Урок з історії України для 7-го класу на тему «Галицько-Волинська держава за часів Данила Романовича та його нащадків»

 

 

 

Конспект уроку

з історії України

для 7-го класу

на тему

«Галицько-Волинська держава за часів Данила Романовича та його нащадків»

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавства

 Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

 

 

 

2018

 

Тема. Галицько-Волинська держава за Данила Романовича та його нащадків

Мета:  охарактеризувати становище Галицько-Волинської держави за Данила Романовича та його нащадків, проаналізувати діяльність галицько-волинських князів; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, навички роботи з історичними картами; виховувати зацікавленість до історичного минулого свого краю.

Обладнання: підручник «Історія України, 7 клас» (В. С. Власов), ілюстрації до теми.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка виконання письмового завдання в зошитах.
2. Виставка малюнків на тему «Оборона Києва».
3. Установіть хронологічну послідовність подій.

2  Битва на р. Калці;  1223 р.

3  Облога й руйнування Києва військами хана Батия; 1240 р.

1  Утворення Галицько-Волинської держави. 1199 р.

4. Розшифруйте анаграми та поясніть значення слів.

ЛИЯРК – ярлик (грамоти-дозволи на володіння землями)

ДОРА – орда ( у X—XVIII ст. тип суспільно-військової організації кочових народів Євразійського степу. Аналог племені або роду)

КАСКАБ – баскак (монгольські урядовці, які слідкували за збиранням данини)

5. Робота з історичною картою.

• Користуючись картою,  дайте відповіді на запитання.
• На які землі поширив свою владу Данило Романович напередодні монгольської навали?
• Порівняйте кордони держави Данила Романовича з кордонами Русі-України часів розквіту?
• Яку відмінність помітили?

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з фотоілюстраціями.

• Розгляньте зображення.

         

• Кому, на вашу думку, присвячені ці пам’ятники?
• Чи всім людям можуть поставити пам’ятники? Чому?
• Сьогодні ми дізнаємося, чим уславився Данило Романович та у яких містах України йому поставили пам’ятники. А  також довідаємося про нащадків Данила.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

Роки правління Данила Романовича (1238 – 1264) були наповнені боротьбою проти зовнішніх ворогів та розбудовою Галицько-Волинської держави. Одночасно доводилося воювати з непокірними боярами, які схилялися до Ростислава Михайловича із чернігівської династії та його союзників. За ініціативою князя було закладено місто Львів та розбудовано м. Холм.

У 1245 р. біля м. Ярослава на р. Сян відбулася битва військ Данила та угорського короля. В результаті цієї битви Данило остаточно утвердився у Галичі. В той же час князь здійснював успішні військові походи. Зокрема у 1243 р. узяв Люблін та Люблінські землі, пішов на Чехію та Сілезію. Свідченням активної зовнішньої політики Данила Романовича були також династичні шлюби його дітей. Важливим напрямом зовнішньої політики князя були також відносини з монгольськими володарями. З метою боротьби з ординцями, він налагодив відносини з Польщею, Угорщиною та Владимиро-Суздальським князівством. Основні воєнні дії припадають на 1254 – 1255 рр. Данило Романович був вимушений погодитися на умови Бурундая про зруйнування укріплень Львова, Володимира, Луцька та інших міст.

2. Робота з текстом підручника (с. 138 – 139).

1. Вибіркове читання.

• Зачитайте усі речення, у яких зустрічаються:

• імена;
• дати;
• назви міст;

• Зачитайте закінчення речення за його початком.

• Найактивнішим з-поміж…
• У зовнішній політиці …
• Столицю королівства…
• Щоправда…

2. Дайте відповіді на запитання.

• Хто розділив Галицько-Волинські землі після смерті Данила Романовича? (Василько та сини Данила)
• Хто з синів Данила Романовича був найактивнішим? (Лев)
• Хто з нащадків князя носи титул короля Русі? (Юрій І)

3. Розповідь учителя.

Після Юрія І правили його сини – Андрій та Лев ІІ. Свою залежність від монголів вони намагалися послабити союзом з Тевтонським орденом. Князі загинули у 1323 р. і оскільки жоден з них не мав дітей, династія Романовичів урвалася.

1235 р. бояри обрали главою держави князя Болеслава (1235 – 1240), сина Марії, сестри Андрія та Лева ІІ. Він прийняв православ’я та ім’я Юрій.  У 1337 р. здійснив невдалу спробу повернення Любліна. У 1340 р. князя було отруєно.

Оскільки дітей у Юрія ІІ Болеслава не було, бояри запросили княжити литовського князя Любарта Гедиміновича. Однак свою владу він зміг поширити лише на Волинь. На Галичині ж протягом 1340 – 1344 рр. володарював бояр Дмитро Дедько. Польський король Казимир ІІІ прагнув приєднати Галичину до своїх володінь. Врешті-решт Галичина опинилася під владою Польщі, а Волинь – князів литовської династії.

4. Самостійна робота з підручником (с. 141 – 142).

• Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.
• Перекажіть текст за планом:

План

1. Бояри.
2. Військо.
3. Міста.

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Розташуйте зображення галицько-волинських князів у прядку їх правління.

                           

Лев Данилович    Юрій І            Юрій ІІ            Любарт

2. Установіть відповідність між князями та твердженнями, що їх характеризують.

Лев Данилович	Юрій І Львович	Юрій ІІ Болеслав	Любарт
А	В	Б	Г

А. Найактивніший з-поміж Данилових синів, приєднав Люблінську землю, частину Закарпаття з м. Мукачевим, переніс свою столицю до Львова.

Б. Намагаючись протистояти зазіханням Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом та Литвою. Оточив себе іноземцями-католиками, відверто підтримував католицьке духівництво.

В. Після смерті батька об’єднав усі землі держави під своєю владою. За його правління Польща захопила Люблінську землю, а Угорщина – частину Закарпаття. Домігся утворення Галицької метрополії.

Г. Представник литовської династії Гедиміновичів, свою владу зміг поширити лише на Волинь. Вів тривалу боротьбу з Польщею та Угорщиною за галицькі й волинські землі.

3. Накресліть лінію часу та позначте на ній усі дати до історичного рівняння (a + b) + 30 = c + d

a – утворення Галицько-Волинської держави;

b – рік нападу монголів на Переяслав та Чернігів;

c – битва біля м. Ярослава на р. Сян;

d – битва на р. Калці.

Відповідь: (1199 + 1239) + 30 = 1245 + 1223

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 20 підручника.
2. Укласти історичний портрет Данила Галицького.