Урок з курсу "Історія всесвітня. Історія України. Інтегрований курс" з теми: "Утворення Афінської держави".

 

Розробка уроку з історії з курсу «Історія всесвітня.

Історія України. Інтегрований курс»

вчителя історії

Комунального закладу «Яковенківська гімназія

Балаклійської районної ради Харківської області»

Кривоніс Олександри Григорівни

 

 

Тема. Утворення Афінської держави.

Мета. Розглянути особливості державного устрою Афін; удоско­налити навички роботи зі схемою, оволодіння новим мате­ріалом в інтерактивній формі; поглибити розуміння сутності поняття «держава».

Очікувані   результати: Після цього уроку учні зможуть:

• називати час проведення реформ Солона, утвердження тиранії Пісістрата в Афінах;
• показувати на карті території Аттики;
• застосовувати та по­яснювати на прикладах поняття та терміни: «тиранія», «гро­мадянин»;
• порівнювати соціальний та державний устрій Спарти й Афін;
• висловлювати власне ставлення до демо­кратичної форми правління.

Тип уроку. Комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Міфи про давню історію Аттики.

2. Об'єднання Аттики.

3. Закони Драконта.

4. Реформи Солона.

5. Тиранія в Афінах.

6. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави.

IV. Узагальнення і систематизація знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

На цьому етапі уроку доцільно поєднати виконання учнями інди­відуальних завдань та фронтальне опитування.

На Криті в Тесея закохалася донька царя Міноса, Аріадна, і ви­рішила допомогти йому. Мінотавр жив у Лабіринті — палаці-в'яз-ниці, створеній майстром Дедалом, із якої неможливо було знайти вихід. Аріадна дала Тесею нитку, один кінець якої він прив'язав біля входу до Лабіринту, а інший постійно тримав у руках, поступо­во її розмотуючи. Тесей убив Мінотавра і відплив додому. Але перед тим, як вирушати в подорож, він домовився з батьком, що в разі вдалого завершення експедиції корабель повернеться під білими вітрилами, а на випадок поразки — під чорними. Дорогою Тесей забув замінити вітрила, і Егей, побачивши зі скелі корабель під чорним вітрилом, подумав, що його син загинув. Не витримавши горя, він кинувся зі скелі в море. Із того часу греки стали називати це море Егейським.

Після цього Тесей здійснив ще багато подвигів: бився з амазон­ками, кентаврами, брав участь у славнозвісному калідонському по­люванні тощо. Він навіть намагався викрасти дружину царя Під­земного світу Аїда, Персефону, однак його спіймали і прикували до скелі в царстві мертвих. Звідти його звільнив Геракл. Повернувшись із потойбіччя Тесей дізнався, що престол Афін посів його родич Ме-несфей. Він відправив Тесея у вигнання, і той невдовзі був підступно вбитий на острові Скірос.

Греки приписують Тесею об'єднання розрізнених громад Афін у єдиний поліс, а також установлення багатьох важливих традицій, серед яких святкування панафіней, започаткування соціального поділу громадян Афін. За легендою, перед Марафонською битвою Тесей з'явився перед афінянами в повному бойовому обладунку, що підняло їхній бойовий дух і допомогло перемогти персів. Афіняни зобов'язалися знайти останки Тесея і в 476 р.до н. е.урочисто пере-заховали свого царя в Афінах. Його могила вважалася священною.

 

2. Об'єднання Аттики. Коментоване читання.

Знайомлячись із текстом параграфа, учні записують у зошити основні заняття жителів Аттики (вирощування маслин і винограду; гончарство), а також значення нових понять:

поліс — місто-держава в давніх греків, складався з міста і земель навколо нього;

акрополь — укріплена частина грецьких міст;

агора — ринкова площа, місце народних зборів у грецьких міс­тах;

метеки — городяни, які не мали повних громадянських прав (пе­реселенці з інших країв, відпущені на волю раби);

аристократія — найбільш привілейована верства населення; демос — усі вільні громадяни Греції, народ.

 

3. ЗакониДраконта. Робота зі схемою.

Розглядаючи дане питання, доцільно скористатися схемою «Су­спільство і влада в Афінах», заздалегідь підготовленою вчителем.

Повноправні громадяни (чоловіки)

Жінки та члени родин

Метеки

Раби

Не брали участі у прийнятті рішень

Коментуючи схему, учитель звертає увагу учнів на те, що більшість населення Афін не мали права голосу. Крім того, існувало боргове рабство, тобто практично кожна людина могла стати рабом за борги. Боргові камені із зазначенням розміру боргу й імені кредитора «при­крашали» багато земельних ділянок. Такий порядок закріплювали закони Драконта, прийняті 621 р. до н. е.

Ці закони скасовували право родової аристократії на кровну пом­сту, а судовий розгляд та каральні функції передавалися ареопагу. Із метою охорони приватної власності закони передбачали суворі по­карання. За крадіжку зерна, овочів і плодів передбачалася смертна кара, як і за святотатство, блюзнірство та вмисне вбивство. Пізніше частина законів була пом'якшена Солоном.

4. Реформи Солона.

Метод «Навчаючи — вчуся».

Учні одержують картки, на яких зазначені реформи Солона.

 

Картка 1. Скасування боргових зобов'язань і заборона перетво­рювати афінян на рабів за борги.

Картка 2. Закон про свободу заповітів, що дозволяв подрібню­вати приватні володіння.

Картка 3. Закон, що заохочував розвиток ремесла і торгівлі: син міг відмовити старому батькові в допомозі, якщо той не навчив його ремесла.

Картка 4. Поділ громадян на чотири розряди залежно від при­бутків.

Картка 5. Створення державного органу — «Ради чотирьох­сот».

Наприкінці розгляду питання вчитель формулює висновок: рефор­ми Солона заклали основи афінської демократії (народовладдя). Однак навіть при демократичному устрої суспільства, коли кожен . громадянин мав право брати участь у політичному житті держави, найбільші привілеї мали багаті люди.

 

5. Тиранія в Афінах.

Розповідь учителя.

Реформи Солона згладили суперечності в суспільстві, але не ви­рішили їх остаточно, залишивши привід для чергових невдоволень, і хвилювань. Цим скористався Пісістрат, аристократ, який оголосив себе захисником інтересів народу і встановив тиранію — одноосіб­не правління. У результаті політичної боротьби й інтриг Пісістрат двічі опинявся у вигнанні. Захопивши владу втретє, він створив на­ймане військо, установив податок у розмірі десятої частини врожаю, запровадив державний сільськогосподарський кредит на допомогу незаможним селянам. За Пісістрата зросла економічна, військова й політична могутність Афін, розвивалися торговельні зв'язки з При­чорномор'ям і Фракією. За часів його правління Афіни піднеслися і як культурний центр: регулярно відбувалися театральні вистави, редагувалися поеми Гомера, народні культи Деметри й Діоніса стали загальнодержавними.

 

6. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави. Робота з підручником.

Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на за­питання.

1. Чому було повалено тиранію в Афінах?

2. Хто отримав найбільшу підтримку демосу?

3. Які реформи були прведені в Афінах?

Додаткова інформація

Після смерті Пісістрата почалися відкриті виступи проти тира­нії. У цій боротьбі взяв участь Клісфен, який прагнув заручитися підтримкою демосу. У 509—507 рр. до н. е. Клісфен провів низку реформ:

— розділив Аттику на дрібні адміністративні одиниці — деми; деми об'єднувалися в тритії, тритії — у філи. Арістотель писав, що цим Клісфен ніби «змішав» усіх громадян — знатних і незнатних — і надав їм однакових прав;

— замість «Ради чотирьохсот» заснована «Радап'ятисот»; він ство­рював проекти законів, що затверджувалися народними зборами;

— запроваджений остракізм — «суд черепків», — спрямований проти громадян, чий політичний вплив уважали за необхідне об­межити, відправивши їх у вигнання.

Реформи Клісфена, знищивши рештки родового ладу, значно по­силили позиції афінського демосу, що було дуже своєчасним напе­редодні греко-перської війни.

 

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Цей етап уроку можна провести за одним із двох варіантів.

ВАРІАНТ І

Оскільки урок містить багато нових понять, на етапі узагальнення і систематизації знань можна провести роботу з перевірки засвоєння нової термінології.

Історичний диктант.

 

Коди відповідей

Агора — - 3 Аристократія — 2        Остракізм — З

Демократія — 4       Метеки —- 5 Акрополь — 6

Поліс — 7

 

1) Місто-держава в Давній Греції —

2) Укріплення, призначене для захисту міста, називалося ....

3) Ринкова площа, а також місце для народних зборів — це ....

4) Найкращих людей в Афінах називали —

5) Влада народу — це ....

6) Іноземці, які постійно жили в Афінах, називалися ....

7) Людині, яка заплямувала себе на політичній ниві або прагнула захопити забагато влади, загрожував в Афінах «суд черепків», тобто ____

 

Учитель вибірково перевіряє роботи, звертає увагу на типові по­милки.

 

ВАРІАНТИ

Оскільки на початку уроку вчитель спрямовував учнів на порів­няння розвитку Афін і Спарти, дітям можна запропонувати проблем­не завдання: «Порівняйте закони Солона і законодавство Лікурга».

Упоратися із завданням допоможуть конкретизуючі запитання.

1) Чим була викликана поява законів Солона в Афінах і законів Лікурга в Спарті?

2) У чиїх інтересах вони приймалися? Кого вони захищали?

3) Чим відрізнялося державне управління Спарти від управління Афін?

4) Чи однаково спартанська й афінська влада втручалася в особис­те життя громадян? Як ви гадаєте, із чим це пов'язане?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя.

— Афінське суспільство розвивалося в напрямку зміцнення демо­кратії та обмеження влади родової знаті: в Афінах утверджувалася рабовласницька демократична республіка.

— Спартанці називали себе «громадою рівних». У 30 років чоло­віки ставали громадянами. Проте навіть дорослі громадяни не могли розпоряджатися собою і мали підкорятися загальним правилам.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати текст параграфа.

2) Вивчити визначення понять «агора», «акрополь», «аристокра­тія», «демократія», «метеки», «остракізм».

3) Скласти в зошитах план міста Афіни в VI ст. до н. е.