Сценарій телепередачі «Не будь байдужим!»

Сценарій телепередачі

«Не будь байдужим!»

(Матеріал про волонтерську роботу 

Дудчанського загальноосвітнього об'єднання “дитячий садок – школа І-ІІІ ступенів –
позашкільний заклад)

 

Ведуча 1:

Мої вітання. У прямому ефірі дудчанського  телебачення  програма «Не будь байдужим!» і ми  її ведучі …

Ведучий 1 :

 Доброго дня! Шановні присутні тема  нашої зустрічі «Поділись своєю добротою».

На нашу передачу запрошені експерти з США, Франції та Німеччини, а  також  учні, які беруть участь в добрих справах Дудчанського ЗОСШП.

(експерти з бейджиками – прапорами своєї держави)

 Ведуча 1 :

Людина починається з добра.

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро та в вищу правду віра,

Людину відрізняє від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Ведучий 1 :

Серед  відомих  нам  українців,  що  творили  добрі  справи  безкорисливо,

виділяються Костянтин Острозький –   князь, який за власні кошти відкрив перші школи у деяких містах західної України , в яких училися і діти шляхти, і селянські діти. Окремим фондом здійснювалася підтримка дітей-сиріт.

Ведуча 1 :

Гетьмани Петро Сагайдачний і Іван Мазепа у 1702 році на благодійні кошти звели

новий великий корпус Києво-Могилянської академії.

Михайло Грушевський – видатний український історик, у 1898 році на власні кошти

заснував у Києві школу, в якій діти мали змогу навчатися рідною українською мовою.

І це далеко не повний список відомих українців, які були не тільки  відомими

політиками, культурними діячами, а й меценатами і благодійниками.

Ведуча 1: А зараз пропонуємо до вашої уваги відео про волонтерство в Україні.

Прошу поглянути на екран.

 

Ведучий 1 :

Отже, діяльність, яку зараз називають волонтерською, люди займалися з давніх часів. Початком сучасного волонтерського руху в західних країнах зазвичай вважають створення Міжнародного комітету Червоного Хреста, яке ініціював 1859 року Жан Анрі Дюнан. Його ідеями стали керуватися волонтери по всьому світу. У ХХ столітті волонтерство активно розповсюджувалося. Воно проявилося, зокрема, в допомозі постраждалим під час  Першої  та  Другої  світової війни.

Ведучий 1:

У нашому випуску з'ясуємо хто ж  такі волонтери. Хто може стати волонтером в Україні ?

Учениця 1:

В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо, а з кінця XX століття — волонтерами.

Учениця 2 :

Згідно Закону України «Про волонтерську діяльність» визначає її як добровільну неприбуткову соціально спрямовану діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги . Це, передусім, добра, милосердна людина, яка володіє неабиякими комунікативними навичками і приваблює до себе людей.

Учениця 3 :

Значимість волонтерства в світовому вимірі підтверджується його визнанням ООН, як суспільно-корисної діяльності на добровільній основі, яка повинна бути важливою складовою будь-якої стратегії, націленої на вирішення проблем, особливо в таких сферах як боротьба з бідністю, стійкий розвиток, охорона здоров’я, упередження лих та вчасне реагування, соціальна інтеграція, подолання соціальної нерівності та дискримінації.

Учень 1 :

Волонтер- це людина, яка розуміє проблеми оточуючих, співчуває їм і має бажання безкорисливо допомогти вирішити проблеми інших.

Ведучий 1 :

 Ми знаємо, що це потужний соціально-суспільний рух, що розвивається по всьому світу. І завдання нашої передачі довести цю інформацію до телеглядачів.

Ведуча 1:

Отож, до слова запрошую іноземних експертів. Що думає з цього приводу представник Франції?

Француз:

Країна де виникло перша благодійна організація є Франція. Тому, що саме французький письменник-журналіст Анрі Дюман, вражений кривавими картинами битви при Сольфоріно запропонував ідею створення Червоного Хреста – організації, що надає першу медичну допомогу і до сьогодні. Волонтери – це першопрохідці, що вказують шлях до просування. Принципи волонтерства не змінилися з часу започаткування цього руху у 1859 р.

Німеччина: 

 На території Німеччини в  XIX ст. волонтерство сприймалось, як військова справа, але зараз волонтерсво набуло все більш соціального змісту. Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей. Одним з поширених видів волонтерської роботи у Німеччині є допомога старим людям, безпритульним, інвалідам, мігрантам. Добровольці також прибирають територію, впорядковують подвір’я і вулиці. Організовують доброчинні концерти, просвітницькі бесіди на теми профілактики наркоманії, Сніду, підліткової злочинності.

Ведучий 1 :

 А що з цього приводу нам скаже представник  Сполучених Штатів Америки.

США :

Сьогодні волонтерські організації існують у 80 країнах світу, мільйони людей стають волонтерами, тому що це в першу чергу – шлях до самопізнання і самоперевірки.

Ведучий: Вибачте, але наскільки мені відомо, волонтерам  в вашій країні надають певні пільги в здобутті освіти, доступі до закладів культури ?

США:

Так, але я не бачу в цьому нічого поганого. Професійний досвід роботи волонтера в різноманітних проектах враховують і під час прийому на роботу. До речі в США і Канаді неможливо отримати сертифікат про повну середню освіту, не відпрацювавши певну кількість годин на громадських засадах. Так, в США кількість волонтерів складає близько 60 % жінок, які присвячують волонтерській діяльності в середньому 3-4 год. на тиждень.

Ведуча 1 :

Дякую! Я б іще додала, що на відміну від Європи і Америки, в нашій країні система заохочень добровільних працівників залишається невизначеною. Але, слід пам’ятати головне у роботі волонтера – не чекати, коли тебе покличуть на допомогу, а відчувати ситуацію, коли твоя безкорислива допомога виявиться необхідною у скрутні хвилини життя. І не важливо чи це втішне слово, чи матеріальна підтримка, чи уміння розділити чужі переживання як власні.

Учень  2 :

Гімн волонтерів

Гей! Волонтери, ну-мо до справи,

Ваша потрібна опіка.

Хай милосердя в нашій державі

Стане престижним навіки.

Гей! Небайдужі, чуйними будьте,

Поряд нужденних багато,

Дуже важливо в свята і в будні

Серцем уміть відчувати.

Хай добро справжнє світом крокує,

Всі подала перешкоди.

Нашу державу ми побудуєм

 

Ведучий  1 :

Соціально-економічна ситуація в Україні, події на майдані та неоголошена війна на

сході змусила пересічних українців по-новому поглянути на власну громадянську позицію та сприяла високому розвитку самоорганізації, волонтерства та благодійності в країні

 Уже  багато років  жителі Херсонської   області  долучаються  до благодійних акцій «Діти-дітям»., «Від серця до серця», «Милосердя»,  «Ветеран живе поруч», «Підтримай захисника Херсонщини», «З любов'ю до захисників».

  Ведуча 1 :

Українці завжди опікувалися старими та немічними, вдовами, сиротами. Сильний допомагав слабшому. Великі справи робили разом. Сусіди завжди допомагали один одному під час осінніх робіт у городі чи полі.

 Ведучий 1 :

Учні Дудчанського навчального закладу  також займаються  волонтерською  діяльністю, тому що доброта та милосердя – це милість людського серця, розуміння, співчуття, ніжність, любов та доброзичливе ставлення до людей. Це не слабкість, а сила, тому що доброта та милосердя властиві людям, які здатні відгукнутися на допомогу.

Ведуча 1 :

МИ ПАМЯТАЄМО, ЩО ДОБРОТА – ЦЕ ОЗНАКА СИЛИ, А НЕ СЛАБКОСТІ.

І НЕХАЙ ЗАВЖДИ СУПРОВОДЖУЮТЬ НАС СЛОВА ГЕНІАЛЬНОГО ПОЕТА

Т. Г. ШЕВЧЕНКА: “ РАЗ ДОБРОМ НАГРІТЕ СЕРЦЕ – ВІК НЕ ОХОЛОНЕ”.

А зараз до вашої уваги результати волонтерської діяльності центру «Милосердя» при Дудчанському ЗОСШП . Увага на екран.

 Шкільна презентація «Милосердя»

Ведучий 1 :

 Журналісти каналу 1+1 побували в Дудчанському ЗОСШП, і з'ясували наскільки важлива допомога учнів   українському суспільству. Увага на екран. (Розповідь учня супроводжується презентацією).

Ведуча 1 :

Місцеві жителі, педагогічний та учнівський колектив,  депутати  с. Дудчан на чолі з головою сільської ради організували допомогу продуктами харчування, предметами особистої гігієни -  військовим  прикордонної частини в Чонгарі , яка знаходиться поблизу з анексованим Кримом.

 З місця подій наш кореспондент. (Розповідь учня супроводжується презентацією )

 Ведучий 1 :

 Сьогодні до нас у студію запрошений   гість,  який брав участь у військових діях в зоні АТО - Кацун Василь Олександрович.

БІОГРАФІЯ (Розповідь супроводжується презентацією)

 

Ведуча 1 :

Скажіть, будь-ласка , наскільки важлива допомога волонтерів в зоні АТО?

Ведучий 1 :

Україна - наша земля, наша держава, і господарями в ній є ми!

Де б ти не був, із ким би ти не зустрічався, що б не робив – пам’ятай, що ти вільний громадянин вільної країни.

Ведучий 1:

Пропоную розділитися на дві групи: турбота, милосердя, адже разом – краще, веселіше.

Ведучий 2:

Поряд із радістю і щастям ужитті йдуть хвороба, сум, скорбота, смерть. Який колір символізує радісні хвилини в житті людини? А сумні? (Білий, чорний). Ви отримуєте тексти, де описані ситуації. Зачитайте їх і запропонуйте вихід з неї. На це завдання вам дається 2 хв. ( Робота з картками )

 Група «Милосердя»

«НА КЛАДЦІ»

      На вузенькій кладці через річку розминутися ніяк. З одного берега по кладці йде чоловік у білій сорочці. Йде і весело співає. З протилежного берега на кладці йде чоловік у чорній сорочці. Йде, схиливши голову,— сумний, невеселий. Зійшлися на середині річки. Чоловік у чорній сорочці каже:

 - Я дуже поспішаю, дай мені дорогу, повернись на берег, а потім перейди річку.

 - Куди ж ти поспішаєш?— запитав чоловік у білій сорочці.

 - У мене вдома велике горе. Син помер.

 - Я теж поспішаю, сказав чоловік у білій сорочці.

 - Куди ж ти поспішаєш?

 - У мене вдома велика радість. Син народився.

      Довго стояли мовчки на кладці обидва чоловіки, дивилися в очі один одному.

(Звучать відповіді дітей про те,  як вчинити чоловікам у цій ситуації. Тільки після цього ведучий  зачитує кінцівку.)

     Потім чоловік у білій сорочці тихо і сумно сказав:

 - Тобі треба бути вдома швидше.

      Сказавши це, чоловік у білій сорочці повернувся назад і пішов на берег, гуди, куди треба йти чоловікові в чорній сорочці (В. Сухомлинський).

Група « Турбота»

«Людські цінності»

В одного селянина був син, який став погано поводитися. Батько, випробувавши всі засоби впливу, придумав ось що: він вкопав навпроти дому стовп і після кожної провини сина забивав гвіздок у цей стовп.

Пройшов деякий час, і на стовпі не залишилося живого місця – він весь був утиканий гвіздками. Ця картина так вразила уяву хлопчика, що він почав виправлятися. Тоді за кожен гарний вчинок сина батько став висмикувати по одному гвіздку. І ось настав день, коли останній гвіздок було витягнуто,

(Звучать відповіді дітей)

• але на хлопчика це справило зовсім несподіване враження: він гірко заплакав.

Чому ти плачеш? – запитав його батько. – адже гвіздків більше немає?

Гвіздків немає, а дірки лишилися, - відповів син.

Ведучий 1 :

Ось і добігла кінця наша з вами зустріч. Я сподіваюсь, що ви у своїх вчинках будете керуватись добром, милосердям, співчуттям. Пам’ятайте, що саме ви –  капітан свого корабля життя. І куди ви його спрямуєте –  до хорошого, чи поганого –  залежить тільки від вас, від вашої особистості.

Ведуча 1 :

Це була програма «Не будь байдужим». Бажаю вам всього найкращого. До нових зустрічей в ефірі. Дякуємо вам за чуйні сердечка. Успіху вам!(Фанфари)

(голос режисера) – Знято! Всім дякую! (муз. заставка)