Урок з історії України 8 клас "Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648–1649 рр.»"

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №89

Криворізької міської ради Дніпропетровської області

вул. Мальовнича, 1-А, м. Кривий Ріг, 50054, Тел./факс (056) 442-05-73,

е-mail: krschool89@ukr.net  код ЄДРПОУ 20229976

Урок з історії України

для 8 класу

з теми «Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648–1649 рр.»

Підготував вчитель історії,

 правознавства та

громадянської  освіти

Криворізької загальноосвітньої

 школи І – ІІІ ступенів № 89

Звєгінцева Інна Олександрівна,

вища категорія, старший вчитель

Кривий Ріг

2020

Тема Причини та початок Національно-визвольної війни. Воєнні події 1648–1649 рр.

Мета: визначити причини та передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті Богдана Хмельницького та його сподвижників; розвивати в учнів уміння аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі, виховувати інтерес до історичного минулого свого народу, національну гідність, історичну пам'ять, гордість за своїх славетних предків.

Основні поняття: «національно-визвольна війна».

Основні дати: 1595—1657 рр. — роки життя Богдана Хмельницького; 1648р. — початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648—1657 рр. — Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького.

Обладнання: підручник для 8-го класу загальноосвітніх навчальних закладів/ В.С. Власов.- Київ: Ґенеза, 2016; карта «Визвольна війна  українського народу під  проводом Б.Хмельницького 1648-1657 рр», картки з документами, портрети діячів, роздатковий матеріал, ноутбук, відео  «Передумови і привід війни».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни Національно-визвольна війна, покатоличення, ополячення.

• визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;

• скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;

• аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.

План

1 Причини та передумови національно – визвольної війни

2 Історична постать Б. Хмельницького.

3 Воєнні дії 1648-1649 р.р.

Хід уроку

І. Оргмомент

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли панувати. (Т. Шевченко)

Доброго дня діти, присутні! Я рада вітати Вас на своєму уроці. Прошу сідайте.

Дозвольте мені запросити Вас відвідати цей дивовижний світ під назвою «історія» і хоча б на 45 хвилин зануритись в його глибини.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

До звука звук, струна струні одвітна,
А всі одвітні серцю кобзаря.
А вже козацьке військо маком квітне
І спалахнула Хортиці зоря.
Ці звуки золото-тривожні!
Закличний марш: агей, козацтво, в путь!
І як струна, душа правдива кожна,
З глибин історії вони ідуть, ідуть.

ІІІ.Актуалізація опорних знань, умінь та уявлень

Вправа «Дерево знань»

Діти працюють в малих групах заповнюючи «Дерево знань» відповідаючи на запитання вчителя, фіксуючи їх на листочках дерева.

1. Вільна озброєна людина (козак)
2. Призвісько засновника Першої Січі (Байда)
3. Перша згадка про українських козаків припадає на …(1489 рік).
4. На острові… (о. Мала Хортиця).
5. Назва держави до якої входило більшість українських земель на початку 17 ст. (Річ Посполита)
6. Назва унії в результаті якої була створена нова держава Річ Посполита (Люблінська Унія)
7. Назвіть назву держави в розгромі якої приймали участь козаки на чолі з Гетьманом Петром Конашевичем – Сагайдачним (Османська імперія)
8. Чим закінчилися повстання козаків в 90 х р.р. 16 ст. (поразкою)
9. Позначте схематично розташування, відповідно політичної карти світу, країни що отримали території України на початок 15ст. (ВКЛ, Польське князівство, Угорщина, Молдова, Кримське ханство, Велике Московське князівство).

ІV. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів

Пропоную Вам, діти стати екстрасенсами, та передбачити події на Україні після «золотого спокою»

1 Робота в групах

Діти, отримають завдання, а результат їх роботи записують на дошці

І група (Назва теми) Національно – визвольна війна

Прийом «Де логіка?» Уважно розгляньте малюнки розміщені перед вами. Знайдіть зв'язок між малюнками, якщо правильно виконаєте завдання, то визначте тему нашого уроку.

ІІ група (Хронологічні межи) 1648-1657

Розв’яжи хронологічні задачі, запиши результат І задачі ____ , результат ІІ задачі _______

Задача 1.

- Якщо від року заснування Львівської братської школи відняти число куренів, яке було в кожній Запорізькій Січі, а потім додати століття, отримаємо важливу історичну дату. Що це за дата? . Відповідь: ( 1586 - 38 ) + 100 =1648 (Початок Національно – визвольної війни).

В цей же період відбулося закінчення Тридцятилітня війна та укладання Вестфальського миру.

Задача 2.

- Якщо до дати початку повстання під проводом Павлюка (Бута), Гуні, Острянина додати кількість років періоду «Доби героїчних походів», то отримаємо важливу історичну дату. Відповідь: 1637 +20=1657

ІІІ група (рушійні сили) козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина шляхти.

Опрацювавши хмару тегів, назвіть верстви населення на Українських землях на початок 16ст.

ІVгрупа (причини війни) опрацювати документ та записати причини непокори населення Українських земель в 17ст.

Робота з документами (Додаток 1)

1 Волинська шляхта в 1646 році в інструкції для сейму, наданій делегатам, відзначала, що православна церква «… в католицькому християнському королівстві та незалежній, вільній Речі Посполитій страждає від таких утисків, яких і в язичницькій неволі не терплять християни греки. Захоплено у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

2 Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, що працював на Україні, в своєму творі «Опис України» писав, що селяни «… в край бідні, тому що повинні тричі на тиждень відбувати панщину, використовуючи своїх коней і працю власних рук. Крім того, в залежності від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, велику кількість каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Трійцею та на Різдво. І до того ж повинні возити своєму пану без сплати дрова, та відбувати багато інших робіт… Ще стягують з них грошові податки. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, різних плодів, - а через три роки і третє теля».

3 З листа Богдана Хмельницького до польського короля від 2 червня 1648 року. «Протягом декількох років пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено».

Причини війни

•    економічне феодальне гноблення селян, поширення кріпацтва, збільшення поборів та повинностей;
•    наступ польської  влади на права та вольності козацтва;
•    утиски православної церкви.

Vгрупа Створення таблички. Подані факти розмістіть відповідно до даних стовпів  таблиці

• Швидке зростання в Україні землеволодінь польських магнатів і шляхти(СЕ);
• Утиск православної церкви і переслідування православного населення(НР);
• Українці не мали своєї держави, усі посади належали полякам(П);
• Збільшення панщини до п’яти днів на тиждень, збільшення кількості повинностей селян, побори орендарів (СЕ);
• Загострення релігійних і національних суперечностей (НР);
• Українські князі та шляхта значною мірою полонізувалися(П);
• Закріпачення селян(СЕ);
• Політичне лідерство в українському суспільстві фактично перейшло до рук козаків(П);
• Наступ польської влади на права й вольності козацтва (реєстрового та нереєстрового (П);
• Економічні утиски міщан і козаків (СЕ).

VІ група Робота з криптограмою

Правильно співвіднеси шифр та отримай імена козаків (Додаток 7

Іван Богун, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський).

Метод «Телефон»

1.15275

2.2412440

3.232231440

4.46415546

5.1425169440

Вчитель Прошу надати результати груп

Тема уроку Причини та початок Національно-визвольної війни

 Робота з терміном, «Мозковий штурм»

Національно–визвольна війна українського народу середини ХVII ст. – це збройна боротьба українського народу під проводом Б.Хмельницького за визволення від польсько–шляхетського панування.

Розповідь вчителя, учні складають опорний конспект

Період – лютий 1648–серпень 1657 року.

Характер – національно–визвольний, релігійний, соціальний характер.

Рушійна сила – козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина шляхти.

Опрацювавши  джерела учні висловлюють свої думки щодо причин і передумов Національно–визвольної війни і заносять відомості до таблиці.

2.Богдан Хмельницький

Вчитель

А на горі, де зараз церква, жив собі дід з бабою. Біля них ріс густий-густий хміль. У діда і баби не було дітей, і вони по цьому журилися.

Якось ранком вийшов дід з хати, почув ніби дитячий голос. Дід почав прибирати руками хміль і пішов туди, звідки чув голос. У густому-прегустому хмелю він знайшов хлопчика. Дитина лежала перед ним, а в голові в неї сяяло сонце. Дід перехрестився, взяв дитину і поніс до хати, а сонце теж пішло з ним. Тільки дід увійшов у хату, як побачив, що стіни розступилися, і на місці старої хати виросли палати, і в усіх палатах ясно-ясно стало.

Дід і баба назвали цю дитину Богданом Хмельницьким. Це тому, що вони думали, що сам Бог їм послав цю дитину, а Хмельницький тому, що знайшли хлопчика в хмелю.

Ріс Богдан не по днях, а по часах. Скоро виріс, і до нього з усіх-усюд сходилися козаки. А він що скаже, то так ті козаки слухають його. Богдан зі своїми козаками побудував церкву неподалік від своїх палат, а під церквою викопав льохи, якими водив свої коні до Тясмина напувати. А як нападали на нього вороги, то він уходив з козаками у ті льохи, а потім зненацька виходив звідти й перемагав ворогів.

Сильна людина була Богдан Хмельницький.(Додаток 6)

Вчитель Очолив  Національно-визвольну війну сотник козацтва Богдан  Михайлович Хмельницький, виходець із Черкащини. Протягом останніх століть до особи Б. Хмельницького була прикута увага істориків, письменників, політиків, діячів мистецтва і музики. Про нього писали М.Костомаров, Д. Дорошенко, М. Грушевський. Йому присвячений історичний роман П. Загребельного.

Про нього написано поеми, знято кінофільми. Його постать оспівана в усній народній творчості. Також його зображено на купюрі номіналом 5 гривень. У роки ВВВ полководців нагороджували орденом Б. Хмельницького. Все це свідчить про велику повагу до гетьмана Б. Хмельницького. Національно-визвольна війна була подією загальноєвропейського значення. Вона продовжила героїчні традиції українського народу  боротьбі за створення власної держави, дала могутній імпульс для розвитку національної свідомості українців. Це непересічна постать в історії українського народу, йому вдалося підняти на боротьбу проти Речі Посполитої всі версти суспільства. Давайте з'ясуємо,  ким була ця людина і що спонукало його до боротьби.

Перегляд відео «Передумови і привід війни»

Вчитель Чи добре ви слухали відео перевірмо графічним диктантом

 Якщо відповідь на питання «Так», то ви малюєте смайлик , якщо «Ні», то

Питання: 1. Б. Хмельницький народився на хуторі Суботів? (так).

2.Походив із дрібної польської шляхти (Ні)

3. Здобув хорошу освіту (Так). 

4. Навчався у Львові (Так).

5. З юних років перебував на службі у війську (Так).

6. Потрапив у полон у битві під Ясами (Ні).

7. Був писарем (Так).

8. Помер у Чернігові там і похований. (Ні) .

Вчитель Проаналізуйте документи та запишіть рисами характеру була

Б. Хмельницького

Метод «Гронування»

       Б. Хмельницький

Додаток 2

Документ  Із записок венеційського дипломата А. Віміна

«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»

«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи».

Вчитель

 Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-визвольну війну, стала особиста кривда, заподіяна Хмельницькому чи гиринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Зі своїми слугами він пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, захопив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина. Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами покарати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, він приєднується до козацької старшини, яка таємно обговорювала план збройного повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 1647 р. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої. 
Повстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трахтемирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек Шемберк. Домовилися також направити послів до кримського хана й турецького султана, щоб заручитися їх підтримкою. 

Однак плани повстанців було видано полякам. Хмельницького заарештували й кинули до в’язниці в Чигирині. Звідти він утік завдяки допомозі чигиринського полковника Станіслава Кричевського та своїх друзів і подався на Запорожжя. 

На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався неподалік Січі. Порозумівшись із козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без бою оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються датою початку Націо -нально-визвольної війни.

Документ (Додаток 3) . З листа Б.Хмельницького до польського короля (1647 р.)

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини. І що тільки комусь із них у нас козаків сподобається, силою відбирають, а нас самих ,безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й зневічено. А наші пани полковники, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям знущатися з нас».

Новообраний гетьман Б. Хмельницький звернувся з універсалами до українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї  Вітчизни вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування. Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. уклало договір про воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників. Здійснені заходи дозволили гетьману на кінець квітня 1648 р. зібрати 5 тис. козаків та 6 тис. татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки. 

Робота з таблицею (Додаток 4)

Завдання

1. Яких заходів ужив Хмельницький, готуючись до війни?

2. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?

Вчитель (Додаток 8)Хмельницький здійснював активну дипломатичну діяльність, домовившись з реєстровими козаками про їхню підтримку повстанського війська. Водночас новообраний гетьман вів переговори з Туреччиною та особ­ливо - з Кримським ханством. Заручившись підтримкою Туреччини, у лютому березні 1648 р. у Бахчисараї укра­їнські посли уклали угоду з кримським ханом Ісламом-Гересм III про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої. У такий спосіб гетьман прагнув розв’язати складну пробле­му - брак власної кінноти. Крім того, домов­леність із ханом давала змогу уникнути неспо­діваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій проти Польщі.

Щоб подолати недовір’я татар, Б.Хмельницький залишив у хана свого сина Тимоша. На допомогу козакам мала вирушити татарська кіннота Перекопського мурзи Тугай-бея.

Робота в групах (Додаток 5)

Опрацювати текст підручника : Скласти та заповнити тайм лайн

І група

Битва під Жовтими Водами

ІІ група

Битва під Корсунем

ІІІ група

Битва під Пилявцями

V. Закріплення нових знань, вмінь та навичок

І Тестування та взаємоперевірка робіт учнями

1. Національно–визвольна війна українського народу тривала проти:

а) Московії,         б) Туреччини           в) Речі Посполитої

2. Національно–визвольна війна мала характер:

а) національно–визвольний        б) загарбницький          в) релігійний

3. Національно–визвольна війна розпочалась у січні:

а) 1646          б) 1647          в) 1648.

4. Керівником війни був:

а) Б.Хмельницький         б) І.Виговський          в) М.Кривоніс

5. Рушійними силами війни були:

а) магнати          б) селяни          в) козаки

6. У чому проявилось соціальне гноблення українців:

а) заборона мови          б) заборона православної віри  

в) збільшення панщини

7. З якою країною Б.Хмельницький уклав військовий союз:

а) Кримьке ханство        б) Молдавія          в) Угорщина.

8. Соратниками Б.Хмельницького були:

а) І.Богун        б) Д.Чаплинський           в) М.Гладкий

9. Керівником польського війська виступав:

а) М.Потоцький       б) С.Кричевський        в) А.Жданович

10. Допомога татар українському війську становила:

а) 6 тис.    б) 8 тис.        в) 10 тис.

11. Національно–визвольна війна поділяється на :

а) 5 періодів       б) 4 періоди          в) 3 періоди.

12. Національно–визвольна війна тривала :

а) 1648–1654 рр      б) 1648–1656 рр          в) 1648–1657 рр.

ІІ Складіть сенкан

Пам’ятка складання сенкану:

1. Слово чи словосполучення, яке означає тему.

2. Опис теми, що складається з двох слів –прикметників.

3. Дія, пов’язана з темою і містить три слова – дієслова.

4. Фраза, що влучно характеризує тему.

5. Одне слово – синонім чи антонім до запропонованої теми

VI. Підсумок уроку

Отже, давайте підіб’ємо підсумки нашого уроку. На уроці ми з вами охарактеризували причини Національно–визвольной війни, з’ясували її характер та рушійні сили. Дослідили постать Б.Хмельницького та його сподвижників. Вони всі принесли на вівтар власне життя не через прагнення слави і шани, а тому, що не могли чинити інакше. І як тут не згадати слова Ліни Костенко.

Вітри гули віоланчеллю, писали пальми акварель.

Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.

В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл.

ЇЇ показують туристам, туристи дивляться в бінокль.

Тут берегів амфітеатри і море міниться від барв.

О Прометею! Варто?! – Варто! –

Так він мені сказав з–за хмар.

VIІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний  §,

2. Скласти історичний портрет Б.Хмельницького за планом.

3. Творче. Доберіть декілька уривків художніх творів, що описують перебіг Національно–визвольної війни. Зіставте їх і порівняйте з описами істориків, знайдіть спільні і відмінні риси.

                                                                               ДОДАТКИ

Додаток 1

1 Волинська шляхта в 1646 році в інструкції для сейму, наданій делегатам, відзначала, що православна церква «… в католицькому християнському королівстві та незалежній, вільній Речі Посполитій страждає від таких утисків, яких і в язичницькій неволі не терплять християни греки. Захоплено у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

2 Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, що працював на Україні, в своєму творі «Опис України» писав, що селяни «… в край бідні, тому що повинні тричі на тиждень відбувати панщину, використовуючи своїх коней і працю власних рук. Крім того, в залежності від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, велику кількість каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Трійцею та на Різдво. І до того ж повинні возити своєму пану без сплати дрова, та відбувати багато інших робіт… Ще стягують з них грошові податки. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, різних плодів, - а через три роки і третє теля».

3 З листа Богдана Хмельницького до польського короля від 2 червня 1648 року. «Протягом декількох років пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено».

Додаток 2

Документ  Із записок венеційського дипломата А. Віміна

«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»

«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи».

Додаток 3 .

Документ З листа Б.Хмельницького до польського короля (1647 р.)

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини. І що тільки комусь із них у нас козаків сподобається, силою відбирають, а нас самих ,безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й зневічено. А наші пани полковники, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям знущатися з нас».

Додаток 4

Робота з таблицею

Завдання

1. Яких заходів ужив Хмельницький, готуючись до війни?

2. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?

Додаток 5

Робота в групах

 Додаток 6

Додаток 7

Додаток 8