Візуальний ряд та відео допоможе вчителю у проведенні уроку; розширить знання учнів про скульптуру, як «гімн людині» у мистецтві, навчить відрізняти засоби художньо-образної мови, характеризувати скульптурні твори, порівнювати їх характерні особливості.
СКУЛЬПТУРА – ГІМН ЛЮДИНІ Скульптура (лат. Sculptura – вирізаю, висікаю) – ліпка, пластика, вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються із твердих чи пластичних матеріалів. Скульптура зображує головним чином людину, рідше тварин, її головні жанри – портрет, історичні, побутові, символічні, алегоричні зображення, анімалістичний жанр.
ВИДИ СКУЛЬПТУРИ Розрізняють круглу скульптуру (статуя, група, статуетка, погруддя), яку можна розглядати з різних сторін, і рельєф (зображення розміщене на площині, зокрема барельєф). За своїм змістом та функціями скульптура поділяється на монументальну – пам'ятники, статуї, рельєфи, що безпосередньо пов’язані з архітектурою і пейзажним середовищем; станкову, яка має камерний характер і представлена жанром портрета; декоративну, що виконує функцію художнього оформлення будівель, парків, вулиць, майданів міст. Зображення кількох об'єктів — це фігурна група, або багатофігурна композиція.
СКУЛЬПТУРА СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ (бл. 5000 років до н. е. і до 300 року н. е.)Скульптура створювалася і розвивалася, щоб представити давньоєгипетських богів, фараонів, царів і цариць у фізичній формі. Кварцитова статуя фараона Осоркона IІсіда та Нефтіда. Статуя фараона Рамзеса ІІСтатуя фараона Ехнатона з вапняку. Погруддя Нефертіті
СКУЛЬПТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Головна мета давньогрецьких майстрів скульптури полягала в створенні образу прекрасної і гармонійної людини. Саме тому митці Стародавньої Греції активно використовували у своїй творчій практиці основні жанри скульптурного портрета: побутовий, ню (оголений) та анімалістичний. Мірона, Поліклета, Фідія та Олександра, об'єктами своїх творів роблять як героїв міфів – статуї Афіни та Зевса (скульптор Фідій), Афродіти (Венери) Мілоської (скульптор Олександр), Ніни Самофра-кійської (скульптор невідомий), так і звичайних людей – статуя Дискобола (скульптор Мірон), «Дорифор» та «Діадумен» (скульптор Поліклет). Афіна Парфенос. Венера Мілоська. Дискобол. Поранена амазонка
СКУЛЬПТУРА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ У пластичному мистецтві римлян домінував скульптурний портрет, історично пов'язаний зі звичаєм знімати з померлого воскову маску і зберігати її разом з фігурками домашніх богів. На відміну від греків, римські майстри прагнули передати індивідуальні, а не ідеально-узагальнені риси своїх моделей. Скульптура імператора Марка Аврелія. Скульптурний портрет імператора Септімія Севера. Скульптурний портрет Марка Тулія Цицерона. Старий кентавр
Відродження, або Ренесанс (Renaissance), — доба в історії культури та мистецтва ХІV-ХVІ ст., що започаткована в Італії. Вперше термін Ренесанс вжив історик мистецтва Дж. Вазарі у XVI ст. Доба Відродження — це доба великих географічних відкриттів, епоха бурхливого розвитку науки, розквіту мистецтв та становлення високих загальнолюдських ідеалів. Важливим досягненням мистецтва того часу стало створення круглої скульптури: статуї почали розглядати як самостійний мистецький твір, їх уже не обов’язково було вписувати в архітектурний ансамбль. Митці епохи Відродження надавали величезного значення водночас красі людського тіла і внутрішньому світу людини, а тому прагнули зобразити її якомога правдивіше, передаючи виключно природні пози і рухи. Статуя Святого Марка. Пам'ятник ГаттамелатіБенкет Ірода. Роботи скульптора Донателло
Мікеланджело Буонарроті (1475-1564) Один із найбільших майстрів Відродження — скульптор, живописець і архітектор. Дитинство Мікеланджело пройшло у Флоренції. У 13 років він став учнем художника, але найбільше любив займатися скульптурою. Крім того, художник робив розтини, щоб подивитися, як влаштовані м'язи людини. Ці знання допомогли йому висікати з каменя фігури, дуже схожі на живих людей. Він завершив будівництво найбільшого у світі собору Святого Петра у Римі. Мікеланджело переробив початковий план собору. За його проектом було зведено прекрасний купол, рівного якому немає донині. Гробниця Папи Юлія ІІПьєтта. Ангел з канделябром
Огюст Роден, французький скульптор другої половини XIX ст. (1840 - 1917) зробив величезний вплив на розвиток сучасної скульптури. Вже в ранній творчості скульптор засвоїв основну істину творчості не «дивися на предмет тільки як на поверхню, а прагни надати йому глибину».«Ворота пекла» (фрагмент)«Мислитель»«Громадяни Кале»«Поцілунок»
ІОГАНН ГЕОРГІЙ ПІНЗЕЛЬ (1707-1762) – галицький скульптор середини 18 ст., представник пізнього бароко і рококо. Зачинатель Львівської школи скульпторів. Для творів Іоана Пінзеля характерна велика емоційність та динаміка, надання створеним формам життєвих рис. «Юрій-Змієборець».«Жертвоприношення» Авраама«Самсон, що роздирає пащу лева»«Розп'яття»