Урок з історії 7 клас "Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого "

Автор уроку: Дудник Інна Василівна, учитель історії Чаусівського НВК№2, спеціаліст І категорії.

Клас: 7.

Тема: Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого.

Мета: проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі; на основі знань учнів про причини виникнення релігій з’ясувати загальні риси й відмінності між язичництвом та християнством; підкреслити прогресивне значення прийняття християнства на Русі; розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам; виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Формування історичної компетентності:

хронологічна компетентність –  уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки;

просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі;

інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації;

логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді;

аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

Цілі уроку:

знають:

• роки правління князя Володимира Великого, дати впровадження християнства як державної релігії;
• територію Київської держави (Русі-України) за часів правління Володимира Великого.

розуміють:

• історичне значення впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України);
• місце Русі-України серед європейських держав після прийняття християнства;

уміють:

• розташувати в хронологічній послідовності відомості про правління князя Володимира Великого, хрещення Русі та розбудову Київської митрополії, боротьбу русичів з печенігами;
• показати на карті територію Київської держави (Русі-України) за правління Володимира Святославовича;
• визначити причини впровадження християнства як державної релігії Київської держави (Русі-України).

Тип уроку: урок формування й вдосконалення вмінь та навичок.

Методи і прийоми: історичний диктант-загадка, метод «Дерево пізнання», випереджальне завдання, робота з картою.

Засоби навчання: історичні джерела, таблиці, відео, атласи і контурні карти.

Випереджувальні завдання:

Індивідуальні:  1) підготувати опис зовнішності Володимира із книги А. Ладинського «Як пав Херсонес»; 2) підготувати розповідь про великого будівничого – Володимира Великого; 3) підготувати розповідь  про карбування монет.

Оформлення дошки:

По центру: запис теми уроку.

Зліва: план роботи.

Справа: «Дерево пізнання».

Перебіг уроку

1. Організаційний момент уроку.

Вступне слово вчителя

• Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно усміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

 Прикріпляю на дошці смайл «Радість» і бажаю всім учням гарного настрою, легкого засвоєння теми.

 

- А зараз усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували,

Дружно і плідно працювали.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Слово вчителя

  Ми продовжуємо вивчати становлення й розвиток Давньоруської держави Київська Русь. Сьогодні ми з вами уявно перенесемося у добу Русі-України, коли українці творили, писали, будували чудові пам’ятки архітектури, видавали гарні книги, щоб усю свою мудрість, свій досвід передати нам, своїм нащадкам. Та перш ніж ми потрапимо у минуле, нам слід довести, що ми маємо великий багаж знань про цю епоху.

Історичний диктант-загадка «Луччі мужі» (Додаток №1)

Слово вчителя

Зараз ми проведемо з вами історичний диктант-загадку. За правильну відповідь – 1  бал.

У загадках можуть бути імена особистостей, об’єднання людей,  про яких ви дізналися не тільки на уроках історії, а й з української літератури та українознавства.

(Учитель зачитує загадки , а учні записують відповіді у зошит)

Слово вчителя

Перевіряємо наш диктант методом самоперевірки. Якщо відповідь правильна – ставимо навпроти знак «+», неправильна – «-». Підрахуйте і поставте собі відповідний бал.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Ознайомлення з темою уроку.

Слово вчителя

Ми з вами познайомились з першими князями Київської держави. А сьогодні на уроці дізнаємось, завдяки політиці  яких князів Київська держава стала відомою в Європі і досягла розквіту та могутності.

 Перший крок у цьому напрямі зробив син Святослава – Володимир. За князя Володимира  Київська держава стала найбільшою в тогочасній Європі, запроваджена ним християнська релігія посилила її міжнародний авторитет. 

За що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим (проблемне питання), ми дізнаємось на цьому уроці: «Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого».

А щоб легше нам було це зрозуміти і  визначити  роль Володимира  в історії Київської держави, спробуймо в ході уроку намалювати його схему-портрет за допомогою методу «Дерево пізнання».

 На дошці намальовано «дерево пізнання». Підсумовуючи досягнення Володимира у всіх сферах політики, ми будемо на дерево прикріплювати частинки крони,  на яких написано лаконічну та аргументовану думку.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу

Пропоную познайомитися з  особистістю Володимира Великого, переглянувши відео.

Перегляд відеозапису «Володимир». Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=5HGcmD4qQmU

Розповідь вчителя

Святослав задля зміцнення держави розділив між трьома синами великі «города Руські»:  Ярополка посадив  в Києві, Олега –  на древлянській землі, а Володимира –  в Новгороді.  Після смерті Святослава в 972 році між його 3-ма  синами розпочалася  міжусобна боротьба за владу.

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з числа варягів, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

Проте, заручившись підтримкою чужинців, він пообіцяв заплатити  їм грошову винагороду –  по дві гривні за кожного киянина. Але обіцянку не виконав. Побоюючись за долю Русі, він розпочав воєнну реформу задля зміцнення свого війська.

Першим завданням Володимира було об’єднання всіх східнослов’янських племен з центром у Києві, тобто зібрати усі землі,  завойовані його батьком Святославом.

Робота з картою

Завдання: За допомогою атласів у контурних картах позначити  землі, приєднані князем Володимиром.

Учні виконують завдання в контурній карті.

Слово вчителя

 Отже, кордони Київської Русі простягалися  від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги  на сході, від Чудського, Ладозького озер  на півночі до Причорномор’я та Приазов’я на півдні. 

Відобразімо це на схемі-портреті.  (Додаток №2.1)

Слово вчителя

Коли до Києва були приєднані всі східнослов’янські племена, завершилося об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи. Загальна площа держави досягала 800 тисячкілометрів  квадратних.

Звернімо увагу на портрет князя й послухаймо опис зовнішності Володимира із книги А. Ладинського «Як пав Херсонес».

Повідомлення учня

«Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ременями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава».

Слово вчителя

 Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Як ви гадаєте, що то було за зображення?

Так, це ні що інше, як тризуб – нинішній герб нашої держави. Як виявляється, він був символом ще Київської Русі часів Володимира. Бо за часи його правління Русь стала могутньою державою, і щоб підкреслити це, Володимир прийняв відповідні символи держави.  Відобразімо це на схемі-портреті. (Додаток №2.2)

Робота в  групах з історичним джерелом

Завдання 1 групі :  Яку реформу провів  князь Володимир?

Завдання 2 групі:   Хто був основним ворогом держави? Що зроблено для укріплення кордонів?  (Додаток  №3)

Учні з допомогою вчителя констатують, що:

•                                             Володимир провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу;
•                                             головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами;
•                                             Володимир збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Відобразімо це на нашій схемі. (Додаток №2.3)

Руханка

Перегляд відеозапису «Хрещення Русі»

Завдання: Переглянути відео, щоб більше дізнатися про те, як саме відбувалося хрещення Русі.

Режим доступу:

https://youtu.be/8ryLV6KOwyg

Запитання:

1. Чому Володимир вирішив обрати саме християнство?

2. Як відбувалося хрещення Київської держави?

3. Які, на вашу думку, були справжні причини запровадження християнства?

4. Як ви думаєте, чи швидко прижилася нова релігія в державі?

5. Яку церкву спорудив князь після прийняття християнства?

988 рік – запровадження християнства (учні записують дату в зошит).

Розповідь вчителя

На рішення Володимира прийняти саме християнську віру, вплинуло хрещення княгині Ольги, його бабусі. Охрестившись у Візантії,  Володимир зміг одружитися з сестрою Візантійського імператора – Анною, таким чином заручившись підтримкою могутньої держави. У 988 році Володимир запровадив християнство на Русі. Князь наказав всім киянам прийти до Дніпра. Знаючи норов князя, вони підкорилися  його волі, а там їх насильницьким шляхом заганяли у воду та охрещували.

Робота з текстом підручника (с.66-67)

Завдання: Прочитайте текст підручника та дайте оцінку  хрещенню Русі.

Робота з порівняльною таблицею «Позитивна та негативна роль хрещення Русі» (Додаток №4)

Слово вчителя

А зараз вам необхідно з’ясувати відмінності в християнській релігії та язичницькій вірі.

 До нас дійшов тайнопис. Розв’язати його неважко, підібравши правильний ключ, а результати занести до таблиці.  (Додаток №5) (Учні працюють індивідуально)

Відображаємо цю подію на схемі-портреті. (Додаток №2.4)

Розповідь учня про великого будівничого

 Християнська віра змінила Володимира. Повернувшись до Києва з Корсуня, він велів звалити всіх язичницьких кумирів, їх нещадно рубали і палили. А Перуна звелів прив'язати до коня і волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай. Пройшовши через пороги, Перун виплив на рінь. Тоді й назвали ту рінь Перуновою. На зміну Володимирові-завойовнику приходить Володимир-будівничий. Він подібний до візантійського імператора Костянтина (перший християнський володар) і царя Соломона як будівничих. Володимир почав будувати міста на берегах Десни, Остра, Трубежу, Сули, Стугни. Русь піднімалася. На місцях старих поганських кумирів і капищ за наказом великого князя Володимира зводилися християнські храми. Першими постали церква святого Василія, церква Господнього Преображення у Василеві біля Києва, Десятинна церква у Києві.

Відображаємо цю подію на схемі-портреті. (Додаток №2.5)

Водночас виростали і палаци великого князя, його резиденції. Величний ансамбль споруд князівського центру поставав на київському дитинці. Навпроти Десятинної церкви було збудовано головний палац, де жив Володимир зі своєю родиною. Вісь центрального приміщення у вигляді башти точно збігалася з віссю Десятинної церкви. То була гармонія влади і церкви, закладена в архітектурі.

Бесіда

 -У  чому полягає історичне значення хрещення Русі?

Орієнтовні відповіді учнів:  

• Сприяло зміцненню держави.
• Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.
• Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Повідомлення учня «Карбування монет»

У період становлення Київської Русі на її землях поширились візантійські монети. Згодом візантійська монета стала зразком для перших монет київських князів — златників та срібників. Перші знахідки золотих та срібних монет із відкарбованим на них ім'ям Володимира Святославовича (980 - 1015) з'явилися наприкінці XVIII ст.

Златники Володимира були одними з найперших монет київського карбування. Вони діляться на два типи. На аверсі (лицьова сторона монети) першого типу монет вміщено напис «Владимир, а се его злато». На монетах другого типу інший напис: «Владимир на столе». У центральній частині аверсу зображення князя, зі скіпетром й хрестом. Над лівим плечем Володимира знак роду Рюриковичів — тризуб. На реверсі ( зворотна сторона монети) (реверс монет обох типів однаковий) повне ім'я Ісуса Христа та його зображення. Одночасно із златниками почалося виготовлення срібляників. Срібло у монетах не завжди було чисте, скоріше сплави. Срібляники на відміну від златників, зазнали змін: на реверсі був тризуб, на аверсі напис «Владимиръ на столе, а се его сребро». (Див. мал.с.61) Слово вчителя

Отже, як ви вже почули,  тризуб карбувався тоді й на руських монетах – «златниках» та «срібниках», започаткованих теж Володимиром.

(Вчитель роздає сучасні гривневі монети із зображенням князя Володимира, а учні порівнюють їх. )

 

Відображаємо цю подію на схемі-портреті.  (Додаток№2.6)

Слово вчителя

Таким чином, наша схема-портрет заповнена. Отже, спробуємо вирішити наше проблемне запитання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?

Учні висловлюють свої думки.

Слово вчителя

А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет Юрій Шкрумеляк:

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу до Карпат –

І від моря аж по Волгу

Став «Великий» панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві божій!

V. Рефлексія. Підбиття підсумків роботи учнів на уроці.

Вправа «Незакінчене речення»

• Доповніть речення «Мій найбільший успіх на сьогоднішньому уроці – це…».

Слово вчителя

Сьогодні ви добре працювали, бажаю  щоб ви ніколи не втрачали  інтересу до історії нашого народу. Хочу бачити вас послідовниками у справі Великих! Володимир Великий – символ слави сучасної України, натхнення у боротьбі народу за територіальну цілісність, бо за його правління Русь стала врівень з тогочасними європейськими державами, а сучасна Україна прагне бути нарівні на шляху до євроінтеграції.

VІ. Інструктаж домашнього  завдання.

Обов’язкове: Опрацювати § 6.

 За бажанням: Скласти кросворд «Як хрестили Русь».

 

Використані джерела:

1. Усі уроки до курсу «Історія України». 7 клас. / Упоряд. Н. І. Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 272 с.

2. Історія України. 7 клас. Дидактичні матеріали / Упоряд. Н. М. Морозова, Н. Н.  Харківська. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 144с.

3.Коляда І. Київська Русь за правління Володимира Великого //Історія в школі. - 2000. - № 2. - C. 23-28

4.О.А. Корягіна. "Історія України. Таблиці, дати, події"

 Інтернет ресурси:

http://ru.osvita.ua/vnz/reports/world_history/32284/

https://www.youtube.com/watch?v=5HGcmD4qQmU

      https://youtu.be/8ryLV6KOwyg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Додатки до уроку

Додаток№1

1. Засновник міста на Дніпрі

І центру Київської Русі.

(Кий)

2. В честь імені її зоветься річка.

Вона князів-братів сестричка.

(Либідь)

3. Південні, західні і східні,

 Але вони всі між собою схожі й рідні.

(Слов’яни)

4. Був першим князем-християнином,

  Морські походи споряджав,

 Сам участь у них брав.

(Аскольд)

5. У Царгороді свій щит прибив

І Візантію даниною обложив.

(Олег)

6. Ходив, збирав полюддя у древлян,

 І головою розплатився сам.

(Ігор)

7. За ініціативи князя збиралось,

Народні маси залучались,

Важливі питання рішались.

(Віче)

8. У печері, в келії він повісті писав,

Про давнє минуле нам розказав.

(Нестор-Літописець)

9. Погости, розмір данини зробила,

І дипломатію з країнами розвила.

(Ольга)

10. Відважний воїн, лицар-князь,

Девіз його був «Йду на вас!».

(Святослав)

11. Це військо в бій за князя йде,

Честь і славу йому несе.

(Дружина)

12. На гривні бачимо його.

  Монети, срібло, злато карбував,

Й міцну державу збудував.

(Володимир)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №2.1

 

 

 

 

Додаток №2.2

 

 

 

Додаток №2.3

 

 

 

Додаток №2.4

 

 

 

 

 

 

Додаток №2.5

Додаток №2.6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №3

«…Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, - сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині – Вишеслава, а ще від однієї – Святослава і Мстислава, а від болгарки – Бориса й Гліба.

Посадив їх Володимир правити – одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: “Не добре, що мало городів коло Києва”. І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов’ян і од кривичів, од чуді, од вятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав…».

 

 

Додаток №4

Позитивна  роль хрещення Русі	Негативна роль хрещення Русі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №5

Язичництво                                                               Християнство

АННІМЕЛП                                                             АВОТІВС ЯІГІЛЕР

ЯННІНОЛКОП МОЬТАГАБ МАГОБ                    ЯННІНОЛКОП    УГОБ      

ЯНТУСДІВ АНЙІГІЛЕР ЯІЦАЗІНАГРО          АНВОКРЕЦ  ЯІЦАЗІНАГРО

 ИФІМ                                                                       ЯІЛБІБ

         (Словосполучення слід читати справа наліво)

Релігія	Поширення	Поклоніння	Організація	Джерела віри
Язичницька віра	Племінна	Поклоніння багатьом богам	Відсутня релігійна організація	Міфи
Християнство	Одна зі світових релігій	Поклоніння одному богу	Церковна організація	Біблія