вугілля, природний газ, нафту, уран, воду річок, вітер і сонячну енергію.

4. Відновлювані ресурси можуть відновлюватися природним шляхом у відносно короткі строки, а невідновлювані формуються протягом дуже тривалого геологічного часу.

5. Кам’яне й буре вугілля, нафту, природний газ, торф.

6. Це пов’язано з геологічною будовою території, історією її розвитку та умовами утворення корисних копалин.

III. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)

Проблемне запитання:
Чому Україна, яка має значні запаси паливних корисних копалин, водночас потребує розвитку альтернативної енергетики та раціонального використання енергоресурсів?

Учні висловлюють припущення.

Учитель підводить до висновку: наявність природних запасів не гарантує можливості їх повного використання. Важливими є доступність родовищ, умови видобування, економічна доцільність, стан довкілля, безпека та потреби держави.

Повідомлення теми й мети уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу (25–27 хв)

1. Мінеральні ресурси та їхня класифікація

1.1. Поняття про мінеральні ресурси

Мінеральні ресурси — це сукупність корисних копалин, які використовують або можуть використовувати в господарській діяльності людини.

Корисні копалини — природні мінеральні утворення та гірські породи земної кори, які використовують або можуть використовувати для задоволення потреб суспільства.

Родовище корисних копалин — природне скупчення корисних копалин у надрах або на поверхні Землі, придатне для промислового використання.

Мінеральні ресурси мають велике значення для розвитку господарства України. Їх використовують у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві та побуті.

1.2. Класифікація мінеральних ресурсів

За господарським використанням корисні копалини поділяють на три основні групи.

Паливні корисні копалини називають також горючими, оскільки вони здатні горіти з виділенням теплової енергії.

За агрегатним станом паливні корисні копалини поділяють на:

• тверді — кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці;

• рідкі — нафта;

• газоподібні — природний газ.

1.3. Способи видобування корисних копалин

З

Кар’єрний спосіб

Шахтний спосіб

Свердловинний спосіб

алежно від глибини залягання та властивостей корисних копалин застосовують різні способи видобування.

Кожен спосіб має свої переваги й недоліки. Наприклад, відкритий видобуток може бути економічно вигіднішим, але він значно змінює поверхню землі. Підземний видобуток потребує складних інженерних споруд і супроводжується небезпекою для працівників.

Запитання до учнів:

1. На які групи поділяють корисні копалини за господарським використанням?

2. До якої групи належать нафта й природний газ?

3. Який спосіб видобування використовують для нафти?

4. Чому мінеральні ресурси мають велике значення для господарства України?

Висновок вчителя : Мінеральні ресурси є важливою складовою природно-ресурсного потенціалу України. Вони забезпечують промисловість сировиною, а енергетику — паливом.

2. Вугілля

2.1. Загальна характеристика вугілля

Вугілля — тверда горюча корисна копалина органічного походження, що утворилася переважно з решток давніх рослин упродовж геологічних епох.

За ступенем вуглефікації та властивостями розрізняють кам’яне й буре вугілля.

Основні напрями використання вугілля:

• виробництво електричної та теплової енергії;

• використання в металургії, зокрема для виробництва коксу;

• одержання окремих хімічних продуктів.

2.2. Основні вугільні басейни України

В Україні відомі три головні вугільні басейни. Завдання за матеріалом підручника доповніть таблицю:

2.3. Донецький кам’яновугільний басейн

Донецький басейн, або Донбас, є найбільшим кам’яновугільним басейном України.

Його значення визначається такими особливостями:

• наявністю різних марок кам’яного вугілля;

• покладами енергетичного вугілля;

• наявністю коксівного вугілля, яке використовують у металургії;

• тривалою історією видобування та сформованою промисловою інфраструктурою.

Воєнні дії та окупація частини територій істотно ускладнили роботу вугільної промисловості Донбасу.

2.4. Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн

Розташований на заході України. Його освоєння сприяло розвитку промисловості Львівської та Волинської областей.

Особливості басейну:

• поклади кам’яного вугілля;

• менші масштаби порівняно з Донецьким басейном;

• важливе регіональне значення для паливно-енергетичного комплексу.

2.5. Дніпровський буровугільний басейн

Буре вугілля має нижчий ступінь вуглефікації, зазвичай містить більше вологи й має нижчу теплотворну здатність, ніж кам’яне.

Поклади Дніпровського басейну поширені переважно в центральній частині України.

Буре вугілля використовували переважно як місцеве паливо.

2.6. Практичне завдання з картою

Завдання. За картою мінеральних ресурсів України знайдіть і покажіть:

1. Донецький кам’яновугільний басейн.

2. Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн.

3. Дніпровський буровугільний басейн.

Поясніть, чому ці басейни мають різне географічне положення.

Орієнтовна відповідь: їхнє розташування зумовлене геологічною будовою території та історією формування осадових порід, у яких утворилися поклади вугілля.

Висновок вчителя: Основні поклади кам’яного вугілля України зосереджені в Донецькому та Львівсько-Волинському басейнах, а бурого — у Дніпровському.

3. Нафта і природний газ

3.1. Нафта: походження, властивості та використання

Нафта — горюча рідка корисна копалина, що являє собою суміш вуглеводнів.

Нафта утворилася внаслідок складних геологічних процесів перетворення органічної речовини в осадових породах.

Основні напрями використання нафти:

• виробництво бензину, дизельного пального та авіаційного пального;

• одержання мастильних матеріалів;

• виробництво пластмас, синтетичних матеріалів та іншої хімічної продукції.

Нафту видобувають переважно за допомогою свердловин. Після видобування її транспортують до місць переробки.

3.2. Природний газ

Природний газ — суміш газоподібних вуглеводнів, основним компонентом якої зазвичай є метан.

Завдання «Мозковий штурм»:

Природний газ використовують:…

• для опалення приміщень;

• для приготування їжі;

• на теплових електростанціях;

• як сировину для хімічної промисловості;

• у виробництві мінеральних добрив.

Газ видобувають за допомогою свердловин, а транспортують газопроводами або в спеціально підготовленому вигляді.

3.3. Нафтогазоносні райони України

В Україні виділяють три основні нафтогазоносні регіони.

Найважливішим за значенням у сучасному видобуванні природного газу є Східний нафтогазоносний регіон. Західний регіон має тривалу історію нафтовидобування, а Південний характеризується також перспективами морського видобування.

3.4. Чому нафтогазові родовища розміщені нерівномірно?

Розміщення родовищ залежить від:

• геологічної будови території;

• наявності осадових порід, у яких могли утворитися вуглеводні;

• умов накопичення нафти й газу в природних пастках;

• глибини залягання та властивостей гірських порід.

3.5. Робота з картою

Завдання. Знайдіть на карті України три нафтогазоносні регіони. Назвіть області, у межах яких вони розташовані.

Орієнтовна відповідь:

• Східний — Полтавська, Харківська, Сумська, Чернігівська та частково сусідні області.

• Західний — Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська та інші прилеглі області.

• Південний — Одеська область, Причорномор’я, Крим і прилеглі морські акваторії.

Висновок вчителя:.Нафта й природний газ є важливими енергетичними ресурсами та сировиною для хімічної промисловості. Основні нафтогазоносні регіони України — Східний, Західний і Південний.

4. Горючі сланці та сланцевий газ. Торф

4.1. Горючі сланці

Горючі сланці — осадові гірські породи, що містять органічну речовину, яка під час нагрівання може давати горючі продукти.

Використання горючих сланців:

• як потенційного джерела теплової енергії;

• для одержання рідких і газоподібних продуктів переробки;

• як сировини для хімічної промисловості.

В Україні відомі поклади горючих сланців, зокрема в межах Бовтиської западини на території Кіровоградської та Черкаської областей.

4.2. Сланцевий газ

Сланцевий газ — природний газ, який міститься в малопроникних сланцевих породах і складно видобувається традиційними методами.

В Україні перспективні ресурси сланцевого газу пов’язують із двома основними районами:

• Дніпровсько-Донецьким басейном;

• Люблінським басейном, частина якого поширюється на територію України.

4.3. Торф

Торф — горюча корисна копалина, що утворюється в заболочених місцевостях унаслідок неповного розкладання рослинних решток за надмірного зволоження та нестачі кисню.

Використання торфу:

1. Як місцевого палива.

2. Для виготовлення торф'яних субстратів у рослинництві.

3. У сільському господарстві — для приготування ґрунтових сумішей за умови належного використання.

Торфові родовища поширені переважно в районах надмірного зволоження, особливо на Поліссі.

Торфовища мають велике екологічне значення: вони накопичують вуглець, регулюють водний режим і є середовищем існування багатьох видів рослин і тварин. Осушення та видобування торфу можуть призводити до втрати цих функцій.

Горючі сланці, сланцевий газ і торф становлять частину паливно-ресурсного потенціалу України. Їхнє використання необхідно узгоджувати з економічною доцільністю та вимогами охорони довкілля.

5. Як воєнні дії вплинули на видобуток паливних корисних копалин в Україні?

Вплив війни на вугільну промисловість

Війна, розв’язана Росією проти України, суттєво змінила географію та умови видобування паливних корисних копалин.

Особливо відчутними наслідки стали для Донецького кам’яновугільного басейну, який є головним районом видобування кам’яного вугілля.

Показовим прикладом є ситуація з Покровським вугільним районом: у січні 2025 року через наближення російських військ і погіршення безпекової ситуації видобування на ключовому підприємстві коксівного вугілля було призупинено. Це створило додаткові труднощі для української металургії.

Проблемне запитання для учнів:
Чому для енергетичної безпеки України важливо не лише збільшувати видобування власних корисних копалин, а й розвивати відновлювані джерела енергії?

Орієнтовна відповідь: відновлювані джерела енергії допомагають урізноманітнювати енергетичний баланс, зменшувати залежність від викопного палива та підвищувати стійкість енергосистеми.

V. Закріплення та узагальнення знань (5–7 хв)

Завдання 1. «Закінчіть речення»

1. До паливних корисних копалин належать…

2. Найбільшим кам’яновугільним басейном України є…

3. Основним басейном бурого вугілля є…

4. Три основні нафтогазоносні регіони України — це…

5. Торф утворюється…

6. Нафту й природний газ видобувають переважно…

7. Воєнні дії негативно впливають на видобування корисних копалин через…

Відповіді:

1. Кам’яне й буре вугілля, нафта, природний газ, горючі сланці та торф.

2. Донецький.

3. Дніпровський.

4. Східний, Західний і Південний.

5. Унаслідок неповного розкладання рослинних решток у заболочених місцевостях.

6. Свердловини.

7. Окупацію територій, руйнування підприємств, порушення транспортного сполучення та небезпеку для працівників.

Завдання 2. «Знайдіть відповідність»

Установіть відповідність між корисною копалиною та районом її поширення.

Відповідь: 1 – В; 2 – А; 3 – Б; 4 – Г.

Примітка: нафта й природний газ трапляються також у Східному та Південному нафтогазоносних регіонах.

Завдання 3. «Поміркуйте»

Запитання: Чому наявність великих запасів корисних копалин не завжди означає можливість їх ефективного видобування?

Орієнтовна відповідь: на видобування впливають глибина залягання, геологічні умови, вартість обладнання, транспортна інфраструктура, екологічні обмеження та безпекова ситуація.

VI. Підбиття підсумків уроку (2–3 хв)

Учитель організовує коротку бесіду.

Запитання для узагальнення:

1. Що називають мінеральними ресурсами?

2. Які групи корисних копалин виділяють за господарським використанням?

3. Де розташовані основні вугільні басейни України?

4. Які райони є основними нафтогазоносними?

5. Як війна вплинула на видобування паливних корисних копалин?

6. Що може зробити кожна людина для раціонального використання енергетичних ресурсів?

Підсумкове слово вчителя:

Україна має значний мінерально-ресурсний потенціал, зокрема запаси вугілля, нафти й природного газу. Проте ефективне використання цих багатств залежить від геологічних умов, технологій, економічної доцільності та безпеки. Воєнні дії створили серйозні перешкоди для роботи видобувної промисловості. Тому важливо не лише відновлювати зруйновані підприємства, а й упроваджувати енергоощадні технології, розвивати відновлювану енергетику та відповідально ставитися до природних ресурсів.

VII. Рефлексія (1–2 хв)

Запропонуйте учням завершити одне з речень:

• Сьогодні на уроці я дізнався / дізналася…

• Тепер я можу пояснити…

• Найважливішим для мене було…

• Мене здивувало…

• Для енергетичної безпеки України важливо…

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 14 «Мінеральні ресурси України. Паливні корисні копалини» за підручником Г. Довгань, видавництво «Ранок», 2025 рік.

2. Вивчити основні поняття та географічні назви.

3. На контурній карті України позначити Донецький, Львівсько-Волинський і Дніпровський вугільні басейни, а також Східний, Західний і Південний нафтогазоносні регіони.

4. Творче завдання (за бажанням): написати коротке повідомлення на тему «Як енергозбереження допомагає Україні під час війни».