Урок з художньої культури 11 клас на тему: "Музичні ритми Європи"

Урок з Художньої культури 11 клас

Тема: Музичні ритми Європи

 Мета: сформувати уявлення про музичне мистецтво Європи та його вплив на світову музичну традицію.

Цільові завдання:

• розкрити особливості розвитку музичного мистецтва Європи;

• ознайомитися з визначними Європейськими музикантами;

• навчити класифікувати основні жанри музики;

• навчити оцінювати внесок митців у світову музичну спадщину;

• розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки й аналізувати їх фактами.

Очікуваний результат

Після уроку учні зможуть:

• називати особливості розвитку Європейьского мистецтва;

• мати уявлення про визначних музикантів Європи та їх вклад в розвиток музичного мистецтва;

• вміти класифікувати основні жанри Європи;

• пояснювати внесок митців у світову музичну спадщину;

• розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки й аналізувати їх фактами.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та мотивація діяльності

Вчитель у ході розповіді аналізує знання учнів з минулої теми, зосереджуючись на основних моментах. Перед початком роповіді вчитель може поставити учням запитання:

• Які види Європейського мистецтва вам відомі?

• Які художньо-стильові напрями музичного мистецтва вам відомі?

• Що є характерним для музики епохи класицизму?

• Чи віддаєте ви перевагу якому-небудь із цих видів мистецтва і чому?

Підсумовуючи відповіді учнів, вчитель коригує їхні відповіді.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Відень – центр європейської музичної культури

Вчитель починає знайомити учнів з відомими композиторами Відня у формі розповіді.

Розповідь. Відень – столиця Австрії та колишньої Австро-Угорської імперії.  У кінці 18 –початку 20 ст. це місто стало одним із найголовніших осередків Європи. У Відні жили та творили видатні композитори: В.-А. Моцарт, Х. Глюк, Й. Гайдн, Л, Бетховен, Р. Вагнер, Й. Бамс, Штрауси – батько та син та багато інших.

Естетика класицизму грунтувалися на переконанні, в розумності й гармонійності світоустрою, що проявилося в увазі до збалансованості частин твору, ретельній обробці деталей , розробці основних канонів музичної форми. Саме в цей період у учнів формується сонатна форма, що заснована на розробці двох конкретних тем, визначився основний склад частин сонети і симфонії. Основною особливістю даного напряму було застосування трьох прийомів: обов’язкового компоненту, наявності наскрізних тем, і роботі над темою і формою.

Віденська класична школа була явищем глибоко національним і полягала в демократичній культурі австрійського народу. Відень, у якому на останню третину ХVІІІ століття склалися сприятливі умови для розцвіту музичного класицизму, був столицею феодально-абсолютиської монархії Габсбрургів. До складу цієї імперії входили землі, населені багатьма народами. Все це позначилось на його музичному фольклорі. З усіх кінців багатонаціональної  імперії  в столицю стікалися народні музиканти, які часто об’єднувалися в невеликі ансамблі. Органічне поєднання німецьких, угорських, італійських, слов’янських, вірольських національних джерел послужило інтонаційною базою творчості віденських класиків.

На початку ХХ ст. була заснована  Нова віденська школа. Саме принципи нової віденської школи справили великий вплив на музичне мистецтво.

В ході розповіді вчитель ставить учням запитання:

• Що таке Просвітництво?

• Які стильові особливості  в музичному мистецтві Просвітництва ви пам’ятаєте?

У ході пояснення вчитель розкриває зміст термінів:

Класична віденська школа - художній напрямок в європейській музичній культурі 2-й половини XVIII — початку XIX століть.

Нова віденська школа – творча співдруєність композиторів А. Шоберга та його учнів, які зверталися до традицій віденської класичної школи, але були представниками експресіонізму.

Експресіонізм - літературно-мистецький потік авангардизму, що сформувався в Німеччині на початку ХХ століття;  відображення гострих переживань та емоцій автора.

Класицизм - напрям в європейському мистецтві, який уперше заявив про себе в культурі XVI-го ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.).

Учням пропонується заповнити термінологічні словники.

2.Вольфганг-Амадей Моцарт

Вчитель звертається до прийому характеристика з використанням ілюстрації із зображенням композитора та формує в учнів уявлення про цього історичного діяча.

«Вольфґанґ Амадей Моцарт (нім. Wolfgang Amadeus Mozart, 1756 — 1791) — австрійський композитор, представник віденського класицизму, якого вважають одним із найгеніальніших музикантів в історії людства.

У музиці Моцарта органічно переплітається художній досвід різних епох, національних шкіл, традицій народного мистецтва. Композитор орієнтувався на створену епохою систему типізованих музичних образів, жанрів, виражальних засобів, водночас переосмислюючи їх.

Найважливіша сфера його творчості — музичний театр. Творчість Моцарта створила цілу епоху в розвитку опери. Моцарт опанував практично всі сучасні йому оперні жанри. Для його зрілих опер є характерною органічна єдність драматургії й музично- симфонічних закономірностей, індивідуальність драматургії. Спираючись на досвід К. Ґлюка, Моцарт створив свій тип героїчної драми в «Ідоменеї», у «Весіллі Фігаро». На базі опери-буфа вдався до реалістичної музичної комедії характерів. Зингшпіль (різновид комічної опери) Моцарт перетворив на філософську казку-притчу, сповнену просвітницьких ідей («Чарівна флейта»). Багатоплановістю контрастів, незвичайним синтезом оперно-жанрових форм вирізняється драматургія опери «Дон Жуан».»

3.Композитори – романтики

Вчитель використовує розповідь та підкріплює її схемою-переліком.

Романтизм — напрям у європейському мистецтві кінця XVIII — початку XIX ст., що виник в атмосфері розчарувань, сумнівів та безнадійності, які панували у тогочасному суспільстві, унаслідок відриву мрії від реальності. Композитори-романтики зосередили увагу на багатому і складному внутрішньому світі людини. У своїй творчості вони надають перевагу жанру мініатюри — як вокальної, так і інструментальної.

Представниками романтизму були, зокрема: Ф. Шуберт, Р. Шуман, Ф. Ліст, Е. Ґріґ, К. Вебер, Дж. Россі- ні, Ф. Шопен, Р. Ваґнер, М. Глінка, Ф. Мендельсон, Й. Брамс, О. Бородін, Ж. Бізе, М. Римський-Корсаков, П. Чайковський.

4.Шансоньє Франції.

Розповідь вчителя та організація роботи учнів з підручником: Шансон  - унікальне явище французького музичного мистецтва. Історія виникнення шансон. Стиль «шансон» визнати, як музику кабаре і кафешантанів, якими славиться Франція. В перекладі з французької шансон – пісня з життя. Це сюжетні пісні, які виконували вуличні співаки, це маленький театр, театр одного актора. Акомпанував, зазвичай, шансоньє  акордеон. Головне, що відрізняє шансон від інших стилів, це життєвість віршів – вони не вигадані, а складені самим життям, у них постає доля людини, її труднощі, радощі,тощо.

Зародження і розвиток шансон як пісенного жанру почалося з одноголосних світських пісень труверів в епоху Середньовіччя.

Види шансону. У 50-х роках минулого сторіччя оформилися два головні напрямки оригінальної франкомовної пісні, що існують до цього часу: класичний шансон й естрадна пісня. До виконавців класичного шансону належать відомі співаки;Моріс Шевальє, Шарль Трені,Едіт Піаф, Шарль Азнавур.

Робота учнів з підручником, у ході якої вони повинні тезово записати відомості про відомих шансоньє Франції (с.128-130) та відповісти на запитання:

• Хто був серед відомих шансоньє Франції?

• Які особливості музики шансону ми можемо назвати?

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

Вчитель огранізовує колективну бесіду у формі відповіді за запитаннями:

• Чому саме Відень став центром європейської класичної музики?

• Назвати композиторі-роматників.

• Які характерні риси французького шансону яскраво виділили цей стиль на загальних теренах світового музичного мистецтва?

ІV. Підбиття підсумків

Узагальнення вчителя. Музичне життя Європи в цей період представляв Відень. Саме тут виникла Класична Віденська школа та Нова віденська школа. Зародились такі мистецькі стилі, як класицизм і романтизм. А у Франції в саме зараз виникає новий музичний жанр – шансон, що значно вплинуло на розвиток музичного мистецтва Європи та Світу.

V. Доманє завдання

1. Опрацювати текст параграфа;

2. Написати міні-твір (5—7 речень) на одну із тем (на вибір): «Віденський вальс — найкраща музика для романтичного побачення»; «Найголовніше у творах музичного мистецтва — це почуття»; «Як твори одного із найвидатніших композиторів- романтиків уплинули на моє життя».