Урок з історії України, 8 клас тема Доба героїчних походів. Петро Конашевич - Сагайдачний

 

Історія України, 8 клас

Тема. Доба героїчних походів в першій половині XVІІ ст. Гетьман Конашевич-Сагайдачний

Мета: ознайомити учнів з бороть­бою українського козацтва за волю, незалежність, віру свого народу; визначити її роль в історії України  та міжнародних відносинах, з’ясувати,  чому початок XVІІ ст. називають «добою героїчних походів», з якою метою українське козацтво брало участь у Хотинській війні, охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного; розвивати  в учнів уміння давати характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, працювати з додатковою літературою, картою, готувати повідомлення, аналізувати історичні документи та інші джерела інформації, робити певні висновки на їх основі, узагальнення; виховувати інтерес до історичного минулого свого народу, почуття національної свідомості і гордості за свій народ, толерантне ставлення до представників різних народів.

Основні поняття: «Ясир», «яничари», «доба героїчних походів», «Хотинська війна».

Обладнання: карта, портрет гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного,  картки з документами та ілюстраціями, завданнями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного;

• визначати наслідки участі козаків у Хотинській війні;

• давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії;

• визначати хронологічну послідовність основних подій, розв’язувати історичні задачі;

• аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на основі їх робити певні висновки, узагальнення.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку.

Учитель. Сьогодні я хочу запропонувати всім вам продовжити мандрівку до країни «Історія» й здійснити подорож у пошуках скарбів. Тільки скарбами для нас будуть не золото, срібло, які шукали європейці в XV - XVІ ст., а  знання, які допоможуть нам успішно долати всі труднощі на хвилястому шляху історії в напрямку до країни майбутнього. Вам необхідно виконайте завдання  «Відгадай тему уроку». Знайдіть початок та напрямок руху, прочитайте назву теми.

Отже, тема нашого уроку «Доба героїчних походів. Гетьман Конашевич-Сагайдачний».  

Попередньо ви отримали випереджальні завдання та були об’єднані в групи, в яких будете виконувати ролі військових спеціалістів, літераторів, картографів, хроністів, біографів, очевидців минулих та сучасних подій. Останні будуть створювати літопис сьогоднішнього уроку.

А тепер я пропоную кожній групі визначити свої очікування від історичної мандрівки та обрати місце на чайці – швидкісному човні українських козаків. (Учні на стікерах – «козаках» визначають, що вони очікують від уроку та прикріплюють їх на зображенні козацького човна). Що ж, розпочинаємо подорож.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів та мотивація навчальної діяльності.

Евристична бесіда

1.  Хто був грізним суперником України на почат­ку XVII ст.?

2. Чим були спричинені грабіжницькі походи татар і турків на українські землі?

3.  А що ж в цей час відбувалося на Січі? Як обирали кошового отамана?

Інсценізація козацьких звичаїв і традицій. (Звучить марш запорожців).

Учень-кошовий. Козацтво, оскільки ми сьогодні святкуємо оновлення року, то, наслідуючи наші давні звичаї, можливо ви бажаєте подякувати вашій стар­шині й вибрати нову? (Вказує на учня - писаря та учня - суддю)

1-й учень-козак. Ви добрі, сміливі, панове! Керуй­те нами й далі! 

2-й учень-козак. (Звертається до кошового) А ти, пане Іване, покинь своє кошів'я, бо ти вже козацького хліба наївся!

3-й учень-козак. Іди собі геть, поганий сину, ти для нас невподобний! Поклади свою булаву!

Діалог між козаками.

1-й учень-козак. —  А хто буде нашим отаманом?

2-й учень-козак. —  Кого будемо обирати?

3-й учень-козак. —  Василя!

1-й учень-козак. —  Миколу!

2-й учень-козак. —  Нехай Андрій буде кошовим, він сильний, мов тур!

3-й учень-козак. —  Сильний тілом та слабкий головою!

1-й учень-козак. —  Петра! Петра! Він розумний, хоробрий і спра­ведливий! (Всі кидають шапки догори)

2-й учень-козак. —  Гаразд. Хай буде Петро батьком нашим!  (Учні-козаки підходять до учня-кошового Петра, пха­ють його в спину за козацьким звичаєм, ведуть під руки).

3-й учень-козак. Та йди вже, йди, поганий сину. Ми потребуємо тебе!

2-й учень-козак. Ти повинен стати нашим паном і батьком! (Учні-козаки тричі підносять булаву кошовому, той відмовляється прийняти і тільки за третім ра­зом бере булаву, вклоняється козакам за старим зви­чаєм).

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Серед певних представників історичної науки існує думка, що в XVII ст. українці боялися своїх ворогів, тому шукали собі захисників серед інших держав? Отже, пропоную вам замислитися над проблемним питанням: «Чи згодні ви з такою точкою зору?» і дати аргументовану  відповідь.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. 

Епіграф.

Бо такого ще не було

В товаристві отамана,

Ще ніхто не бив так славно

Яничара й басурмана.

І ніхто не вів так мудро

Товариство в чистім полі,

Так братів ніхто не вивів

Із турецької неволі.

 

               План

1.  Морські походи козаків.

2.  Біографія П.Конашевича-Сагайдачного.

3. Діяльність Сагайдачного:

а)  політична;

б)  військова;

в)  просвітницька.

4.   Участь   українського   козацтва   у   Хотинській війні.

1.  Морські походи козаків.

У ч и т е л ь. В першій половині XV ст. в Криму виникла татарська держава - Кримське ханство, яке швидко потрапило у васальну залежність від турецького султана. Щоб захопити здобич, вони разом нападали на сусідні країни.

Запитання.  Робота з ілюстраціями на слайді

1. Якої шкоди завдавали українським землям турецько-татарські набіги?  (У процесі бесіди діти повинні дійти висновку, що турецько-татарські набіги завдавали величезної шкоди українським землям: фізичне винищення й вигнання в рабство тисяч і тисяч людей, спустошення величезних територій, розорення господарства, гальмування культурного розвитку).

Завдання учням. У групах скласти «Логічний ланцюжок» та «Логічні пари» й встановити причинно – наслідкові зв’язки.

Група 1, 3.  Складіть із отриманих карток «Логічний ланцюжок»
А) турецько – татарські напади на українські землі;

Б) бажання Туреччини підкорити Європу;

В) спустошення українських земель;

Г) захоплення ясирів;

Д) поповнення гаремів, яничарського війська, катор;

Е) доба героїчних походів

(Відповідь: 1 – Б; 2 – А; 3 – Г; 4 – Д; 5 – Е.)

Група 2. Складіть із отриманих карток «Логічні парочки»

1	захоплення в полон українських чоловіків	А	вони ставали яничарами
2	захоплення в полон українських дівчат	Б	вони ставали веслярами на каторгах
3	захоплення в полон українських хлопчиків	В	вони потрапляли до гаремів

(Відповідь: 1-Б; 2-В; 3-А) Перегорнувши картки можна перевірити й оцінити виконання завдання.

Учитель. Які нові слова вам зустрілися під час виконання завдання? (ясир, гарем, яничари, каторга). Що вони означають? (скористайтеся словником у підручнику «Історія України. 8 клас»). З якою метою захоплювали ясир?

Вправа  «Реставратор» Заповніть пропуски в тексті

Турецько-………………………. напади на Україну

• Знищення й спустошення …………………………..земель. • ……………………………. й спалення українських міст та сіл. • Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство; полонених називали …………….. • Чоловіки ставали веслярами на турецьких ……………….., жінки та дівчата потрапляли до ………………………., хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу — ………………... • Всіх, хто чинив опір, убивали

Перевірити виконання завдання можна звіривши відповідь на слайді мультимедійної презентації та результати роботи занести у «Лист само оцінювання»).

Турецько-татарські напади на Україну

• Знищення й спустошення українських земель. • Пограбування й спалення українських міст та сіл. • Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат, які потрапляли в рабство; полонених називали ясир. • Чоловіки ставали веслярами на турецьких галерах-каторгах, жінки та дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар. • Всіх, хто чинив опір, убивали

 

Учитель. Яке було життя невільників? Відповідь підтвердьте  прикладами з літературних творів, які ви опрацювали вдома. 

Група 1. (Українська народна дума «Плач невільника у турецькій неволі»)

То не знатимуть отець, либонь матір,

У которої каторзі шукати:

Чи у пристані Козловської,

Чи у городі Царьграді на базарі.

Будуть ушкали, турки – яничари набігати,

За Червонеє море у арабську землю запродати…»

Група 2. (Дума «Невільники на каторзі»)

В три ряди бідних, нещасних

Невільників посаджено,

По два та по три до купи посковано,

По двоє кайданів на ноги покладено,

Сирою сирицею назад руки пов’язано…

Залізо – кайдани ноги пообривало,

Козацьке молодецькеє тіло до костей постирало…

Група 3. ( Т.Шевченко «Гамалія»)

Босфор схаменувся. Туркеня дрімала,

Дрімав у гаремі ледачий султан.

Тілько у Скураті, в склепу, не дрімають

Козаки сердеги. Чого вони ждуть?

По-своєму бога в кайданах благають,

А хвилі на  той бік ідуть і ревуть.

«О милий боже України!

Не дай пропасти на чужині,

В неволі вольним козакам!...»    

Учитель. Польський уряд не в змозі був боронити українські землі від цих ворогів, тому захист українського населення ліг на плечі українського козацтва. Вони не тільки відбивали напа­ди орд, а й самі здійснювали проти них сухопутні та морські походи.

Військовий спеціаліст. Перед походом козаки будували з липи або верби човни-чайки. З продовольства коза­ки брали з собою велику бочку сухарів. Під час походу ці люди дотримувалися тверезості, і якщо між ними траплявся п'яниця, отаман наказував викинути його в море. Окрім того, жодної горілки не дозволялося везти з собою, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінували тверезість.

Учитель. Скориставшись інтернет – ресурсом для вчителів та учнів https://magneticonegis.maps.arcgis.com, опрацюйте матеріал, перегляньте фрагмент відео – фільму «Історія України. П. Сагайдачний. 76 серія» та інтерактивну карту, а спеціалісти в групах виконайте завдання:  картографи – нанесіть на контурну карту напрямки морських походів та місця боїв козаків, хроністи заповніть хронологічну таблицю «Морські походи козаків в  І половині ХVII ст.», інші учасники груп їм допомагають.

Учитель. А тепер правильність виконання завдання можете перевірити на слайдах мультимедійної презентації та оцінити свою роботу.

Завдання. Визначте, яку роль відігравали козацькі походи проти турок та татар. Свої висновки підтвердьте уривками з літературних творів, які ви опрацювали вдома. 

Група 1. (Здійснювали захист українських земель від нападу татар, виснажували військові сили Туреччини)

Була Варна здавна славна,
Славнійшії козаченьки,
Що той Варни-міста достали
І в ней турків всіх забрали. (Українська народна пісня)

Колись, у п’ятсот п’ятім, татар ми побили,

Вогнем – мечем всю землю поганську покрили,

А виборне козацтво полками своїми

Змагалось кроволийно з краями чужими. («Короткий опис Сіркових діянь», поема Семена Дівовича)

 

Група 2. (Захищали православну віру)

Може, чванитесь, що братство

Віру заступило.

Що Синопом, Трапезундом

Галушки варило.    (Т.Шевченко «І мертвим, і живим…»)

Група 3. (Визволяли невільників, здобували здобич та славу)

«Наш отаман Гамалія,

Отаман завзятий,

Забрав хлопців та й поїхав

По морю гуляти, -

По морю гуляти, -

Слави здобувати,

Із турецької неволі

Братів визволяти…»    ( Т.Шевченко «Гамалія»)

Учитель. Чому ж козакам вдавалось здійснювати успішні походи? Для відповіді скористайтесь інформацією, що нам залишив французький військовий інженер, картограф Гійом Левассер де Боплан, який тривалий час перебував в Україні.

Робота з історичним джерелом. Г. Л. ДЕ БОПЛАН ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ КОЗАКАМИ МОРСЬКИХ ПО­ХОДІВ ПРОТИ ТУРКІВ

Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від ко­роля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана, однак похідний отаман вибирається тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхньо­го збору. Там будують човни….. Зазвичай на їхньому човні є десять-п'ятнадцять пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею, а на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас...

Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напо­готові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з'явитися на небі місяць-молодик, і перехо­вуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними...

Завдання до історичного джерела.

1. Як козаки організовували морський похід?    

2. Яким було спорядження козака — учас­ника походу?   3. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?

Учитель. Військові спеціалісти підготували історичні задачі, які пропонують вам розв’язати. Після виконання задач вони перевірять їх та оцінять вашу роботу.

Військова задача 1. Найчастіше козаки йдуть на татар восени. 5-6 тисяч відчайдушних, добре озброєних козаків вирушає на Запорожжя будувати човни. До будівництва одного човна приступає 60 чо­ловік, закінчуючи його через 2 тижні. Таким чином, за 2 тижні у них готово …?..  човнів. (Відповідь: 83-100)

Військова задача 2. У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік. Коли в 1615 р. на 80 чайках козаки напали на Стамбул, кількість козацького війська становила ….? (Відповідь: від 4 до 5,6 тис. воїнів).

Військова задача 3. У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік. Гетьману Сагайдачному вдалося збільшити число чайок до 300, тому він міг вивести у бій …? (Відповідь: від 15 до 21 тис. козаків)

Учитель. Отже, перш ніж вирушати в похід козаки ретельно готувалися та в І половині XVII ст. становили вже досить грізну силу. Якщо ви звернули увагу серед нас багато дівчат, чи варто їх брати з собою в таку нелегку та криваву подорож?

Виступ учениць - козачок. 

1-а учениця. Козацька епоха створила зовсім особливий тип української жінки - захисниці сім'ї та майна, яка бралася до зброї, щоб відстояти свою честь і гідність. Зберігся документ 1569 роком, у якому війт міста Володимира-Волинського заповів своє «війтівство» дружині Томілі Данилівні. У жодній з європейських країн того часу жінка й помислити не могла про такі речі. Історія свідчить, що серед шляхетних українок того часу було чимало жінок з аван­тюрною жилкою. Серед «амазонок» козаччини особливою славою користувалися Ганна Борзобогата-Красенська та княгиня Софія Ружинська.

2-а учениця. Ганна Борзобагата-Красенська була відома як жінка надзвичайна, владна та рішу­ча. Вона самостійно вела світ­ське судочинство і час від часу учиняла «наїзди» на незговірливих сусідів. Коли роз­лютований король Стефан Баторій підняв проти Ганни збройне ополчення чисельністю в кілька тисяч шабель, це не збентежило свавільну волинську амазонку: надягнувши панцир і зібравши сильний загін із гайдуків і артилерії, вона завдала нищівної поразки полякам. При цьому вона сама брала участь у всіх боях із мечем у руці.

3-я учениця. Були серед жінок цієї епохи і справжні героїні - такі, як подолянка Олена Завистна. У 1654 році польські війська обложили невелике укріплене містечко Буш на Поділлі. Коли з'ясувалося, що сили нерівні й падіння фортеці неминуча, Олена підпалила пороховий льох і підірвала себе разом із дітьми та кілько­ма десятками захисників містечка. Разом із ними загинули й близько чотирьох тисяч поляків, які саме в цей момент увірвали­ся в місто.

Учитель. Гадаю, що такі жінки надихали на подвиги козаків, які вирушали в похід. Отже, висновок: козаки вирушали у морські походи проти турок та татар, щоб здобути здобич, визволити з рабства своїх побратимів та інших невільників. Перші 20 років 17 ст. ввійшли в історію України під назвою «доба героїчних походів». Ці походи тримали Османську імперію в постійному напруженні, виснажували її військові сили, перешкоджали здійсненню її агресивних планів щодо інших країн.

2.  Біографія П.Конашевича-Сагайдачного.

У ч и т е л ь. Видатний історик запорозького козацтва Д.Яворницький зазначав: «Дивна сміливість, швидкість і руйнівна сила всіх цих козацьких походів на Крим і Туреччину перевершують будь-які описи. Вони мо­жуть бути пояснені тільки тим, що на чолі козаків стояв геніальний поводир, яким був Петро Сагай­дачний». Одним із яскравих прикладів героїчної боротьби українського козацтва проти турецько-татарських завойовників є діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» (торба для стріл), бо вмів добре стріляти з лука.  А зараз ознайомтесь з біографією цього видатного гетьмана.

Завдання. Під час виступу біографів Сагайдачного складіть історичну довідку.

Біограф 1. Про ранню біографію гетьмана збереглися скупі відомості. Народився Петро Конашевич близько 1577—1578 рр. Він був шляхтичем із с. Кульчиці Самбірського повіту на Галичині. Здібного хлопця бать­ко віддав для навчання до Острозької академії, де він навчався 8 років.

Біограф 2. Близько 1595—1596 рр. він опиняється серед запо­рожців і швидко стає загартованим воїном. Маючи неабиякі організаторські здібності, вольовий харак­тер і безстрашну вдачу, впевнено пробивається до керівних посад у Запорозькому війську. Слава до грізного й безстрашного козацького ватажка прийшла після участі у знаменитих морсь­ких та сухопутних походах. Ніхто з козацьких ва­тажків не міг зрівнятися з Сагайдачним в умінні мак­симально використовувати бойові можливості запо­розького війська. 

Біограф 3. Отримавши гетьманську булаву, Сагайдачний всю енергію спрямував на вирішення невідкладних завдань. Під стінами Хотинської фор­теці засяяв полководницький талант Сагайдачного. Але,   на  жаль,   ця  битва  виявилася  останньою  в кар'єрі гетьмана. Внаслідок тяжкого поранення він серйозно захворів. Петро Сагайдачний пішов з життя 10 квітня 1622 р. Поховали його в Києві на території Братського монастиря.

Історична довідка Петро Конашевич-Сагайдачний (Кожна група виконує завдання «Моя шпаргалка»)

Картка 1.

• Походив зі шляхетського роду з с. ……….. під Самбором в Галичині, навчався в ……………… академії, згодом подався в козаки, де його обрали……………...

Картка 2.

• Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова ………… (торба для………..), бо вмів добре стріляти з лука. • Захоплювався військовою справою; очолював походи запорожців на турецькі фортеці -  Варна (1605 р.), ………… (1616 р.), в Росію (1618 р.), в Туреччину (1621р.), під час яких здобув славу полководця.

Картка 3.

• Всі проблеми з польським урядом намагався вирішувати мирним шляхом.

• Брав участь у ………… війні на боці Польщі. • Дбав про культурне піднесення України.

(Результати роботи оцінюються учнями в «Листі самооцінювання»)

3. Діяльність Сагайдачного: а)  політична; б)  військова; в)  просвітницька.

Учитель. «Батько» української історії М.Грушевський високо оцінював діяльність Сагайдачного: «В сучаснім громадянстві славили Сагайдачного як дуже розважного, глибокого політика, що вмів поставити козаччину на службу загальнонародним справам і зробив з козацького війська опору національного українського життя. Сагайдачний відкрив тим нову до­бу в історії українського життя».

Для роботи над цим питанням ви отримуєте завдання: скласти характеристику діяльності гетьмана.

Робота з історичними текстами та додатковою інформацією

Група 1. б) його військова діяльність (впорядкування козацького війська; участь у військових походах)

Документ 1. І. Крип’якевич про П. Сагайдачного

«Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небезпеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив козаків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі». (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Товариство «Просвіта», 1992. — С. 58)

Додаткова інформація. На Запо­рожжі виявились його найкращі якості: сміливість, військові та адміністративні здібності, розсудливість, висока культура. Він був організатором морських походів у межі Кримського ханства і Османської імперії. Як полководця його насамперед відзначали схильність до активних наступальних дій й широко­го використання фактора раптовості.

Група 2. а) політична діяльність (риси характеру Сагайдачного, дипломатичний хист)

Документ 2. Зі спогадів сучасників

«Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., легко переносити всяку тяготу, голод, труд; не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав небезпеки, легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...» (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 53)

Документ 3. О. Д. Бойко про Сагайдачного

«У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, тверезим розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140)

Додаткова інформація. В зовнішній політиці Сагайдач­ний  намагався  забезпечити  запорозькому війську повну свободу рухів. Він дбав про добрі взаємини з Польщею, оскільки вони не шкодили інтересам ко­заччини. Вів переговори з Московською державою про спільні дії проти татар і турок, а також у боротьбі проти католицизму. Приймав участь у Хотинській війні 1621 р. на боці Польщі.

Група 3. в) просвітницька діяльність  (підтримка православної церкви).

 Документ 4.

«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза, 1994. — С. 72)

Додаткова інформація. Упродовж усього свого гетьманування він жертву­вав значні кошти для монастирів та шкіл. За часів гетьманування Сагайдачного Київ став справжнім центром культурного українсь­кого життя. Тут зібралося багато видатних умів з усієї нашої землі. При київських монастирях друку­валися книги, розквітали науки, медицина, ремесла.

Завдання для учнів. Дайте  оцінку діяльності гетьмана Конашевича – Сагайдачного. Та зачитайте історичну довідку, яку можна було б помістити в історичній газеті.

4.   Участь   українського   козацтва   у   Хотинській війні.

Учитель. Козаки на чолі з Сагайдачним відзначилися своїми перемогами не лише в морі, але й на суші. Тому далі наша подорож буде здійснена під місто Хотин.   Перегляд відео – фільму «Нескорена Україна»

Завдання

1. Між якими державами велася Хотинська війна?

2. На чиєму боці виступило українське козацтво і чому?

3. На чиї плечі ліг основний тягар війни?

4. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Учитель. Гра «Вірю – не вірю»

• Походив із магнатського роду з с. Кулики під Самбором на Поділлі, навчався в Києво - Могилянській академії, згодом подався в козаки, де його обрали гетьманом. • Своє прізвисько Сагайдачний отримав від слова «сагайдак» (торба для пороху), бо вмів добре стріляти з рушниці. • Захоплювався військовою справою; очолював походи запорожців на Кафу (1608 р.), під час яких здобув славу полководця. • Всі проблеми з польським урядом намагався вирішувати збройним шляхом. • Брав участь у Хотинській війні на боці Туреччини. • Дбав про культурне піднесення України.

Учитель. А тепер, використовуючи ті скарби, у пошуках яких ми здійснили сьогоднішню мандрівку, дайте відповідь на проблемне питання. Чи згодні ви з думкою, що в XVII ст. українці могли боятися ворогів і шукали собі захисників серед інших держав? Відповідь аргументуйте.

V. Підсумок

Учитель. Отже, слово очевидцям сьогоднішнього походу, які створили для нащадків літопис подій перших 20-ти років XVII ст.

Захист очевидцями уроку проекту: «Літопис доби героїчних походів. П.Конашевич – Сагайдачний»

Учитель. А зараз ми дізнаємося чи такою успішною як у козаків виявилася наша мандрівка, чи знайшли ви нові скарби, чи змогли отримати перемогу над самим собою, чи справдилися ваші очікування від подорожі на козацькому човні. (Групи висловлюють свої враження, побажання)

 (Звучить пісня «Ой на горі женці жнуть»)

За волю, правду і добро

Вони боролись щохвилини,

Їх кров лилася як вино!

Всіх ворогів вони долали,

Всі землі наші зберегли,

Завжди від лиха захищали

І гордо прапор наш несли!

Сини Твоєї Батьківщини,

В них сила непоборна!

Козацтво – слава України,

Це гордість наша всенародна.

VІ.  Оцінювання. Самооцінювання. Заповнити лист самооцінювання.

Лист самооцінювання

Критерії оцінювання	Сам	Допомагав
Участь в інсценізації, виступ (1 б)
Робота з картою (1 б)
Робота з хронологічною таблицею (1 б)
Логічне завдання (1 б)
«Реставратор» (1 б)
«Моя шпаргалка» історична довідка (1 б)
Робота з історичним джерелом та заповнення схеми (1 б)
Відповідав на запитання (1 б)
Розв’язував задачу (1 б)
Був уважним на уроці (1 б)
Висловлював цікаві думки та пропозиції, обговорюючи проблемне питання (2 б)

VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника. Написати замітку до історичної газети на тему «Хотинська війна»

Методична розробка уроку

Можар Валентини Миколаївни

вчителя історії, вищої кваліфікаційної категорії,

педагогічне звання «старший вчитель»

 Харитонівської ЗОШ І-ІІ ступенів

Коростишівського району

Житомирської області