29 липня о 18:00Вебінар: Формування та розвиток лідерських якостей сучасних учнів

урок з історії рідного краю "Культура Криворіжжя 1917 – 1921 рр."

Про матеріал
Мета: • розглянути розвиток культури на території рідного краю впродовж революцій та громадянської війни; • формувати вміння робити оцінку культурних процесів на Криворіжжі в 1917 -1921 рр.; • виховувати почуття любові до рідного краю.
Перегляд файлу

Тема: Культура Криворіжжя 1917 – 1921 рр.

Мета:

  • розглянути розвиток культури на території рідного краю впродовж революцій та громадянської війни;
  • формувати вміння робити оцінку культурних процесів на Криворіжжі в 1917 -1921 рр.;
  • виховувати почуття любові до рідного краю.

Основні терміни і поняття: культурне будівництво, народна освіта, «Просвіта». 

Історичні особи:

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. 

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Вивчення нового матеріалу

 План

  1.     Культурне будівництво.
  2.     Освіта.
  3.     «Просвіта».
  4.     Місцеві ЗМІ.
  5.     Мистецтво.

 

Після завершення бурхливих подій 1917 - 1920 рр. на Кри­воріжжі залишилося з 24 тисяч робітників, які працювали тут до першої світової війни, тільки одна тисяча, з них 385 були сторо­жами. На рудниках продовжували працювати лише 10 інженерів та техніків. На початку 20-х років у нашому місті залишилося лише дев'ять загальноосвітніх шкіл. Тому проблема підготовки освічених кадрів стояла дуже гостро. Вони були потрібні термі­ново. Без розв'язання цієї проблеми годі було й думати про відбу­дову Кривбасу.

1.

Культурне будівництво - сис-ма заходів, направлених на розвиток освіти, культури, виховання, творчості.

При рад. владі К.б. підпорядковувалося завданням форму­вання світогляду людей на засадах більшовицької ідеології.

Для проведення роботи в лют. 1919 створено культурно-освітню секцію при виконкомі Криворізької Ради на чолі з Воробйовим. Свою роботу секція розпочала в квіт., орг-вавши концерт і р-ну конференцію з питань створення «Пролеткульту» та Першого радянського театру. Робота відновилася після денікінської окупації весною 1920. Було орг-но т. зв. політпроси і агітбригади, які займалися пропагандою більшовицьких перетворень на селі та в пром-ті. По селах продовжувала існувати мережа "Просвіт", яку почали започатковувати ще у 1917. Політпроси стали осередком культурного життя. Нова влада до "Просвіт" відносилася стримано, а іноді й вороже, вбачаючи в них вогнища укр. державницького руху (націоналізму).

У Криворізькому повіті на кін. 1920 існувало 42 Просвіти, здебільшого у волосних центрах. На кін. 1921 у повіті діяло 348 шк., З педагогічних уч-ща (2 укр. і 1 рос), 2 технікуми, хати-читальні і при них 100 шк. лікнепу, 46 б-к, 18 нар. бу­динків, 10 самодіяльних театрів, 40 "Просвіт", 36 драмгуртків, 21 хорових гуртків, 11 струнних оркестрів. У Кривбасі на 1 верес. 1921 працювали: робітничий р-ний клуб, 4 робітничих клуби, 16 б-к (1 280 читачів), 11 самодіяльних театрів, З кіноустановки і ще 1 монтувалася, музична шк. (25 учнів). Про направленість культурно-просвітницької роботи дає уяву звіт за верес. 1921: поставлено 16 агітвистав, проведено 8 кіносеансів і 4 мітинги, прочитано 4 лекції, робітникам роз­дано 264 політичних книжок і 980 примірників періодичних видань, а також 46 підручників, закінчено орг-цію вечірнього робітничого технікуму.

У листоп. 1921 більшість закладів культури переведено на самофінансування і розпочато кампанію пролетаризації мистецтва, почав посилюватися контроль з боку партійних орг-цій за добором репертуару. Все це негативно вплинуло на матеріальний стан закладів культури і звузило можливості для роботи.

На поч. 1921 відкрито Селянський Палац, а у квіт. 1922 - клуб Гданцівського з-ду.

Голод 1921-23 згубно відбився на установах культури. Так, на трав. 1923 у великому Криворізькому окрузі, який включав 14 р-нів, діяло: 3 с-г шк., які випустили 16 фахівців, 3 проф. шк. (також 16 випускників), 1 шк. ФЗУ (випуску не було), 15 шк. для малограмотних, де навчалося 510 осіб (випуску не було),123 шк. лікнепу (навчалося 2 933, закінчило 328 осіб), 388 шк. (39 077 дітей), 36 б-к з фондом 31 535 книжок і 9 247 абонентів, 115 хат-читалень, 127 сільбудинків.

2.

Відділ народної освіти виконавчого комітету міської Ради депутатів трудящих (міськвно). Створений в 1919 на підставі постанови РНК УРСР від 8 лют. 1919. Здійснював педагогічне і методичне кер-во н.о., вів наукову і політично-виховну роботу серед учнів і населення, розподіляв вчителів середніх шк. і вихователів дошкільних установ.

У 1919 займався питаннями трудового навчання, ство­рення трудових шк., контролем за роботою шк. і початкових уч-щ. Орг-вав комісії по ліквідації неграмотності (1927-32). Складав плани навчально-виховної та методичної роботи, роботи шк. передового досвіду, кращих вихователів дошкіль­них закладів, штатний розклад шк. Здійснював контроль за станом комсомольської, піонерської та позакласноїроботи у школах. Проводив роботу з кадрами, займався їх підбором і розстановкою. Орг-вав зльоти вчителів-ударників (1932-34), наради з дир. шк. Займався складанням довідки про розвиток дитячих закладів за 20 років рад. влади. Здійснював контроль за рухом спеціалістів з вищою та середньою спеціальною освітою. Орг-вав соц. змагання. Нагороджував почесними грамотами та значками "Відмінник народної освіти". Подавав прохання до урядових установ про нагородження кращих вчителів. Проводив різноманітні кампанії (календарні та окремі).

Народна освіта - сис-ма освітньо-виховних закладів і заходів, що забезпечує о. і виховання народу у відповідності з інтересами кер-ва держави. У межах Кривбасу у 1913 діяло 23 шк., де на­вчалося бл. 1,8 тис. дітей.

Після остаточного закріплення рад. влади на Криворіжжі на поч. 1920-х почалося запровадження активного антире­лігійного виховання.

Пристосування шк. науки до більшовицької доктрини потребувало переучування вчителів і їх часткової заміни, оновлення старих підручників тощо. „Більшовизація" шк. ви­магала призначення на посади директорів, відданих справі соціалізму, орг-ції комсомольських осередків та піонерських загонів, створення курсів підвищення кваліфікації для вчи­телів, на яких останнім прищеплювались би необхідні для сис-ми погляди. Остаточно партійно-рад. органи взяли у свої руки процес виховання і навчання у 1924, після введення про­грами „єдиної трудової шк.", розробленої у Москві.

На поч. 1921 у повіті нараховувалось 348 шк. і 3 учительські „семінарії"', 6 укр. та 4 рос. політпроси. Для підготовки вчи­телів ВНО відкрив спеціальні курси. Розруха воєнних років, а зокрема і голод, привели сис-му о. у Криворізькому повіті у плачевний стан. Вчителям не виплачувалась зарплатня, шк. не ремонтувались і в 1921 стала реальною загроза їх закриття.

Катастрофічний стан із освітою, відсутність коштів при­звели до постановки питання профспілкою освітян про введення плати за навчання в шк. Відмічається тенденція до закриття класів.

Приватні навчальні заклади. На 1917 у містечку Кривий Р/гіснувало 3 П.н.з. Найбільш популярним був "Криворізький приватний середній чоловічій навчальний заклад", який пра­цював по курсу 8-класної чоловічої гімназії Міністерства нар. освіти. Засновник Лука Наумович Головченко, законовчитель-о. Пантелеймон Рибальченко. 2-й П.н.з. - "Криворізька приватна жіноча гімназія". Засновник - Варвара Євсеєвна Головченко, законовчитель - о. П. Рибальченко, викладачі - Р.Г. Хабасов, Л.Н. Головченко, О.М. Красильникова, К.М. Галузева, К.М. Доброва, Л.І. Дряхлова, М.М. Авдєєва, В.Т. Дардакова, М.І. Мішковська. 3-й П.н.з. - "Жіночій середній навчальний заклад" з курсом 7-класної П. гімназії. Засно­вник- Олена Должанська; пед. персонал: О.Л. Должанська, Р.Р. Шлаім, М.М. Клейнер, Л.С. Розенберг, З.А. Форер, Д.Ц. Букчіна.

Гімназії - загальноосвітні середні школи, в яких ви­кладалися класичні мови, і які давали право вступати до університетів.

За царату у містечку Кривий Ріг існувало кілька Г. Першою за часом (1909) була "Криворізька приватна жіноча гімназія", заснована Варварою Євсенівною Головченко. Знаходилася у будинку Бондаренка на вул. Церковній (нині Калініченка, 5) У 1917 законоучителем у ній був о. П. Рибальченко; ви­кладачами - Рафаїл Гаврилович Хасабов, Лука Наумович Головченко, Олена Михайлівна Красильникова, Клавдія Михайлівна Галішева, Катерина Миколаївна Доброва, Лідія Іванівна Дряхлова, Марія Макарівна Авдєєва, Варвара Тро-химівна Дарданова, Марія Іванівна Мішковська. Навчалось у середньому 60 учнів.

"Жіночий середній навчальний заклад" з курсом 7-класної Г. Олени Должанської, заснований у 1910. Знаходився на вул. Синагогальній (нині Каунаська) у власному будинку. На 1917 викладацький персонал складався з О.Л. Должансь­кої, Ріки Рафаїловни Шлаім, Малки Менделєєви Клейнер, Лії Соломонівни Розенберг, Зінаїди Адольфівни Фрез, Діни Цалєвни Букчаної.

""Криворізький приватний середній чол. навчальний за­клад" з курсом 8-класної Г. Заснований наприкін. 1916 Лукою Наумовичем Головченком. Законовчителем був священик Пантелеймон Рибальченко. Дані про викладацький склад на сьогодні відсутні.

Після Лютн. революції 1917 за ініціативою Веселотернівсь-кого волосного земства і підтримці місц. поміщика І.П. Харіна, який безкоштовно передав свій будинок, 8 жовт. було відкрито укр. Г. (див. Веселотернівська гімназія).

У 1920 Г. було перетворено на "трудові шк. 1 і 2 ступеню", згодом їх перевели на 7-річки з комбінацією профшк. (т.зв. фабрично-заводські 7-річки), а з середини 1930-х - на 10-річки.

Літ.: Деловой и коммерческий Кривой Рог. Кременчуг, 1913, с. 124-125; Памятная книга Херсонскойгубернии на 1917 г.Херсон, 1917; «Верхнеднепровская народная газета», 1917, 20 окт.

Бібліотеки - заклади культури, що збирають, опрацьо­вують за спеціальними методиками, зберігають і вивчають різні види друкованої продукції, обслуговують відвідувачів і надають їм бібліографічну інформацію. На 1913 у Кривому Роз/нараховувалося З Б.: приватна Р. Жигаліної ( вул. Німецька, нині К. Лібкнехта), Б. при громадських зборах (буд. Нагнойного, вул. Вокзальна, нині Леніна, 63), Громадська Б. (буд. д-ра Кана, нині вул. Глінки). На верес. 1921 у Криворізькому басейні діяло 17 Б.: 7 200 постій­них і 8 964 періодичних читачів. Протягом року отримано бл. 7 тис. книжок.

3. "Просвіта" - назва укр. громадських т-в для масового поширення освіти і підняття нац. самосвідомості серед на­селення.

Першу "П". було відкрито на Долгінцєво 8 квіт. 1917, у Кривому Розі - 1 трав., в с. Широке - у черв., у с. Веселі Терни - у жовт., у с. Григорівка (нині житломасив ПдГЗК) - у листоп. вказаного року. Долгінцевський осередок очолю­вав Андруський, Криворізький - Андронік Минович Кислов - викладач комерційного уч-ща. "П". відкривали укр. гуртки мистецького і освітнього спрямування, поширювали газ. "Ві­сник т-ва "Просвіта", "Вісник т-ва "Українська Хата", "Народная жизнь", (яка виходила у м. Верхньодніпровську).

Спочатку правління Криворізької "П". знаходилася у будинку Громадських зборів (нині вул. Леніна, 63), а коли на поч. 1918 владу захопили більшовики, - у будинку де мешкав А.М. Кислов - по вул. Йорданській (нині вул. Грабов-ського, 9). В період існування УНР т-во вело активну просвіт­ницьку діяльність, приймало участь у всіх держ. святах, відкрило пам'ятник (бюст) Т.Г. Шевченку у Кривому Розі, сприяло поширенню укр. нар. мистецтва, допомагало в лік­відації неграмотності, започат­кувало вечірні курси укр. мови для всіх бажаючих, організо­вувало хати-читапьні. На сер. 1920-го в Криворізькому повіті діяло 29 "П". і 5 нар. будинків. У 1920-21 "П". стали осеред­ками нац. життя на Криворіжжі і сприяли суттєвому зростан­ню самосвідомості широких мас. Більшовики вважали "П". вогнищами контрреволюції і "петлюрівщини", тому у 1921 почали рішучий наступ, спря­мований на "викидання петлю­рівських елементів з сільської інтелігенції" На кін. 1921 з 29 ще діючих "П". в повіті 23 були "реорганізовані" у рад. "П". або сільс. будинки. Протягом 1922 з радянізованих "П". вигнали всіх тих, хто викликав будь-яку підозру у нелояльності до нової влади. Було дано установ­ку - нових "рад." "П". також не створювати - побоювалися, що вони згодом можуть отримати "петлюрівське забарвлення". Нові "П". були перетворені у структурні підрозділи сис-ми політичної освіти.

А.М. Кислова було звинувачено в "українському буржу­азному націоналізмі", репресовано і страчено у 1937 в м. Горлівка.

4.

Газета місцева - інформаційне видання, яке виходить з правильною періодичністю і містить найважливіші поточні відомості з життя країни, регіону, міста. Перша Г.м. "Известия Криворогского Совета рабочих, солдатских и крестьянских депутатов" почала виходити з 7 квіт. 1917. Редагував її І.С. Рабінович. В цей же період у Широкому стала видаватися "Заря", а у пн. частині Кривбасу поширювався "Бюлетень Верхнеднепровского уездного народного комитета" У 1-му кварталі 1918 розповсюджувався "Донецький пролетарий" - орган Донецько-Криворізькоїреспубліки. У період УНР і Гетьманської держ. (згідно зі спогадами) виходили "Криво­різькі вісті". З 1 берез. 1919 по лип. видавалася повітова газ. "Известия исполнительного комитета Криворогского Совета рабочих, крестьянскихикрасноармейскихдепутате"; відпо­відальним редактором був Воробйов. Одночасно у Кривбасі розповсюджувався "Донецко-Криворожский коммунист", що видавався у Луганську. З берез. 1920 Г.м. "Известия" стала називатися "Известия Криворожского уездного исполни­тельного комитета", її редактором був В. Кірко. У 1920-21 нерегулярно, але виходять "Вісті Криворізького ревкому" -  орган повітового   революційного комітету, а з кін. 1920 - "Жизнь красной молодежи". У той же період розпочато випуск "УкрРОСТА" (Стінна газ. Криворізького повітового відділення УкрРОСТА), яка з № 96 від 19 лип. 1921 отрима­ла назву "За работу" (редактор Тайц). Виходила 2 рази на тиждень. Редакція знаходилася на вул. К. Маркса. Випуск призупинено у жовт. 1921 через відсутність коштів, а від­новлено - 17 груд. 1921. Редактором призначено Рассадіна. Партійним і комсомольським орг-ціям та військовим частинам доставлялася безкоштовно. У 1921 також нерегулярно вида­валася "На разруху". На поч. 1922 "За работу", яка вважалася щоденною, виходила лише 8 разів на місяць накладом 500 примірників; з квіт, тираж зріс до 850. У лют. - берез. 1922 надруковано кілька випусків "К труду" накладом 270 прим. У трав. 1922 створено редакційну колегію газ. "За работу" у складі Рассадіна, Борисова і Локшина. У черв. 1922 ця газ. припинила своє існування, а замість неї розпочато випуск "Рудн. рабочего" (2 рази на тиждень, наклад 2 500 прим.). У берез. 1923 редактором призначено Семеничева, тираж збільшено до 3-х тис. Через фінансові та технічні причини видання припинено у черв. 1923.

«Известия Криворогского Совета» (рос.) газета - орган Криворізької Ради робітничих, солдатських і се­лянських депутатів, з 1919 - Криворізької Ради робітничих, селянських і червоногвардійських депутатів. Перша г. на Криворіжжі, яка виходила з періодичністю бл. тижня. У 1917 друкувалася у приватній друкарні Я.Б. Галла. В період Укр. Держави (Гетьманщини 04.11.1918) виходила під назвою "Известия-Вісті".

У кожному числі поміщалися передовиці на актуальні теми життя країни, огляди внутрішнього стану та повідомлення з фронтів. Детально висвітлювалися питання, що розглядалися на засіданнях Криворізької Ради та рішення, які приймалися по черзі денній. Редакція знаходилася на вул. Поштовій (нині Карла Маркса) у будинку Лісового. Редактор - І.С. Рабинович. Виходила по лип. 1919.1-е число від 7 квіт. 1917., у трав, вий­шли числа 3-5, у черв. - 6-11, у лип. -12-15, у серп. -17-20, у верес. - 21-24, у жовт. - 25-28, у листоп. - 29-32, у груд. - 33-37.1918: у січ. -1 -5, у лют. - 6-9, у берез. -10-12.1919: у лют. - 1-3, у берез. - 4-8, у квіт. -9-12, у трав. - 13-17, у черв. - 18-21, у лип. - 22-27. У 1919 редактором була редколегія у складі 3-х осіб, в т.ч. Воробйова. Друкувалися всі важливі постанови центральних органів влади та хроніка місц. життя. З 1919 контроль над г. встановив міський комітет КП(б)У.

5.

Скульптура. У1917біля Михайлівської церкви в Веселих Тернах відкрито пам'ятний знак землякам, заги­блим під час Першої світової війни. На прямокутній цегляній тумбі з на вершям у вигляді 4-гранної піраміди з хрестом на вершині було встановлено чавунні дошки з іменами загиблих. Знесено у сер. 1930-х. Відомо, що на розі вул. Поштова і Миколаївська у Олександрівському сквері було встановлено бюст Т.Г. Шевченку у 1918.

Літературне життя. Відомостей про Л.ж. на Криворіжжі в 1-й чверті 20-го ст. збереглося мало 3 місц. поетів виділялася Станіслава Глинська, вірші якої було надруковано у "Верх­ньодніпровському земському листку" (27 трав. 1916). У 1919 у місц. «Известиях Криворогского Совета» публікувались вірші В. Смірнова.

 

 

 

 

 

docx
Додано
11 травня
Переглядів
64
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку