Урок з історії України для 7-го класу на тему "Практична робота: визначити за творами давньоруської літератури характерні риси, притаманні князям Русі-України"

Конспект уроку

з історії України

для 7-го класу

на тему

«Практична робота: визначити (за «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім» та іншими джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославича вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників»

Підготувала

учитель історії та правознавства

 Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Т. В.

2018

Тема. Практична робота: визначити (за «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім» та іншими джерелами) характерні для Володимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Ігоря Святославича вчинки і риси характеру, а також ставлення до цього князя його сучасників.

Мета: вчити учнів працювати з писемними історичними джерелами та літературними творами, знаходити в них історичну інформацію; характеризувати історичні постаті за літературними джерелами; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння працювати в парах, аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати інтерес до історичного минулого своєї Батьківщини.

Обладнання: підручник «Історія України, 7 клас» (В. С. Власов), роздатковий матеріал

Тип уроку: засвоєння нових вмінь та навичок

Форма уроку: практична робота

Хід уроку

1. Організаційний момент.

1. Робота з епіграфом уроку.

«Тож, Бога ради, не лінуйтесь, я благаю вас!»

Володимир Мономах

«Повчання дітям»

2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Хронологічні задачі.

1. Розв’язавши історичне «рівняння», знайдете дату важливої події. Якої саме? (а + b + c) : 3 + 1 = ? Позначте дати на лінії часу.

a – рік походу новгород-сіверського князя Ігоря проти половців, описаного в поемі «Слово о полку Ігоревім»; b – рік початку першого князювання в Києві Ізяслава Святославича; c – рік Любецького з’їзду князів.

(1185 +1054 + 1097) : 3 + 1 = 1113 рік – укладення Нестором першої редакції «Повісті минулих літ», початок князювання в Києві Володимира Мономаха.

2. Коли було збудовано Успенський собор Києво-Печерської лаври, якщо відомо, що це сталося на 27-й рік від заснування монастиря?

1051 + 27 = 1078 рік

2. Виправте помилки.

• Берестяні грамоти – це написи на шматках кори дуба (берези).
• Другу половину 11 – першу половину 13 століття називають Казковою ерою Київської держави.
• У Київській державі  11 -13 ст. активно розвивалась наука.
• Вчені вважають Змія Горинича узагальненим образом богатирів (половців).
• Про землю Руську від її заснування ми дізнаємося зі «Слова о полку Ігоревім».
• Останнім храмом, оздобленим іконами (мозаїками) став Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
• Найпершим руським іконописцем вважається Агапіт.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Пазли»

Діти діляться на три групи, кожна отримує пазли. Зібравши їх вони мають назвати історичного діяча, зображення  якого отримали.

Володимир Мономах          Ярослав Осмомисл                    Ігор Святославич

• Що вам відомо про цих особистостей?
• А сьогодні на уроці ми дізнаємося про них ще більше, опрацювавши літературні джерела. Ваше завдання слухати уважно та сформувати власну думку про них.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя з елементами бесіди.

• Пригадайте, звідки історики дізнаються про минуле?
• Що таке історичні джерела?
• На які види вони поділяються?

До писемних історичних джерел крім літописів відносять і літературні твори.

Як ви гадаєте, чи може будь-який літературний твір розповісти про історичне минуле? Пригадайте, які такі твори ви вивчали на уроках української літератури. Про які події вони вам розповіли?

Зазвичай для історика художня література як джерело представляла інтерес, якщо містила унікальну інформацію, не отримала відображення в інших документах; якщо автор художнього твору був безпосереднім свідком описуваних подій; якщо достовірність відомостей твору підтверджена джерелами іншого роду.

2. Робота в групах.

Діти діляться на чотири групи.

1-ша група.

Опрацюйте уривки з літопису (с. 112 підручника) та перекажіть відомості, отримані з них за планом:

План

1. Рік походу
2. Мета походу
3. Учасники походу
4. Результат походу

2-га група

• Опрацюйте уривки зі «Слова…» (с. 112 – 113 підручника) та дайте відповіді на запитання.
• Як автор описує хід бою?
• Як говорить про княжих дружинників?
• Чим закінчився похід?
• Як цю поразку сприйняли жителі Києва та Чернігова?
• Про які риси характеру князя дізнаємося з твору?
• Як ставиться автор «Слова…» до князя?

3-тя група

• Опрацюйте фрагмент «Слова…» та дайте відповіді на запитання.
• Про кого з історичних діячів говориться  в фрагменті твору?
• Як автор говорить про князя?
• Про які риси його характеру можемо дізнатися з уривку?

«Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підперши Гори Угорські (тобто Карпати) своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинивши ворота Дунаю, справляючи суди аж до Дунаю! Гроза твоя по землях тече! Ти одчиняєш ворота київські; стріляєш з батьківського золотого стола салтанів по далеких землях!»

3. Презентація груп.
4. Перегляд відео фрагменту з подальшим обговоренням. (4 хв)

Питання

• Як Володимир Мономах говорив про людину?
• Що він говорив про покарання?
• Як вчив ставитися до старших? А до ровесників?
• Кому ж було адресоване «Повчання»?
• Про які людські якості йдеться в «Повчанні дітям» Володимира Мономаха?
• Які якості цінували в людях найбільше наші предки?
• Яких життєвих правил навчає Мономах своїх дітей?
• Чи дотримувався він їх за життя? Доведіть фактами його біографії.
• Чи втратили ці настанови значення в наш час?
• Виберіть три настанови з твору Володимира Мономаха, які, на вашу думку, актуальні і в наш час. Поясніть як ви їх розумієте.
• Особисто я обрала такі настанови:

«У домі своїм не лінуйтеся, а за всім дивіться». Адже якщо ми не будемо слідкувати за своїм домом, то врешті-решт він просто зруйнується.

«Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте». Адже вітаючись з людиною ми бажаємо їй здоров’я, або доброго дня, чим  покращуємо їй настрій та отримуємо посмішку у відповідь.

«Коли добре щось умієте, - того не забувайте , а чого не вмієте, того учітесь». Вчитися потрібно завжди. Не лише в школі, а й взагалі в житті.

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Викладіть власні міркування про те, у чому цінність поеми «Слово о полку Ігоревім…» як історичного джерела (4-5 речень).

На мою думку, «Слово о полку Ігоревім…» є цінним історичним джерелом з історії Русі-України…

2. Бесіда за запитаннями.

• То чи можуть літературні твори слугувати історичними джерелами? Доведіть?
• Який із опрацьованих уривків дав вам найбільше історичної інформації?
• Які висновки, про рівень розвитку суспільства можна зробити на основі опрацьованих на уроці фрагментів джерел?
• Чому ці пам’ятки належать до культурної скарбниці України?
• Який із згаданих князів, постав перед вами як мужній та сміливий воїн? Як мудрий правитель?  Як могутній захисник свого князівства?

6. Підсумки уроку.

• Доберіть по три прикметники та дієслова, які характеризують кожного князя.

Ярослав Осмомисл…

Володимир Мономах…

Ігор Святославич…

7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 16 підручника
2. Підготуватися до тематичного оцінювання.